Молдова вирішила вийти з Співдружності Незалежних Держав (СНД), денонсуючи основні угоди, які регулювали її членство в цій організації. Віцепрем’єр-міністр Міхай Попшой заявив, що процес денонсації угод вже розпочався і незабаром документи будуть передані до парламенту для затвердження. Це означає, що Молдова офіційно припинить своє членство в СНД. Відзначено, що інші угоди, які приносять користь громадянам, залишаться в силі. Уряд планує завершити процес денонсації до середини лютого, після чого рішення буде прийняте депутатами парламенту. До цього часу Молдова підписала 283 угоди з СНД, із яких 71 була денонсована, а ще приблизно 60 перебувають у процесі денонсації.
Позначка: Договір
-
Польща відповіла Трампу на “неготовність України до миру”
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відреагував на заяви президента США Дональда Трампа, що Україна заважає укладенню мирної угоди, стверджуючи, що саме Росія відхилила пропозицію США щодо врегулювання конфлікту, а не Україна. Туск наголосив на необхідності підвищення тиску на Росію для досягнення миру. У той же час у Кремлі підтримали версію Трампа, називаючи Україну перешкодою на шляху до угоди, а не Росію. Президент України Зеленський у своєму зверненні заявив, що Україна ніколи не заважала досягненню миру, а російські агресія та прагнення Кремля знищити країну свідчать про недоброзичливі наміри Путіна.
-
Трамп: Зеленський є головною перепоною для мирної угоди
Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю Reuters заявив, що український президент Володимир Зеленський, а не російський лідер Володимир Путін, уповільнює процес укладення мирної угоди між Україною та Росією. Трамп вважає, що Україна менш готова до угод, ніж Росія, і вказав на Зеленського як основну перешкоду на шляху до вирішення конфлікту. Він не дав конкретних пояснень, але наголосив, що це складний процес для українського лідера. Раніше США зазначили, що переговори про завершення російсько-української війни “вступили в критичну фазу”. Також було анонсовано зустріч Трампа з Зеленським у Давосі.
-
Куба жорстко відповіла Трампу на погрози щодо Венесуели
Президент США Дональд Трамп заявив, що протягом багатьох років Куба отримувала значні поставки нафти й фінансову допомогу від Каракасу в обмін на “послуги безпеки”, які кубинська влада забезпечувала для венесуельського керівництва. Він підкреслив, що така співпраця завершилася. Про це пише The Guardian.
“Куба довгі роки жила за рахунок нафти та грошей з Венесуели. Натомість вона забезпечувала безпеку двом венесуельським диктаторам. Але цьому настав кінець”, – наголосив Трамп.
Через свою платформу Truth Social, Трамп додав, що переважна більшість кубинських фахівців, які брали участь у цьому процесі, загинули внаслідок американської атаки минулого тижня, і тепер Венесуела більше не потребує зовнішньої підтримки.
Президент акцентував увагу на тому, що США, як найпотужніша армія світу, забезпечуватимуть захист Венесуели. За його словами, Куба відтепер не матиме ні нафти, ні фінансових потоків з боку Венесуели. Крім того, він закликав кубинське керівництво до швидких переговорів із Вашингтоном.
“Я наполегливо раджу їм укласти угоду, поки не пізно”, – додав він.
Президент Куби Мігель Діас-Канель рішуче відповів на заклики президента США Дональда Трампа щодо укладення угоди між країнами.
Про це свідчить допис Мігеля Діас-Канеля в соціальній мережі Х.
Лідер Куби заявив, що його країна категорично відкидає будь-який зовнішній тиск, наголошуючи на її незалежності та суверенітеті. За словами президента, жодна держава не має права диктувати Кубі, які рішення приймати.
“Куба – незалежна і суверенна країна. Ніхто не буде диктувати нам, що робити”, – наголосив президент.
Він повторив тезу про те, що Куба є вільною державою, підкресливши, що ті, хто перетворює все навколо, включно з людськими життями, на бізнес, не можуть повчати інші країни чи давати моральні уроки Гавані.
Міністерство закордонних справ Куби також прокоментувало ситуацію, наголосивши, що держава має повне право самостійно встановлювати торговельні зв’язки без втручання ззовні. Вони зазначили, що Куба, як і будь-яка інша країна, може імпортувати паливо з ринків, готових до співпраці.
Глава МЗС Куби Бруно Родрігес додатково зазначив, що Гавана ніколи не отримувала фінансових чи матеріальних вигод за надання послуг у сфері безпеки будь-якій країні. Він підкреслив, що на відміну від США, Куба не використовує практику найманства, шантажу чи військового тиску у своїй міжнародній політиці.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп підтвердив “багато смертей” кубинців під час операції проти Венесуели.
Трамп натякнув на наступну ціль США після Венесуели
-
Один із лідерів списку бомбардирів УПЛ залишається у Зорі
Форвард Філіп Будківський продовжив контракт з футбольним клубом Зоря на ще два роки. Цю інформацію оголосили на офіційному сайті клубу. Будківський, який є капітаном команди, залишиться в Зорі до червня 2028 року. У поточному сезоні він відзначився семома голами у 15 матчах, що робить його одним з найкращих бомбардирів УПЛ. Загалом за Зорю Будківський зіграв 147 матчів, забив 43 голи та віддав 11 результативних передач.
-
Таїланд і Камбоджа домовилися про перемир’я – ЗМІ
Таїланд і Камбоджа досягли угоди щодо перемир’я під час переговорів, яке має набути чинності вже сьогодні. Після тривалих обговорень представники обох країн узгодили умови припинення вогню в районі прикордонної провінції Чантабурі. За дотриманням режиму перемир’я будуть спостерігати протягом перших 72 годин, а подальші домовленості повинні бути затверджені Радами національної безпеки обох країн. Конфлікт між Таїландом і Камбоджею почався через порушення режиму перемир’я та спричинив загибель більше 86 осіб і змусив сотні тисяч людей покинути свої домівки. Переговори є важливим кроком для стабілізації ситуації в спірному прикордонному регіоні.
-
Угорщина підписала контракт на постачання американського ЗПГ
Угорська державна енергокомпанія MVM підписала п’ятирічний контракт із американською Chevron на імпорт 2 млрд кубометрів ЗПГ. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, наголосивши, що мовиться про першу в історії країни угоду на постачання американського газу в такому обсязі. “Сьогодні ми досягли важливої віхи в американо-угорській енергетичній співпраці, підписавши контракт на 400 мільйонів кубічних метрів скрапленого природного газу на рік”, – зазначив він. Впродовж наступних п’яти років до Угорщини надійде два мільярди кубічних метрів американського ЗПГ.
“Ми зацікавлені в закупівлі енергії з якомога більшої кількості джерел та якомога більшою кількістю маршрутів, забезпечуючи найнижчі ціни”, – додав угорський міністр.
Угода з Chevron погодили на тлі скорочення частки російського газу в європейському імпорті. До початку повномасштабної війни Росія забезпечувала близько 45% газових постачань до ЄС, проте до 2024 року цей показник знизився до 19%. Згідно з планами Єврокомісії, до кінця 2025 року частка російського газу має скоротитися до 13%. Голова угорського уряду тоді запевнив, що його країна продовжить отримувати російську нафту через нафтопровід Дружба, уникаючи санкцій, накладених США.
Відмова від російського газу: Угорщина пригрозила ЄС судом -
Стубб анонсував прогрес у мирній угоді для України
Президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що конфлікт в Україні наближається до досягнення мирного угоди, що є найближчим етапом з моменту вторгнення Росії у 2022 році. Він зазначив, що тривають переговори за трьома окремими документами, які стосуються рамкового проєкту угоди, гарантій безпеки для України та відновлення країни. Лідер Фінляндії висловив задоволення прогресом у переговорах, зауважуючи, що умови угоди стали більш прийнятними. Екс-генсек НАТО Єнс Столтенберг вважає, що мир можливий лише за умови, якщо Росія змінить свою позицію. Президент України Володимир Зеленський також підтвердив розділення мирного плану на три окремі документи і повідомив про направлення доопрацьованих пропозицій до США. Адміністрація Дональда Трампа тисне на Київ для ухвалення американського варіанту плану врегулювання, сподіваючись на підписання мирної угоди до 25 грудня.
-
Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі
Російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі. Відтак однією з ключових цілей Росії є збільшення обсягу торгівлі до $100 мільярдів до 2030 року. Про це у суботу, 6 грудня, повідомляє Reuters.
Цей візит відбувся на тлі напруженості у відносинах між Індією та Західними країнами, спричиненою активним імпортом Індією російської нафти після російського вторгнення в Україну у 2022 році.
Під час зустрічі Володимир Путін висловив готовність забезпечувати Індію безперебійними поставками палива, зреагувавши таким чином на заклики США обмежити закупівлі російської нафти.
Водночас Індія продемонструвала стриману реакцію. Міністр закордонних справ Вікрам Місрі зазначив, що енергетичні компанії країни керуються динамікою ринку та комерційними інтересами під час прийняття рішень щодо постачання.
Також лідери опублікували спільну заяву, в якій наголошується, що в нинішній “складній, напруженій та невизначеній геополітичній ситуації російсько-індійські зв’язки залишаються стійкими до зовнішнього тиску”.
Прем’єр-міністр Моді охарактеризував партнерство з Росією як “провідну зірку”, підкресливши, що ці відносини завжди витримували випробування часом. Він також повідомив, що сторони погодили програму економічного співробітництва до 2030 року, яка передбачає диверсифікацію, збалансованість та сталість у сфері торгівлі й інвестицій.
Сторони підписали низку угод, що включають посилення оборонного партнерства шляхом спільних досліджень, розробок і виробництва сучасного озброєння. Одним із пунктів став перегляд виготовлення запасних частин для обслуговування російської зброї в Індії. Крім того, було оголошено про створення спільного підприємства з виробництва добрив у Росії та розширення співпраці у сфері охорони здоров’я і судноплавства.
Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.
Раніше повідомлялося, що Індія фіналізувала багаторічну угоду з Росією щодо оренди атомного ударного підводного човна для індійських Військово-морських сил. Угода оцінюється у $2 мільярди та діятиме протягом 10 років.
-
Територіальні вимоги РФ: Єрмак заявив про червоні лінії президента
Президент України Володимир Зеленський категорично не розглядатиме можливості підписання будь-якої угоди, яка передбачала б відмову від українських територій. Таку позицію у четвер, 27 листопада, підтвердив керівник Офісу президента Андрій Єрмак в інтерв’ю для The Atlantic, спілкуючись із журналістом Саймоном Шустером.
“Поки Зеленський – президент, ніхто не повинен розраховувати на те, що ми відмовимося від території. Він не підпише документ про відмову від території. Конституція це забороняє. Ніхто не може цього зробити, якщо не хоче йти проти української Конституції та українського народу”, – наголосив Єрмак.
Також він зауважив, що в нинішніх реаліях жодна людина із здоровим глуздом не взяла б на себе відповідальність за підписання угоди, що передбачає втрату частини України.
Глава Офісу Президента окреслив позицію України перед наступним етапом переговорів про припинення війни. Як він зазначив, Зеленський планує провести чітку “червону лінію” в надзвичайно чутливому питанні – вимозі Росії стосовно українських територій.
“Щодо питання землі, Україна готова обговорювати лише те, де має бути проведена лінія, щоб розмежувати те, що контролюють ворогуючі сторони. Все, про що ми можемо реально говорити зараз, – це визначити лінію зіткнення. І це те, що нам потрібно зробити”, – додав Єрмак.
Нагадаємо, українська та американська делегації наприкінці тижня продовжать роботу над узгодженням пунктів, напрацьованих в результаті зустрічей у Женеві, щоб просунутися до миру та гарантій безпеки. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 27 листопада.
Трамп: РФ може захопити Донбас за пару місяців