У Маріуполі підірвали склад боєприпасів – OSINT

У ніч проти середи, 11 березня у тимчасово окупованому Маріуполі був уражений склад боєприпасів, повідомляють моніторингові канали.
Так, канал Dnipro Osint (Гарбуз) пише, що склад розташовувався в районі аеродрому.
А канал Exilenova+ о 0.36 опублікував відео з місця події, повідомивши, що детонація триває понад пів години.

США озвучили досягнення за 10 днів війни з Іраном

Понад 5 тисяч цілей було вражено за перші 10 днів військової операції Епічна лють, яку проводить США в Ірані. Про це повідомило Центральне командування збройних сил США (CENTCOM) в соцмережі Х у вівторок, 10 березня.
Вказано, що військова операція була розпочата о 1:15 в ніч на 28 лютого.
“Цілей вражено: понад 5000. Іранських кораблів пошкоджено чи знищено: 50+. Типи цілей: центри командування та управління, штаб-квартири КВІР, розвідувальні пункти КВІР, інтегровані системи протиповітряної оборони, пункти розміщення балістичних ракет, кораблі та підводні човни ВМС Ірану, системи протиповітряної оборони Ірану, пункти розміщення протикорабельних ракет, військові засоби зв’язку, виробництво балістичних ракет та безпілотників”, – йдеться в повідомленні.
Віськові додали, що “завдають ударів по цілях, щоб ліквідувати апарат безпеки іранського режиму, надаючи пріоритет місцям, що становлять безпосередню загрозу”.
Тим часом газета The Washington Post повідомила, що лише за перші два дні війни проти Ірану американські військові витратили боєприпаси на 5,6 млрд долрів. Ця цифра викликає в посадовців США тривогу щодо швидкості, з якою їхні війська вичерпують свої запаси зброї.
Натомість міністр оборони Піт Гегсет і голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн розповіли журналістам, що військові відходить від активного використання високоточних боєприпасів і натомість частіше застосовуватимуть лазерно-керовані бомби.
Як зазначає полковник морської піхоти США у відставці та аналітик Центру стратегічних та міжнародних досліджень Марк Кансіан, це має знизити ціну кожного удару – з мільйонів доларів, витрачених на кожен випущений боєприпас, до менш ніж 100 тис. доларів у деяких випадках.
Раніше ЗМІ повідомили, що радники Дональда Трампа переконують його завершувати війну в Ірані. Вони намагаються довести, що військові значною мірою досягли своїх цілей.

Литва закупила партію боєприпасів на €5,7 млн

Литва закупила та вже постачила для армії велику партію ракет та інших боєприпасів. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони країни у понеділок, 9 березня.

Так, Збройні сили Литви поповнили свій арсенал ракетами AMRAAM 120B, ракетами SPIKE LR2 та боєприпасами калібру 5,56×45 мм NATO BALL. Загальна вартість закуплених боєприпасів становить понад 5,7 мільйона євро.

“Ми продовжуємо зміцнювати можливості протиповітряної оборони та інвестуємо у поповнення запасів боєприпасів. Ракети AMRAAM призначені для протиповітряної оборони середньої дальності й використовуються у складі систем NASAMS, парк яких цього року буде поповнено новою батареєю”, – зазначив міністр національної оборони Литви Робертас Каунас.

SPIKE LR2 – це ракети, призначені для знищення танків, бронетехніки, укріплень та інших цілей. У Збройних силах Литви ці ракети інтегровані у бойові машини піхоти Vilkas.

Раніше Міністерство національної оборони Литви підписало контракт на 252 млн євро з лідером французької оборонної промисловості KNDS France на придбання колісних гаубиць Caesar Mk II.
Розвідка Литви назвала терміни готовності РФ до війни з НАТО

Чехія спорядила Україні майже 2 млн боєприпасів минулого року

Україна у 2025 році отримала завдяки чеській ініціативі постачання боєприпасів майже 1,96 млн одиниць великого калібру. Про це під час слухань у Сенаті повідомив радник із національної безпеки Чехії Гінек Кмонічек, передає Radio Prague International.

Раніше оцінювалося, що постачання становили близько 1,8 млн одиниць. За словами Кмонічека, минулоріч ініціатива забезпечила приблизно 48% усіх постачань снарядів в Україну.

На нинішній рік вже забезпечене фінансування приблизно на 880 тис. одиниць боєприпасів.

Чеська ініціатива зосереджена на постачанні артилерійських снарядів Україні, яка на початку повномасштабної війни у лютому 2022 року значно відставала за запасами від Росії. До реалізації програми Чехія залучила Нідерланди та Данію. Нинішній уряд Чехії зберіг лише координаційну роль; кошти з державного бюджету напряму на закупівлю боєприпасів не витрачатимуться.

Україна нині потребує великокаліберних боєприпасів із дальністю стрільби понад 30 км. Як повідомив Кмонічек, щодня українська сторона використовує від 3 до 8 тис. таких снарядів.

“Ми активно шукаємо нових спонсорів та донорів, щоб зібрати загальну суму між 2,5 і 5 млрд крон”, – додав радник.

Литва вироблятиме озброєння для України

Литва вироблятиме озброєння для України на своїй території. Про це повідомив президент Литви Гітанас Науседа.
“Ми підписали угоду з президентом України Володимиром Зеленським про виробництво оборонної техніки для України в Литві. Проєкти фінансуватимуться з фонду ЄС SAFE та інших джерел”, – зазначив він.
Науседа додав, що Литва підтверджує своє зобов’язання щорічно виділяти 0,25% ВВП на потреби України. Цього року планується виділити 223 мільйони євро.
Крім того, як повідомив глава литовського Міноборони Робертас Каунас, Україні буде передана партія ракет для переносного зенітного ракетного комплексу RBS-70, призначеного для ураження низьколітаючих повітряних цілей.
“З метою забезпечення захисту критичної інфраструктури ми передаємо Україні 30 ракет RBS. Наразі це вкрай необхідна для України зброя, що сприяє зміцненню протиповітряної оборони”, – заявив Каунас, якого цитує пресслужба відомства.
За його словами, що цієї зими Литва передала Україні 90 генераторів на суму понад EUR2 млн.
“Наразі також готуються до передачі дизель-генератори, трансформатори, електродвигуни та інше енергетичне обладнання, необхідне для відновлення електропостачання та пошкодженої інфраструктури”, – зазначив глава Міноборони Литви.

Сапер із з фронту поштою відправляв зброю та вибухівку до Харкова

Працівники Державного бюро розслідувань припинили спробу переправлення озброєння та вибухових матеріалів до Харківського регіону. Про це повідомила пресслужба ДБР у вівторок, 24 лютого.

За даними слідства, організатором схеми виявився сапер одного з прикордонних загонів, який проходив службу на Донеччині. Маючи доступ до арсеналу підрозділу, він почав привласнювати вибухові матеріали та комплектуючі. Надалі фігурант надсилав їх поштовими відправленнями двом знайомим на Харківщину. Отримані посилки вони зберігали у своїх помешканнях, фактично накопичуючи нелегальний арсенал.

Під час відправлення чергової партії правоохоронці на одному з поштових терміналів Харкова вилучили майже 300 одиниць небезпечних засобів ураження. Серед них – головні частини некерованих реактивних снарядів, корпуси гранат, порохові заряди, підривачі, елементи до підствольних систем та інші складники вибухових пристроїв.

Під час обшуків за місцями проживання спільників слідчі вилучили бойові частини зарядів, ручні гранати, електродетонатори, капсулі-детонатори, компоненти до гранатометних пострілів та інші засоби ураження, зокрема саморобні вибухові елементи.

Фігуранти не встигли реалізувати вилучене озброєння чи використати його в будь-який спосіб.

Військовослужбовцю повідомлено про підозру за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Йому загрожує до семи років позбавлення волі.

Вирішується питання щодо передачі вилучених засобів ураження для потреб Сил оборони України.

ЗСУ знищили великий склад окупантів на Курщині

Оператори FPV-дронів з 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Збройних сил України знищили в Курській області РФ великий склад БПЛА, обладнання до них, боєприпасів і техніки. Відповідне відео у неділю, 22 лютого 80 ОДШб опублікувала у соцмережах.
“Знищили великий склад боєприпасів, дронів та легкої техніки на території РФ”, – ідеться у дописі.
“Галицькі десантники продовжують боронити Сумщину. Оператори ударних БПЛА 80-ї бригади працюють над зниженням штурмового потенціалу росіян, знищуючи їхню логістику. Відтак, днями було виявлено та знищено великий склад противника на Курщині, де ворог зосередив значну кількість дронів, боєприпасів і обладнання для них, а також легку техніку для пересування ворожих екіпажів дронів”, – зазначили військові.
У бригаді підкреслили: “Ворог гадав, що на його території йому нічого не загрожує, але забув, що таке скупчення цінних ресурсів – дорівнює їх знищенню”.

Концерн Rheinmetall виробляє більше боєприпасів, ніж має замовлень

Німецький оборонний концерн Rheinmetall наразі виробляє більше боєприпасів, ніж має укладених контрактів, зокрема з Україною. Про це заявив голова правління Rheinmetall Армін Паппергер, передає Укрінформ в понеділок, 16 лютого.

“Так, ми можемо допомогти в багатьох сферах. У нас зараз справді виробляється більше боєприпасів, ніж маємо контрактів, у тому числі з Україною. Наразі то тут, то там бракує фінансування для України”, – сказав він.

Концерн готовий розширити постачання за умови додаткового фінансування.

“Ми могли б постачати більше зенітних гармат. Ми могли б постачати більше боєприпасів. Ми навіть могли б постачати більше танків. Тобто ми тут пішли на випередження”, – зазначив голова правління Rheinmetall.

Паппергер підкреслив готовність Rheinmetall допомагати Україні в усіх ключових сферах.
“Ми можемо допомогти їй майже в усіх сферах. Починаючи від дронів і закінчуючи танками. Тобто від того, що багато хто називає новими технологіями, до того, що існує вже десятки років. На щастя, у Rheinmetall ми об’єднуємо все: і технології, і базові речі. Але я мушу сказати: без бази решта теж не працюватиме”, – заявив він.

У Волгоградській області РФ уражено склад БК: оголошена евакуація

У ніч на четвер, 12 лютого, в селищі Котлубань Волгоградської області РФ під ракетним ударом опинився військовий об’єкт. Місцеві жителі повідомили про серію потужних вибухів у районі арсеналу Головного ракетно-артилерійського управління (ГРАУ) Міністерства оборони Російської Федерації. Про подію інформували українські моніторингові Telegram-канали Exilenova+ та Supernova+.

Губернатор області Андрій Бочаров підтвердив атаку та пожежу на об’єкті Міноборони, пояснивши це “падінням уламків”. Незважаючи на офіційні заяви про відсутність значних пошкоджень, наслідки залишаються тяжкими. Внаслідок інтенсивного займання розпочалася детонація боєприпасів, через що ситуація стала критичною.

“З метою забезпечення безпеки цивільного населення від загрози детонації під час пожежогасіння оголошено і ведеться евакуація населення прилеглого населеного пункту Котлубань”, – повідомив глава регіону.

Для евакуації було організовано автобусне перевезення, а в районному центрі Городище створено пункти тимчасового розміщення. На місці події працюють загони рятувальників та військові пожежні служби, однак детонація снарядів значно ускладнює гасіння полум’я.

Крім того, цієї ночі російський завод оборонно-промислового комлексу Прогрес, розташований у Мічурінську Тамбовської області, став ціллю для удару дронами. Також Брянська область Росії зазнала масованої атаки безпілотниками.

У ніч на середу, 11 лютого, українські військові уразили важливі об’єкти росіян на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України та на території РФ. Зокрема, було уражено нафтопереробний завод Волгоградський у російському місті Волгоград, який задіяний у забезпеченні окупаційної армії. Про це повідомив Генштаб ЗСУ.

Японія планує купувати Україні боєприпаси – ЗМІ

Японія планує приєднається до ініціативи НАТО, що дозволить їй постачати Україні боєприпаси, техніку та інші засоби американського виробництва. Про це повідомляє японський мовник NHK.
Кілька представників НАТО сказали що Японія вже найближчим часом офіційно оголосить про свій намір зробити внесок в ініціативу.
Офіційні особи уточнили, що Токіо виділить кошти винятково на нелетальну зброю, яка, ймовірно, включатиме радіолокаційні системи та бронежилети.
“Навіть нелетальне обладнання має важливе значення для України”, – сказав один із представників НАТО.
Він також додав, що участь Японії в ініціативі PURL є значним кроком уперед.
Джерела зазначають, що Токіо вже інформував про план свого приєднання кількох членів НАТО та Україну. США, після повернення Дональда Трампа на посаду президента, скоротили свою поміч Україні. Нових пакетів допомоги в колишньому форматі країна не виділяла.
Проте в липні 2025 року США і НАТО запустили програму Prioritised Ukraine Requirements List (PURL). Вона передбачає постачання американської зброї в Україну коштом європейських країн. Таким чином, Київ може отримати системи ППО, ракети, боєприпаси та інше озброєння.