Позначка: Біженці

В ЄС знову зросла кількість українських біженців

У країнах Євросоюзу знову збільшилась кількість біженців з України. За місяць тимчасовий захист оформили понад 24 тисячі осіб. Про це свідчать дані Євростату, оприлюднені напередодні.
Вказано, що станом на 31 грудня 2025 року кількість громадян, які виїхали з України після початку повномасштабної війни і отримали статус тимчасового захисту в ЄС, становила загалом 4,35 млн осіб. Порівняно з кінцем листопада ця цифра зросла ще на 24 675 осіб, або на 0,6%.
Країни ЄС, які прийняли найбільшу кількість українців:

  • Німеччина – 1 250 620 осіб (28,7% від загальної кількості в ЄС),
  • Польща – 969 240 осіб (22,3%),
  • Чехія – 393 055 осіб (9,0%).

    • Але відносно кількості власного населення найбільше українців з тимчасовим захистом перебувають у Чехії, Польщі, Словаччині та на Кіпрі.
    Серед 26 країн ЄС зростання кількості українських біженців відбулося у 22 країнах. Найбільший приріст був у Німеччині (9620 осіб), Іспанії (2235 осіб) та Румунії (2160).
    Водночас у чотирьох країнах українців з тимчасовим захистом поменшало. Найбільше їх знялося з реєстрації у Франції (1250) та Естонії (470).
    Серед українців з тимчасовим захистом у Європі 43,6% – дорослі жінки, 30,5% – діти, дорослі чоловіки – 25,9%.

    Правозахисники переповіли про страти в КНДР за перегляд Гри в кальмари

    Поки підлітки в усьому світі дивляться серіали Netflix і танцюють під кей-поп, у Північній Кореї за це страчують. Як повідомляє New York Post з посиланням на Amnesty International, режим диктатора Кім Чен Ина публічно страчує навіть підлітків.
    Північнокорейці повідомляють про страти на ринкових площах і в трудових таборах, а також про жорстокі приниження – лише за те, що люди дивилися іноземні передачі. Мова про 25 інтерв’ю, проведених у 2025 році з тими, кому вдалося втекти з КНДР у період з 2012 по 2020 роки. Більшість із них на той час були підлітками.
    “У сукупності ці свідчення з різних провінцій вказують на кілька страт, пов’язаних із цими шоу”, – зазначають правозахисники. Радіо Free Asia також задокументувало у 2021 році страту за поширення Гри в кальмара.
    Основою терору, ймовірно, є ухвалений у 2020 році “Закон проти реакційного мислення та культури”. Південнокорейські серіали вважають “ідеологією, яка паралізує революційну свідомість народу”. Покарання за перегляд – від п’яти до 15 років примусових робіт. Тим, хто поширює такий контент, загрожує смертна кара.
    Водночас на рішення режиму щодо життя і смерті часто впливають гроші та зв’язки. Біженець Чхве Сувін в інтерв’ю розповів: “Людей затримують за одне й те саме діяння, але покарання залежить виключно від грошей. Люди без коштів продають свої будинки, щоб зібрати 5 000 або 10 000 доларів і так викупити себе з таборів перевиховання”.
    Інший північнокорейський біженець, Кім Джунсік, зазначає: “Зазвичай школярі, яких ловлять, отримують лише попередження, якщо їхня родина має гроші. Мене не притягнули до кримінальної відповідальності, бо у нас були зв’язки”.
    За словами біженців, дітей змушують бути присутніми під час страт.
    “Коли нам було 16-17 років і ми навчалися в середній школі, нас водили на страти”, – розповів Кім Инджу.
    Попри переслідування, ту ж Гру в кальмара у Північній Кореї подивилися майже всі: робітники, партійні функціонери, навіть співробітники сил безпеки.
    У Amnesty International резюмували, що Північна Корея “втілює в життя дистопічні закони, за яких перегляд південнокорейського телешоу може коштувати життя – якщо тільки людина не має змоги заплатити”.

    ООН скоротила допомогу-2026 українським біженцям

    Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН/ UNHCR) визначило фінансові потреби на допомогу українським біженцям у 2026 році, оцінюючи їх у 614 мільйонів доларів США. Це на 23,6% менше, ніж було заплановано для 2025 року (803,6 млн доларів). Про зазначено на офіційному вебсайті організації.

    УВКБ ООН відзначає, що в 2025 році загострення бойових дій, спричинене зростанням кількості повітряних атак і ударів по ключовій інфраструктурі, призвело до численних жертв серед цивільного населення та нових хвиль переміщення. Ці явища, ймовірно, продовжать впливати на потреби як всередині країни, так і за її межами у 2026 році. Навіть через чотири роки після початку повномасштабної агресії РФ проблема залишається вкрай гострою.

    При цьому рівень фінансування програм допомоги значно знизився. У 2025 році план був профінансований лише на 43,7% (351,1 млн доларів) порівняно з 64% (635,7 млн доларів) у 2024 році. А це значно менше за показники 2023 року (84%, або 924 млн доларів) та першого року війни у 2022-му (91,7%, або 1,1 млрд доларів).

    За звітом Місії ООН з моніторингу прав людини за грудень 2025 року, минулий рік став найбільш смертоносним для цивільного населення в Україні із часів початку військової агресії у 2022 році. Загинуло 2514 людей, а ще 12 142 отримали поранення внаслідок воєнного насильства – це на 31% більше, ніж у 2024 році. До кінця 2025-го кількість біженців з України досягла 5,86 мільйона осіб, з яких близько 5,3 мільйона перебуває в Європі. Водночас 3,7 мільйона осіб залишаються внутрішньо переміщеними у межах України, причому 73% з них мають цей статус понад два роки.

    Згідно з Планом гуманітарних потреб та реагування на 2026 рік, понад 10,8 мільйона людей потребуватиме гуманітарної допомоги та захисту в Україні. Багато з них зазнавали неодноразових переміщень, а їхня вразливість посилюється через продовження конфлікту.

    До вересня 2025 року понад 1,4 мільйона українських біженців повернулися додому і перебували там щонайменше три місяці. З них більше ніж 300 тисяч осіб повернулись до населених пунктів, які не є їхнім місцем постійного проживання.

    “Зміни на лінії фронту продовжують спричиняти нові переміщення: з червня по грудень 2025 року за підтримки уряду або гуманітарних організацій з прифронтових районів було евакуйовано понад 150 тис. осіб, а ще більше людей втекли самостійно”, – зазначається у матеріалі.

    За підрахунками, близько 2,5 мільйона внутрішньо переміщених сімей в Україні досі не мають доступу до належного житлового забезпечення. Крім того, масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру протягом зими 2025-2026 років залишили мільйони людей без тепла, води і електроенергії у складних умовах мінусової температури.

    У країнах, що приймають біженців, чимало з них і досі стикаються з перепонами у доступі до житла, гідної зайнятості, охорони здоров’я, освіти та соціального захисту. З кожним днем їхня вразливість лише поглиблюється через тривалу повномасштабну війну, зазначає Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).

    Згідно з представленим документом, план на 2026 рік має на меті підтримати 2,1 мільйона людей в Україні та ще 482 тисячі українських біженців за її межами. Для реалізації цієї ініціативи передбачено фінансування в обсязі 470 мільйонів доларів для внутрішніх потреб України та 144 мільйони доларів для допомоги за кордоном. Зокрема, у Молдові необхідні 64 мільйони доларів, у Румунії – 21,8 мільйона, а в Польщі – 18,4 мільйона.

    Організація додатково пояснила, що з 2,1 мільйона осіб всередині країни майже мільйон потребує захисних послуг, для 652 тисяч передбачається грошова допомога, 325 тисячам буде надано матеріали для ремонту житла або підтримку з розміщенням, а ще 178 тисячам – предмети першої необхідності.

    Як повідомляється, у 2024 році план допомоги УВКБ ООН для України був профінансований на рівні 44% (243 мільйони доларів) у порівнянні з 57% (338,5 мільйона доларів) роком раніше. Це змусило скоротити обсяги надання допомоги: станом на листопад 2025 року послуги отримали 1,14 мільйона осіб проти 1,6 мільйона за той самий період попереднього року.

    Під час зимової кампанії 2025–2026 років грошову підтримку отримали 176 тисяч людей. Це на 32% менше порівняно із зимовим періодом 2024–2025 років, коли допомогу надали 258,3 тисячі осіб.

    Також зазначається, що УВКБ ООН співпрацює з 12 партнерами в Україні, серед яких 11 – місцеві організації. За її межами агентство співпрацює з 39 партнерами в 11 країнах, з яких 33 також є місцевими.

    Рарніше Єврокомісія оголосила про виділення 153 мільйонів євро екстреної допомоги Україні та Молдові, яка приймає українських біженців.

    Пенсії ВПО розблоковано: ПФУ відновить виплати

    Росіяни запустили фейк про “підпал” українцями будинку в Польщі

    Російська пропаганда масово поширює у соціальних мережах архівне відео пожежі 2021 року в польському місті Рацибуж. Ці кадри видають за “свіжу новину” та звинувачують у підпалі українців. Про це повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО України.

    “Проаналізувавши поширюваний контент, Центр встановив, що це відео було зняте ще в 2021 році. Українці до інциденту жодного стосунку не мають, що підтверджується архівними матеріалами польських медіа”, – йдеться у повідомленні.

    За даними ЦПД, фейк поширює координована мережа анонімних акаунтів, які систематично публікують антиукраїнські матеріали для польської аудиторії.

    “Мета фейку – розпалити ксенофобію серед поляків, зіпсувати ставлення до українських біженців і послабити польсько-українську солідарність на користь російських інтересів”, – наголосили в Центрі. Нагадаємо, раніше у польському сегменті Facebook фіксували хвилю антиукраїнської дезінформації, зокрема, поширення фейків про “небезпечні продукти з України”. Росія поширює фейки, імітуючи стиль Euronews – ЦПД

    Єврокомісія виділила 153 млн євро гуманітарної допомоги Україні й Молдові

    Єврокомісія оголошує про виділення 153 мільйонів євро екстреної допомоги Україні та Молдові, яка приймає українських біженців. Про це повідомляє сайт Єврокомісії.
    Мільйони українців стикаються з морозами без електроенергії під час тривалих російських ударів по енергетичній інфраструктурі, йдеться в повідомленні.
    ЄС, відповідаючи на нагальні потреби, виділяє перші 145 мільйонів євро гуманітарної допомоги для України, “щоб забезпечити захист, житло, їжу, грошову допомогу, психосоціальну підтримку та доступ до води та медичних послуг”.
    Іще вісім мільйонів євро підтримають розміщення українських біженців, які втекли від війни, у Молдові.
    “Цього тижня було доставлено 447 електрогенераторів вартістю 3,7 мільйона євро, щоб відновити електропостачання лікарень, притулків та інших важливих служб. Ще 500 генераторів зараз розгортаються, усі – зі стратегічних резервів rescEU, щоб підтримувати роботу основних послуг”, – додали в Єврокомісії.
    З моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Єврокомісія виділила понад 1,4 мільярда євро на програми гуманітарної допомоги Україні та Молдові.

    У Польщі торік зареєстрували близько 10 тисяч новонароджених українців

    У Польщі консульські установи України в 2025 році зареєстрували близько 10 тисяч новонароджених українців. Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив посол України в РП Василь Боднар.
    “За різними даними, у Польщі перебуває від 2 до 2,5 млн громадян України. Значна частина з них постійно перебуває в Польщі, частина приїжджає на сезонні роботи, також багато людей подорожує через Польщу транзитом. На сьогодні в нас досить позитивна динаміка з кількістю новонароджених. Зокрема, за рік консульські установи України в Польщі зареєстрували близько 10 тисяч новонароджених громадян України”, – розповів він.
    За словами дипломата, консульські установи намагаються максимально допомагати молодим батькам, які реєструють новонароджених громадян України.

    У Нью-Йорку з’явився мурал із зображенням вбитої української біженки

    У Нью-Йорку з’явився мурал, присвячений пам’яті 23-річної Ірини Заруцької – української біженки, яка трагічно загинула в серпні 2025 року на станції легкорейкового транспорту в місті Шарлотт, штат Північна Кароліна. Про подію повідомляє видання New York Post.

    Мурал, створений кілька тижнів тому, прикрашає житловий будинок у районі Бушвік Брукліна. Його автором став американський стріт-артист Бен Келлер, який спеціалізується на меморіальних проєктах, присвячених жертвам насильницьких злочинів. Стінопис розміщено на триповерховій будівлі за адресою Jefferson Avenue на перетині з Evergreen Street.

    На створення муралу вдалося залучити значну фінансову підтримку. IT-підприємець Йоган МакКейб пожертвував 500 тисяч доларів, а бізнесмен Ілон Маск виділив 1 мільйон доларів. Ще 200 тисяч доларів зібрали завдяки внескам приватних осіб.

    “Я розпочав цю кампанію, щоб історія Ірини не зникла. Її вбивство є перехрестям багатьох проблем, що турбують американське суспільство. Наприклад, одна з них – “прогресивний підхід” до злочинності”, – пояснив Бен Келлер.

    Місцеві жителі району Бушвік здебільшого позитивно відреагували на появу муралу, наголошуючи на важливості збереження пам’яті про жертву насильства. Однією з них була Мері Сіньйоріно, яка сказала: “Це чудовий спосіб вшанувати пам’ять прекрасної дівчини та її життя. Спочивай у мирі, Ірино! Мені дуже сумно, що Сполучені Штати тебе не захистили”.

    Нагадаємо, Ірина Заруцька приїхала до США у віці 23 років, шукаючи безпечного місця для життя. Її вбивство сталося наприкінці серпня в поїзді на станції міста Шарлотт. За даними правоохоронців, злочин скоїв 34-річний безпритульний Декарлос Браун, який раніше неодноразово був заарештований за крадіжки, грабежі із застосуванням зброї та погрози.

    Вбивство Заруцької: у США ухвалили “закон Ірини”

    В ЄС зафіксували зростання числа українців з тимчасовим захистом

    Тимчасовим захистом у Європейському союзі станом на 30 листопада 2025 року користувалися 4,33 млн осіб з України. Це на 30 600 (+0,7%) більше, ніж наприкінці жовтня, повідомляє Євростат 12 січня.
    Найбільше українців під захистом перебували у Німеччині – 1,24 мільйона, у Польщі – 968,8 тисячі та в Чехії – 392,7 тисячі.
    Протягом листопада кількість українців збільшилася у 21 з 26 країн ЄС, найбільший приріст зафіксовано у Німеччині, Польщі та Іспанії, а найбільше скорочення – у Франції та Литві.
    Щомісячна кількість нових рішень стосовно надання тимчасового захисту українцям у листопаді знизилася до 53 735, що на 32,5% менше порівняно з вереснем і на 27,8% менше, ніж у жовтні.
    Українці складали понад 98% усіх бенефіціарів тимчасового захисту.
    Дорослі жінки становили 43,6% від загальної кількості, дорослі чоловіки – 25,7%, а неповнолітні – 30,7%.
    Найвищі показники тимчасового захисту на тисячу жителів спостерігалися в Чехії, Польщі та Словаччині, тоді як середній показник по ЄС становив 9,6 на тисячу осіб.

    “ЄС буде повертати біженців в Україну”: в ЦПД викрили російський фейк

    Відео з соцмереж, де стверджувалося, що Польща, Німеччина та Франція нібито “протягом двох місяців повернуть в Україну понад 40 тисяч призовників”, є фейковим. Про це заявив Центр протидії дезінформації (ЦПД) у Telegram.
    Ролик з Мережі замаскований під матеріал західного видання. В ньому йдеться про те, що Польща, Німеччина та Франція нібито “зобов’язалися протягом двох місяців повернути в Україну понад 40 тисяч осіб призовного віку для проходження військової служби”.
    З метою “реалістичності” запису було використано справжні кадри з зустрічі Коаліції охочих у Парижі 6 січня, на які накладено вигаданий текст.
    У ЦПД наголосили, що ця інформація не відповідає дійсності.
    “Жодних офіційних заяв, рішень або домовленостей між Україною та країнами ЄС щодо “примусового повернення 40 тисяч осіб за два місяці” не існує, так само як і подібних матеріалів у західних медіа”, – зазначили в Центрі.
    Поширення таких фейків є частиною російської інформаційної операції. Її мета полягає в залякуванні українців за кордоном, дискредитації європейських партнерів України та створенні штучної напруги у відносинах між Україною та ЄС.
    Російська пропаганда системно створює фейкові відео та “новини”, імітуючи стиль західних медіа, щоб дезінформація здавалася цілком вірогідною.

    Погані новини для РФ. Зеленський у Польщі

    Володимир Зеленський відвідав Польщу з офіційним візитом. В його рамках відбулася перша зустріч лідерів двох держав з моменту вступу Кароля Навроцького на посаду президента Польщі 6 серпня цього року. Вона відбулася на тлі деякого охолодження у відносинах Варшави та Києва через розбіжності з питань історичної пам’яті, підтримки українських біженців та особливостей митного регулювання сільськогосподарської продукції.
    Так, у листопаді Навроцький заявив, що підписав закон про допомогу громадянам України, які втекли від війни, востаннє, надалі до них ставитимуться як до інших нацменшин.
    Питання безпеки
    Навроцький заявив, що не виключає можливості вирішення питання про передачу Україні бойових літаків МіГ-29. Для Києва такі поставки дозволили б одразу відправляти екіпажі винищувачів у бій. Зараз, щоб використовувати західні зразки техніки, українським пілотам доводиться витрачати місяці на додаткове навчання.
    Зеленський заявив, що Росія зацікавлена у сварках між Польщею та Україною, але без незалежної України Москва прийде за Польщею.
    “Без незалежності нашої держави Москва неминуче прийде сюди, далі в Європу. Без нашої незалежності Москва неминуче прийде за Польщею. І тому важливо, щоб були ми. Важливо, щоб були ви. Важливо, щоб були Україна і Польща, і важливо, щоб ми були разом”, – сказав він.
    Він запросив Навроцького в Україну, зазначивши, що це “важливо для наших суспільств”.
    “Україна захищає себе і собою Європу. І найбільшу ціну ми заплатили – це життя наших людей”, – сказав український президент, підкресливши, що Україна вдячна Польщі за підтримку.
    “Візит пана Володимира Зеленського до Варшави є доброю інформацією для Польщі, для Варшави і Києва та всього нашого регіону, але поганою новиною для Російської Федерації, бо слугує доказом того, що у стратегічних питаннях, у питаннях безпеки Польща, Україна, країни регіону разом”, – сказав Навроцький.
    Він заявив, що поділяє з Зеленським спільне бачення Росії як неоімперської пострадянської держави, що загрожує Європі.
    Біженці
    Навроцький прокоментував своє ставлення до українських біженців і до їх внеску в польську економіку.
    Навроцького запитали, як він оцінює той факт, що українські мігранти сплатили до польського бюджету податків на суму понад 15 млрд злотих, а загалом внесок в економіку країни становив 2,7 відсотка від ВВП.
    На це він відповів, що “дуже радий, що українці, які прибули до Польщі, знайшли тут свій дім”.
    “Ми як держава дбаємо про всі меншини. Одні розвиваються більш динамічно, інші – менш, додаючи до польського ВВП конкретні суми”, – сказав президент Польщі.
    Щодо наведених даних Навроцький відзначив, що вони показують, наскільки добре українці почуваються у Польщі.
    “У нас така система захисту меншин, яка дозволяє їм розвиватися. Це є доказом відкритості Польщі, яка з 2022 року прийняла понад мільйон українців”, – додав він.
    Історичні питання
    Навроцький вважає, що врегулювання питання ексгумацій жертв Волинської трагедії здатне вибити у Росії аргумент у її спробі посварити Україну і Польщу.
    Президент Польщі сказав, що під час розмови з Зеленським йшлося про конкретні 26 запитів Інституту національної пам’яті на ексгумаційні роботи на території України.
    За його словами, у спільних інтересах України і Польщі знаходиться спільне поховання жертв Волинської трагедії.
    “Це випливає з християнських цінностей, які також об’єднують Польщу і Україну”, – сказав він.
    Водночас Навроцький додав, що для РФ інструменталізація історії, минулого, брехня про минуле – це один із фундаментів її імперіалістичної поведінки.
    “Ми з президентом Зеленським усвідомлюємо, що, вирішуючи це питання, реалізуючи 26 запитів, ми вибиваємо у Російської Федерації аргумент і спробу розділити нас і дезінформувати”, – сказав Навроцький.
    “Я вірю, що наша сьогоднішня зустріч вирішить це питання”, – додав він.
    Зеленський, у свою чергу, підтвердив, що Україна поважає історичну пам’ять Польщі, а також очікує взаємної поваги до своєї.
    “Очікуємо працювати разом, щоб зв’язки між Україною і Польщею давали силу, щоб давали розвиток наших народів. Кожна з жертв заслуговує належного християнського шанування”, – підкреслив український президент.
    Зеленський також акцентував, що Україна підтримуватиме трек роботи інститутів національної пам’яті країн.