Безпілотник, що збився з курсу, врізався в димову трубу електростанції в Аувере в Естонії в ніч проти середи, 25 березня. Внаслідок інциденту ніхто не постраждав. Про це повідомив місцевий мовник ERR, посилаючись на поліцію безпеки.
Дрон потрапив у повітряний простір Естонії з повітряного простору Росії.
На місці інциденту працюють сапери Рятувального департаменту, керівництво провадженням здійснює Державна прокуратура, а справу розслідує Департамент поліції безпеки.
“За наявною на даний момент інформацією, дрон не був націлений на Естонію. Тепер проводяться первинні дії, розслідування з’ясує точніші обставини”, – сказала генеральний прокурор Астрід Асі.
За попередньою оцінкою Enefit Power, електростанція не зазнала безпосередніх ушкоджень, і інцидент не матиме істотного впливу на енергосистему Естонії.
“Ідеться про наслідки повномасштабної загарбницької війни з боку Росії. Можна припустити, що подібні інциденти будуть повторюватися”, – сказав генеральний директор Поліції безпеки Марго Паллосон.
Як відомо, в ніч на середу Україна завдавала удару за допомогою дронів по порту Усть-Луга та об’єктах у Ленінградській області.
Атака на Росію: горить найбільший нафтовий хаб
Позначка: Естонія
Нарвська Народна Республіка: чи готується РФ до окупації Естонії
Сіють хаос та розбрат
Кремль активно формує психологічне та інформаційне підґрунтя для можливої майбутньої війни проти НАТО.
Про це написало видання Bild.
Гонка переслідування в Отепяе: Підручний фінішує 13-м
У суботу, 14 березня, біатлоністи проводили гонку переслідування, яка стала черговим стартом на восьмому етапі Кубка світу з біатлону, що триває в естонському Отепяе.
У чоловічому персьюті взяли участь два українці: Віталій Мандзин і Дмитро Підручний.
Українські спортсмени почали гонку по-різному і під час її проходження теж мали відмінності. Вдала перша стрільба дозволила Підручному долучитися до числа кращих 20 біатлоністів на трасі, успіх його очікував і на другому вогневому рубежі. Тоді як Мандзин дедалі більше “застрілювався” і відставав від провідних біатлоністів значно більше.
Третя стрільба в українців вийшла дзеркальною, можна сказати, навздогін. У Мандзина вийшло відстріляти чисто, тоді як Підручний “привіз” три штрафні кола, з якими раніше доводилося справлятися Мандзину.
Але останній рубіж виявився дуже провальним для Мандзина із ще однією трійкою кіл для додаткового проходження. У Мандзина в підсумку 45-те місце.
А Підручний повернувся на круг свій – жодного промаху. Лідер української збірної наздогнав згаяний час за швидкістю проходження і покращив свої позиції до 13-го місця.
Гонку виграв норвежець Стурла Легрейд з одним штрафним колом.
Кубок світу з біатлону. Гонка переслідування, чоловіки
1. Стурла Легрейд (Норвегія, 0+0+0+1) 34:41,0
2. Емільєн Жаклен (Франція, 0+0+2+3) +2:33,4
3. Мартін Ульдал (Норвегія, 3+0+1+1) +2:46.7
…
13. Дмитро Підручний (Україна, 0+0+3+0) +3:50,4
45. Віталій Мандзин (Україна, 1+2+0+3) +6:05,1
у Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
Біатлоністи з України склали п’ятірку на спринт в Естонії на Кубку світу
Національна команда України з біатлону призначила п’ятьох спортсменів на спринтерську гонку на передостанньому, восьмому, етапі Кубка світу-2025/26 з біатлону.
Етап відбуватиметься з 12 по 15 березня в естонському Отепяе. Спринтерська гонка стане відкриваючим стартом майбутніх змагань.
Суспільне Спорт називає імена п’яти представників України, які візьмуть участь у спринті.
Склад збірної України на чоловічий спринт:
31. Дмитро Підручний
38. Віталій Мандзин
43. Богдан Цимбал
74. Богдан Борковський
81. Артем Тищенко
Стартують біатлоністи в спринті восьмого етапу Кубка світу в Отепяе в четвер, 12 березня, о 16:15 за київським часом.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
Росіяни шпигують за естонською енергетикою – ЦПД
РФ використовує аеростати з розвідувальним обладнанням для цілодобового моніторингу електростанцій та сланцевих карʼєрів концерну Eesti Energia у прикордонному повіті Іда-Вірумаа. Такий підхід дозволяє збирати детальні розвіддані без прямого порушення повітряного простору НАТО, повідомили у Центрі протидії дезінформації в суботу, 7 березня.
“Стеження слугує одразу кільком цілям: збір даних для підготовки потенційних диверсій і кібератак, а також психологічний тиск на працівників стратегічних підприємств. Це змушує естонську сторону впроваджувати додаткові протоколи безпеки, що автоматично збільшує витрати європейських партнерів на захист власної енергонезалежності. Подібна активність свідчить про еволюцію гібридних методів кремля, спрямованих на виявлення вразливостей енергосистеми Балтії – особливо в період її інтеграції до європейських енергомереж. Системне інфраструктурне шпигунство є частиною ширшої стратегії дестабілізації енергетичного сектору Європи та підвищення політичної й економічної ціни підтримки України для урядів країн ЄС”, – йдеться в повідомленні.
Естонія скерує €11 млн на ініціативу PURL
Естонія виділяє 11 мільйонів євро на зміцнення протиповітряної оборони України та забезпечення боєприпасами в межах ініціативи НАТО PURL. Про це повідомив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал.
“Естонія надає 11 мільйонів євро на посилення протиповітряної оборони та боєприпасів України в межах ініціативи PURL від НАТО”, – наголосив він.
Глава естонського уряду відзначив, що спроби Росії зламати рішучість України зазнали невдачі.
“Ми продовжимо зміцнювати її стійкість на полі бою та її позиції за столом переговорів”, – додав Міхал. PURL (Prioritised Ukraine Requirements List) – це спільна програма США та НАТО, започаткована у 2025 році для прискореного постачання Україні критично важливого озброєння та обладнання американського виробництва. Країни-партнери фінансують закупівлі за пріоритетним списком потреб України, координуючи внески через спеціальний фонд НАТО. Це дозволяє швидко отримати необхідні озброєння, зокрема ракети для Patriot та HIMARS, безпосередньо зі складів США. Станом на кінець 2025 року до програми приєднались 24 країни.
Раніше президент України Володимир Зеленський провів у Мюнхені зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте з метою розглянути наповнення програми PURL.
Швеція вирішила озброїти Україну на $1,4 млрд
Естонія долучилася до політичного бойкоту Паралімпіади
Представники Естонського паралімпійського комітету (ЕПК) та Міністерства культури не братимуть участі в офіційних церемоніях зимових Паралімпійських ігор у Мілані та Кортіні. Вони засудили допуск спортсменів країн-агресорів – Росії та Білорусі – під національними прапорами та символікою. Про це повідомляє естонський мовник ERR.
Офіційні представники ЕПК не братимуть участі в церемоніях відкриття та закриття Паралімпійських ігор, а також в офіційних прийомах IPC. Рішення прийнято на знак солідарності з Україною і у відповідь на рішення IPC та FIS виділити Росії та Білорусі десять квот на участь у трьох видах спорту – сноуборді, гірськолижному спорті та лижних гонках. З десяти місць шість були надані Росії і чотири – Білорусі.
ЕПК підтримує офіційне рішення України не брати участь в офіційних церемоніях і вважає важливим єдиний і принциповий підхід європейських країн. Позиція Естонії базується на розумінні того, що спорт не має бути інструментом нормалізації агресії.
Мінкульт Естонії підтримує позицію ЕПК і також засуджує допуск спортсменів країн-агресорів до Паралімпійських ігор під національною символікою.
Радник спортивного відділу міністерства Норман Пидер, що поїде на Паралімпійські ігри не буде присутній на церемонії відкриття, а підтримає естонських спортсменів на місці змагань.
Паралімпійські ігри 2026 року пройдуть з 6 по 15 березня.
Естонія допускає розміщення у себе ядерної зброї
За необхідності Естонія може розмістити на своїй території ядерну зброю союзників. Про це повідомив естонський міністр закордонних справ Маргус Тсахкна, передає ERR.
За його словами, Європі не слід відкидати наднаціональне ядерне стримування НАТО.
“Ми не проти розміщення ядерної зброї на нашій території. У нас немає такої доктрини, яка б виключала це, якщо НАТО вважатиме за необхідне відповідно до наших планів оборони розмістити, наприклад, ядерну зброю і на нашій території”, – заявив міністр.
РФ не потрібні переговори. Доповідь про безпеку
Кремль лише вдає, що зацікавлений у мирних переговорах з Україною, сподіваючись відновити двосторонні відносини з США та офіційно закріпити поразку Києва, йдеться у щорічному звіті про міжнародну безпеку, який підготував Департамент зовнішньої розвідки Естонії.
Росія – НАТО
Незважаючи на ілюзію відлиги, Росія досі вважає США своїм головним противником. Росія не планує найближчим часом нападати на Естонію чи будь-яку іншу державу НАТО, вважають автори. Директор відомства Каупо Розін у вступі до звіт зазначив, що, ймовірно, і у 2027 році відомство дійде до аналогічного висновку, оскільки Європа вжила заходів, які змушують Кремль дуже ретельно розраховувати, на який ризик він може піти.
Водночас Розін вважає, що “Росія залишається небезпечною країною, незважаючи на свою некомпетентність, і щоб запобігти розширенню “русского мира“, потрібна пильність”. Він закликав країни НАТО нарощувати інвестиції в оборону, оскільки Росія посилює потенціал своїх збройних сил. Він також додав, що російська економіка перебуває під тиском санкцій, але залишаються лазівки, які країнам Заходу потрібно закрити.
Боротьба за глобальне лідерство
Прагнучи до статусу великої держави, Росія намагається підірвати нинішній міжнародний порядок, заіграючи з так званою глобальною більшістю та чинячи тиск на сусідні країни, пише естонська розвідка.
Росія та Китай прагнуть змінити глобальний баланс сил на свою користь. Хоча вони не довіряють один одному, обидві країни вважають, що від співпраці вони виграють більше, ніж втратять.
Війна дронів
Російський військово-промисловий комплекс зазнає труднощів через санкції, але продовжує функціонувати завдяки обхідним схемам постачання необхідних товарів.
Росія виробляє велику кількість безпілотників усіх видів і для всіх родів збройних сил. У будь-якому майбутньому конфлікті з Росією її противники мають бути готові до того, що ЗС РФ широко використовуватимуть дрони — на суші, у повітрі та на морі.
З 2021 року російський ВПК збільшив виробництво артилерійських боєприпасів більш ніж у 17 разів. Це свідчить про те, що Росія, ймовірно, готується до нового конфлікту, навіть незважаючи на триваючу війну з Україною.
Росія стикається з все більш серйозними економічними проблемами і зневажає майже всі невійськові галузі у міру того, як затягується війна. У 2026 році ризик економічної та соціальної нестабільності зростатиме.
Економіка Росії увійшла у фазу спаду. Оборонний сектор розширюється за рахунок скорочення цивільної економіки. Однак повний колапс російської економіки досі малоймовірний.
Естонія заборонила в’їзд до Шенгенської зони понад 1000 бойовикам РФ
Естонія заборонила 1073 бойовикам, які воювали проти України, в’їзд до Шенгенської зони. Про це заявив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал.
“Близько 1,5 мільйона людей взяли участь в агресії Росії. Вони повертаються додому з насильством. Кількість тяжких злочинів зростає. І цей ризик не зупиняється на кордонах. Європа повинна діяти зараз, щоб захистити наших людей і притягнути агресора до відповідальності”, – зазначив він.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко у відповідь висловила подяку за “чітке і відповідальне рішення” Естонії.
“Ті, хто брав участь в агресії Росії проти України, не можуть бути в Європі звичайними відвідувачами з необмеженим доступом до наших суспільств. Естонія показала, як слід вирішувати це завдання – рішуче, законно і з чітким розумінням нашої спільної відповідальності. Я закликаю інші європейські країни дотримуватися цього підходу. Захист Європи вимагає єдності, послідовності та чітких наслідків за участь у війні та насильстві”, – написала вона під постом Міхалау сомережі Х.
Раніше естонська влада запровадила заборону на в’їзд для 261 особи, що брали участь у війні проти України на боці РФ.