Трамп роздасть жителям Гренландії по $1 млн за приєднання до США – ЗМІ

Президент США Дональд Трамп заявив, що погодив “межі майбутньої угоди” про контроль над Гренландією. Він має намір запропонувати жителям острова гроші за згоду на приєднання до Сполучених Штатів. Про це повідомляє британський таблоїд Daily Mail в четвер, 22 січня.
Трамп провів переговори з генсеком НАТО Марком Рютте. Потім стало відомо про скасування мит США для кількох європейських країн і нові плани стосовно Гренландії.
Трамп розглядає можливість запропонувати жителям Гренландії (населення 57 000 осіб) по 1 мільйону доларів кожному, якщо вони проголосують за приєднання до Сполучених Штатів, стверджує ЗМІ.
Минулої ночі військові офіцери НАТО обговорювали угоду, згідно з якою Данія поступиться Штатам “невеликими ділянками” гренландської території, де останні зможуть будувати свої військові бази.
За даними The New York Times, урядовці порівняли цю пропозицію з військовими базами Великої Британії на Кіпрі, які вважаються суверенними британськими територіями.
Трамп заявив журналістам, що це “найбільш довгострокова угода”, а щодо строків дії угоди, то він їх оцінив як “нескінченні”.
“Нескінченно. Нема обмежень за часом. Ця угода назавжди”, – запевнив голова Білого дому.

ЗМІ дізналися, коли Трамп планує підписати угоду про створення “Ради миру”

Президент США Дональд Трамп в четвер, 22 січня, має намір провести церемонію підписання угоди про створення “Ради миру” в межах Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Про це повідомляє ABC News.
Сьогодні понад два десятки країн прийняли запрошення Трампа увійти до складу ради директорів, але жоден із найбільших європейських союзників США поки що не дав жодних обіцянок, а деякі й зовсім відхилили цю ідею.
За даними американських чиновників, на минулих вихідних запрошення було розіслано більш ніж 50 світовим лідерам. Представник Білого дому розповів АВС News, що в США сподіваються співпраці з близько 30 країнами.
Водночас джерело Reuters каже, що вже приблизно 35 світових лідерів підтвердили свій намір увійти до складу “Ради миру”.
Серед них – союзники США з Близького Сходу, такі як Ізраїль, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Йорданія, Катар і Єгипет, а також члени НАТО Туреччина та Угорщина, чиї лідери підтримують добрі відносини з адміністрацією Трампа.
На участь погодилися такі країни, як Марокко, Пакистан, Індонезія, Косово, Узбекистан, Казахстан, Парагвай і В’єтнам. Проте офіційно Білий дім поки ще не оприлюднив повний список запрошених.
ABC зазначає, що “Рада миру” вперше була створена 2025 року з дворічним мандатом Радбезу ООН для управління і відновлення Гази, але в статуті ради нема прямих згадок про Газу.
Із проєкту статуту випливає, що “Рада миру” має значно ширший мандат як “міжнародна організація” та “орган з миробудівництва”. – на зразок очолюваної Сполученими Штатами ООН.

ЗМІ дізналися, коли Трамп планує підписати угоду щодо “Ради миру”

Президент США Дональд Трамп в четвер, 22 січня, має намір провести церемонію підписання угоди про створення “Ради миру” в межах Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Про це повідомляє ABC News.
Сьогодні понад два десятки країн прийняли запрошення Трампа увійти до складу ради директорів, але жоден із найбільших європейських союзників США поки що не дав жодних обіцянок, а деякі й зовсім відхилили цю ідею.
За даними американських чиновників, на минулих вихідних запрошення було розіслано більш ніж 50 світовим лідерам. Представник Білого дому розповів АВС News, що в США сподіваються співпраці з близько 30 країнами.
Водночас джерело Reuters каже, що вже приблизно 35 світових лідерів підтвердили свій намір увійти до складу “Ради миру”.
Серед них – союзники США з Близького Сходу, такі як Ізраїль, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Йорданія, Катар і Єгипет, а також члени НАТО Туреччина та Угорщина, чиї лідери підтримують добрі відносини з адміністрацією Трампа.
На участь погодилися такі країни, як Марокко, Пакистан, Індонезія, Косово, Узбекистан, Казахстан, Парагвай і В’єтнам. Проте офіційно Білий дім поки ще не оприлюднив повний список запрошених.
ABC зазначає, що “Рада миру” вперше була створена 2025 року з дворічним мандатом Радбезу ООН для управління і відновлення Гази, але в статуті ради нема прямих згадок про Газу.
Із проєкту статуту випливає, що “Рада миру” має значно ширший мандат як “міжнародна організація” та “орган з миробудівництва”. – на зразок очолюваної Сполученими Штатами ООН.

У США ринки злетіли після скасування мит

Фондові індекси у США завершили торги в середу, 21 січня, стрімким зростанням після того, як президент США Дональд Трамп заявив про скасування анонсованих раніше мит проти восьми європейських країн, повідомляє Reuters.
Зазначається, що інвестори з ентузіазмом відреагували на заяву Трампа про досягнення “рамкової угоди” щодо Гренландії з генсеком НАТО Марком Рютте.
Після найгіршого дня за останні місяці ринок продемонстрував вражаюче відновлення. Індекс S&P 500 показав найбільший одноденний приріст за два місяці, піднявшись приблизно до позначки 6885 пунктів. Промисловий індекс Доу-Джонса та Nasdaq Composite також завершили день зі зростанням близько 1,2% кожен. Такий оптимізм різко контрастує з панічним розпродажем напередодні, коли загроза нової торговельної війни з ЄС спричинила обвал котирувань.
Експерти ринку, зокрема аналітики з Glenmede та JPMorgan, зазначають, що Уолл-стріт залишається надзвичайно чутливим до геополітичних заголовків. Попри радість від скасування тарифів, інвестиційна стратегія багатьох фондів залишається обережною, оскільки переговори щодо статусу Гренландії та присутності там американських систем ППО все ще тривають.

Данія може передати США ділянки у Гренландії під бази – ЗМІ

Представники країн-членів НАТО розглядають можливість часткової передачі США суверенітету Данії над окремими ділянками Гренландії з метою розміщення там американських військових баз.Про це у середу, 21 січня, повідомило The New York Times із посиланням на обізнані джерела.
Зазначається, що двоє з учасників переговорів порівняли потенційну домовленість із моделлю британських баз на території Кіпру. Попри це, невідомо, чи є обговорюваний компроміс частиною ширшої угоди, про яку раніше заявляв президент США Дональд Трамп.
У НАТО підтвердили факт тристоронніх переговорів між Данією, Гренландією та США. Їхня мета – не допустити військової або економічної присутності Російської Федерації чи Китаю в арктичному регіоні.
Обговорення між союзниками передували заявам Трампа на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, де він наголосив, що не погодиться ні на що менше, ніж передача США Гренландії у власність, однак виключив можливість застосування сили.
Згодом Трамп повідомив у соцмережах про досягнення рамкової домовленості з генсеком НАТО Марком Рютте щодо майбутнього статусу Гренландії, назвавши її потенційно вигідною для США та всіх країн Альянсу.
Також Трамп заявив, що ухвалено рішення не запроваджувати тарифи проти країн Європи.
“Це наша територія”. Зухвала промова Трампа

Трамп відповів, навіщо запросив Путіна до Ради миру

Президент США Дональд Трамп заявив, що йому у Раді миру потрібні усі, а особливо ті, хто має великий впив. Про це він сказав у середу, 21 січня, відповідаючи на питання журналіста щодо запрошення російському диктатору.
Так, на запитання “навіщо запрошувати Путіна до Ради миру?”, Трамп відповів:
“Нам потрібні всі. У мене є кілька суперечливих людей, але це люди, які виконують свою роботу. Це люди, які мають величезний вплив”.
Американський лідер також зазначив, що якби в Раді миру усі були дітьми, вона не мала б впливу.
Також Трамп заявив, що Рада виконає багато роботи, яку мала б виконати ООН.
“Ми будемо співпрацювати з ООН, але Рада миру буде особливою”, – резюмував Трамп.

Новий світовий порядок. Промова прем’єр Канади

20 січня в Давосі виступив з промовою прем’єр-міністр Канади Марк Карні.
Його виступ багато хто вже називає історичним або епохальним, адже він окреслює обриси нового світового порядку. Карні свідомо уникав згадок про Дональда Трампа, хоча й не залишив сумнівів, що має на увазі його вплив.
Старий порядок не повернеться
«Середні держави повинні діяти разом, бо якщо нас немає за столом, ми стаємо частиною меню», — заявив Карні, додавши, що, на його думку, могутні країни використовують економічний примус, щоб отримати бажане.
Під великими державами зазвичай розуміють країни, які мають постійні місця в Раді Безпеки ООН — Китай, Францію, Росію, Велику Британію та США. Їхній статус відображає значний економічний і військовий потенціал.
До середніх держав відносять держави на кшталт Канади, Австралії, Аргентини, Південної Кореї та Бразилії — країни, які, незважаючи на скромніші розміри їхніх економік, також мають великий вплив на світову політику.
У своїй промові Карні сказав, що світ перебуває «в розпалі перелому, а не процесу переходу».
«Великі держави почали використовувати економічну інтеграцію як зброю, тарифи як важіль впливу, фінансову інфраструктуру як засіб примусу, а ланцюги постачання як вразливі місця, які можна використовувати у своїх інтересах», — сказав він.
Немає гарантій
Карні заявив, що «Канада була однією з перших, хто почув тривожний сигнал» про те, що географічне розташування та історичні союзи більше не гарантують безпеку і процвітання.
Після повернення Трампа до влади президент США неодноразово називав Канаду «51-м штатом» і погрожував об’єднати її зі США за допомогою «економічної сили». Вашингтон ввів щодо північного сусіда і великого торгового партнера високі мита. При цьому Канаді вдалося наростити експорт на інші ринки на 14% — більше, ніж вона втратила через зниження поставок до США. Нещодавно Карні також уклав амбітну торговельну угоду з Китаєм.
Нещодавно Трамп включив Канаду у свої плани щодо захоплення Гренландії, опублікувавши в соціальних мережах карту США, Канади та Гренландії з накладеним на неї зображенням американського прапора.
У своїй промові Карні сказав, що для адаптації до змінної геополітичної ситуації Канада наразі зосереджена на взаємодії з іншими країнами та створенні «різних коаліцій з різних питань на основі спільних цінностей і інтересів».
Прем’єр-міністр назвав Канаду «стабільним і надійним» партнером і відзначив нещодавні торговельні та інвестиційні угоди, укладені з Китаєм і Катаром, а також договір про закупівлі в оборонній сфері, підписаний Канадою з ЄС на початку минулого року.
Карні прямо не згадав Дональда Трампа у своїй промові, але деякі його зауваження здавалися адресованими президенту США.
Реакція Трампа
Трамп у Давосі, коментуючи промову канадського прем’єр-міністра Марка Карні, заявив, що Канада існує завдяки Сполученим Штатам.
Трамп розкритикував прем’єр-міністра Канади, який у вівторок у Давосі виголосив промову, де заявив, що міжнародний порядок, очолюваний США і заснований на правилах, закінчився.
Американський президент звернувся до глави канадського уряду, заявивши, що його країна існує лише завдяки США.
«Канада живе завдяки Сполученим Штатам. Пам’ятай про це, Марк, наступного разу, коли будеш робити заяви», – сказав Трамп.
Він додав, що Карні «не був вдячний» США, коли виступав на Всесвітньому економічному форумі. Також Трамп заявив, що Канада отримує «багато безкоштовних речей», маючи на увазі майбутню систему протиракетної оборони США «Золотий купол», яка охопить і територію Канади.
«Канада отримує багато безкоштовних речей. Вони повинні бути вдячні, але це не так», – сказав глава Білого дому.

Знову дуже близько. Люди Трампа їдуть до Путіна

Спецпосланник президента США Стівен Уіткофф у четвер зустрінеться в Кремлі з Володимиром Путіним. За словами посланника, про зустріч попросила російська сторона. “Але саме росіяни запросили на зустріч. Я вважаю, що це важлива заява з їхнього боку”, – сказав Уіткофф. У Кремлі підтвердили майбутню зустріч.
Спочатку розмова з українцями
Уіткофф додав, що планує зустрітися з українськими представниками ввечері 21 січня перед поїздкою до Москви. “Українці сказали, що готово 90% мирного плану, і я з ними погоджуюсь. Насправді, я думаю, що ми досягли ще більш значного прогресу. Я вважаю, що всі залучені до цього процесу і хочуть, щоб мирна угода була укладена”, — сказав він.
Очевидно, йдеться про зустріч Уіткоффа з головою української делегації на переговорах зі США — секретарем РНБО Рустемом Умеровим, а також керівником Офісу президента Кирилом Будановим і головою фракції Слуга народу Давидом Арахамією.
Стриманий оптимізм
Кирило Буданов відчуває стриманий оптимізм щодо переговорів. “Мир в Україні не настане вже завтра, але ми рухаємось вперед, і я відчуваю стриманий оптимізм. Така була моя відповідь у Давосі на вступне питання модератора панельної дискусії “Шлях до миру в Україні: силою чи згодою?””, — написав Буданов. “Багато хто говорить про те, що Україна має мати місце за столом переговорів. Насправді, ми вже в процесі, і цей процес не йде без нас. Зокрема, ми провели серйозну роботу з представниками команди Дональда Трампа”, – додав він.
“Щодо самої Росії, то її 12-річна риторика про загрозу НАТО залишається основним виправданням агресії. Однак за цей час росіяни самі загнали себе в іншу пастку, вважає Буданов. — Чим сильнішим ставало санкційне тиск, тим більше Росія йшла в руки Китаю. Зараз ми бачимо фактичне поглинання Російської Федерації Китаєм. Так, Пекін не передав Росії жодної одиниці готової зброї — це факт. Однак вони вправно використовують слабкість Росії, поглинаючи її економічно і посилюючи свій політичний вплив”, – зазначив Буданов.
Заяви Трампа
Під час свого виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі у середу, 21 січня, Дональд Трамп заявив, що укладення мирної угоди між Україною та Росією зараз є “доволі близьким”.
За думкою американського лідера, президент України Володимир Зеленський і російський диктатор Володимир Путін дійшли до того моменту, що можуть зустрітися і підписати угоду.
«Зараз, я вважаю, вони дійшли до моменту, коли вони можуть зустрітися і укласти угоду. А якщо вони цього не зроблять, вони дурні, це стосується обох. Я знаю, що вони не дурні. Але якщо вони цього не зроблять, вони дурні. Не хочу нікого образити, але угоду потрібно укласти. Занадто багато людей помирає», — заявив Трамп.
Американський президент підкреслив, що між Зеленським і Путіним є«неймовірна ненависть», що негативно впливає на можливість укладення мирної угоди.
«Однак я вважаю, що Росія хоче укласти угоду, Україна хоче укласти угоду. Ми спробуємо укласти угоду… думаю, я можу сказати, що ми доволі близькі до угоди щодо України», — зазначив Трамп.
В одночас він відзначив, що «дуже складно знайти баланс», оскільки, за словами Трампа, «коли Зеленський хоче укласти угоду, цього не хоче Путін, а коли Путін хоче, то не хоче Зеленський».

Трамп скасував мита і анонсував угоду щодо Гренландії

Президент США Дональд Трамп заявив, що сформував основу для майбутньої угоди щодо Гренландії під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Також ухвалено рішення не запроваджувати тарифи проти країн Європи. Про це американський лідер написав у соціальній мережі Truth Social в середу, 21 січня.

“На основі дуже продуктивної зустрічі, яку я провів з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, ми сформували рамки майбутньої угоди щодо Гренландії і, фактично, всього Арктичного регіону. Це рішення, якщо воно буде ухвалене, стане чудовим для США і всіх країн НАТО. Виходячи з цього розуміння, я не запроваджуватиму тарифи, які мали набути чинності 1 лютого”, – заявив Трамп.

Президент США зазначив, що тривають додаткові обговорення щодо Золотого купола в частині, що стосується Гренландії, а віце-президент Джей Ді Венс, державний секретар Марко Рубіо, спеціальний посланник Стів Віткофф та інші посадові особи, за необхідності, будуть відповідати за переговори.

“Подальша інформація буде надаватися по мірі просування дискусій”, – додав Трамп.

Нагадаємо, раніше президент США заявив про запровадження з 1 лютого 10% мит проти Данії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Великої Британі, Нідерландів та Фінлянді, пообіцявши, що з 1 червня мито буде збільшено до 25%. Трамп заявив, що ці країни перешкоджають намаганням США заволодіти Гренландією. “Це наша територія”. Зухвала промова Трампа

Путін відреагував на запрошення Трампа до Ради миру

Росія готова направити до Ради миру щодо Сектору Гази 1 млрд доларів із заморожених в США російських активів. Про це заявив російський диктатор Володимир Путін, передають росЗМІ в середу, 21 січня.
Очільник Кремля наголосив, що “враховуючи особливі стосунки з палестинським народом”, Росія могла б направити до Ради миру 1 млрд доларів із заморожених ще при попередній адміністрації США російських активів.

“До речі, кошти, які залишаться із наших заморожених в США активів, можна було б використати на відновлення територій, які постраждали в ході бойових дій, після заключення мирного договору між Росією та Україною. Таку можливість ми також обговорюємо з представниками адміністрації США. Планую обговорити всі ці питання з президентом Палестини Махмудом Аббасом”, – сказав Путін.

Правитель Росії доручив Міністерству закордонних справ вивчити пропозицію про Раду миру, проконсультуватися з партнерами, і після цього, за його словами, РФ дасть відповідь на запрошення.

“У пропозиції, яку нам зробили, в першу чергу йдеться про врегулювання на Близькому Сході і по пошук можливих шляхів вирішення проблем палестинського народу і гуманітарних проблем в Секторі Гази”, – додав Путін.