Позначка: Бельгія

Спецслужби РФ залякують політиків і фінансистів Бельгії – ЗМІ

Проти бельгійських політиків та керівників депозитарію Euroclear, де заморожено активи Росії, ведеться кампанія залякування, організована російською розвідкою. Про це повідомляє The Guardian з посиланням на європейські спецслужби. Раніше прем’єр-міністр країни Барт Де Вевер заявив, що Москва пригрозила “вічно” його переслідувати, якщо гроші буде вилучено для видачі репараційного кредиту Україні. Представники європейських спецслужб зазначили, що кампанію, яка цілеспрямовано переслідує то-менеджерів Euroclear, включаючи гендиректора Валері Урбен та лідерів Бельгії, веде російська військова розвідка ГРУ. Ступінь загроз оцінюється по-різному, але, за словами одного європейського чиновника, тактика залякування, безумовно, застосовується.

Урбен кілька разів публічно виступала проти підготовленого Єврокомісією плану вилучити з Euroclear 185 млрд євро активів РФ. Їх пропонується включити до пакету на 210 млрд євро, який дозволить близько двох років фінансувати військові та бюджетні потреби України. Де Вевер також є головним противником в ЄС цього плану, вимагаючи від партнерів по блоку поділити з Бельгією фінансові та юридичні ризики. Запропоновані Єврокомісією та низкою лідерів країн ЄС гарантії його поки що не переконали.

Згідно з недавнім розслідуванням EUobserver, Урбен отримувала загрози у 2024 та 2025 роках. Вона звернулася по захист до бельгійської поліції, але отримала відмову. Тоді вона та інші керівники компанії найняли спочатку бельгійську, а потім французьку охоронну фірму.

Нагадаємо, лідери ЄС 18-19 грудня проведуть саміт, головним питанням на якому буде пошук коштів на підтримку України. Спочатку передбачається виділити їй 90 млрд євро із заморожених російських резервів. Щоб зняти побоювання Бельгії, що їй доведеться повернути кошти, ЄС днями ухвалив рішення про безстрокове заморожування активів РФ. Згідно з планом Єврокомісії, гроші можуть бути повернуті Росії лише у разі виплати нею репарацій Україні.

РФ залякує Бельгію через репараційну позику – ЗМІ

Розвідка РФ використовує проти Бельгії тактику залякування з метою змусити останню заблокувати рішення про “репараційний кредит” для України. Про це повідомляє британська газета The Guardian, цитуючи анонімні джерела у сфері безпеки.
Цілеспрямований тиск з боку росіян чинився, зокрема, на ключових осіб у бельгійському депозитарії Euroclear, де зберігається велика частина заморожених активів Росії, а також на керівництво країни.
Офіційні особи вважають, що за інформаційною кампанією стоїть військова розвідка Росії.
“Вони безумовно застосовували тактику залякування”, – сказав один з європейських чиновників.
Погрози, зокрема, надходили на адресу генерального директора Euroclear Валері Урбен, а також інших високопоставлених керівників депозитарію.
“Будь-які потенційні загрози розглядаються з максимальним пріоритетом і ретельно розслідуються, часто за підтримки відповідних органів влади”, – заявили представники Euroclear в коментарі виданню.
Розслідування, опубліковане виданням EUobserver раніше, згадувало погрози на адресу Урбен у 2024 і 2025 роках, а також стверджувало, що вона просила захисту в бельгійської поліції. Проте цю інформацію пізніше спростували.
Як відомо, раніше прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив, що Кремль вдався до прямих погроз Брюсселю, пообіцявши “вічну відплату”, якщо Бельгія дозволить Європейському Союзу конфіскувати активи РФ.

Бельгія пропонує ЄС спосіб допомоги Україні – ЗМІ

Бельгія запропонувала Європейському Союзу розглянути можливість застосування надзвичайного положення для випуску спільного боргу ЄС з метою підтримки України у війні проти Росії. Про це повідомили чотири дипломати ЄС, передає Euractiv.

Ініціатива з’явилася на тлі того, що Бельгія продовжує виступати проти запропонованого так званого “репараційного кредиту” для України на €210 млрд, котрий передбачає використання заморожених російських активів.

Пропозиція також пролунала після того, як країни ЄС минулого тижня проголосували за безстрокове замороження російських активів із використанням статті 122, котра дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю – щонайменше 15 державами, що представляють 65% населення Євросоюзу.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, котрий неодноразово погрожував блокувати продовження санкцій, однак жодного разу цього не зробив.

Попри застереження щодо можливих правових, фінансових і інституційних наслідків, Бельгія, Італія, Мальта та Болгарія зрештою підтримали рішення про безстрокове замороження активів. Проти проголосували лише Угорщина та Словаччина.

Як і у випадку санкційної політики, випуск спільного боргу ЄС, забезпеченого резервами довгострокового бюджету Євросоюзу, потребує одностайної підтримки всіх 27 держав-членів. Спільний борг є єдиною офіційно запропонованою Єврокомісією альтернативою “репараційному кредиту”. Разом з тим, два дипломати стверджують, що Юридична служба ЄС виключила можливість застосування статті 122 для випуску спільного боргу на вчорашньому засіданні послів ЄС.
Репараційний кредит розглядається як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
Раніше депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України.
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики

Fitch знизило рейтинг Euroclear через плани ЄС щодо заморожених активів РФ

Рейтингове агентство Fitch помістило бельгійський депозитарій Euroclear у категорію Rating Watch Negative (під наглядом з негативними очікуваннями). Про це повідомила пресслужба Fitch. Дане рішення пов’язано з тим, що Європейський Союз планує використати заморожені в Euroclear активи Центрального банку Росії (близько 210 млрд євро) для фінансування України.
Під нагляд взято довгострокові рейтинги дефолту емітента Euroclear Bank та Euroclear Holding (AA), короткостроковий рейтинг (F1+), а також рейтинги боргових зобов’язань. Агентство вказує на зростаючу, хоча поки що низьку, ймовірність проблем із платоспроможністю Euroclear, якщо зобов’язання перед Центробанком РФ доведеться виконувати.

При цьому базовий сценарій Fitch припускає, що у разі реалізації плану ЄС для Euroclear буде створено захисні механізми, які б дозволили зберегти поточний високий рейтинг.

Нагадаємо, Рада ЄС ухвалила рішення про безстрокове блокування російських активів. Єврокомісія сподівається домогтися на саміті політичного рішення щодо їх використання на користь України. За інформацією Euractiv, чотири країни ЄС виступили проти конфіскації активів РФ – серед них Бельгія, Італія, Болгарія, Мальта. Україна ближче до отримання репараційного кредиту, але не все ще вирішено

Активи Росії для України. ЄС ближче до рішення

Країни Європейського союзу наблизилися до рішення про використання для допомоги Україні заморожених російських активів, повідомляє Reuters з посиланням на свої джерела. Більшість країн ЄС виступають за використання цих коштів для репараційного кредиту Україні, але до останнього моменту проти цього виступала Бельгія, де знаходиться більша частина активів. Брюссель заявляє, що не хоче брати на себе всі пов’язані з використанням активів юридичні та фінансові ризики.
Скільки грошей
В ЄС заморожено 210 млрд євро, зокрема 185 млрд — у Бельгії, 18 млрд — у Франції та менші суми — у Люксембурзі, Німеччині та Швеції.
Спочатку європейські країни пропонували використовувати для фінансування України у 2026 та 2027 роках лише активи, які знаходилися у Бельгії. Але Брюссель наполягав, що погодиться на це лише за умови участі інших власників російських коштів.
Робота з Бельгією
Посли ЄС у понеділок були змушені вести переговори до пізньої ночі, намагаючись переконати Бельгію підтримати використання заморожених російських активів для фінансування України, однак бельгійська сторона вимагає додаткових гарантій, повідомляє Politico.
Як пише видання, посли ЄС були “заблоковані” у будівлі Європейської ради до пізньої ночі, намагаючись переконати Бельгію підтримати плани використання 210 млрд євро російських активів для фінансування України до 2027 року.
Бельгія фактично хоче, щоб їй компенсували будь-які витрати, які вона може понести в майбутньому у зв’язку з використанням російських активів. З цим поки що не всі в Євросоюзі згодні.
Інші проблеми
ЄС вимагає від країн-членів розірвати двосторонні договори з Росією про інвестиції. Москва та російські олігархи використовують їх, щоб боротися з санкціями у судах, і вони також можуть стати підставою для позовів у зв’язку з використанням активів.
Франція вимагає, щоб Україна використовувала репараційний кредит лише для купівлі зброї в Європі.
Президент України Володимир Зеленський підкреслює безальтернативність рішення щодо заморожених активів Росії.
Він заявив, що Україна розраховує повністю використати 210 млрд євро заморожених російських активів у ЄС протягом кількох років – для того, щоб перекрити невідкладні фінансові потреби.
“Ми розраховуємо, що можемо отримати 40-45 млрд євро на 26-й рік і так далі, розраховуючи на загальну суму 210 мільярдів”, – заявив він.
Президент підкреслив, що Україна хотіла б використати кошти РФ на відновлення, але вартість завданої шкоди вже така, що її не покрити наявними арештованими грошима.
“Безумовно, ми дуже хотіли б використати це на відновлення нашої держави… Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування. Але все одно навіть 210 млрд буде недостатньо. Сума втрат у три рази більша”, – пояснив він.
Враховуючи це, президент підкреслив, що є необхідність пустити кошти РФ на невідкладні витрати, серед яких – витрати на закупівлю зброї. Він не став заперечувати, що зараз Україна зіткнулася зі зменшенням цієї допомоги.
“Заморожені активи могли б збалансувати зменшення підтримки в деяких країнах. Я не бачу можливості для України без цього стояти міцно. Я не бачу, що ми зможемо покрити такий дефіцит якимись незрозумілими альтернативами або незрозумілими обіцянками”, – заявив він.

Європарламент прискорив розгляд “репараційного кредиту” Києву

Депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України. Про це повідомляє прес-служба Європарламенту.
“У вівторок (16 грудня – ред.) парламент шляхом голосування підняттям рук підтримав запит на прискорення законодавчого процесу за проектом закону про надання кредиту Україні”, – мовиться в повідомленні.
Гроші від “репараційного кредиту” планують спрямувати на підтримку фінансових потреб України та її державного бюджету, зокрема й військові спроможності, а також оборонною промисловістю країни та її інтеграцією в європейську оборонно-промислову базу.
Після рішення про прискорення процедури депутати Європарламенту ухвалять свою позицію щодо “репараційного кредиту” перед початком переговорів з урядами держав-членів на наступній пленарній сесії, яка пройде з 19 по 22 січня 2026 року.
У Європарламенті звернули увагу, що рішення про “репараційний кредит” має бути схвалено лідерами країн-членів ЄС на саміті, який відбудеться 18-19 грудня.
Як відомо, 12 грудня Євросоюз ухвалив рішення про безстрокову заморозку російських активів на території Європи в обсязі близько 210 млрд євро. Переважна частина активів належить Центральному банку РФ і зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear.
Згодом стало відомо, що 18 грудня Єврорада збереться, щоб остаточно узгодити деталі репараційного кредиту для України і розв’язати проблеми, що залишаються, зокрема гарантії всіх урядів ЄС для Бельгії.
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики

Чотири країни ЄС прагнуть знайти альтернативи репараційній позиці Україні

Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до закликів Бельгії до альтернатив схемі кредитування України на 210 млрд євро з використанням заморожених активів Росії. Про це повідомляє Euractiv у вівторок, 16 грудня.

У спільній декларації чотири країни заявили, що підтримують нещодавню пропозицію Європейської комісії про безстрокове заморожування суверенних фондів РФ, що зберігаються в ЄС, але застерігають, що цей крок не повинен “перешкоджати” будь-якому потенційному використанню коштів для підтримки воєнних зусиль Києва.

Країни також запропонували комісії та Раді продовжувати вивчення та обговорення альтернативних варіантів відповідно до законодавства ЄС та міжнародного права, що представляють значно менші ризики, для задоволення фінансових потреб України, на основі кредитної лінії ЄС або перехідних рішень.

Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер вже тривалий час закликає до альтернатив репараційній позиці, яку він засудив як “фундаментально неправильну” та стверджує, що вона створює правові та фінансові ризики.

Чотири країни ЄС виступили проти репараційного кредиту Києву

Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до Бельгії, яказапропонувала шукати альтернативні схемі кредитування України замість репатріаційного кредиту за рахунок заморожених активів РФ. Про це у п’ятницю, 12 грудня повідомило Politico.
Зазначається, що ці чотири країни ЄС у спільній заяві закликали Єврокомісію та Раду ЄС відмовитись від використання заморожених російських активів для підтримки України.
Вони наполягають продовжувати вивчати альтернативні механізми, які відповідали б законодавству ЄС та міжнародному праву, мали б передбачувані параметри і мінімізували ризики. Йдеться про так званий “План Б” – випуск спільного боргу ЄС для фінансування України в наступні роки.
Разом з тим, ця ідея стикається з низкою проблем: вона може збільшити державні борги Італії та Франції і потребує одностайності серед усіх членів ЄС, що дозволяє країнам, зокрема, дружній до Кремля Угорщині, заблокувати рішення.
Видання пише, що публічна критика Бельгії, Італії, Мальти та Болгарії зменшує шанси Єврокомісії домовитися про політичну угоду на наступному саміті.
Водночас, навіть якщо до Бельгії, Болгарії, Мальти та Італії приєднаються угорська та словацька сторони, вони все одно складають меншість. Проте публічна критика цих країн зменшує шанси Єврокомісії на досягнення політичної угоди на саміті наступного тижня.
Видання нагадує, що в Італії урядова коаліція розділена через допомогу Україні: прем’єрка Джорджія Мелоні підтримує санкції проти Росії, тоді як її заступник Маттео Сальвіні займає проросійську позицію і підтримує плани США щодо завершення війни в Україні.
Як повідомлялося, 12 грудня посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом.

Відомо, яких гарантій вимагає Бельгія для репараційної позики Україні

Уряд Бельгії вимагає “незалежних та автономних” гарантій від Європейського Союзу в обмін на підтримку репараційної позики для України з використанням заморожених активів РФ. Про це повідомляє Euractiv в п’ятницю, 12 грудня.

Зазначається, що в низці поправок до юридичної пропозиції Єврокомісії, яку минулого тижня вперше розіслали послам ЄС, Бельгія зазначає, що гарантії мають бути “незалежними й автономними, аби залишатися чинними навіть у разі визнання позики недійсною”.

Крім того, Бельгія вимагає, щоб депозитарій Euroclear не ніс відповідальності за надання репараційної позики на відшкодування збитків, а його директори “несли відповідальність лише у разі грубої недбалості”.

Нагадаємо, Європейська комісія запропонувала два рішення для задоволення фінансових потреб України на 2026-2027 роки: запозичення з боку ЄС та репараційна позика з використанням заморожених активів РФ. Брюссельський депозитарій цінних паперів Euroclear зберігає переважну частину з 210 млрд євро заморожених активів РФ. Лідери ЄС продовжать дискусії для пошуку спільного рішення стосовно використання заморожених російських активів для підтримки України на наступному саміті Євроради, запланованого на 18 грудня.

ЄС розглядає варіант “ізоляції” Бельгії через “репараційну позику” – ЗМІ

Європейський Союз розглядає новий підхід до Бельгії, яка протистоїть ідеї виплати Україні “репараційної позики” із заморожених російських активів. Бельгійський прем’єр Барт де Вевер тривалий час блокував цей план, але зараз європейські посадовці розглядають можливість ігнорування його опозиції. Бельгія просить додаткові заходи безпеки та фінансові гарантії в разі, якщо їй доведеться виплачувати гроші Росії самостійно. Європейські дипломати розглядають ці поправки та шукають способи вирішення конфлікту. Якщо Бельгія не приєднається до угоди, її лідери можуть втратити право голосу в ЄС. Європейські посадовці наголошують на необхідності ухвалення важливих рішень для підтримки України. Також планується обговорення цього питання на наступному саміті Європейської Ради.