У Шосткинському районі Сумської області під час гуманітарного розмінування звільнених територій загинув 30-річний сержант служби цивільного захисту, старший сапер-оператор Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС України – Олег Петренко. Про це 22 липня повідомляє ДСНС України.
Зазначається, що під час роботи піротехнічного розрахунку здетонував ворожий FPV-дрон. Двоє саперів були важко поранені, їх доставили до лікарні. Травми Олега виявилися несумісними з життям.
У лавах ДСНС Олег служив з 2022 року. У нього залишилися дружина та дворічний син.
Категорія: Новини України
-
На Сумщині загинув під час розмінування територій загинув старший сапер
-
ГУР попереджає про плани РФ скористатися протестами в Україні
Росія планує скористатися подіями в Україні, спровокованими прийняттям закону стосовно обмеження повноважень Національного антикорупційного бюро України на Спеціалізованої антикорупційної прокуратури САП, аби загострити внутрішню ситуацію та дискредитувати Україну на міжнародній арені. Про це повідомляє ГУР у середу, 23 липня.
“Держава-агресор Росія, зокрема спецслужби та пропагандисти кремля, ретельно та поглиблено вивчають ситуацію всередині України, щоб використати повʼязані із ухваленням Закону №12414 протести для підриву здатності нашої держави чинити спротив повномасштабній збройній російській агресії”, – зазначила розвідка.
За оцінками ГУР, РФ має намір дискредитувати Україну у світі, аби послабити або зруйнувати підтримку Заходу.
Так, всередині України РФ розглядає можливості скористатись суспільним невдоволенням з метою максимального загострення ситуації, використовуючи наявні ресурси впливу, зокрема інформаційні.
Розвідка попереджає, що для підняття градусу протестів, поглиблення поляризації та хаотизації українського суспільства, і, як наслідок, втрати стійкості держави під час екзистенційної війни, не виключені провокативні дії, інспіровані з москви.
У ГУР нагадали, що українська нація перебуває в умовах геноцидної війни, в якій агресор намагається всіма способами зруйнувати нашу державу, та закликали до виваженості в оцінках і діях.
Як повідомлялося, 22 липня Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробив їх залежними від рішень генерального прокурора.
В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикувала Єврокомісія.
Нові акції. Протести в Україні набирають обороти -
Слідство в справі голови АМКУ Кириленка завершено
Антикорупційні органи завершили слідство у справі керівника Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павла Кириленка та члена його сім’ї. Нині за дорученням прокурора САП детективи НАБУ відкрили матеріали справи стороні захисту для ознайомлення. Про це мовиться в повідомленні САП в Телеграм-каналі в середу, 23 липня.
В декларації за 2024 рік посадовець не вказав дані про 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль, набуття яких інкримінується йому в іншому кримінальному провадженні за фактом незаконного збагачення. Його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Члену сім’ї чиновника інкриміновано пособництво в незаконному збагаченні на понад 72 млн грн, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ст. 368-5 КК України.
Посадовцю 14 серпня 2024 року було повідомлено про підозру в незаконному збагаченні на 72 млн грн та декларуванні недостовірної інформації у кримінальному провадженні, розпочатому після оприлюднення журналістського розслідування Радіо Свобода.
Відповідно до повідомленої підозри, у 2020-2023 рр. він, обіймаючи посаду керівника обласної державної адміністрації, набув 21 об’єкт нерухомого майна, один люксовий автомобіль та зареєстрував право власності на них на родичів своєї дружини.
Серед набутого майна 7 квартир у містах Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м, один будинок під Києвом площею понад 220 кв. м, 2 гаражних бокси, 6 машино-місць, 3 нежитлових приміщення загальною площею понад 190 кв. м та автомобіль ВМW Х3. Різниця між вартістю майна та законними коштами особи становить 72 млн грн.
Посадовець не зазначив відомостей про набуте майно в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020–2023 роки.
7 липня 2025 року обвинувальний акт у цій справі направлено до ВАКС для розгляду по суті.
Як відомо, в червні Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід дружині Кириленка у вигляді застави у 9 млн гривень. Їй повідомили про підозру у пособництві в незаконному збагаченні.
Справу про незаконне збагачення голови АМКУ передали до суду -
Генштаб: Росія зосередила штурми на двох напрямках
Від початку доби на фронті відбулося 72 бойових зіткнення. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні станом на 16:00 в середу, 23 липня.
Так, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках наші воїни відбили шість атак російських загарбників. Ще три боєзіткнення триває.
На Південно-Слобожанському напрямку відбулось чотири боєзіткнення в районах населених пунктів Вовчанськ, Кам’янка та Дворічна, один бій ще триває.
На Куп’янському напрямку ворог сім разів намагався просунутися біля Степової Новоселівки, Борівської Андріївки, Загризового, Новоплатонівки. Сили оборони успішно відбили чотири атаки. Ще три боєзіткнення тривають.
На Лиманському напрямку підрозділи ЗСУ відбивали 14 наступальних дій ворога у районах населених пунктів Греківка, Зелений Гай, Середнє, Шандриголове, Дронівка та Шипилівка. Чотири боєзіткнення досі тривають.
На Сіверському напрямку ворог двічі атакував в районі Григорівки.
На Торецькому напрямку загарбники один раз йшли вперед поблизу Торецька.
На Покровському напрямку противник 26 разів намагався штурмувати поблизу населених пунктів Попів Яр, Миролюбівка, Затишок, Лисівка, Мирноград, Звірове, Удачне, Олексіївка, Новоукраїнка та в напрямку Паньківки, Володимирівки, Сухецького. П’ять зіткнень тривають дотепер.
На Новопавлівському напрямку агресори п’ять разів атакували у районах населених пунктів Запоріжжя, Зірка, Піддубне, Олександроград та Вільне Поле.
На Придніпровському напрямку противник чотири рази безуспішно атакував. -
У Криму внаслідок кібератаки порушено роботу провайдерів зв’язку
В окупованому Криму масована DDOS-атака порушила роботу провайдерів фіксованого зв’язку. Про це повідомила так звана влада тимчасово окупованого півосторова.
Зазначається, що “деякі сервіси можуть бути періодично недоступні для користування абонентами”. При цьому технічні фахівці “проводять усі необхідні заходи”.
Оператори фіксованого зв’язку – це телеком-компанії, які надають доступ до інтернету та телефонного зв’язку через кабельні мережі, оптоволокно або інші стаціонарні технології. На відміну від мобільного зв’язку, такі послуги “прив’язані” до конкретної адреси та потребують фізичного підключення. -
НАБУ і САП завершили слідство у справі Кломойського
Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро України завершили досудове розслідування у справі про заволодіння понад 9,2 млрд гривень коштів ПриватБанку. Про це повідомило НАБУ у середу, 23 липня.
У прокуратурі нагадали, що фігурантами справи є колишній кінцевий бенефіціарний власник ПриватБанку та ще п’ятеро експрацівників банківської установи.
Відомство не називає імені головного фігуранта, але з обставин справи зрозуміло, що йдеться про олігарха Ігоря Коломойського.
“Слідство встановило, що у січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар банку, на той момент голова Дніпропетровської обласної держадміністрації, розробив план заволодіння коштами ПриватБанку з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку”, – йдеться у повідомленні.
Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 млрд грн під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю, вказано у публікації.
Надалі частину суми у розмірі понад 446 млн грн з метою легалізації перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів, а згодом – на рахунки ще двох.
Врешті-решт кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара ПриватБанку. Ними він розпорядився на власний розсуд – вніс до статутного капіталу ПриватБанку на виконання вимог Національного банку України.
Наразі серед підозрюваних колишній кінцевий бенефіціарний власник ПриватБанку, організатор групи, колишній голова правління ПриватБанку, колишній заступник керівника напрямку – директор департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з ПриватБанком.
Також серед підозрюваних ексзаступниця голови правління банку – директорка казначейства, ексначальниця департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства та ексзаступниця керівника департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу банку.
Дії осіб кваліфіковано за такими статтями Кримінального кодексу України:- ст. 191 – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;
- ст. 209 – легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом;
- ст. 366 – службове підроблення.
“Цей епізод є четвертим у справі заволодіння коштами ПриватБанку. У жовтні минулого року НАБУ і САП визнали, що для доведення вини підозрюваних детективи зібрали достатньо доказів за трьома попередніми епізодами та відкрили матеріали слідства. 6 вересня 2023 року обвинувальний акт скерували до суду”, – сказано у публікації.
НАБУ нагадує, що в лютому 2021 року НАБУ і САП повідомили експосадовцям банку про підозру у розтраті понад 136 млн грн через схему страхових виплат.
Вже за місяць підозри оновили новим епізодом, додавши розтрату майже 315 млн доларів (близько 8,2 млрд грн) через акредитивну схему. А у вересні 2022 року добірка інкримінованих колишнім менеджерам ПриватБанку злочинів поповнилася ще однією розтратою у розмірі 85,2 млн грн.
“Справа ПриватБанку є однією з наймасштабніших в історії антикорупційних органів”, – підкреслили в НАБУ. -
В Одесі затримали чоловіка, що спробував спалити квартиру військового
Одеські правоохоронці затримали чоловіка, що спробував підпалити квартиру військовослужбовця в одній із багатоповерхівок Приморського району міста. Про це повідомляє Нацполіція Одеської області.
Правоохоронці зазначають, що про спробу підпалу повідомила дружина військовослужбовця. Вона, відчувши запах диму, самостійно загасила пожежу, не давши вогню розповсюдитись, тому ніхто не постраждав.
“Слідчі відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 почали кримінальне провадження за фактом замаху на умисне пошкодження чужого майна. Поліцейські… вже наступного ранку затримали зловмисника. Ним виявився 25-річний житель Одеського району. Правоохоронці попередньо встановили, що чоловік був завербований спецслужбами РФ”, – вказується у повідомленні.
Напередодні фігурант познайомився з дівчиною через чат-бот у популярному месенджері, а вже за кілька годин після початку листування йому зателефонував невідомий, який представився співробітником однієї із силових структур. “Силовик” повідомив, що його нова знайома начебто колаборантка, яка працює на Росію.
“Не маючи жодного відношення до правоохоронного органу України, він запропонував фігуранту “викрити зрадницю”, зокрема – дізнатися її адресу та підпалити вхідні двері квартири. “Зрадницю” мали затримати, а виконавець – отримати компенсацію витрат на виконання “завдання”. Погодившись, зловмисник випитав у дівчини “її адресу”, придбав легкозаймисту рідину, облив нею вхідні двері квартири та підпалив. Злочин зафільмував на відео для “звітності” та втік”, – повідомляють правоохоронці.
Відомо, що всі особи, з якими спілкувався фігурант, були учасниками єдиної ворожої схеми. Квартира, яку він підпалив та яку замовник обрав об’єктом злочинного посягання, належала сім’ї військовослужбовця.
Слідчі поліції повідомили фігуранту про підозру у закінченому замаху на умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України. Максимальне покарання за цей злочин 10 років позбавлення волі.
Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. -
Розкрадав кошти з фонду соцдопомоги тяжкохворим: затримано чиновника КМДА
Затримано колишнього директора Департаменту соціальної та ветеранської політики Київської міської держадміністрації (КМДА), який підозрюється у привласненні бюджетних коштів. Про це 23липня повідомляє СБУ.
Йдеться про причетність до розкрадання майже 75 млн гривень, що призначалися для паліативної допомоги тяжкохворим. Співробітники СБУ викрили перших фігурантів навесні цього року – двох заступників керівника зазначеного вище департаменту КМДА, очільника столичної психлікарні та їхнього спільника.
Зазначається, що фігуранти привласнювали гроші, виділені на фінансування киян, які страждають невиліковними захворюваннями.
Наразі зібрано доказову базу на ексочільника профільного департаменту КМДА, який перебував на посаді протягом 2022-2025 років і брав участь в організації схеми.
Під його керівництвом чиновники Київської міської держадміністрації уклали договір з підконтрольними компаніями, які мали безкоштовно постачати ліки, продукти харчування та послуги для тяжкохворих громадян.
Замість цього, за матеріалами справи, половину бюджетних коштів фігуранти витратили на оренду і придбання автомобілів преміум-класу та елітної нерухомості.
Аби приховати оборудку, її організатори оформлювали відповідне майно нібито для потреб пацієнтів, про що робили фейкові записи у звітній документації.
Крім того, співробітники СБУ затримали трьох представників столичних фірм, які “відмивали” викрадені гроші під виглядом надання безкоштовних послуг для тяжкохворих, а готівку віддавали організаторам “схеми”.
На підставі нових доказів ексдиректору департаменту КМДА і трьом підконтрольним йому підприємцям повідомлено про підозру – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах організованою групою в умовах воєнного стану.
Вирішується питання про обрання їм запобіжного заходу. Зловмисникам загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна.
За цією ж статтею кваліфіковано злочини з боку “тіньового” куратора Департаменту КМДА, який переховується за кордоном. -
Суд зобов’язав РФ виплатити 500 млн гривень збитків п’яти банкам України
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) виграв другий позов до Росії за збитками внаслідок російської агресії для банків, що виводяться з ринку. Про це ФГВФО повідомляє на своєму сайті.
Господарський суд Києва 17 липня повністю задовольнив позовні вимоги Фонду до країни-агресора на загальну суму 498,5 млн грн. Мова груповий позов, у якому об’єднано п’ять банків: Грін Банк, Ерде Банк, Укргазпромбанк, Банк Таврика та Фортуна-Банк.
У ФГВФО нагадали, що активи цих банків знаходилися на територіях Донецької та Луганської областей, окупованих Росією у 2014 році. Внаслідок окупації банки втратили змогу розпоряджатися цим майном.
Загалом збитки банків від дій РФ із 2014 року до початку повномасштабного вторгнення Фонд попередньо оцінює у 84 млрд грн. За цими збитками будуть подані позови.
Судові рішення в перспективі дозволять порушити питання про стягнення збитків з Росії на міжнародній арені.
Суди нині розглядають іще два позови Фонду проти РФ: один на 651 млн грн у справі Промекономбанку та груповий позов на понад 920 млн грн за збитками чотирьох інших банків.
Як ми вже писали, кияни, чиї домівки визнані непридатними для проживання внаслідок ударів Росії, можуть щомісяця отримати 20 тисяч гривень на оренду житла.
Будуй краще ніж було: в Україні почалося комплексне відновлення -
Нові акції. Протести в Україні набирають обороти
Новий закон, який послаблює незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), викликав хвилю міжнародної критики та невдоволення в Україні.
Так, напередодні ввечері масштабні акції протесту відбулися в Києві, Вінниці, Дніпрі та Львові. Невдоволення серед українців росте і сьогодні анонсуються нові мітинги. Перші протести за час повномасштабного вторгнення Увечері 22 липня Україну сколихнула хвиля акцій протесту. Громадяни вийшли на вулиці, щоб висловити своє незадоволення прийнятим законопроєктом, який обмежує незалежність НАБУ та САП. Так масові мітинги були зафіксовані у Києві, Вінниці, Одесі, Львові, Дніпрі, Тернополі та низці інших міст.
Зокрема, у столиці демонстрація відбулася через кілька годин після того, як Верховна Рада проголосувала за документ. Пройшла вона неподалік Офісу президента, на площі Івана Франка, і зібрала декілька тисяч людей. Головні гасла: “Змінимося або помремо”, “Стріляєте у своїх”, “НАБУ – бути”, “Ветувати 12414”.
О 23:40, коли протестувальники розійшлись через комендантську годину, сайт парламенту оновив статус законопроекту, вказавши, що Володимир Зеленський підписав його. Продовження буде Сьогодні о 20:00 протестувальники в різних містах зберуться знову. Зокрема, акцій продовжаться у Києві та Львові, також до протестів приєднаються Полтава і Чернівці.
Серед мітингувальників очікується, що будуть публічні особи, військові, ветерани, активісти. Громадяни обіцяють стояти до пізньої ночі (до початку комендантської години). “Моральний удар” Масові акції протесту – це нетипова подія в Україні в умовах повномасштабної війни, тому вона привернула увагу майже усіх західних ЗМІ.
Так, Associated Press нагадало, що протести залишаються традиційною формою громадського тиску в Україні, де дві попередні революції були переможними для громадськості. Тому не дивно, що ухвалення законопроекту щодо НАБУ та САП викликало громадське обурення в Україні.
“Боротьба з глибоко вкоріненою корупцією має вирішальне значення для прагнення України вступити до Європейського Союзу та зберегти доступ до мільярдів доларів західної допомоги. Ухвалення законопроекту… виглядає більшим моральним ударом, ніж звичайні російські атаки безпілотниками та ракетами”, – говориться в статті агентства.
Politico пише, що будь-які протести в Україні обмежені воєнним станом і комендантською годиною.
“Але сотні українських цивільних осіб, ветеранів війни та солдатів, а також правоохоронці з боротьби з корупцією прийшли до центру Києва та скандували: “Вето! Вето! Вето!” у напрямку офісу Зеленського”, – зазначає видання.
ВВС вважає, що прийнятий закон суперечить більш ніж десятирічним зусиллям України щодо підтримки демократії та боротьби з корупцією.
“Саме такі прагнення призвели до повстання на Євромайдані та падіння проросійського президента Віктора Януковича у 2014 році, а потім до вторгнення Росії та загибелі сотень тисяч людей”, – говориться в матеріалі. Що каже президент Сьогодні Володимир Зеленський зібрав керівництво СБУ, НАБУ, САП, НАЗК, ДБР, МВС. Також був і Генпрокурор.
“Всі ми чуємо, що каже суспільство…Ми домовились, що всі працюватимуть виключно конструктивно… За два тижні має бути готовий спільний план – які кроки потрібні та будуть реалізовані, щоб зміцнити Україну та зняти наявні питання”, – сказав президент.