Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц налаштований на другий термін після федеральних виборів, запланованих на 2029 рік. Про це повідомляє Welt.
Зазначається, що у свої 70 років Фрідріх Мерц навіть не думає про вихід на пенсію.
“Я дійсно маю намір залишатися на посаді ще досить довго”, – заявив політик на політичному заході в Трірі в середу, зазначивши, що його батько в січні відзначив 102-річчя.
Як відомо, 11 листопада Мерцу виповнилося 70 років, і він є найстаршим канцлером Німеччини після Конрада Аденауера, який пішов у відставку в 1963 році у віці 87 років. У п’ятницю він має намір балотуватися на третій термін як лідер партії на партійній конференції Християнсько-демократичного союзу у Штутгарті.
Генеральний секретар ХДС Карстен Ліннеманн також нещодавно підтвердив, що Мерц має чудові передумови для тривалої політичної кар’єри. “Він сам сказав: його батько має понад 100 років, а мати – трохи менше”, – заявив генеральний секретар ХДС журналу Stern.
“Тож у нього є гени, щоб дуже довго продовжувати займатися політикою”, – зазначив він.
Водночас генеральний секретар ХДС вважає дискусію про іншу кандидатуру на посаду канцлера передчасною. У відповідь на запитання Ліннеман сказав: “Я так вважаю, але це питання не постане в 2026 році”.
Керівництво ХДС готується до дводенної федеральної партійної конференції в Штутгарті, яка розпочнеться в п’ятницю з виборів виконавчого комітету партії.
Як відомо, Мерц втретє поспіль балотується на посаду голови партії як єдиний кандидат. Він був обраний у 2022 році на онлайн-конференції з 94,6% голосів, а пізніше підтверджений 95,3% голосів за результатами поштового голосування. У 2024 році він отримав 89,8% голосів.
Категорія: Новини світу
Україна й Молдова розслідують спроби РФ убити українських публічних осіб
Правоохоронні органи України та Молдови в межах спільної слідчої групи проводять кримінальне розслідування щодо підготовки фізичної ліквідації кількох публічних осіб в Україні. Про це повідомила Генеральна інспекція поліції Молдови (IGP), повідомляє молдовське видання Newsmaker.
Молдовські правоохоронці заявили, що злочинні дії “керуються російськими спецслужбами”.
За інформацією IGP, кримінальні дії проводяться з 06:00 ранку співробітниками Управління по боротьбі з організованою злочинністю та співробітниками кримінального переслідування Національної слідчої інспекції спільно з прокурорами Прокуратури з боротьби з організованою злочинністю та в особливих справах та за підтримки співробітників поліції з бригади Fulger.
Дії відбуваються “в межах спільної слідчої групи, сформованої з молдовських поліцейських та українських правоохоронних органів, за фактом підготовки фізичної ліквідації кількох публічних осіб в Україні, злочинної діяльності, керованої російськими спецслужбами”.
Генеральна інспекція поліції заявила, що згодом – після завершення процесуальних дій – повідомить подробиці.
Раніше ми писали, що Україна і Молдова домовилися про альтернативні маршрути на південь Одеської області після того, як російські окупанти завдали серію ударів по мосту в Маяках
Молдова і Румунія зробили Україні “подарунок” до опалювального сезону
ЄС вимагатиме від РФ вивести війська з Білорусі, Придністров’я – ЗМІ
Євросоюз вимагатиме виведення військ Росії з Білорусі, Грузії, Вірменії та невизнаного Придністров’я (Молдова) в рамках можливої мирної угоди щодо України. Про це повідомляє Радіо Свобода.
Зазначається, що висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас поширила серед держав-членів ЄС документ із викладенням вимог до Росії у контексті дипломатичних переговорів з Україною. Посередником у таких переговорах виступають США.
Згідно з документом, йдеться не лише про виведення військ із сусідніх країн, а й про скорочення чисельності російської армії. Крім того, у переліку вимог – виплата репарацій та демократизація російського суспільства.
За даними джерел видання в дипломатичних колах ЄС, запропоновані умови самі європейці називають максималістськими. Один із дипломатів пояснив, що таким чином Європа фактично відповідає на максималістські вимоги Росії до України.
За словами іншого посадовця, досягнення миру залежить не лише від можливих поступок Києва. Паралельно необхідно визначити, які кроки має зробити Москва ще до початку будь-яких мирних місій чи переговорних ініціатив.
Документ обговорять посли ЄС 17 лютого, а деякі його частини планують винести на обговорення на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС в Брюсселі 23 лютого.
У першому розділі документа зазначено: якщо Україна обмежує чисельність військ або відводить їх з окремих районів, Росія має зробити те саме. Водночас не допускається жодного “де-юре” визнання окупованих територій, які мають бути демілітаризовані.
У блоці про безпеку Європи вимагається припинення дезінформації, кібератак, диверсій, порушень повітряного простору та втручання у вибори.
Інший ультиматум передбачає відсутність ядерної зброї в Білорусі та “заборону російської військової присутності та розгортання військ у Білорусі, Україні, Республіці Молдова, Грузії та Вірменії”. Російські війська протягом десятиліть розміщувалися в контрольованих Росією сепаратистських регіонах, таких як Абхазія, Південна Осетія та Придністров’я, а також на базах у Вірменії та Білорусі.
Також наголошується на дотриманні міжнародного права: без амністії за воєнні злочини, з доступом міжнародних слідчих і пріоритетом міжнародних зобов’язань над внутрішнім законодавством РФ.
Крім того, документ передбачає виплату репарацій Україні та компенсацію збитків європейським державам і компаніям, зокрема за екологічну шкоду. ЄС заморозив близько 210 млрд євро російських активів і вже спрямовує доходи від них Україні.
Серед внутрішніх вимог до РФ – проведення вільних виборів під міжнародним наглядом, звільнення політв’язнів, повернення депортованих цивільних і дітей, свобода ЗМІ, скасування репресивного законодавства та співпраця в розслідуванні вбивств опозиціонерів.
Експрезидент Південної Кореї отримав довічне ув’язнення
У Південній Кореї колишнього президента Юн Сок Йоля засудили до довічного ув’язнення за спробу запровадити воєнний стан у грудні 2024 році. Про це повідомляє Yonhap у четвер, 19 лютого.
У першому рішенні у цій справі Центральний окружний суд Сеула визнав Юн Сок Йоля винним у керівництві повстанням шляхом введення воєнного стану, однак ухвалив вирок, який був м’якшим за смертну кару, яку рекомендували спецпрокурори.
Суд зазначив, що введення воєнного стану було рівнозначним повстанню, оскільки колишній президент намагався паралізувати роботу Національних зборів (парламенту), спрямувавши війська до парламентського комплексу.
Суд неодноразово наголошував, що в основі справи було рішення Юн Сок Йоля про розгортання військ біля парламенту.
Експрезидент був присутній на засіданні, яке транслювали у прямому ефірі національного телебачення.
Сенатор Грем зчепився з лідерами Данії та Гренландії в Мюнхені – ЗМІ
Впливовий сенатор США Ліндсі Грем на тому тижні вступив у суперечку з лідерами Данії та Гренландії на полях Мюнхенської конференції з питань безпеки. Такими діями він вчергове підгарячили побоювання європейців, що апетит США до острова нікуди не зник. Про це йдеться в статті видання Euractiv, яке посилається на свої джерела.
Напруження в американо-данських відносинах трохи спало після того, як президент Дональд Трамп відмовився від погроз застосувати військову силу для отримання Гренландії та запровадити мита проти восьми європейських країн.
Але під час зустрічі з двома лідерами – прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен та гренландським прем’єром Єнсом-Фредеріком Нільсеном – сенатор Грем попередив, що якщо Трамп захоче Гренландію, то Вашингтон “може просто її забрати”.
Джерела ЗМІ в Данії, що були присутні на зустрічі, розповіли, що Грем звернувся до Фредеріксен словами “little lady” (“маленька леді”). Вона ж на ці слова відповіла так: “Коли ви з цим закінчите, зустріч зможе продовжуватися”.
Учасники описали поведінку Грема як “абсолютно неприйнятну”. Один з присутніх згадав безліч нецензурних слів, а другий охарактеризував сенатора як “агресивну” людину.
Американські законодавці були здивовані, дізнавшись, наскільки кампанія Трампа щодо Гренландії вплинула на сприйняття європейцями США та рівень довіри до американських партнерів, зазначає видання Puck. Грем, впливовий діяч Республіканської партії та давній прихильник крутої зовнішньої політики, раніше був голосним критиком Трампа після спроби заколоту 6 січня 2021 року. Проте після переобрання Трампа у 2024 році він став одним із його найвідданіших союзників.
Україна і РФ досягли розуміння, як працюватиме припинення вогню – ЗМІ
На переговорах між Україною, США і Росією в Женеві було досягнуто прогресу в питанні механізму припинення вогню. Про це повідомляє CNN з посиланням на джерело.
За словами співрозмовника видання, політичні переговори залишалися “напруженими”, тоді як військові переговори вселяли в чиновників обережний оптимізм.
Як йдеться у публікації, військові переговори відбувалися під керівництвом спецпредставників Трампа Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера, а очолювали їх міністр армії США Ден Дрісколл і генерал Алекс Грінкевич, він же командувач Європейським командуванням США.
Одне з головних завдань військових переговорів полягало в тому, щоб досягти згоди обох сторін щодо ключових умов, які будуть використовуватися вже в політичних переговорах. Серед таких – практичні умови припинення вогню і те, що вважатиметься його порушенням.
Співрозмовник заявив, що в цьому напрямку було досягнуто прогресу, хоча політичні діячі ще повинні будуть дати остаточну угоду.Як очікується, ще одна зустріч буде призначена в найближчі кілька тижнів.
США можуть атакувати Іран цими вихідними – ЗМІ
У Білому домі розглянули можливість атаки на Іран у найближчі вихідні, але остаточного рішення поки не прийнято. Про це у середу, 18 лютого, повідомило CBS News із посиланням на джерела в американському уряді.
“Високопосадовці апарату національної безпеки доповіли президенту Трампу, що військові готові до потенційних ударів по Ірану уже в суботу (21 лютого – ред.), але терміни будь-яких дій, імовірно, будуть зміщені”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що в адміністрації тривають динамічні дискусії із приводу заходів проти іранського режиму, однак американський лідер іще не прийняв остаточного рішення чи завдавати удару. У Білому домі триває оцінка ризиків ескалації, а також політичних та військових наслідків утримання від потенційної атаки.
Співрозмовники CBS News також розповіли, що протягом наступних трьох днів Пентагон тимчасово виведе частину американських контингентів із регіону Близького Сходу до Європи або назад до Сполучених Штатів, аби убезпечити їх від потенційних ударів із боку Ірану у відповідь, якщо США розпочнуть свою операцію.
“Проте переміщення сил і засобів перед потенційною військовою активністю США є стандартною практикою для Пентагону і не обов’язково сигналізує про неминучість нападу на Іран”, – підкреслюється в публікації.
У ній зауважується, що держсекретар США Марко Рубіо планує приблизно через два тижні відвідати Ізраїль та обговорити подальші кроки стосовно іранського режиму із прем’єр-міністром цієї країни Біньяміном Нетаньягу.
Також у середу журналіст Axios Барак Равід із посиланням на обізнані джерела написав, що переговори з Іраном у Женеві був “гамбургером, начиненим нічим”. Це одна з причин, чому Трамп близький до рішення про атау на Іран.
У США лавина накрила групу лижників: багато жертв
В американському штаті Каліфорнія велика лавина накрила п’ятнадцять лижників. Вісьмох із них наступного дня знайшли мертвими, одного досі шукають. Про це повідомляють Associated Press та BBC із посиланням на поліцію округу Невада.
Зазначається, що лавина завбільшки з футбольне поле зійшла вранці 17 січня. У цей час група лижників здійснювала триденний похід в горах Сьєрра-Невада. 15 людей зникли безвісти, потім рятувальники виявили вісім тіл, проте поки не можуть їх евакуювати через екстремальні умови в горах.
Як сказала на брифінгу шериф округу Невада Шеннан Мун, тривають пошуки останнього зниклого лижника, але вважається, що ця людина загинула. Капітан Рассел Грін додав, що серед загиблих та зниклих безвісти – семеро жінок та двоє чоловіків віком від 30 до 55 років. Уся лижна група складалася з 11 лижників-любителів та чотирьох лижних гідів.
Одна людина з-поміж загиблих була партнером члена однієї з пошуково-рятувальних команд, через що пошуки, за словами надзвичайників, є “емоційно складними”.
У РФ епічно палає нафтобаза
У ніч проти четверга, 19 лютого у місті Великі Луки Псковської області була атакована нафтобаза. Місцеві жителі у соцмережах охоче діляться кадрами видовищної пожежі.
Губернатор Псковської області Михайло Ведерніков повідомив про пожежу на Великолуцькій нафтобазі в результаті атаки БПЛА, попередньо ніхто не постраждав.
За його словами, внаслідок атаки загорівся один з резервуварів з нафтопродуктами.
Масштабна війна США з Іраном дедалі ближче – ЗМІ
Безрезультатність переговорів США з Іраном у Женеві наближають війну між цими країнами. Про це у середу, 18 лютого, заявив журналіст Axios Барак Равід із посиланням на обізнані джерела.
За його даними, американська сторона залишиласч незадоволена результатами переговорів.
“Високопоставлений американський чиновник сказав мені, що раунд переговорів з Іраном у Женеві був “гамбургером, начиненим нічим”. Це одна з причин, чому Трамп близький до рішення про те, чи розпочинати війну з Іраном”, – написав Равід у соцмережі Х.
Пізніше він додав, що США схиляються до початку великої війни з Іраном.
“Трамп наближається до великої війни з Іраном. Джерела повідомляють мені, що вона може статися швидше і бути набагато масштабнішою, ніж більшість вважає”, – резюмував журналіст.