Біженці – Антикор

В УВКБ ООН оцінили причини виїзду українців за кордон

Представниця УВКБ ООН в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт заявила, що посилення взимку російських атак на енергетичну інфраструктуру України не спричинило зростання кількості людей, які залишають країну, проте суттєво змінило причини виїзду: вперше проблеми з водопостачанням стали одним із мотивів виїзду. Про це вона сказала в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
“Ми відстежуємо ситуацію, також на кордонах. Щодня наші колеги та команди партнерів перебувають на 30 пунктах пропуску. Ми моніторимо як виїзд з України – і робимо це з 2022 року, – так і повернення. Ми не побачили зростання кількості людей, які залишають країну. Можливо, були деякі переміщення всередині України, але з того, що ми бачимо, це були тимчасові переміщення. Тобто під час дуже холодних тижнів люди могли поїхати до родичів, але потім поверталися”, – зазначила вона.
За словами Представниці УВКБ ООН, з листопада кількість виїздів за кордон не зросла, але структура причин змінилася.
“Загальна кількість людей, які виїжджають – ні, не зросла, але причини, чому вони виїжджають, більше пов’язані з енергетикою, ніж раніше, включно з водопостачанням, чого, наприклад, ми ніколи не бачили в 2024 році. Тож причини, пов’язані з водою та електронергією, згадуються частіше, і занепокоєння щодо водопостачання – це щось нове”, – пояснила Представниця УВКБ ООН.

Данія анонсувала зміни для деяких українських біженців

Уряд Данії планує внести зміни до правил проживання для окремих груп біженців з України. Зокрема, чоловіки призовного віку та жителі деяких безпечніших регіонів України більше не зможуть отримати дозвіл на проживання, який наразі надається відповідно до спеціального закону країни. Про це повідомило Міністерство у справах іноземців та інтеграції Данії.

Згідно з новими правилами, тимчасовий захист більше не буде поширюватися на чоловіків призовного віку, які щойно прибули до Данії. Українці віком від 23 до 60 років зможуть отримати дозвіл лише за умови наявності документів, що підтверджують звільнення від військової служби. Для молодших осіб захист діятиме лише до їхнього 23-річчя.

Крім того, уряд Данії планує відмовляти у захисті українцям, які прибувають із регіонів, класифікованих у Копенгагені як відносно безпечні. До переліку таких областей входять Черкаська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Кіровоградська, Київська (без міста Київ), Львівська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Вінницька, Волинська, Закарпатська та Житомирська області.

Зміни торкатимуться лише тих, хто прибуватиме до Данії після їх впровадження. Водночас українці, які вже перебувають у країні під тимчасовим захистом, залишаться під його дією. Зазначається, що в данських муніципалітетах уже мешкають близько 45 тисяч переселенців з України.

Передбачаються також зміни в освітньому процесі для українських дітей. Крім того, уряд Данії висловлює бажання, щоб українські біженці, які отримують фінансову допомогу, мали обов’язок працювати.

Нагадаємо, Норвегія пропонує обмежити тимчасовий колективний захист для українських чоловіків віком від 18 до 60 років. Зміни стосуватимуться нових заявників і не вплинуть на тих, хто вже має захист.

Нагадаємо, у країнах Євросоюзу збільшилась кількість біженців з України. Найбільший приріст кількості біженців з України зафікований у Німеччині, Іспанії та Румунії.

Дянія анонсувала зміни для деяких українських біженців

У Єврокомісії зробили заяву щодо тимчасового захисту українських чоловіків

Речник Європейської комісії Маркус Ламмерт заявив, що питання про повернення українських чоловіків призовного віку, які перебувають під тимчасовим захистом, наразі не стоїть на порядку денному ЄС, і цього року не очікується жодних змін до відповідного положення. Про це він заявив на брифінгу в Брюсселі 27 лютого, передає Укрінформ.
На запитання люксембурзького кореспондента, чи тривають на рівні ЄС дебати щодо можливості скасування тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку, зокрема в контексті відповідного заклику, оприлюдненого нещодавно люксембурзькими чиновниками, речник відповів: “Мені невідомо про дебати в Люксембурзі. Можу сказати, що тимчасовий захист – це те, що ми вирішили на рівні ЄС та на рівні держав-членів до 2027 року”.
За словами Ламмерта, з цієї причини до березня 2027 року відповідні правила залишатимуться чинними.
Як пише газета Luxembourg Times, міністерка оборони країни Юріко Бакес висловила кваліфіковану підтримку міністру внутрішніх справ Леону Глодену, який заявив, що українські чоловіки в Люксембурзі, придатні до військової служби, повинні повернутися додому.
“Спочатку було багато жінок і дітей. В останні тижні та місяці ми бачили, що приїжджає також більше чоловіків. І я думаю, що це фактично є певною проблемою, якщо, з одного боку, ми надаємо військову підтримку, щоб українці могли захистити себе, і водночас до нас приїжджають молоді чоловіки”, – заявила Бакес.
Як відомо, з березня 2022 року ЄС запропонував притулок понад 4 мільйонам переміщених українців. Переміщені особи з України користуватимуться тимчасовим захистом у ЄС до 4 березня 2027 року.

Британія почала частіше відмовляти українським біженцям у притулку – ЗМІ

Велика Британія відмовила кільком сім’ям українських біженців в наданні притулку. В одній із них є дитина, яка страждає від панічних атак через війну, але в британському МВС порадили сім’ї оселитися у “безпечнішому регіоні на заході України”, а їхній дочці – використовувати навушники з шумопоглинанням. Про це повідомляє британський телеканал Sky News.
Велика Британія прийняла близько 310 тисяч українців від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Програму Homes for Ukraine, яка дозволяє жителям Великої Британії ставати спонсором для громадян України та членів їхніх родин, двічі продовжували. Останнє продовження дозволяє залишатися в країні до вересня 2028 року.
Однак нині, за словами імміграційних юристів, із якими спілкувалися журналісти Sky News, більшість заяв українців на притулок відхиляють.
У британському МВС заявили, що “гуманітарна ситуація в Україні не є настільки критичною, щоб існували вагомі підстави вважати, що є реальний ризик серйозної шкоди через умови, які прирівнюються до катувань або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження”.
Українці своєю чергою в контраргументах посилаються на заяву Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), оприлюднену в листопаді 2025 року, у якій зазначено, що обстріл Тернополя “чітко демонструє, що жодну частину країни не можна вважати безпечною”.
Відмову у прихистку дістала й сім’я з Маріуполя, де зростає маленький син з розладом аутистичного спектра (РАС). Сім’я тиждень переховувалася у підвалі та врятувалася від обстрілів.
Але, згідно з внутрішніми оцінками міністерства за 2025 рік, родина нібито не буде “під реальною загрозою”, якщо переїде на захід України або до Києва.

У Норвегії посилять правила перебування новоприбулих українських чоловіків

Уряд Норвегії планує посилити правила перебування для новоприбулих військовозобов’язаних чоловіків з України. Про це 26 лютого повідомило Міністерство юстиції країни.
Уряд планує ухвалити зміни до Великодня з подальшим швидким набуттям ними чинності.
За словами міністра юстиції Астрі Аас-Хансен, імміграція до Норвегії повинна бути контрольованою, стійкою та справедливою.
“З осені 2025 року Норвегія, як і багато інших європейських країн, зазнала збільшення кількості молодих українських чоловіків, які приїжджають до країни. Норвегія вже прийняла найбільшу кількість українців у Північній Європі. Щоб уникнути надмірного напливу, необхідно посилити контроль”,- зазначила вона.
Найближчим часом уряд направить на громадське обговорення пропозицію, згідно з якою українські чоловіки віком 18-60 років, за окремими винятками, більше не отримуватимуть у Норвегії тимчасовий колективний захист. Вони зможуть подавати заяви на притулок за загальними правилами.
“Норвегія не повинна приймати більше людей, ніж здатна інтегрувати. Розселення біженців є добровільним завданням для муніципалітетів. За останні роки норвезькі громади виконали величезну роботу й розселили майже 100 тисяч переміщених осіб з України. Багато муніципалітетів повідомляють про перевантаження місцевих послуг і нестачу житла”, – прокоментувала міністерка праці та інтеграції К’єрсті Стенсенг.
Посилення правил стосуватиметься лише нових заявників і не впливатиме на тих, хто вже має тимчасовий колективний захист у Норвегії.
Обмеження також не поширюватимуться на чоловіків, які документально звільнені від служби або очевидно не здатні її проходити, а також на осіб, евакуйованих за програмою медичної евакуації. Передбачаються винятки і для чоловіків, які одноосібно опікуються дітьми, що прибули разом з ними або перебувають у Норвегії.

Українці за кордоном отримали доступ до компенсацій

МЗС України повідомило про запуск нової категорії A1.2 “Вимушене переміщення за межі України” в міжнародному Реєстрі збитків, що дозволяє українцям біженцям подавати заявки на компенсацію.

Усі, хто, починаючи з 24 лютого 2022 року, були змушені залишити своє житло чи місце проживання та переміститися за межі України, або не мали чи не мають можливості повернутися внаслідок агресії РФ чи з метою уникнення її негативних наслідків, тепер можуть подати заяву про компенсацію за факт вимушеного переміщення за межі держави.
Якщо під час перебування за кордоном особі надавався захист чи притулок, про це треба вказати під час подання заяви на порталі Дія. Заяви в цій категорії стосуються безпосередньо факту вимушеного переміщення за межі України як форми шкоди, завданої агресією.
Особи, котрі перебувають за межами України, також можуть подавати заяви в інших категоріях Реєстру. Окрім А1.2, наразі відкрито 14 інших категорій, що охоплюють різні види шкоди – від пошкодження або знищення житла до тяжких особистих втрат.
“З урахуванням широкої географії проживання українців за кордоном, закордонні дипломатичні установи України сприятимуть інформуванню потенційних заявників та поширенню офіційних роз’яснень і посилань на ресурси міжнародного Реєстру збитків”, – додали у МЗС. Нагадаємо, Міжнародний реєстр збитків, спричинених війною Росії проти України (RD4U), оголосив про запуск двох нових категорій заяв, які стосуються випадків насильницького переміщення або депортації дітей і дорослих.

Раніше офіційний сайт Реєстру збитків повідомляв, що станом на січень надійшло 100 тисяч заяв від фізичних осіб щодо компенсації шкоди, збитків або шкоди здоров’ю, завданих російською агресією.

ЄС ухвалив список “безпечних країн”

Рада ЄС 23 лютого офіційно ухвалила перший загальноєвропейський список безпечних країн походження, а також переглянула концепцію безпечних третіх країн. Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС.
“Цей перший в історії спільний список безпечних країн походження ЄС та перегляд концепції безпечних третіх країн сприятимуть швидшим та послідовнішим процедурам надання притулку. Вони допомагають втіленню Пакту про міграцію та притулок і є конкретним кроком до його реалізації. Ми прагнемо його своєчасного виконання”, – заявив заступник міністра з питань міграції та міжнародного захисту Республіки Кіпр Ніколас Іоаннідес, країна якого головує в Раді ЄС у першій половині 2026 року.
Ці два законодавчі акти спрямовані на подальшу гармонізацію та підвищення ефективності системи ЄС у сфері міграції та притулку.
Зазначається, що загальноєвропейський список безпечних країн походження допоможе державам-членам ефективніше розглядати заяви про міжнародний захист, подані громадянами цих країн.Водночас переглянута концепція безпечної третьої країни надасть державам-членам більше гнучкості у відхиленні заяв про надання притулку як неприйнятних.
До переліку безпечних країн походження на рівні ЄС включено Бангладеш, Колумбію, Єгипет, Індію, Косово, Марокко та Туніс.
Країни-кандидати на вступ до ЄС також можуть вважатися безпечними країнами походження за умови відсутності міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту, застосування проти них обмежувальних заходів ЄС через порушення основних прав і свобод або якщо частка позитивних рішень щодо заяв їхніх громадян про міжнародний захист у державах-членах перевищує 20%.
Держави-члени все ще зможуть мати власні національні списки додаткових третіх країн, які вони вважають безпечними.
Концепція безпечних третіх країн дозволяє державам-членам ЄС відхиляти заяву про надання притулку як неприйнятну (без розгляду по суті), коли шукачі притулку могли б звернутися за міжнародним захистом та, якщо вони мають на це право, отримати його в країні, що не входить до ЄС, але вважається безпечною для них. Законодавство розширює та уточнює підстави для визнання заяв неприйнятними на основі цієї концепції.
Держави-члени можуть застосовувати цю концепцію у трьох випадках: якщо існує зв’язок між шукачем притулку та безпечною третьою країною (водночас зв’язок більше не буде обов’язковим критерієм для використання концепції безпечної третьої країни); якщо заявник прямував транзитом через безпечну країну до прибуття в ЄС; якщо існує угода чи домовленість з безпечною країною.
За винятком певних правил, які можуть бути внесені на ранній стадії, список безпечних країн походження та зміни до концепції безпечних третіх країн почнуть застосовуватися 12 червня 2026 року, одночасно з рештою Пакту про міграцію та притулок.

Навроцький підписав новий закон щодо перебування українців у Польщі

Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, який скасовує норми спеціального законодавства щодо підтримки українських біженців, прийняті після початку повномасштабної війни. Водночас усі механізми підтримки цієї категорії переселенців будуть інтегровані до загальної системи забезпечення прав та допомоги іноземцям. Про це в четвер, 19 лютого, пише Polska agencja prasowa.

Кароль Навроцький заявив, що це рішення є результатом послідовних дій, включаючи його попереднє вето і переговори з урядом для внесення змін, на які очікувало суспільство. Він підкреслив, що Польща і надалі твердо підтримуватиме Україну у протистоянні з Росією, а також нагадав про роль країни у наданні масштабної допомоги в перші місяці війни. Водночас президент заявив про завершення етапу надання “абсолютних привілеїв” і перехід до системного підходу.

Новий закон закріплює перехід від інтервенційної підтримки до інтеграції правил допомоги біженцям в загальне законодавство про захист іноземців. Документ скасовує спеціальні умови, запроваджені законом 2022 року, що передбачав спрощення процедур для українців у питаннях проживання, працевлаштування, соціальних виплат і доступу до освіти. Значення матиме статус PESEL UKR, який служитиме основою для підтвердження легального перебування. Заміна паперових документів на електронну карту DIIA дозволить покращити систему ідентифікації завдяки використанню польського додатку mObywatel.

Також передбачено зміни у зв’язку зі статусом UKR. Нереєстрація протягом 30 днів після в’їзду в Польщу буде свідчити про відмову від тимчасового захисту. Окрім цього, скорочуються права на отримання соціальної і медичної допомоги. Лише деякі категорії громадян України, наприклад, неповнолітні, особи із вразливих груп, працевлаштовані або ті, хто постраждав від насильства, можуть розраховувати на подальшу медичну чи соціальну підтримку на пільгових умовах.

Питання доступу до житла та харчування також переглянуте згідно з новими правилами. Ці послуги зберігаються лише для найбільш вразливих груп, оскільки їх переведення на загальні умови могло би спричинити надмірні витрати.

Водночас підписаний закон продовжує легальне перебування в Польщі для громадян України, які рятуються від війни, до 4 березня 2027 року.

Раніше повідомлялося, що Польща планувала біженців з України перевести з тимчасового захисту на тимчасове перебування. Відповідний закон ухвалений Сеймом і чекав на підпис президента.

Також Польща припинила співфінансування проживання в центрах колективного розселення українців.

Зеленський зустрівся з верховним комісаром ООН у справах біженців

Президент Володимир Зеленський провів зустріч із верховним комісаром ООН у справах біженців Бархамом Саліхом, який вступив на посаду 1 січня цього року. Про це повідомила пресслужба глави держави в четвер, 19 лютого.

Зеленський зазначив, що Україна розраховує, що Управління верховного комісара ООН у справах біженців збільшить підтримку українців, які змушені жити під постійними російськими атаками.

Під час зустрічі сторони обговорили наслідки, які спричинили удари РФ по українській енергосистемі, та необхідну допомогу.
“Вони не хочуть зупинятися. Ми намагаємося зробити все, що можемо, на різних рівнях перемовин, спираючись на підтримку наших американських партнерів. Але ми відчуваємо, що нам треба більше тиску. І також більше підтримки для морального духу наших людей”, – наголосив президент.
Саліх зазначив, що хотів приїхати в Україну саме в цей час, узимку, щоб висловити солідарність із її народом.

“Ми пишаємося співпрацею з вами. УВКБ ООН продовжить і посилить нашу підтримку, доповнюючи надзвичайні зусилля органів влади, та робитиме більше для підтримки стійких громад у процесі відновлення”, – сказав він.