Договір – Антикор

Трамп знову розкритикував Зеленського

Президент США Дональд Трамп знову висловив роздратування щодо президента України Володимира Зеленського, заявивши, що той, на його думку, нібито гальмує процес укладення мирної угоди з Росією. Про це він заявив під час інтерв’ю для видання Politico у четвер, 5 березня.

“Зеленському потрібно зібратися і укласти угоду”, – сказав він.

При цьому Трамп повідомив, що вважає російського диктатора Володимира Путіна “готовим вести переговори про завершення війни”.

“Я думаю, Путін готовий укласти угоду”, – заявив він.

На запитання журналістів про те, що саме стримує Зеленського від погодження на мирну угоду, Трамп не відповів прямо, однак натякнув, що український лідер недостатньо налаштований на переговори й не використовує доступні можливості.

“Немислимо, що саме він є перешкодою. У тебе немає козирів. Тепер у нього ще менше карт”, – підкреслив він.

Варто нагадати, що наприкінці лютого Дональд Трамп і Володимир Зеленський провели 30-хвилинну телефонну розмову.

Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що врегулювання російської війни проти України є одним із його пріоритетів. Про це він заявив журналістам 3 березня у Білому домі під час зустрічі з канцлером ФРН Фрідріхом Мерцом.

Зеленський зробив заяву про мирні переговори

Вашингтон провів ядерні консультації з РФ – ЗМІ

США готові обговорювати з ядерними державами – членами Ради Безпеки ООН можливість укладення багатостороннього договору про контроль над ядерною зброєю. Високопосадовець Державного департаменту США повідомив Reuters, що в понеділок американська сторона провела зустріч у Женеві з російською делегацією, а у вівторок має зустрітися з китайськими посадовцями.

Крім того, вже відбулися двосторонні переговори з Великою Британією та Францією, котрі високопосадовець США назвав успішними.

“Обговорення на рівні п’яти постійних членів Ради Безпеки було наступним логічним кроком”, – зазначив він.

5 лютого завершилася дія останнього договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь – СНВ-III, укладеного між Росією та США у 2010 році. Дональд Трамп неодноразово заявляв, що у разі укладення нового договору хотів би залучити до нього Китай. Пекін неодноразово відмовлявся розглядати таку можливість, наголошуючи, що за рівнем ядерного потенціалу значно поступається лідерам.

Спеціальний представник Китаю з питань роззброєння Шень Цзянь на початку лютого заявив, що на цьому етапі його країна не братиме участі в нових переговорах із Москвою та Вашингтоном щодо контролю над ядерною зброєю.

Втім, нині невідомо, чи матиме вівторкова зустріч офіційний статус.

За оцінками, Китай має близько 600 ядерних боєголовок, а Пентагон прогнозує зростання їх кількості до 1000 до кінця десятиліття. За даними Стокгольмський інститут дослідження проблем миру (SIPRI) станом на січень 2025 року, США мали 3700 боєголовок, Росія – 4309, Велика Британія – 225, Франція – 290.

Загалом дев’ять ядерних держав, за підрахунками SIPRI, мають 12 241 боєголовку, з яких 9614 можуть вважатися потенційно готовими до застосування.
Ядерний діалог. США та РФ відновлюють зв’язки

Росія за, Китай проти: чи зможуть США контролювати ядерну загрозу

У РФ немає коштів на нову Холодну війну Трясіння Росії своїм ядерним брязкальцем за роки війни на українців вже ніякого враження не справляє. Втім, ще здатне періодично лякати набагато більш вразливий Захід.
Тож 2023 року РФ в односторонньому порядку спробувала вийти з Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3), але потім застосувала улюблену президентом США Дональдом Трампом практику ТАСО: один крок вперед, два назад.
Таким чином договір продіяв до лютого 2026 року, й ось, врешті, завершився. Й після закінчення дії СНО-3 вперше з 1969 року у світі не залишиться жодних формальних обмежень на ядерну зброю. Як зазначає Financial Times, це фактично поставило крапку у понад 50-річній історії домовленостей між Москвою та Вашингтоном щодо контролю над ядерними озброєннями, від угод часів холодної війни до пострадянського періоду.
У російському міністерстві закордонних справ вже заявили, що Москва більше не вважає себе пов’язаною будь-якими обмеженнями щодо ядерного арсеналу після припинення дії договору СНО-3.
Втім для Росії проблема полягає насамперед у ресурсах і технологіях, що суттєво обмежує її можливості, пише РБК-Україна. Це і є однією з причин, чому РФ, попри всі гримаси і заяви, всіляко намагається продовжити договір.
Приміром, у вересні минулого року кремлівський диктатор Путін запропонував продовжити на рік добровільне дотримання основних лімітів договору, але США не відреагували на цю пропозицію.
Закінчення терміну дії СНО-3 може стати приводом для Росії або Сполучених Штатів виробляти більше ядерної зброї, якщо одна з них вже відчуває себе зобов’язаною це зробити для підтримки стратегічного балансу, зауважив науковий співробітник Вісконсинського проєкту з контролю над ядерним озброєнням Джон Кейвс.
Водночас він не впевнений у фінансовій спроможності росіян для збільшення свого арсеналу лише через закінчення терміну дії договору. “Такий крок може означати неготовність нашого ворога до активної участі в ядерних перегонах. Тим більше з огляду на останні проблеми з розробкою та впровадженням Росією ракет стратегічної дальності, постійні проблеми під час випробувань ракет”, – зазначає у коментарі виданню і старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний. Кремль має інші пріоритети, головний з яких – це продовження війни проти України, проте Росія не матиме особливого вибору, констатує й керівниця Одеського центру стратегічних студій та ядерного нерозповсюдження Поліна Сіновець. “Росіяни не дуже хочуть витрачати багато коштів на “ядерку”, але вони будуть змушені, тому що американці будуть витрачати зараз багато”, – припускає вона. “Стільці розповзаються, як таргани” То чи можливе нині відновлення договору про контроль над стратегічними ядерними озброєннями?
Як вказують фахівці, з моменту укладення СНО-3 до “ядерного клубу” долучилася ціла низка країн, що дуже ускладнює пролонгацію домовленості та ситуацію загалом.

Рішення поки немає: Данія і Гренландія помітили прогрес у діалозі зі США

Представники Данії та Гренландії повідомили, що переговори зі США щодо майбутнього статусу Гренландії перешли на новий етап, хоча ситуація, як і раніше, залишається невирішеною. Про це в неділю, 8 лютого, пише The Hill.

Як зазначає видання, міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен зазначив, що переговори з представниками США та Гренландії досягли прогресу, проте криза поки не вирішена.

“Ми не вийшли з кризи, і рішення поки що немає”, – сказав він.

Данія вкотре нагадала про свою тверду позицію щодо суверенітету Гренландії. Водночас, у самій Гренландії посилилося занепокоєння через зростання впливу США на острові. Останнє опитування свідчить, що більшість населення, близько 76%, виступає проти ідеї інтеграції з Америкою.

Раніше президент США Дональд Трамп не виключав можливості отримання контролю над Гренландією шляхом купівлі або військових дій. Утім, після переговорів із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на економічному форумі в Давосі риторика Білого дому стала дещо обережнішою. Незважаючи на публічне відхилення ймовірності військового втручання, Трамп підкреслив стратегічну важливість Гренландії для США у контексті геополітичних інтересів в Арктиці.

Нагадаємо, минулого місяця США, Гренландія та Данія розпочали дипломатичні переговори з метою подолання кризи, спричиненої претензіями президента Дональда Трампа на арктичну територію.

Трамп заявив, що хоче новий договір з РФ про ядерну зброю

Президент США Дональд Трамп запропонував створити новий договір про ядерні озброєння з Росією замість продовження чинної угоди, термін дії чинної угоди закінчується 5 лютого. Про це американський лідер у четвер написав у своїй соцмережі Truth Social.
“Замість того, щоб продовжувати дію “Нового СНО” (погано укладеної Сполученими Штатами угоди, яка, окрім усього іншого, грубо порушується), нам слід, щоб наші ядерні експерти працювали над новим, вдосконаленим та модернізованим Договором, який може діяти ще довго”, – написав Трамп. Ядерний договір був підписаний лідерами РФ і США Дмитром Медведєвим і Бараком Обамою 2010 року. Документ набув чинності 2011 року, а 2021 року був продовжений на п’ять років – до 2026 року. СНО-3 регламентував режим перевірок дотримання договору. Регулярні перевірки сприяли встановленню прозорості та довіри у відносинах між США і РФ у сфері ядерної зброї. Двічі на рік також збиралася комісія, а співпраця не припинялася навіть після анексії Криму 2014 року.

Медведєв зробив заяву на тлі завершення “ядерного договору” зі США

Заступник голови Ради безпеки Росії та колишній президент РФ Дмитро Медведєв знову привернув увагу своїми скандальними висловлюваннями, цього разу у зв’язку із завершенням російсько-американського Договору про контроль над ядерним озброєнням. Його остання заява набула загрозливого характеру, адресованого Заходу.

Політик опублікував допис у соцмережі Х, в якому детально перерахував усі попередні домовленості між Москвою та Вашингтоном щодо стримування ядерного потенціалу. У заяві зазначалося, що вперше з 1972 року Росія і США залишаються без будь-якої угоди, яка регулювала би стратегічні ядерні сили. Підкреслювалися такі ключові договори, як SALT 1, SALT 2, START I, START II, SORT і New START, усі вони залишилися в минулому.

Свій допис Медведєв супроводив зображенням із серіалу “Гра престолів”, на якому зображено Короля ночі, провідника армії мерців, із підписом “Зима близько”. Інтернет-користувачі припускають, що цей символізм натякає на “ядерну зиму” у контексті можливих російських погроз.

Варто зазначити, що договір СНО-3 (New START), підписаний у 2010 році Дмитром Медведєвим та Бараком Обамою, передбачав взаємне скорочення стратегічних наступальних озброєнь між двома державами. Проте дія угоди офіційно припиняється 5 лютого. Міністерство закордонних справ Росії вже оголосило, що після цієї дати країна більше не вважатиме себе зобов’язаною дотримуватися будь-яких пунктів договору чи симетричних декларацій.

Це не перша резонансна заява Медведєва за останній час. Раніше він виступав із погрозами на адресу президента України Володимира Зеленського, голослівно заявляючи про ймовірну “перемогу” Кремля у війні проти України.

Нагадаємоо, заступник голови Ради безпеки Росії та колишній президент РФ Дмитро Медведєв заявив, що Росія може випередити США у “приєднанні” Гренландії.

Медведєв пригрозив Фінляндії через “огидну русофобію”

Діра в бюджеті звужує Путіну “вікно” в мирній угоді

У Путіна звужується “вікно можливостей” для мирної угоди через зростання бюджетного дефіциту. Про це в суботу, 31 січня, повідомило Bloomberg, посилаючись на власні джерела.

Згідно з інформацією агентства, російський лідер стикається з економічними труднощами, адже країна намагається впоратися з фінансовим тягарем війни. ЗМІ звертає увагу, що російська влада шукає додаткові джерела доходу, оскільки витрати на оборону можуть значно перевищити заплановані цифри.

Зазначається, що Росії потрібно знайти близько 1,2 трильйона рублів (16 мільярдів доларів), щоб покрити дефіцит, викликаний не лише війною, але й падінням доходів від продажу енергоносіїв та тимчасовим зміцненням рубля. Це створює додатковий тиск на бюджет і економіку країни, що вже стикається зі значними викликами.

“Це еквівалентно додатковим 0,5% валового внутрішнього продукту понад запланований дефіцит на цей рік у 1,6% ВВП на тлі зниження доходів від продажу енергоносіїв та впливу несподівано сильного рубля”, – стверджують джерела агентства.

Додатково зазначається, що фінансова ситуація Росії може ще більше ускладнитися через західні санкції, які змушують країну знижувати ціни на нафту, посилюючи економічний тиск.

“Бюджетне становище Росії може ще більше погіршитися, оскільки санкції США змушують виробників нафти знижувати і без того низькі ціни на сиру нафту. Бюджет на 2026 рік передбачає доходи від нафти і газу в розмірі 8,9 трильйона рублів при ціні на нафту марки Urals у 59 доларів за барель та обмінному курсі 92,2 рубля за долар. Нафта марки Urals зараз торгується за ціною 55 доларів за барель, а рубль – близько 75 доларів за долар. Якщо ці рівні збережуться, доходи від нафти і газу становитимуть 6,75 трильйона рублів, що призведе до дефіциту майже 2,2 трильйона рублів”, – наводить власні розрахунки Bloomberg.

Агентство також цитує думку Олександра Габуєва, директора берлінського Carnegie Russia Eurasia Center, який зазначає, що політичний календар США може стати ще одним чинником для Кремля. Це пов’язано з тим, що президент Дональд Трамп все більше концентрується на проміжних виборах до Конгресу, які відбудуться у листопаді.

“Умови, запропоновані Трампом для припинення війни, є найкращими для Путіна за всі чотири роки. Малоймовірно, що такі пропозиції будуть пропонуватися нескінченно, і якщо Трамп втратить контроль над нижньою палатою, що цілком ймовірно, то вона зможе обмежити будь-які його дії”, – цитує Габуєва Bloomberg.

У той час як переговори між російськими та українськими представниками тривають на технічному рівні, питання щодо територій залишаються каменем спотикання та вимагають вирішення на найвищому політичному рівні. Президент України Володимир Зеленський заявив, що територіальні питання неможливо вирішити без прямої зустрічі з лідером росії. Україна відкрита до переговорів за участю РФ і США, а також розраховує на гарантії безпеки.

Трамп пояснив, що ускладнює перемови України й РФ

Трамп оцінив готовність Зеленського до мирної угоди

Президент США Дональд Трамп повідомив, що президент України Володимир Зеленський та російський президент Володимир Путін готові досягти угоди, яка могла б завершити війну. Трамп зазначив, що всі сторони повинні йти на поступки для реалізації цієї угоди. Він також зазначив, що Зеленський висловив готовність до підписання угоди під час їхньої зустрічі в Давосі. Трамп також висловив підтримку українцям у зв’язку з проблемами, з якими вони стикаються через зруйновану енергетичну інфраструктуру. Також планується проведення тристоронньої зустрічі між Україною, США та Росією на технічному рівні в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Молдова почала процедуру виходу з СНД

Молдова вирішила вийти з Співдружності Незалежних Держав (СНД), денонсуючи основні угоди, які регулювали її членство в цій організації. Віцепрем’єр-міністр Міхай Попшой заявив, що процес денонсації угод вже розпочався і незабаром документи будуть передані до парламенту для затвердження. Це означає, що Молдова офіційно припинить своє членство в СНД. Відзначено, що інші угоди, які приносять користь громадянам, залишаться в силі. Уряд планує завершити процес денонсації до середини лютого, після чого рішення буде прийняте депутатами парламенту. До цього часу Молдова підписала 283 угоди з СНД, із яких 71 була денонсована, а ще приблизно 60 перебувають у процесі денонсації.

Польща відповіла Трампу на “неготовність України до миру”

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відреагував на заяви президента США Дональда Трампа, що Україна заважає укладенню мирної угоди, стверджуючи, що саме Росія відхилила пропозицію США щодо врегулювання конфлікту, а не Україна. Туск наголосив на необхідності підвищення тиску на Росію для досягнення миру. У той же час у Кремлі підтримали версію Трампа, називаючи Україну перешкодою на шляху до угоди, а не Росію. Президент України Зеленський у своєму зверненні заявив, що Україна ніколи не заважала досягненню миру, а російські агресія та прагнення Кремля знищити країну свідчать про недоброзичливі наміри Путіна.