Уряд спростив списання знищеного у бою майна

Кабінет Міністрів спростив процедуру списання знищеного або пошкодженого в бою військового майна, скасувавши обов’язкові акти технічного стану та додаткові розрахунки зносу. Про це повідомляє пресслужба Міноборони у четвер, 2 квітня.
Схвалено відповідні зміни до Методики визначення залишкової вартості майна ЗСУ та інших військових формувань (постанова №759 від 29 травня 1998 року).
Раніше процедура була складною: потрібно було оформлювати акти технічного стану і окремо рахувати ступінь зносу для кожної одиниці знищеного або пошкодженого майна. Це займало багато часу і відволікало військових від основних завдань.
Тепер ці вимоги спростили. Для майна, яке знищене або безповоротно пошкоджене під час бойових дій:

  • не потрібно оформлювати акт технічного стану;
  • знос автоматично вважається 100% – без додаткових розрахунків;
  • вартість фіксується без зменшення, незалежно від того, скільки часу майно використовувалося.
  • Окрім того, уточнили порядок індексації вартості та окремо врегулювали коефіцієнт зносу для безпілотних наземних роботизованих комплексів (НРК), для яких раніше не було чітких правил.
    Раніше набув чинності закон про спрощення процедури списання військового майна на період дії воєнного стану.

    Швейцарія призупинила виплати США за Patriot

    Уряд Швейцарії повідомив, що терміни постачання системи протиповітряної оборони Patriot залишаються невизначеними, тому країна й надалі утримуватиме платежі США до отримання чітких графіків і умов оплати. Про це Федеральну раду поінформували на засіданні 1 квітня.

    Затримку постачання у США пояснили пріоритетною підтримкою України. У Швейцарії наголосили, що така зміна суттєво впливає на умови контракту, зокрема щодо термінів, графіка платежів і вартості.

    Берн не здійснює платежів до спеціального фонду закупівель США з осені. З цього фонду фінансуються оборонні контракти, зокрема щодо систем Patriot, винищувачів F-35A та запчастин для F/A-18. Водночас США раніше спрямували частину швейцарських коштів, призначених для F-35A, на закупівлю Patriot і неодноразово запитували додаткові внески.
    Міністр оборони Швейцарії Мартін Пфістер заявив на пресконференції, що уряд все ще розраховує придбати систему, але не виключає жодних варіантів.

    Водночас Швейцарія наголошує, що постачання F-35A і запчастин до F/A-18 не повинні постраждати. Наприкінці березня країна здійснила авансові платежі за F-35A, щоб уникнути ризиків.

    Міністерство оборони Швейцарії продовжить утримувати платежі за Patriot до отримання від США конкретних умов. Рішення щодо подальших кроків Федеральна рада планує ухвалити влітку після отримання оновленої інформації.

    Паралельно Швейцарія розглядає можливість закупівлі альтернативної системи ППО, яку планують обрати серед варіантів, вироблених у Європі.

    Раніше стало відомо, що Швейцарія має намір придбати у США лише близько 30 винищувачів F-35 замість запланованих 36, а також розглядає можливість закупівлі європейської системи протиповітряної оборони, аби компенсувати затримки з наявними закупівлями.
    Також повідомлялося, що Швейцарія вирішила придбати менше винищувачів п’ятого покоління F-35 у США.

    Ринок оборонних технологій України сягнув $6,8 млрд – KSE

    Обсяг ринку оборонних технологій в Україні досяг щонайменше $6,8 млрд у 2025 році. Про це йдеться у дослідженні, які напередодні оприлюднив KSE Institute у співпраці з Brave1 та Defence Builder.
    “У 2025 році обсяг ринку досяг $6,8 млрд, причому технологічні сегменти зростали значно швидше за галузь загалом: БпЛА – на 137%, НРК – на 488%, системи РЕБ – на 215%. Реальна цифра є вищою – значна частина закупівель залишається поза офіційною статистикою – через благодійні фонди, прямі контракти підрозділів і власне виробництво бригад”, – пишуть автори дослідженн.
    Вони виділили три ключові сегменти з найбільшим інвестиційним потенціалом:

  • БпЛА – найбільший і найзріліший сегмент ($6,3 млрд у 2025 році). Найшвидше зростають далекобійні дрони та перехоплювачі, тоді як FPV залишаються наймасовішим сегментом. Серед перспективних напрямів – дрони-перехоплювачі, які тільки починають масштабуватися, middle-strike системи та вітчизняні аналоги розвідувальних мультикоптерів як альтернатива китайським DJI.
  • Наземні роботизовані комплекси (НРК) – сегмент, який лише формується і швидко зростає: $252 млн у 2025 році, шестиразове зростання за рік. Логістичні та евакуаційні платформи є основним драйвером і вже готові до масштабування. Ударні системи та системи розмінування відкривають нові ніші зі значним довгостроковим попитом.
  • Системи РЕБ забезпечують ефективність усіх інших технологій: $220 млн, зростання у 3,1 раза. Ринок переходить від розрізнених рішень до серійного виробництва перевірених платформ із фокусом на програмно-визначені “розумні” системи, здатні аналізувати сигнали та вибірково їх придушувати.
  • Автори долідження вказують, що у 2025 році українські оборонні компанії та стартапи залучили щонайменше $129 млн інвестицій і грантів. І це мінімальна оцінка, оскільки частина угод залишається закритою з міркувань безпеки. Найбільший інтерес інвесторів зосереджений у сегменті ШІ та програмного забезпечення.
    “Потенціал відновлення та розвитку оборонного сектору України у 10-річній перспективі після завершення бойових дій оцінюється у $690 млрд”, – вказано у дослідженні.

    Єврокомісія виділяє €1,5 млрд на оборону ЄС і України

    Європейська Комісія схвалила робочу програму в межах Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) на 1,5 млрд євро для зміцнення оборонних потужностей ЄС та України, розвитку технологій і підвищення виробничої стійкості. Про це поінформувала пресслужба ЄК у понеділок, 30 березня.

    Так, понад 700 млн євро передбачено на збільшення виробництва ключових оборонних компонентів, зокрема систем боротьби з безпілотниками, ракет і боєприпасів. 260 млн євро у межах Інструменту підтримки України (USI) EDIP спрямують на модернізацію та відбудову оборонної технологічної бази України через спільні проєкти з ЄС.

    Ще 325 млн євро виділено на запуск амбітних спільних промислових проєктів (EDPCI), відкритих для більшості країн ЄС, а також для Норвегії та України. Додатково EDIP профінансує 240 млн євро на спільні закупівлі оборонного обладнання, включно із засобами ППО, протиракетними системами та наземними і морськими бойовими комплексами.

    Малі та середні підприємства, а також стартапи отримають 100 млн євро через Фонд прискорення трансформації ланцюгів поставок оборонної продукції (FAST). У межах ініціативи BraveTech EU ще 35,3 млн євро спрямують на інновації, що допомагають вирішувати нагальні потреби Збройних сил України та підвищують конкурентоспроможність європейської оборонної промисловості.

    Перший раунд конкурсів пропозицій EDIP стане доступним на Порталі фінансування та тендерів ЄС із 31 березня 2026 року.

    Раніше Єврокомісія представила новий інструмент фінансування AGILE вартістю 115 млн євро, з метою швидко впроваджувати революційні оборонні технології.
    Європейські країни НАТО вперше витратили понад $500 млрд на оборону

    ЗМІ підтвердили смерть адмірала, відповідального за закриття Ормуза

    Командувач ВМС Корпусу вартових Ісламської революції (КСІР) Аліреза Тангсірі помер від отриманих тяжких поранень. Про це повідомляє агентство Таснім у понеділок, 30 березня.

    “КВІР у понеділок оголосив про смерть командувача ВМС, контр-адмірала Алірези Тангсірі, зазначивши, що він помер від тяжких поранень”, – пише агентство.

    У повідомленні КВІР зазначено, що Тангсірі отримав поранення “під час проведення операцій, пов’язаних зі зміцненням іранського оборонного щита вздовж островів та берегових ліній, які піддавалися обстрілам з боку ворожих сил”.

    У заяві акцентували, що, попри смерть командувача, бійці ВМС КВІР “продовжують завдавати нищівних ударів і зберігають жорсткий контроль, особливо в районі Ормузької протоки”. Раніше повідомлялося, що США та Ізраїль на найближчі чотири-п’ять днів виключили зі списку цілей для ліквідації главу МЗС Ірану Аббаса Арагчі та голову парламенту країни Мохаммада Багера Галібафа.
    Іран розвернув китайські судна біля Ормузької протоки

    Трамп прагне обмежити дію 5-ї статті НАТО для певних країн

    Дональд Трамп розглядає можливість кардинальної реформи НАТО задля тиску на країни, що не забезпечують належне фінансування оборонного сектору. Якими можуть будуть наслідки таких кроків для глобальної стабільності та чи варто Україні на фоні того, що НАТО змінюється форсувати приєднання до цієї організації? Плати, щоб брати участь Президент США Дональд Трамп розглядає радикальні зміни в структурі НАТО, щоб покарати країни, які не виконують його вимоги щодо фінансування оборони. Про це пишуть західні ЗМІ, зокрема The Telegraph та Financial Times, посилаючись на джерела в оточенні президента.
    Трамп хоче обмежити союзників в ухваленні рішень і навіть позбавити їх права на застосування 5-ої статті альянсу, якщо вони не збільшать витрати на оборону до 5% ВВП. Згідно з пропозиціями Трампа, держави, які не досягли нового цільового показника, можуть бути усунуті від рішень про розширення альянсу, спільні місії та застосування статті 5 про взаємну оборону. “Наше розчарування в європейцях цілком реальне. Будь-якій країні, яка не платить 5%, не має бути дозволено голосувати щодо майбутніх витрат НАТО”, – пише The Telegraph. За даними видання, президент США також знову обговорює можливість виведення американських військ із Німеччини – крок, який він розглядав із моменту повернення на пост глави держави.
    Представники НАТО підтвердили The Telegraph, що американські офіційні пропозиції поки що не було представлено у штаб-квартирі в Брюсселі. Проте на дискусійних форумах США вже наполягали на моделі “плати, щоб брати участь”. “Ви не повинні мати можливість голосувати за виділення коштів на майбутні потреби, якщо ви не платите”, – наголосило джерело The Telegraph. Ультиматум Трампа НАТО Інформація про радикальні плани Трампа щодо реформування НАТО базується на серії офіційних кроків та його публічній риториці протягом останнього року. Зокрема, під час знакової зустрічі лідерів Альянсу в Гаазі у червні 2025 р., яку журналісти згодом охрестили “самітом Трампа”, країни-члени під потужним тиском Вашингтона офіційно погодилися на безпрецедентне підвищення оборонних витрат до 5% ВВП до 2035 р. Президент США особисто лобіював це рішення, відкрито заявляючи, що попередній поріг у 2% є застарілим і недостатнім для сучасних викликів. Ця позиція була остаточно закріплена в новій Національній оборонній стратегії США (NDS), представленій у січні 2026 р., де зафіксовано курс на “перекладання тягаря” безпеки безпосередньо на європейських партнерів. У документі прямо вказується, що рівень американської військової підтримки тепер прямо залежить від фінансової дисципліни союзників.
    Сам Трамп неодноразово підкріплював ці стратегічні зміни жорсткими ультиматумами у своїх виступах. “Ми більше не можемо бути країною, яка платить за захист інших, поки вони самі не дбають про власну безпеку”, – казав він. Усі країни НАТО вперше досягли оборонних витрат у 2% ВВП
    Сьогодні всі країни-члени альянсу витрачають на оборону щонайменше 2% ВВП, цього показника вони досягли вперше. Але Трампу цього недостатньо, його мета в 5% стане ключовим питанням на саміті в Анкарі наприкінці року.
    Ще у 2014 р. норму у 2% ВВП виконували лише три країни, проте під впливом повномасштабного вторгнення Росії в Україну та системного тиску Вашингтона до 2025 р. всі 32 члени НАТО вперше в історії досягли цього показника. “За 2025 р. всім країнам-членам НАТО вдалося збільшили свої видатки на оборону, досягнувши показника у 2% від ВВП або й навіть перевищити його, незважаючи на різницю у витратах”, – сказав генсек НАТО Марк Рютте. За його словами, всі 32 члени НАТО досягли цільового показника у 2% ВВП у 2025 р. Багато країн перевищили мінімальний поріг і в 2025 р. спостерігалося 20% зростання витрат Європи та Канади на оборону порівняно з 2024 р., а саме – збільшення до 574 млрд дол.
    Зокрема, у 2025 р. Іспанія, Португалія, Албанія, Бельгія та Канада витратили найменшу частку ВВП на оборону (2%).
    При цьому Польща мала найвищі витрати у відсотках від ВВП серед членів Альянсу (4,3%), тоді як Литва, Латвія, Естонія та Данія значно перевищили позначку у 3%. “Ми досягли значного прогресу в питанні оборонних інвестицій, і сьогодні НАТО є сильнішим, ніж будь-коли раніше. У 2025 р. вперше всі члени Альянсу виконали узгоджену у 2014 р. мету щодо виділення щонайменше 2 % ВВП на оборону. Багато хто з них пішов набагато далі”, – зазначив генсек. За словами Рютте, це свідчить про те, що члени НАТО усвідомлюють зміни в безпеці та необхідність виконання наших спільних зобов’язань. Чи варто Україні прискорювати вступ до НАТО? Нинішній стан взаємин між Україною та Північноатлантичним альянсом досяг історичного максимуму, коли політичний діалог і практичне військове співробітництво фактично перетворили Київ на невід’ємну частину європейської оборонної архітектури.
    Видання The Telegraph слушно зауважує, що рівень довіри та регулярна координація зі штаб-квартирою НАТО дозволяють багатьом союзникам уже зараз розглядати Україну як майбутнього члена родини. Проте за лаштунками цієї інтенсивної інтеграції та спростування російських міфів про “загрозу розширення” ховається значно складніша реальність, яка змушує серйозно замислитися: чи справді приєднання до Альянсу в його нинішньому вигляді є тією самою кінцевою гарантією безпеки, якої ми прагнемо.
    Сучасні внутрішні трансформації всередині самого НАТО, значною мірою зумовлені політикою адміністрації Трампа, ставлять під сумнів непорушність основоположних принципів організації. Коли ключовий донор і лідер Альянсу починає відкрито говорити про перегляд 5-ї статті та запровадження моделі “плати, щоб брати участь”, сама суть колективної оборони зазнає неминучої ерозії. У ситуації, де захист союзника стає не автоматичним обов’язком, а предметом фінансового торгу чи політичної доцільності, поспіх України щодо вступу може виявитися гонитвою за формою, яка стрімко втрачає свій первісний зміст.
    З огляду на те, що Україна вже відіграє критичну роль у безпеці континенту і де-факто володіє однією з найбільш боєздатних армій світу, стратегічна пауза або пошук альтернативних безпекових форматів може бути значно більш прагматичним кроком. Політичні бар’єри та зовнішній тиск можуть парадоксально зіграти на користь Україні, даючи час розбудувати власну оборонну самодостатність і зміцнити прямі двосторонні союзи, які часто працюють швидше за неповороткі бюрократичні механізми.
    Тож, поки НАТО шукає свій новий шлях у 2026 р., намагаючись збалансувати внутрішні суперечності, Україна має зосередитися на зміцненні власної суб’єктності. У сучасному світі реальна воєнна потужність та здатність захистити себе власними силами часто важать значно більше, ніж формальні підписи під договорами, чия дієвість дедалі частіше стає об’єктом політичних маніпуляцій та фінансових ультиматумів.
    Вікторія Хаджирадєва

    Японський есмінець модернізували для запуску Tomahawk

    На військово-морській базі США у Каліфорнії відбулася церемонія модернізації есмінця морських Сил самооборони Японії для запуску американських крилатих ракет Tomahawk. Про це повідомляє NHK.

    Есмінець JS Chokai, оснащений системою Aegis та приписаний до бази Сасебо на півдні Японії, став першим японським кораблем, модернізованим для використання цих ракет. Дальність дії Tomahawk становить близько 1 600 кілометрів. Ракети стануть частиною контрнаступальних можливостей Японії.

    У четвер близько 200 осіб, серед яких члени екіпажу, взяли участь у церемонії на палубі корабля на військово-морській базі в Сан-Дієго.

    Командувач надводним флотом морських Сил самооборони Японії, віце-адмірал Гока Йошихіро, заявив, що Chokai тепер може безпечно та належно використовувати нові можливості для запуску Tomahawk.

    Він додав, що закупівля ракет є ключовою для зміцнення потенціалу стримування та реагування японо-американського альянсу у контексті зростаючої напруженості у галузі безпеки.

    Перелбачається, що есмінець проведе випробувальні пуски Tomahawk до кінця серпня, після чого повернеться до Японії в середині вересня.

    Нагадаємо, Японія готується розгорнути перші ракети великої дальності власного виробництва. 9 березня пускові установки прибули до армійського табору.
    Нова гаряча точка: що не поділили Китай та Японія і куди це приведе

    “Не наша війна”: Трамп зробив заяву шодо України

    Вашингтон регулярно перекидає озброєння між різними регіонами, зокрема може перенаправляти й те, що призначалося для України. Про це заявив президент Дональд Трамп у четвер, передає Clash Report.
    Так, відповідаючи на запитання одо перекидання боєприпасів і систем ППО погоджених Україні на Близький Схід, глава Білого дому відповів: “Ми робимо таке постійно. В нас величезна кількість боєприпасів. Вони є в інших країнах, наприклад, у Німеччині та по всій Європі… І ми іноді беремо з одного місця і використовуємо для іншого”. Також Трамп прокоментував заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про війну в Ірані.
    “Я чув, як глава Німеччини сказав: “Це не наша війна”, маючи на увазі Іран. Я відповів: що ж, Україна – теж не наша війна, ми допомагаємо, але це не наша війна. Я вважав, що це була дуже недоречна заява… Але я б хотів, щоб усі ці молоді люди перестали гинути. Я маю на увазі, їх вбивають, це як м’ясорубка, те, що там відбувається, – це жахливо”, – зазначив він.
    Окрім того, він додав, що США захищають Європу від Росії, хоча їх це “не стосується”.
    Разом з тим, Трамп запевнив, що США продовжують працювати на розв’язанням “дуже складної ситуації” з Україною.
    Раніше Дональд Трамп висловив переконання, що Україна та Росія близькі до того, аби закінчити війну. Нагадаємо, на минулих вихідних у Флориді відбулися переговори делегацій України і США. За їхніму підсумками було заявлено, що “є просування в узгодженні позицій та подальшим звуженням кола невирішених питань”.

    Федоров заявив про нові призначення у Міноборони

    Міністр оборони Михайло Федоров призначив нового заступника міністра та генерального інспектора Міністерства оборони України. Про це він повідомив у Telegram у четвер, 26 березня.

    “На засіданні уряду Мстислава Баніка призначено заступником міністра. Також підписав указ про призначення Юрія Мироненка на посаду генерального інспектора Міністерства оборони України”, – зазначив Федоров.

    Новий заступник міністра відповідатиме за реформу закупівель. Його завдання – зробити закупівлі для українського війська найбільш прозорими та ефективними у світі.

    “Мстислав має досвід побудови державних цифрових продуктів. У Мінцифрі відповідав за запуск і розвиток Дії. У Міноборони очолював розвиток Армія+ та Резерв+”, – розповів Федоров.

    Банік також має бойовий досвід: добровільно долучився до війська та пройшов шлях від солдата до офіцера. Створював підрозділи FPV-дронів, працював на рівні штабу. Брав участь у Курській операції в складі підрозділу CODE 9.2.
    Мироненко відповідатиме за об’єктивну оцінку стану справ у військах й ефективності рішень.

    “Його завдання – забезпечити регулярний аналіз того, як працюють рішення на практиці, і давати основу для швидкої корекції політик та планів. Фокус – реальна картина з фронту й швидкий зворотний зв’язок для управлінських рішень”, – додав міністр оборони.

    Мироненко раніше працював заступником міністра оборони, він відповідав за розвиток DELTA, впровадження Mission Control, створення можливості для тренування моделей ШІ іноземними партнерами та українськими компаніями на даних з поля бою, масштабування технологій, створених у системі Міноборони, реформу кодифікації і запуск приватної ППО.

    Також Мироненко був заступником міністра цифрової трансформації. Він учасник бойових дій, командир підрозділу дронів, ексголова Держспецзв’язку.
    Нагадаємо, 25 березня Федоров провів закриту зустріч з військовослужбовцями ЗСУ. Обговорювались ситуація на фронті та найбільш проблемні питання. В Міноборони розкрили план щодо мобілізації та СЗЧ

    ЗСУ озброїли новими перехоплювачами “шахедів”

    Міністерство оборони кодифікувало безпілотний авіаційний комплекс JEDI Shahed Hunter українського виробництва, що включає швидкісні дрони-перехоплювачі. Про це повідомила пресслужба відомства у понеділок, 23 березня.
    Нові дрони успішно знищують російські ударні дрони типу Шахед, Герань і Гербера. Також вони можуть перехоплювати розвідувальні безпілотники Zala та Supercam.
    JEDI Shahed Hunter – повітряний безпілотник коптерного типу з вертикальним зльотом. Оснащений легкою і міцною рамою, чотирма високопродуктивними електричними двигунами та ємнісним акумулятором.
    При загальній масі трохи більше 4 кг, безпілотник несе до 500 грамів корисного навантаження. Цього достатньо для знищення ударного дрона. А потужності його двигунів вистачає, щоб розігнати безпілотник до понад 350 км/год і здійнятись на висоту до 6 км.
    Як перехоплювач знаходить і захоплює ціль
    JEDI Shahed Hunter отримує дані з радіолокаційних станцій в автоматичному режимі. Це дозволяє безпілотникам-перехоплювачам швидше входити у зону перебування цілі та оперативно її знищувати.
    Координацію польоту коптера, стабільний зв’язок і точність застосування забезпечує наземна станція управління. JEDI Shahed Hunter може автоматично захоплювати і наводитись на ціль. Крім того, він оснащений денною і тепловізійною камерами, що дозволяє виконувати завдання вдень і вночі.
    Як зазначається, комплекс може прикривати небо від ворожих безпілотників у радіусі до 40 км.
    Раніше в Україні презентували новий дрон-перехоплювач, який називається Салют.
    Як ми вже писали, Україна суттєво збільшила виробництво дронів-перехоплювачів. У грудні-січні 2025 року ЗСУ отримували понад 1500 протишахедних БпЛА на добу.