Естонія – Антикор

Естонія скерує €11 млн на ініціативу PURL

Естонія виділяє 11 мільйонів євро на зміцнення протиповітряної оборони України та забезпечення боєприпасами в межах ініціативи НАТО PURL. Про це повідомив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал.
“Естонія надає 11 мільйонів євро на посилення протиповітряної оборони та боєприпасів України в межах ініціативи PURL від НАТО”, – наголосив він.

Глава естонського уряду відзначив, що спроби Росії зламати рішучість України зазнали невдачі.

“Ми продовжимо зміцнювати її стійкість на полі бою та її позиції за столом переговорів”, – додав Міхал. PURL (Prioritised Ukraine Requirements List) – це спільна програма США та НАТО, започаткована у 2025 році для прискореного постачання Україні критично важливого озброєння та обладнання американського виробництва. Країни-партнери фінансують закупівлі за пріоритетним списком потреб України, координуючи внески через спеціальний фонд НАТО. Це дозволяє швидко отримати необхідні озброєння, зокрема ракети для Patriot та HIMARS, безпосередньо зі складів США. Станом на кінець 2025 року до програми приєднались 24 країни.
Раніше президент України Володимир Зеленський провів у Мюнхені зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте з метою розглянути наповнення програми PURL.
Швеція вирішила озброїти Україну на $1,4 млрд

Естонія долучилася до політичного бойкоту Паралімпіади

Представники Естонського паралімпійського комітету (ЕПК) та Міністерства культури не братимуть участі в офіційних церемоніях зимових Паралімпійських ігор у Мілані та Кортіні. Вони засудили допуск спортсменів країн-агресорів – Росії та Білорусі – під національними прапорами та символікою. Про це повідомляє естонський мовник ERR.
Офіційні представники ЕПК не братимуть участі в церемоніях відкриття та закриття Паралімпійських ігор, а також в офіційних прийомах IPC. Рішення прийнято на знак солідарності з Україною і у відповідь на рішення IPC та FIS виділити Росії та Білорусі десять квот на участь у трьох видах спорту – сноуборді, гірськолижному спорті та лижних гонках. З десяти місць шість були надані Росії і чотири – Білорусі.
ЕПК підтримує офіційне рішення України не брати участь в офіційних церемоніях і вважає важливим єдиний і принциповий підхід європейських країн. Позиція Естонії базується на розумінні того, що спорт не має бути інструментом нормалізації агресії.
Мінкульт Естонії підтримує позицію ЕПК і також засуджує допуск спортсменів країн-агресорів до Паралімпійських ігор під національною символікою.
Радник спортивного відділу міністерства Норман Пидер, що поїде на Паралімпійські ігри не буде присутній на церемонії відкриття, а підтримає естонських спортсменів на місці змагань.
Паралімпійські ігри 2026 року пройдуть з 6 по 15 березня.

Естонія допускає розміщення у себе ядерної зброї

За необхідності Естонія може розмістити на своїй території ядерну зброю союзників. Про це повідомив естонський міністр закордонних справ Маргус Тсахкна, передає ERR.
За його словами, Європі не слід відкидати наднаціональне ядерне стримування НАТО.
“Ми не проти розміщення ядерної зброї на нашій території. У нас немає такої доктрини, яка б виключала це, якщо НАТО вважатиме за необхідне відповідно до наших планів оборони розмістити, наприклад, ядерну зброю і на нашій території”, – заявив міністр.

РФ не потрібні переговори. Доповідь про безпеку

Кремль лише вдає, що зацікавлений у мирних переговорах з Україною, сподіваючись відновити двосторонні відносини з США та офіційно закріпити поразку Києва, йдеться у щорічному звіті про міжнародну безпеку, який підготував Департамент зовнішньої розвідки Естонії.
Росія – НАТО
Незважаючи на ілюзію відлиги, Росія досі вважає США своїм головним противником. Росія не планує найближчим часом нападати на Естонію чи будь-яку іншу державу НАТО, вважають автори. Директор відомства Каупо Розін у вступі до звіт зазначив, що, ймовірно, і у 2027 році відомство дійде до аналогічного висновку, оскільки Європа вжила заходів, які змушують Кремль дуже ретельно розраховувати, на який ризик він може піти.
Водночас Розін вважає, що “Росія залишається небезпечною країною, незважаючи на свою некомпетентність, і щоб запобігти розширенню “русского мира“, потрібна пильність”. Він закликав країни НАТО нарощувати інвестиції в оборону, оскільки Росія посилює потенціал своїх збройних сил. Він також додав, що російська економіка перебуває під тиском санкцій, але залишаються лазівки, які країнам Заходу потрібно закрити.
Боротьба за глобальне лідерство
Прагнучи до статусу великої держави, Росія намагається підірвати нинішній міжнародний порядок, заіграючи з так званою глобальною більшістю та чинячи тиск на сусідні країни, пише естонська розвідка.
Росія та Китай прагнуть змінити глобальний баланс сил на свою користь. Хоча вони не довіряють один одному, обидві країни вважають, що від співпраці вони виграють більше, ніж втратять.
Війна дронів
Російський військово-промисловий комплекс зазнає труднощів через санкції, але продовжує функціонувати завдяки обхідним схемам постачання необхідних товарів.
Росія виробляє велику кількість безпілотників усіх видів і для всіх родів збройних сил. У будь-якому майбутньому конфлікті з Росією її противники мають бути готові до того, що ЗС РФ широко використовуватимуть дрони — на суші, у повітрі та на морі.
З 2021 року російський ВПК збільшив виробництво артилерійських боєприпасів більш ніж у 17 разів. Це свідчить про те, що Росія, ймовірно, готується до нового конфлікту, навіть незважаючи на триваючу війну з Україною.
Росія стикається з все більш серйозними економічними проблемами і зневажає майже всі невійськові галузі у міру того, як затягується війна. У 2026 році ризик економічної та соціальної нестабільності зростатиме.
Економіка Росії увійшла у фазу спаду. Оборонний сектор розширюється за рахунок скорочення цивільної економіки. Однак повний колапс російської економіки досі малоймовірний.

Естонія заборонила в’їзд до Шенгенської зони понад 1000 бойовикам РФ

Естонія заборонила 1073 бойовикам, які воювали проти України, в’їзд до Шенгенської зони. Про це заявив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал.
“Близько 1,5 мільйона людей взяли участь в агресії Росії. Вони повертаються додому з насильством. Кількість тяжких злочинів зростає. І цей ризик не зупиняється на кордонах. Європа повинна діяти зараз, щоб захистити наших людей і притягнути агресора до відповідальності”, – зазначив він.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко у відповідь висловила подяку за “чітке і відповідальне рішення” Естонії.
“Ті, хто брав участь в агресії Росії проти України, не можуть бути в Європі звичайними відвідувачами з необмеженим доступом до наших суспільств. Естонія показала, як слід вирішувати це завдання – рішуче, законно і з чітким розумінням нашої спільної відповідальності. Я закликаю інші європейські країни дотримуватися цього підходу. Захист Європи вимагає єдності, послідовності та чітких наслідків за участь у війні та насильстві”, – написала вона під постом Міхалау сомережі Х.
Раніше естонська влада запровадила заборону на в’їзд для 261 особи, що брали участь у війні проти України на боці РФ.

Естонія заборонила в’їзд понад тисячі осіб, що воювали проти України

Естонія запровадила заборону на в’їзд до Шенгенської зони ще для 1073 осіб, які воювали на боці РФ проти України. Про це повідомляє ERR.
“Російські військовослужбовці, які воювали і продовжують воювати в Україні, вбивали, руйнували, ґвалтували та грабували. Закриття для них спільного європейського простору безпеки та Шенгенської зони відповідає інтересам безпеки всіх нас”, – наголосив міністр внутрішніх справ Ігор Таро.
За його словами, з раніше розв’язаних Росією воєн, наприклад, в Афганістані чи Чечні, відомо, що особи, які повертаються з фронту, починають шукати нові пов’язані з насильством виклики у сфері організованої злочинності.
Естонський урядовець нагадав, воєнна агресія мусить мати ціну для країни-агресора.
“Європейський Союз запровадив політичні та економічні санкції проти Росії як держави-агресора. Однак це не тільки війна Кремля, оскільки проти України воювали і воюють тепер сотні тисяч громадян Росії.
У агресивної війни має бути ціна і для кожного з них. Закриття для них Шенгенської зони є однією зі складових цієї ціни”, – наголосив Таро.
Як ми вже писали, уряд Естонії ухвалив принципове рішення через прикордонні інциденти з боку РФ: з 24 лютого на три місяці закрити нічний рух на автомобільних прикордонних пунктах Лухамаа та Койдула. Нічне закриття пунктів пропуску двсть змогу направити більше ресурсів на охорону кордону.
Естонія закрила в’їзд для 261 російського бойовика

Естонія тимчасово закриє нічний рух на кордоні з РФ

Уряд Естонії ухвалив принципове рішення через прикордонні інциденти з боку РФ: з 24 лютого на три місяці закрити нічний рух на автомобільних прикордонних пунктах Лухамаа та Койдула. Нічне закриття пунктів пропуску двсть змогу направити більше ресурсів на охорону кордону. Про це повідомляє естонський мовник ERR.
З 24 лютого автомобільні прикордонні пункти Лухамаа та Койдула будуть закриті для всього руху на ніч. Вдень пункти пропуску будуть відкриті 12 годин, передає комунікаційне бюро уряду.
Прем’єр-міністр країни Крістен Міхал зазначив, що постійні провокаційні кроки РФ на кордоні слід брати до уваги.
“Оскільки РФ поводиться на кордоні часом ірраціонально, нам необхідно вивільнити ресурси для більш ефективної охорони кордону”. – сказав Міхал.
Міністр внутрішніх справ Ігор Таро заявив, що поведінка російських прикордонників постійно вимагає від Департаменту поліції та прикордонної охорони додаткових ресурсів та підвищеної уваги.
За його словами, на цей момент рішення запроваджується на три місяці, після чого ситуацію буде переглянуто і вжито подальших заходів.
Як відомо, 4 лютого Естонія затримала у внутрішніх водах країни контейнеровоз Baltic Spirit під прапором Багамських островів та з російським екіпажем за підозрою у перевезенні контрабанди.
Наркотиків не знайшли: Естонія відпустила судно з російським екіпажем

Наркотиків не знайшли: Естонія відпустила судно з російським екіпажем

Естонія дозволила затриманому вантажному судну Baltic Spirit, що прямувало з Еквадору до Росії, продовжити шлях. Про це повідомляє Postіmees у четвер, 5 лютого.

Кілька днів тому до Податково-митного департаменту Естонії надійшла інформація про те, що на судні Baltic Spirit перебуває підозрілий контейнер, який може містити наркотичні речовини. Останнім портом, який відвідало вантажне судно, що прямувало до російського Санкт-Петербурга, був Пуерто-Болівар в Еквадорі.

Естонські прикордонники і поліцейські спільно із партнерами затримали судно і направили в порт для огляду. З нього зняли підозрілі морські контейнери і провели митний огляд вантажу в них. Однак нічого підозрілого не виявили.
“Цього разу інформація, що надійшла від міжнародних партнерів, не знайшла підтвердження”, – зазначив керівник служби боротьби з наркотиками слідчого відділу ПМД Віталій Заярін.

Судну дозволили залишити порт і продовжити шлях до Росії.

Нагадаємо, 4 лютого Естонія затримала у внутрішніх водах країни контейнеровоз Baltic Spirit під прапором Багамських островів та з російським екіпажем за підозрою у перевезенні контрабанди. Тиждень тому військові Британії вигнали з Бристольськох затоки російське вантажне судно Sinegorsk.

В Естонії затримали контейнеровоз із російським екіпажем

У внутрішніх водах Естонії затримали контейнеровоз Baltic Spirit під прапором Багамських островів та з російським екіпажем за підозрою у перевезенні до Росії контрабанди з Еквадору. Про це повідомляє ERR.

Зазначається, що ввечері 3 лютого в ході спільної операції співробітники Податково-митного департаменту разом з поліцейським спецпідрозділом і Військово-морськими силами затримали 188-метровий контейнеровоз Baltic Spirit під прапором Багамських островів, що прямував до Росії.

“Є підстави вважати, що судно могло використовуватися для контрабанди”, – йдеться в повідомленні Податково-митної службу Естонії.

Судно прямувало з Еквадору до російського Санкт-Петербурга. Команда Baltic Spirit у складі 23 осіб – громадян Росії -під час операції силовиків опору не чинила.

Baltic Spirit не входить до складу “тіньового флоту” Росії та не перебуває під санкціями Європейського Союзу. Вантажне судно поки залишається на якірній стоянці, але пізніше його скерують у порт для ретельнішої перевірки.

В Естонії відкрили завод з виробництва боєприпасів

В Естонії в промисловому оборонному парку Емарі (Amari) у вівторок відбулася урочиста церемонія, присвячена офіційному відкриттю заводу компанії Nitrotol з виробництва вибухових речовин. Про це пише Інтерфакс-Україна.
“З відкриттям заводу Естонія зробила великий крок, ми стали країною, що виробляє боєприпаси. Через створення таких виробництв, ми концентруємо ресурси і знання в Естонії, щоб у разі необхідності озброїтися під час кризи”, – зазначив міністр оборони Ханно Певкур. Він додав, що створення виробництв у галузі оборонної промисловості не лише зміцнює обороноздатність країни, а й сприяє зростанню економіки, збільшенню експорту та появі нових робочих місць. Компанія Nitrotol також розпочне виробництво в оборонному промисловому парку, який зведуть в Ермісту у 2027 році. Раніше Литва підписала з німецькою компанією Rheinmetall протокол про наміри щодо будівництва у країні заводу з виробництва боєприпасів.
Rheinmetall удвічі збільшить виробництво снарядів в Україні