Євросоюз ухвалив політичне рішення продовжити до 4 березня 2027 року тимчасовий захист для українських біженців, які вимушені були залишити свою країну через війну, яку проти України веде Росія. Про це повідомила Рада ЄС у п’ятницю, 13 червня.
“Сьогодні Рада висловила одностайну підтримку пропозиції продовжити тимчасовий захист для понад 4 млн українців, які тікають від російської агресії, до 4 березня 2027 року”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що Рада ЄС офіційно ухвалить рішення про продовження тимчасового захисту на одній зі своїх наступних сесій.
Коментуючи ухвалене рішення, міністр внутрішніх справ та адміністрації головуючої в ЄС Польщі Томаш Семоняк сказав: “Поки Росія продовжує тероризувати українське мирне населення невибірковими авіаударами, ЄС продовжує виявляти свою солідарність з українським народом. Ми продовжуватимемо надавати захист мільйонам українських біженців ще протягом року”.
За його словами, польське головування також ініціювало обговорення стратегії поступового скасування тимчасового захисту після досягнення справедливого миру.
“Найближчим часом ми працюватимемо над спільними рішеннями для всього ЄС у цій сфері, зокрема в контексті повернення до України”, – додав Семоняк.
Як відомо, з березня 2022 року ЄС надав безпеку та притулок понад 4 млн біженців з України на основі Директиви про тимчасовий захист. Тимчасовий захист має діяти до 4 березня 2026 року, а тепер його буде продовжено до 4 березня 2027 року.
Позначка: Біженці
-
Рада ЄС погодила продовження захисту для українців
-
В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях
За три роки перебування українські біженці сприяли зростанню ВВП Польщі на понад 320 млрд злотих (близько 85 млрд доларів за поточним курсом НБУ), тоді як витрати Польщі на допомогу Україні під час війни становили лише 2,3 млрд доларів. Про це у четвер, 12 червня, повідомляє Організація об’єднаних націй (ООН) з посиланням на звіт аудиторської компанії Deloitte, у якому ішлося про вплив українських біженців на економіку Польщі.
Згідно зі звітом, економіка Польщі демонструвала стабільне зростання з 2022 року, коли почалася повномасштабна війна Росії проти України. У перший рік ВВП зріс на 1,5%, у 2023-му – на 2,2%, а в 2024 році – на 2,7%.
Аналітики зазначають, що польська економіка отримала мільярдні надходження завдяки присутності українських біженців, витративши при цьому значно менше.
Зокрема, з 22 лютого 2022 року до 10 червня 2025-го Польща витратила:- 9,2 млрд злотих (2,3 млрд доларів) – на гуманітарну та військову допомогу Україні;
- 31,1 млрд злотих – на програми підтримки біженців.
Загальні витрати склали 40,3 млрд злотих, або приблизно 10 млрд доларів.
Натомість приріст ВВП за цей самий період сягнув 328,6 млрд злотих (близько 85 млрд доларів). Таким чином, доходи від присутності українців перевищили витрати у 8,5 раза. Лише у 2024 році економічний ефект сягнув 25 млрд доларів – ця сума повністю перекриває витрати за всі три роки.
За даними ООН, позитивна динаміка помітна і в держбюджеті Польщі:- 2022 рік – зростання на 2% (+25 млрд злотих),
- 2023 – на 2,75% (+39,1 млрд),
- 2024 – на 2,94% (+47 млрд).
Експерти Deloitte пояснюють цей ефект тим, що українці активно працюють, сплачують податки й соціальні внески, а також приносять у країну гроші, які привезли із собою.
-
Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть
Припинили виплати майже на 8 млн грн Ці перевірки спрямовані на верифікацію інформації, яку переселенці подають для отримання державної підтримки.
Про це повідомляє проєкт “Ветеран”.
Органи соцзахисту безпідставно не проводять перевірки – для цього мають бути чітко визначені причини. Серед основних підстав такі:
– наявність відповідної інформації з автоматизованих реєстрів;
– надходження повідомлення про зміну фактичного місця проживання або перебування ВПО;
– результати верифікації, які вказують на невідповідність критеріям отримання допомоги;
– повідомлення від третіх осіб (наприклад, сусідів, співмешканців або інших громадян).
Отримавши такі дані, Нацсоцслужба зобов’язана відреагувати та визначити дату перевірки.
Про заплановану перевірку ВПО попереджають не пізніше ніж за два календарні дні. Повідомлення може надійти телефоном або іншим способом зв’язку, що дозволяє зафіксувати факт сповіщення. Працівники соціальної служби мають провести перевірку протягом 10 робочих днів з моменту ухвалення рішення про здійснення її.
У випадку, якщо переселенець заздалегідь повідомив, що не зможе бути вдома в зазначений час через відпустку, візит до родичів чи інші причини, перевірку можуть відкласти на два тижні.
Якщо ж ВПО відсутній без попередження під час візиту перевіряючих, складається відповідний акт, а особу повідомляють у день перевірки про необхідність протягом 14 робочих днів з’явитися до органу соцзахисту населення за місцем перебування на обліку для проходження ідентифікації.
А якщо особа не з’явиться для проведення ідентифікації протягом 30 календарних днів, то з наступного місяця виплату грошової допомоги тимчасово припиняють. При цьому ВПО мають бути поінформовані про припинення виплат у будь-який доступний спосіб.
Переселенець, який протягом 30 днів не зміг пройти ідентифікацію з поважної причини – наприклад, через відрядження, перебування у лікарні, смерть близького родича тощо, – він може поновити отримання допомоги. Для цього потрібно звернутися до органу соціального захисту населення з відповідною заявою та документами, що підтверджують причину відсутності.
Важливо те, що законодавство гарантує постійне інформування переселенців на всіх етапах: від повідомлення про перевірку до сповіщення про припинення виплат і подальшого поновлення допомоги. Це має забезпечити прозорість процесу і запобігти помилковому позбавленню людей державної підтримки.
До слова, Національна соціальна сервісна служба за участі спеціалістів органів соціального захисту та уповноважених осіб територіальних громад повідомила про результати здійснення перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб протягом першого півріччя 2024 року.
Усього за шість місяців минулого року було проведено 4 768 перевірок, складено 3518 актів про відсутність ВПО в указаному ними місці проживання, внаслідок чого тимчасово припинено виплати допомоги у розмірі 7,64 млн грн щомісячно тим ВПО, які надали недостовірну інформацію щодо свого місцезнаходження з метою неправомірного отримання соціальної допомоги. “Такі заходи спрямовані на запобігання зловживанню соціальними допомогами, які виплачуються за рахунок коштів державного бюджету. Систематичний контроль за правомірністю отримання виплат дозволить забезпечити адресне реагування на потреби ВПО та раціональне використання бюджетних ресурсів для тих, хто цього потребує”, – пояснили в Національній соціальній сервісній служби України. Пільги для переселенців, гарантовані державою Внутрішньо переміщені особи (ВПО) в Україні, які були змушені покинути свої домівки через війну та облаштовуватися на нових місцях, можуть розраховувати на всебічну підтримку з боку держави. Окрім щомісячної фінансової допомоги, передбачені спеціальні пільги як для дорослих, так і для дітей.
Видання “На пенсії”, посилаючись на інформацію Центру правової допомоги, повідомляє, що усього діє щонайменше дев’ять ключових форм підтримки переселенців. Основні форми допомоги для ВПО є такі: – Фінансова підтримка.
До вересня 2025 року продовжено щомісячні виплати: 2 тис. грн для дорослого та 3 тис. грн для дитини або людини з інвалідністю. Ця допомога надається насамперед пенсіонерам, багатодітним сім’ям, дітям та людям з інвалідністю.
– Компенсаціявартостіоренди житла.
Якщо витрати на оренду перевищують 20% сукупного доходу сім’ї, то держава компенсує частину цих коштів.
– Відшкодування за втрачене житло.
Програма єВідновлення охоплює також і ВПО із тимчасово окупованих територій. Після набуття чинності оновленим законом вони зможуть подати заявку на компенсацію за зруйноване житло.
– Додаткові пільги для дітей із числа ВПО.
Пріоритет при зарахуванні до дитсадків та шкіл. Переважне право на зарахування мають діти, зареєстровані як ВПО, та діти, які постраждали внаслідок війни.
– Безкоштовне харчування.
У школах та дитсадках таким дітям надається безкоштовне харчування на підставі довідки ВПО або документа, що підтверджує статус постраждалого від бойових дій.
– Оздоровлення та відпочинок дітей.
Можливість безкоштовного відпочинку надається автоматично – батьки отримують сповіщення від соцслужб.
– Соціальна стипендія.
Студенти ВПО, які навчаються на денній формі за державний рахунок, не мають академічної заборгованості та молодші 23 років, можуть претендувати на щомісячну соціальну стипендію.
– Проживання в гуртожитку.
Такі студенти мають право на пріоритетне поселення та можуть отримати знижку на оплату проживання. Подробиці слід уточнювати у приймальній комісії чи у коменданта гуртожитку.
– Пільгові кредити на навчання.
Для військових-контрактників у складі ВПО або жителів прифронтових територій передбачені освітні кредити з пільговими умовами. -
У світі подвоїлося число біженців на тлі скорочення допомоги – ООН
Число людей, переміщених унаслідок воєн і переслідувань по всьому світу, цього року перевищило 122 млн на тлі скорочення фінансування допомоги. Про свідчить доповідь верховного комісара ООН у справах біженців Філіппо Гранді.
До кінця квітня 2025 року кількість переміщених осіб зросла на 2 мільйони порівняно з попереднім роком, попри повернення значної кількості сирійців після падіння режиму Башара Асада.
Кількість переміщених майже подвоїлася за останнє десятиліття, та рівень фінансування Управління Верховного комісара ООН у справах біженців залишився майже незмінним з 2015 року. Це відбувається на тлі загального скорочення гуманітарної допомоги по всьому світу.
Зростання переміщених осіб пов’язане з ескалацією конфліктів у Судані, М’янмі та Україні. У доповіді підкреслюється “триваюча нездатність зупинити бойові дії”, як одна з головних причин ситуації.
УВКБ ООН не уточнило, які саме донори скоротили свою підтримку, але раніше агентство заявляло, що таке скорочення загрожує мільйонам людей. Жінки-біженки частіше піддаються ризику насильства, а діти – торгівлі людьми.
США історично були найбільшим донором, та за президента Дональда Трампа обсяг міжнародної допомоги істотно скоротився. Велика Британія і країни ЄС також витрачають менше на гуманітарні потреби, віддаючи пріоритет обороні.
До числа вимушено переміщених належать як біженці, які залишили свої країни (42,7 мільйона осіб), так і внутрішньо переміщені (73,5 мільйона), що живуть у межах своїх держав.
Судан став найбільшим джерелом вимушеного переміщення з 14,3 мільйона постраждалих. Далі йдуть Сирія (13,5 мільйона), Афганістан (10,3 мільйона) і Україна (8,8 мільйона).
Як ми вже писали раніше, в Німеччині роботу знайшли 43% українських біженців.
На українців у 2024 році припало 2,7% ВВП Польщі – ООН -
Вбивство українок у Бельгії: дипломати зустрілися із 16-річним підозрюваним
Українські консули відвідали 16-річного підозрюваного у вбивстві матері та сестри, якого утримують в центрі тимчасового утримання неповнолітніх у Бельгії. Підозрюваному забезпечено всі необхідні умови. Слідчі встановлюють обставини злочину. Українське посольство у контакті з родичами загиблих та затриманого, а також з органами влади Бельгії. Після експертизи тіла загиблих будуть репатрійовані в Україну.
-
На українців у 2024 році припало 2,7% ВВП Польщі – ООН
У звіті компанії Deloitte та Управління Верховного комісара ООН у справах біженців відзначено важливий внесок українців, які проживають у Польщі, у економічне зростання країни. Згідно з даними, у 2024 році біженці з України створили 2,7% польського ВВП, а їхня зайнятість в Польщі склала 69%. При цьому, присутність українців не вплинула на рівень безробіття або заробітних плат в країні, але сприяла зростанню зайнятості серед поляків та підвищенню продуктивності працівників. Зазначено, що багато українців працюють на посадах, які не відповідають їхній кваліфікації, та що знання польської мови може сприяти збільшенню заробітних доходів.
-
ФРН торік надала громадянство рекордному числу людей
У 2024 році Німеччина надала громадянство рекордній кількості людей – 291 955 осіб, що на 46% більше, ніж у 2023 році. Це стало можливим завдяки скороченню терміну проживання для натуралізації з восьми до п’яти років. Багато сирійців, які прибули в Німеччину як біженці в 2015-2016 роках, отримали право на натуралізацію. Вони становлять найбільшу групу нових громадян, за ними йдуть турки, іракці, росіяни та афганці. Кількість натуралізованих серед росіян зросла найбільше, до 12 980 осіб, тоді як турків – до 22 525. Новий закон дозволяє особам зберігати своє первісне громадянство при отриманні німецького. Проте новий уряд планує скасувати деякі з цих заходів і відновити мінімальний п’ятирічний термін очікування для отримання громадянства. Консерватори вважають, що громадянство має бути отримане наприкінці періоду інтеграції, а скорочення терміну може призвести до збільшення міграції та невдоволення громадськості.
-
Рада ЄС 13 червня перегляне продовження тимчасового захисту українців
Європейська Рада планує прийняти політичне рішення про продовження режиму тимчасового захисту для громадян України до березня 2027 року. Це питання буде обговорюватися на засіданні Ради ЄС з юстиції і внутрішніх справ. Крім того, міністри розглянуть варіанти переходу від тимчасового захисту до іншого статусу.
-
Вбивство сім’ї військового в Бельгії: син жінки зізнався у скоєному
У Бельгії 16-річний український хлопець визнав, що вбив свою 46-річну матір та 6-річну сестру, а також підпалив їхній будинок у містечку Хаасроде. Жінка та дитина отримали ножові поранення, а пізніше будинок спалахнув. Після загасання вогню рятувальники знайшли тіла жінки та дитини. Слідство підтвердило, що пожежа була підпалом, і розпочало розслідування щодо подвійного вбивства. Підліток спочатку був свідком у справі, але пізніше зізнався у злочині. Мотив поки що невідомий. У четвер, 8 червня, його відвезуть до суду у справах неповнолітніх.
-
Продовжать востаннє: що відомо про захист українських біженців в ЄС
Наших за кордоном – багато За даними Євростату, станом на 31 березня 2025 року статус тимчасового захисту в ЄС мали 4,26 мільйона українців. Найбільше українців з таким статусом перебували в Німеччині – майже 1,2 мільйона.
Але абсолютно точно невідомо, скільки біженців знаходиться за кордоном. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, станом на середину лютого 2025 року за кордоном перебувають близько 6,9 мільйонів українців.
Оцінка базується на цифрах, які свідчать, що кількість людей на підконтрольній території України становить близько 30 мільйонів. Загальна кількість людей, які виїхали з України, може бути вищою, якщо врахувати тих, хто виїхав через Росію або Білорусь.
На думку експертів, реальна кількість українців, які перебувають за кордоном, може бути навіть вищою, ніж 7,7 мільйона. Відзначимо, що дані про кількість українців за кордоном можуть відрізнятися залежно від джерела та методів підрахунку.
Де ж українців зараз найбільше? Обираючи територію для переїзду, майбутніх мігрантів насамперед хвилюють питання працевлаштування, цін на оренду та наявності інфраструктури для дітей.
І українці найчастіше обирають ключові 6 країн: Польщу, Німеччину, Чехію, Швецію, Латвію та Іспанію. Однак вже за два роки захист українських біженців може змінитися. Продовжать востаннє Наразі статус українців визначається ухваленою в березні 2022 року ЄС Директивою про тимчасовий захист (Temporary Protection Directive – TPD). Вона від самого початку розглядалася як тимчасове рішення для негайного надання колективного захисту людям, які рятуються від війни.
Спочатку передбачалося продовження директиви максимум на три роки, до березня 2025 року. Пізніше Єврокомісія ухвалила більш вільне тлумачення директиви, що дозволило продовжити її термін додатково ще на рік – до березня 2026 року.
За словами одного з дипломатів ЄС, зараз за зачиненими дверима набирають обертів розмови про “стратегії виходу” з цієї ситуації. Держави-члени можуть порушити це питання вже 12–13 червня 2025 року на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ.Ймовірно, тимчасовий захист продовжать, але це буде востаннє.
Експерти відзначають, що хоча більшість держав-членів підтримують продовження директиви про тимчасовий захист, залишилося мало правового простору для такого кроку. “Ми і так ходимо тонким льодом з останнім продовженням. Пряме прочитання директиви означало б, що через три роки її дія закінчиться”,- зазначив старший політичний радник Міжнародного центру з розвитку міграційної політики Мартін Вагнер. Але оскільки цього не сталося, за його словами, необхідна “реальна дискусія про альтернативи і про те, як у той чи інший спосіб вийти з режиму тимчасового захисту”.
Він також додав, що тепер ЄС повинен розробити стратегію переходу від тимчасового захисту як для тих, хто хоче залишитися, так і для тих, хто хоче повернутися.
Одним із сценаріїв також може бути звуження сфери захисту. Це може означати, що люди, які повернулися в Україну на постійне місце проживання, не зможуть знову претендувати на захист у ЄС або для них обмежать підтримку.
Посол України в Європейському Союзі Всеволод Ченцову розмові з виданням Європейська правда наголосив, що Україна розраховує на те, що Рада ЄС продовжить тимчасовий захист для українців до березня 2027 року.
За його словами, на рішення Єврокомісії “вплинула безпекова ситуація в Україні, яка, на жаль, не покращується”. Також варто взяти до уваги, що близько половини українців, які перебувають під тимчасовим захистом у ЄС – це жінки, і біля третини – діти, тобто вразливі категорії.
Ченцов розповів, що паралельно в ЄС триває дискусія про те, що робити через два роки, коли дія директиви про тимчасовий захист закінчиться. “Ми будемо ставити питання, яким чином Європейська комісія та держави-члени сприятимуть поверненню наших громадян – тих, які готові повернутися, – якщо безпекова ситуація дозволятиме це”,- розповів він. Однак чи легко буде повернути українців? Складне питання Українські біженці вже облаштували своє життя за кордоном. У разі скасування воєнного стану виїдуть для возз’єднання сімей стільки ж, скільки повернуться, каже директор Соціологічної групи Рейтинг Олексій Антипович в інтерв’ю РБК-Україна.
Як зазначив соціолог, питання повернення біженців складне для дослідження. Бо на словах люди готові повернутися додому, а по факту вже осіли за кордоном та створили нові зв’язки на новому місці. Соціолог наголосив, що за три роки в Польщі, Німеччині чи Італії українці вивчили мову, знайшли роботу та влаштували дітей в садочки. “Якось людина живе, вона пройшла вже певний рівень адаптації до чогось нового, нових обставин. І тепер людина все це має кинути і повернутись в Україну, на нове місце, де знову пошуки роботи, школи і так далі. Тому сказати, що український біженець сильно це буде хотіти робити, я, на жаль, не можу”,– сказав він. За даними Антиповича за 2023 рік, 60% біженців – це люди зі сходу та півдня України. Постає питання: де зупиниться війна, і чи буде українцям куди повертатися? Але серед вимушених мігрантів є і люди з заходу країни, які теж не палають бажанням їхати додому. Чому? Бо за кордоном їм банально краще.
Антипович також нагадав, що є певний відсоток чоловіків, які зараз невиїзні, але їхні дружини і діти за кордоном. Але коли вікно можливостей відкриється, вони поїдуть до сімей. “Думаю, що це все буде в балансі. Скільки повернеться, стільки і виїде”, – додав він. А на думку макроекономіста, банкіра, доктора економічних наук, експерта у сфері міграційної політики Андрія Гайдуцького, країни Європи зацікавлені у тому, аби українські біженці залишилися жити у них. Зокрема йдеться про країни, які є найбільш зрілими у питанні міграційної політики, розповів аналітик у коментарі для РБК-Україна.
Він наголосив, що йдеться про ті держави, які 50 років тому ще дискутували про те, що “мігранти – це добре чи погано” та які зрозуміли, що якщо не залучати іммігрантів, то в країні не буде працювати більшість заводів та виробництв. Тобто, в першу чергу мова йде про Скандинавські країни. Але і східні країни потерпають від нестачі недорогої робочої сили. Гайдуцький додав, що це в першу чергу стосується Польщі, Угорщини та Словаччини як нових “промислових центрів”. Водночас вступ Болгарії та Румунії до Шенгенської зони з 1 січня 2025 року також прискорить трудову еміграцію з цих країн, що стимулюватиме місцевих роботодавців шукати робочу силу серед українців.
Гайдуцький також розповів, що буде з біженцями в ЄС після закінчення тимчасового захисту для українців. За його словами, всі питання, які стосуються наших співвітчизників, які прибули в ЄС після 24 лютого 2022 року і отримали такий захист, перейдуть на рівень окремого регулювання в кожній країні блоку. І країни поведуть себе по-різному.
Однак Гайдуцький запевнив, що більшість країн запропонує громадянам України перехідний період, аби вони мали можливість перейти на загальні умови перебування іноземців в країні. Зокрема це може бути отримання трудових віз, дозволі або посвідок на постійне проживання.
Валерія Шипуля