Країни ЄС можуть спільно взяти на себе боргове зобов’язання на десятки мільярдів євро в межах Плану Б для підтримки України на плаву після того, як Бельгія відхилила плани використати для цього заморожені активи РФ. Про це повідоляє Politico із посиланням на трьох дипломатів ЄС в понеділок, 27 жовтня.
Очікується, що цей план буде включено до документа, який Єврокомісія надасть країнам ЄС найближчими тижнями. Також буде надано доопрацьований план щодо використання заморожених активів РФ та третю опцію – взагалі відмовитися від фінансової підтримки України. Дипломати наголошують, що цей третій варіант може підтримати лише Угорщина.
За даними видання, кілька лідерів європейських країн виступили з пропозицією про те, щоб спільно взяти кредит під час саміту ЄС, що пройшов минулого тижня, після того, як стало зрозуміло, що Бельгія все ще боїться можливих наслідків використання активів РФ.
Журналісти пишуть, багато європейських країн і так перебувають у боргах, а тому – воліли б все ж таки використовувати заморожені активи РФ.
У свою чергу Україна зіткнеться з серйозними фінансовими труднощами наприкінці першого кварталу 2026 року, якщо не отримає нового вливання. Європа наразі є єдиним надійним варіантом.
Позначка: Фінансова допомога
-
ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ
-
Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
На саміті Європейської Ради у грудні планується остаточно вирішити питання передачі заморожених російських активів Україні. Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що дискусії на цю тему ще тривають, але є певний прогрес. Бельгія висловлює побоювання щодо відповідальності за таке рішення, але Польща пропонує створити загальноєвропейський механізм спільної відповідальності. Також Туск зазначив, що деякі країни, наприклад Угорщина, виступають проти ініціатив, пов’язаних з Україною. Важливість передачі заморожених активів для фінансової підтримки України була підкреслена, альтернативні джерела фінансування обмежені. Польський прем’єр вважає, що використання заморожених коштів РФ для допомоги Україні є справедливим. Рішення про це має бути ухвалене на саміті Європейської Ради у грудні, оскільки зволікання недоцільне. Нагадаємо, що раніше лідери країн ЄС не дійшли згоди щодо пропозиції надати Україні “репараційний кредит” у розмірі 140 млрд євро, забезпечений замороженими російськими активами.
-
Зеленський: ЄС збереже фінансову підтримку України
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Європейський Союз обіцяв надати фінансову допомогу Україні у 2026 та 2027 роках. Цю новину він оприлюднив у своєму Telegram-каналі після засідання Європейської Ради. Зеленський зауважив, що ЄС підтвердив свою готовність підтримувати Україну не лише у наступному році, а й у 2027-му. Також було вирішено заблокувати російські активи та залучити їх на захист від російської агресії. Зеленський також зазначив, що Євросоюз вживе санкційних заходів проти Росії та почне роботу над новими санкціями. Такі кроки є важливими для припинення конфлікту. На засіданні Єврокомісії більшість країн-членів ЄС підтримали допомогу Україні у наступні два роки.
-
Орбан проти: саміт Євроради затвердив допомогу Україні
На засіданні Європейського Союзу більшість країн-членів підтримали висновки про підтримку України у фінансовому та військовому плані до 2027 року. Проте Угорщина, керована прем’єр-міністром Віктором Орбаном, відмовилася підтримати ці рішення, що стало вже традицією. Це означає, що Угорщина не долучилася до підтримки України на саміті ЄС. Незважаючи на це, інші країни ЄС підтвердили свою готовність допомагати Україні у найближчі роки.
-
Саміт Євроради затвердив допомогу Україні: Орбан знову проти
На засіданні 26 країн-членів ЄС підтримали висновки про Україну, де обіцяють надалі надавати фінансову та військову допомогу у 2026-2027 роках. Угорщина не приєдналася до цих висновків, не підтримуючи підтримку України. Це не перший раз, коли Угорщина бойкотує такі рішення ЄС. Євросоюз підтвердив свою підтримку України, але позиція Угорщини залишається незмінною.
-
ЄС надав підтримку енергосистемі України на €3 млрд
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова осудила нову атаку Росії на українську критичну інфраструктуру. Вона зазначила, що ЄС продовжує підтримувати Україну в усіх сферах, зокрема в енергетиці. Європейський Союз вже надав Україні фінансову допомогу на суму 3 мільярди євро, а також гарантував дві позики для закупівлі газу. Крім того, ЄС надає обладнання для ремонту газового та електричного обладнання, а також розвиває проекти з розподілення енергії та використання відновлюваних джерел енергії в Україні. Також було оголошено, що ЄС виділить додаткові 100 мільйонів євро на зимову гуманітарну допомогу Україні.
-
ЄБРР планує розширити обсяги операцій в Україні
Європейський банк реконструкції та розвитку планує збільшити обсяги фінансування в Україні до 2,5-3 мільярдів євро на рік. Загалом, за весь час співпраці, обсяг фінансування від ЄБРР становить 22,6 мільярдів євро. Міністерство фінансів повідомило, що українська делегація обговорила з представниками ЄБРР результати співпраці в 2025 році та плани на наступний рік. ЄБРР грає важливу роль у відновленні та реконструкції України, забезпечуючи стабільну роботу інфраструктурних підприємств, особливо у енергетичній сфері. Також було обговорено підтримку ліквідності державного сектору та розвиток малого та середнього бізнесу. Україна розраховує на подальшу підтримку ЄБРР для забезпечення безперебійності опалювального сезону та реалізації важливих проектів.
-
Стало відомо, скільки Україні потрібно зовнішнього фінансування
Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що країні потрібно близько 60 мільярдів доларів зовнішнього фінансування у 2026-2027 роках для покриття дефіциту бюджету та підтримки енергетичного сектору. Він подякував партнерам за підтримку, яка вже перевищила 152 мільярди доларів з лютого 2022 року. Марченко наголосив на необхідності запуску нових форматів співпраці та механізмів залучення російських активів, щоб забезпечити баланс бюджету у майбутньому. Також триває підготовка нової програми співпраці з МВФ, яка врахує середньострокові пріоритети України, зокрема підтримку стабільності та критично важливих видатків.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії затвердив зміни до закону, які стосуються підтримки громадян України. Зокрема, вони передбачають скорочення допомоги, так як кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту, зменшується. Уряд виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але ця сума зменшиться у 2026 році. Також будуть переглянуті послуги й заходи підтримки для громадян України. Українцям будуть доступні послуги зайнятості та пільгові маршрути. Також зміни вплинуть на охорону здоров’я та витрати на реєстрацію тварин. У 2025 році у Латвії було 31 тисяча біженців, з них більше половини – жінки. Також уряд Латвії виділить п’ять мільйонів євро на підтримку України за ініціативою НАТО та США.
-
Підтримка України напередодні зими: ЄС уже мобілізував €800 млн
Європейський Союз вже виділив 800 млн євро для фінансування української енергетики напередодні зими на фоні російських атак на енергосистему. Про це заявив управляючий директор з питань Європи і Центральної Азії в Європейській службі зовнішніх зв’язків Матті Маасікас, передає Укрінформ у четвер, 9 жовтня.
“Взимку 2024-2025 років ми підтримали енергетичні системи України на суму 2 млрд євро. На майбутню зиму ми мобілізували 800 мільйонів”, – сказав він, додавши, що ЄС усвідомлює, що цього недостатньо.
З цією метою, пояснив чиновник, верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас представляє ЄС на так званому енергетичному Рамштайні у форматі G7+, щоб знайти додаткове фінансування.“Наразі там триває інтенсивна робота. Ми оцінюємо дефіцит у 400 млн євро і маємо намір його заповнити”, – заявив Маасікас, додавши, що ЄС також співпрацює з різними міжнародними фінансовими установами для надання фінансування українським енергетичним компаніям.
Чиновник наголосив на критичній важливості синхронізації, яка відбулася між українською та європейською енергетичними мережами. Два інші елементи, на яких має бути зосереджена допомога, – це протиповітряна оборона для захисту критично важливої енергетичної інфраструктури та подальша децентралізація виробництва електроенергії, зокрема в галузі відновлюваних джерел.