Влада Білорусі звільнил близько сотні цивільних, серед яких і п’ятеро українців. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Телеграм в суботу, 13 грудня.
Він розповів, що заслухав доповідь керівника ГУР Кирила Буданова про деталі підготовки спеціального заходу для звільнення цивільних, які перебували в Білорусі.
“Завдяки активній ролі Сполучених Штатів та співпраці наших розвідок зараз повертаються на свободу близько сотні людей, зокрема пʼятеро українців. Допомагаємо нашим американським партнерам, щоб була відповідна допомога Україні. За потреби залучаються також спеціальні служби наших сусідів у Європі”, – написав Зеленський.
Він також доручив ГУР та всім службам, які представлені у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, активізувати роботу на російському напрямку, щоб до нового року могло відбутися звільнення українських військовополонених.
Тим часом у Білорусі заявили, що формальний лідер країни Олександр Лукашенко після зустрічі зі спецпредставником Дональда Трампа Джоном Коулом помилував “123 громадян різних країн, засуджених… за шпигунську, терористичну та екстремістську діяльність”. Серед звільнених: колишній кандидат в президент Білорусі Віктор Бабарико, опозиціонерка Марія Колесникова, лауреат Нобелівської премії і очільник правозахисноо центру Вяснаі Алесь Беляцький, адвокат Максим Знак, головний редактор TUT.BY Марина Золотова та інші.
У свою чергу Джон Коул заявив, що США знімають санкції з білоруського калію.
“Відповідно до вказівок президента Трампа, США знімають санкції з калію. Думаю, це дуже хороший крок з боку США для Білорусі. Ми їх знімаємо зараз”, – заявив Коул під час переговорів з Лукашенком і додав, що переговори на тему санкцій буду продовжуватися і надалі.
Позначка: Білорусь
У Польщі виявили четвертий тунель на кордоні з Білоруссю
У Польщі був виявлений ще один тунель під польсько-білоруським кордоном, який використовували мігранти для незаконного перетину. За даними Прикордонної служби, понад 130 іноземців вже затримано, а пошуки тривають. Тунель був довжиною кілька десятків метрів і мав висоту близько 1,5 метра. Вхід до тунелю прихований у лісі знаходився на білоруській стороні, а вихід – на польській. За допомогою електронних систем прикордонники встановили, що тунелем пройшло понад 180 осіб, в основному з Афганістану, Пакистану, Індії, Непалу та Бангладеш. Також затримано двох водіїв, які мали переправити мігрантів до Західної Європи. Це вже четвертий випадок виявлення тунелю у цьому році на польсько-білоруському кордоні. Раніше такі тунелі були виявлені прикордонниками під парканом на кордоні з Білоруссю.
Лукашенко заявив про підготовку до війни
Олександр Лукашенко, лідер Білорусі, заявив на засіданні ради безпеки, що їхня країна не хоче війни, але готується до неї, щоб уникнути конфлікту. Він наголосив, що Білорусь не має наміру нападати на інших, але водночас готується до можливого конфлікту. Лукашенко поскаржився на підтримку “бойовиків за незалежність” у Заході, які, за його словами, підтримуються та озброюються. Він також зазначив, що стабілізувалася ситуація на кордоні з Україною, але війська все ще залишаються на варті. Лукашенко висловив обурення щодо можливості приєднання Білорусі до Росії, погрожуючи війною у разі такого сценарію.
Квазіглава Херсонщини планує передати азовське узбережжя Білорусі – ЦНС
Окупаційна “влада” в окупованій частині Херсонської області планує передати частину Азово-Чорноморського узбережжя Білорусі для курортного розвитку. За повідомленням Центру національного спротиву, окупаційний керівник Херсонщини Володимир Сальдо висловив готовність передати ці землі для будівництва санаторіїв та баз відпочинку. Проте експерти вважають, що це може бути лише прикриттям для залучення третьої держави до контролю над українською територією. Переговори з білоруськими структурами тривають з літа 2024 року і можуть призвести до передачі ділянок між Генічеськом та Арабатською Стрілкою. Експерти підкреслюють, що ці “курортні зони” можуть використовуватися як бази для розгортання військових сил Росії та Білорусі.
Литва оголосила надзвичайний стан через метеозонди
У Литві введено надзвичайний стан через те, що повітряні кулі, що перевозять контрабанду з Білорусі, становлять загрозу для національної безпеки країни. Керівником операцій під час надзвичайного стану призначено міністра внутрішніх справ. Уряд заявив, що ця дія не обтяжить життя людей, а спрямована вона проти організаторів контрабанди. Постійні запуски повітряних куль порушують роботу литовського аеропорту та завдають фінансових втрат. Надзвичайний стан допоможе військовим та правоохоронцям краще координувати дії. Також повідомляється, що за добу правоохоронці вилучили ще п’ять метеозондів, які використовувалися для контрабанди білоруських сигарет, і затримали одного підозрюваного.
ЄС виділяє 30 млн євро на підтримку демократичних сил Білорусі
Європейський союз вирішив надати ще 30 мільйонів євро на підтримку демократичних сил у Білорусі. Загалом, після викрадених виборів ця підтримка сягнула 200 мільйонів євро. Гроші будуть використані для підтримки правозахисників, журналістів, громадянського суспільства та політичних в’язнів. Європейські діячі наголосили на важливості готовності до демократичних змін у Білорусі та підтримці демократичного переходу. Лідерка опозиції Світлана Тихановська висловила вдячність ЄС та Європарламенту за підтримку та розуміння ситуації у країні.
Литва, Латвія та Польща обговорять скасування пасажирських рейсів до РБ
Міністр внутрішніх справ Литви Владислав Кондратович планує обговорити можливість зупинки регулярних пасажирських перевезень до Білорусі разом з колегами з Латвії та Польщі. Він вважає, що такі заходи можуть стати ефективним способом тиску на білоруський режим. Керівник відділу транспортної діяльності Литви зазначив, що між Литвою та Білоруссю діють 24 маршрути, але прийняття рішення про їх припинення може бути пов’язане з питаннями безпеки. Також відомо, що Латвія готує проєкт щодо припинення регулярних маршрутів до Білорусі та Росії з міркувань безпеки, а уряд Литви також планує припинити автобусні перевезення до цих країн і анулювати дозволи для перевізників.
Литва планує оголосити надзвичайний стан через повітряні кулі з Білорусі
Уряд Литви планує оголосити в країні надзвичайний стан “через загрозу громадянській безпеці” від повітряних куль з Білорусі, що порушують роботу Вільнюського аеропорту. Про це заявив радник прем’єр-міністра Литви Ігнас Альгірдас Добровольскас, передає LRT.
Як відомо, впродовж останніх кількох місяців Литва стикнулася з напливом контрабандних повітряних куль, які перешкоджають роботі аеропорту Вільнюса.
У відповідь на ці інциденти уряд наприкінці жовтня вирішив на місяць закрити кордон з Білоруссю. Проте кордон був відкритий раніше терміну, щоб вирішувати ситуацію з перевізниками, які застрягли у Білорусі.
Завод посуду у Білорусі постачає дрони до РФ – ЗМІ
Гомельський завод посуду Сантекс з початку повномасштабного вторгнення постачав російській армії безпілотники в обхід санкцій. Про це йдеться в розслідуванні Білоруського розслідувального центру (БРЦ), яке було опубліковане у четвер, 4 грудня.
Журналісти вивчили митну документацію підприємства, за якою в 2022-2023 роках Сантекс поставив до Росії 309 дронів китайської фірми DJI загальною вартістю 2 мільйони доларів.
Замовлення отримували російські компанії Сантрос та Рустакт, в них спільний власник – уродженець Мінська Павло Нікітін.
Загалом, за даними БРЦ, з 2022 по 2025 рік 14 компаній із Білорусі продали Росії понад 20 тисяч дронів загальною вартістю 34 мільйони доларів.
Крім того, Рустакт зробив 135 платежів гомельському заводу на загальну суму понад 14 мільярдів рублів (більше ніж 152 мільйони доларів) за обладнання, яке ніяк не описане.
Рустакт виробляє дрони-камікадзе ПВХ-1 (ВТ-40 або Судоплат проекту “Судний день”). Для їх складання потрібні різні електронні компоненти, які російська влада імпортує в обхід санкцій.
Згідно з отриманим БРЦ від джерела фінансовим звітом Рустакту, за три роки компанія закупила у трьох китайських фірм 1,3 мільйона літій-іонних акумуляторів, 5,5 мільйона запчастин для радіокерованих моделей, а також майже 3,5 мільйона електродвигунів на суму в 90 мільйонів доларів – цього вистачило б на збірку 870 тисяч коптерів. На це Рустакт витратив 323 мільйони доларів.
У 2023-2024 роках компанія отримала 1,12 мільярда доларів за контрактами з російськими військовими організаціями, серед яких військова частина 45807. Як пише видання, ця частина відповідає за військову безпеку та фінансовий супровід операцій Головного управління Генштабу збройних сил Росії (ГРУ).
Литва заявила, що не має засобів для збиття метеозондів з Білорусі
Литва не має доступних засобів для збиття метеозондів з Білорусі. Про це заявив начальник Генерального штабу Литви Раймундас Вайкшнорас, повідомляє литовський мовник LRT.
Хоч військові випробовують рішення від вітчизняних та міжнародних виробників, нинішні заходи є або неефективними, або надто дорогими.
“Білоруський режим, підтримуючи контрабандистів, користується тим, що наразі немає чіткої протиотрути від контрабандних балонів”, – сказав Вайкшнорас.
Прототипи, в тому числі деякі з України, були випробувані в реальних умовах, але поки що виявилися в основному неефективними.
Вайкшнорас наголосив на високій вартості та потенційному ризику використання звичайної зброї, призначеної для винищувачів або дронів, для знищення повітряних куль, попередивши, що це може становити небезпеку для цивільного населення та вичерпати ресурси протиповітряної оборони Литви.