Домовленості та поступки Вночі 13 листопада стало відомо, що президент США Дональд Трамп нарешті підписав закон про фінансування уряду. Таким чином найдовший в історії США шатдаун завершився, повідомляє CNN.
Закон був підписний за кілька годин після того, як його ухвалила Палата представників Конгресу США. За два дні до цього законопроєкт підтримав Сенат.
За відновлення роботи американського уряду проголосували 222 члени Палати представників (в основному республіканці, а також кілька демократів). Проти висловились 209 конгресменів.
Ухвалений законопроєкт є компромісним, оскільки передбачає тимчасове фінансування уряду – до 30 січня 2026 року. Також він закріплює три пакети річних асигнувань: для військового будівництва; для потреб законодавчої влади; на міністерство сільського господарства.
Законопроєкт гарантує поновлення на роботі звільнених під час шатдауну працівників із виплатою їм заробітної плати.
Втім шатдаун таки занурив федеральний уряд США у безпрецедентну ситуацію: сотні тисяч держслужбовців не отримували зарплату, частина агентств припинила роботу, а національні парки, музеї й суди зачинили двері. Усе почалося з того, що Конгрес не зміг ухвалити закон про фінансування уряду через політичні розбіжності між республіканцями та демократами.
Викладемо коротку фактологію цих подій. Шатдаун офіційно розпочався 1 жовтня 2025 року, коли Палата представників не підтримала законопроєкт про бюджет, оскільки сторони не могли домовитися щодо видатків на оборону й соціальні програми.
Внаслідок цього понад 800 000 федеральних службовців були відправлені у неоплачувану відпустку. При цьому Міністерство торгівлі, NASA та низка відомств переходять у мінімальний режим роботи.
Тож між Сенатом і Палатою представників розпочинаються інтенсивні переговори про тимчасове фінансування.
Для вирішення проблеми сенатор Джон Тун, республіканець із Південної Дакоти, закликав колег відмовитися від політичних додатків і ухвалити “чистий” документ. “Нам потрібна проста, безпартійна резолюція про фінансування – законопроєкт уже лежить на столі”, – наголосив Тун. І сторони таки досягли компромісу: тепер короткострокове фінансування уряду до 30 січня 2026 року відновлено. 13 листопада Палата представників схвалила відповідний законопроєкт, а президент підписав його, формально завершивши шатдаун, що тривав найдовше в історії США.
Внаслідок досягнутої угоди обидві сторони вимушено пішли на певні поступки, зауважують політексперти. Демократи погодилися тимчасово відкласти розгляд податкових пільг у межах програми Affordable Care Act, тоді як республіканці зняли вимогу щодо скорочення фінансування соціальних програм.
Тож було вирішено: забезпечити повне фінансування федеральних агентств до кінця січня; виплатити компенсації всім працівникам, котрі перебували у вимушеній відпустці; не вносити політичні правки до тимчасового бюджету.
Коментуючи підсумки цього політичного процесу, сенатор Джин Шагін, зазначила: “Це був єдиний реальний варіант – або відкрити уряд зараз, або зіткнутися з ще глибшою кризою у грудні”. Таким чином, домовленість стала радше перемир’ям, аніж остаточним розв’язанням конфлікту. Наслідки та вплив Шатдаун завдав відчутного удару по американській економіці: за підрахунками Бюджетного управління Конгресу, кожен тиждень простою коштував економіці близько 5 мільярдів доларів, а сукупні втрати перевищили 40 мільярдів. А за даними ексміністра фінансів США Джанет Єллен, шатдаун знищив цілу чверть очікуваного зростання федерального виробництва цього сезону.
При цьому багато компаній, котрі виконують державні контракти, були змушені тимчасово зупинити виробництво, а затримки з виплатами зарплат вдарили по середньому класу.
Економісти вже охрестили цей період “кризою, створеною власними руками”, адже проблеми виникли не через зовнішні фактори, а через внутрішні політичні протиріччя.
Політична пауза у Вашингтоні мала наслідки й за межами країни. Через зупинку частини роботи Державного департаменту та Міністерства оборони було заморожено понад 5 мільярдів доларів експортних контрактів на зброю. Серед них – угоди з партнерами по НАТО та постачання техніки, яка частково мала потрапити до України.
Представник Держдепартаменту США, який побажав залишитися неназваним, визнав, що “затримки справді шкодять і нашим союзникам та партнерам, і американській промисловості”, пише Axios.
А сенатор Джеймс Ріш, член Комітету з міжнародних відносин, попередив: “Це дає перевагу Китаю та Росії, тоді як оборонна база США втрачає позиції”. Водночас затримки у передачі систем HIMARS, дронів-розвідників та боєприпасів створили тимчасові труднощі для українських військових. Хоча Київ офіційно заперечує серйозні наслідки, певні зміщення у графіках поставок справді мали місце.
Зокрема, речник МЗС України Георгій Тихий ще на початку жовтня спростував повідомлення щодо затримок у надходженні зброї із США через шатдаун. Й заявив, що “переговори щодо угоди між Україною та США про безпілотники тривають за планом”. Правда, як це стосується безперебійного постачання нам американської зброї – зрозуміло не зовсім.
Утім, аналітики зазначають, що навіть короткочасна зупинка процедур може вплинути на логістику. Через недоукомплектованість Бюро політико-військових справ (працювало менше 25% персоналу) погодження експортних ліцензій сповільнилося у кілька разів. А відтак частину контрактів для союзників, зокрема Польщі, Данії та Хорватії, було автоматично відтерміновано. “Шатдаун став попередженням, що політична поляризація має реальну економічну ціну і навіть глобальні наслідки”, – підреслислює щодо політолог Джон Фінерт із Brookings Institution. Він також наголосив, що у сучасному світі внутрішні американські рішення миттєво впливають на міжнародну стабільність. Коли зупиняються процеси у Вашингтоні, це відчувають і в Брюсселі, і у Києві, і навіть у Токіо.
Й попри те, що шатдаун завершився, більшість експертів сходяться на думці: США лише виграли час. Бюджетна угода тимчасова, а суперечки між партіями залишаються. І якщо новий компроміс не буде знайдено до кінця січня, країна ризикує знову опинитися перед загрозою зупинки уряду.
Для України ця історія є наочним прикладом того, наскільки важливою є політична стабільність у Сполучених Штатах. Американська підтримка залишається для нас життєво необхідною, але її сталість напряму залежить від внутрішньої єдності Вашингтона. “Коли Америка зупиняється, весь світ затримує подих”, – підсумовує оглядач The Atlantic Джеймс Феллоуз. Ці слова досить точно передають атмосферу останніх тижнів: США на кілька десятків днів зупинили подих, а з ними – й світ, що уважно спостерігав, чи зможе головна демократія планети домовитися сама з собою.
Ірина Носальська
Категорія: Новини світу
-

Світ може вдихнути: завершився найдовший шатдаун в історії США
-

Чорногорія посилила правила проживання для росіян
Уряд Чорногорії посилив правила перебування та проживання іноземців, включно з громадянами Росії. Станом на початок 2025 року у країні перебувало близько 20 000 росіян.
Відтепер мінімальна вартість нерухомості, на підставі якої іноземці можуть оформити дозвіл на проживання, становить 200 000 євро. Власники нерухомості, котрі вже оформили такі дозволи, мають протягом року привести свій статус у відповідність до нових вимог.
Для отримання дозволу через бізнес власники та виконавчі директори компаній з часткою понад 51% зобов’язані мати не менше трьох працівників, двоє з яких повинні бути громадянами Чорногорії на повну ставку. На адаптацію бізнесу до нових правил відведено 180 днів.
Влада також посилює контроль за перебуванням іноземців, проводить перевірки неактивних та фіктивних компаній і в разі потреби анулює дозволи на проживання.
Посилення правил пов’язано з планами Чорногорії на вступ до Шенгенської зони та ЄС, а також із вимогами Брюсселя щодо перевірки заявок та синхронізації міграційного законодавства, включно з особами, що перебувають під санкціями.
Паралельно Чорногорія підтримує санкції проти Росії та Білорусі, бере участь у резолюціях ООН, місії НАТО з підготовки українських військових та готує десятирічний договір про безпеку з Україною.
Нагадаємо, громадяни Росії будуть змушені звертатися за новою візою щоразу, коли планують подорожувати до ЄС, що дозволить ретельніше і частіше перевіряти заявників.
Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України -

У Франції пенсіонер збився зі шляху дорогою до лікаря і опинився в Хорватії
У Франції 85-річний чоловік, який збирався лише з’їздити до лікаря до сусіднього міста, несподівано опинився за 1500 кілометрів від будинку – у Хорватії. Про це повідомляє Bild у четвер, 13 листопада.
Зазначається, що пенсіонер виїхав зі свого будинку на заході країни у напрямку міста Ерво, розташованого приблизно за 25 км, але повністю втратив орієнтацію і весь час продовжував їхати на схід.
Пенсіонер провів за кермом 24 години, не помічаючи, що давно залишив Францію і перетнув кілька європейських кордонів. Чоловік зізнався, що сам не розуміє, як це могло статися. Він запевнив, що раніше ніколи не страждав на порушення пам’яті чи орієнтації і відчував себе абсолютно нормально. Шлях, який подолав пенсіонер
Зникнення пенсіонера спочатку нікого не насторожило, але коли він не прийшов на зустріч із друзями, його оголосили у розшук.
У результаті поліцейські знайшли чоловіка завдяки сигналу телефону: вони додзвонилися до нього, і він відповів з готелю в Хорватії. Наразі пенсіонер чекає, коли його зможуть повернути додому.
-

Україна отримає новий пакет зброї США на $500 млн
Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Фінляндія, Швеція і Естонія профінансують спільний пакет озброєнь для України, які будуть закуповуватись у США. Про це повідомляється на сайті НАТО у четвер, 13 листопада.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав це рішення.
“Наші північні і балтійські члени Альянсу збільшують фінансування наступного пакету критично важливого військового обладнання для України. Це обладнання надзвичайно важливе, оскільки Україна вступає в зимові місяці, і поставки через PURL надходять до України. Члени НАТО продовжуватимуть надавати Україні необхідне обладнання і припаси”, – заявив він. PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) – це спільна ініціатива США та НАТО, покликана прискорити постачання озброєння Україні. Програма фокусується на визначенні найнагальніших оборонних потреб країни й спрямуванні ресурсів партнерів для їх реалізації.
Гроші, які виділяють союзники, надходять на спеціальний рахунок НАТО. Надалі США забезпечують пряме постачання зброї відповідно до запитів. Вже зібрано 2,8 млрд доларів. -

З російських банків за п’ять місяців вивели трильйон рублів
Триває відтік готівки з банківської системи РФ, що почався за регулярними відключеннями мобільного інтернету. У жовтні, як і у вересні з банків вибігло 0,2 трлн руб. Усього з червня відтік готівки становив приблизно трильйон, передають росЗМІ з посиланням на дані Центробанку.
Зазначається, що відтік готівки більше, ніж звичайно. Лише одного разу, коментуючи дані за червень-липень, регулятор назвав можливі причини: перевищення норми може пояснюватись у тому числі прагненням населення та бізнесу запастися готівкою для розрахунків через відключення інтернету та посилення контролю за платежами та переказами.
За даними проекту На зв’язку, щодня приблизно 50 регіонів стикаються із відключеннями мобільного інтернету. В Ульянівській області заборона доступу до мобільного інтернету діятиме до кінця війни.
Чиновники рекомендують у разі шатдауну користуватися громадським WiFi або сайтами з “білого списку” сервісів, доступних при відключенні інтернету. До нього входять найбільші банки і національна платіжна система Мир, але багато хто воліє про всяк випадок запастися готівкою.
Ще одна ймовірна причина зростання попиту на готівку – безліч обмежень, що з’явилися і запланованих на платежі і перекази для боротьби з шахрайством. Банки отримали право вводити обмеження на зняття готівки через банкомати, Росфінмоніторинг – без суду блокувати на місяць картки та рахунки за підозрілі операції. Остання ініціатива такого роду – заборона на великі (від 200 тис. руб.) Перекази самому собі в певних випадках.
Інтерес до готівкових коштів могло підштовхнути і зниження ставок за вкладами. За даними моніторингу ЦП, середня максимальна ставка в топ-10 банків за залученими коштами громадян знизилася з 19,4% в останній декаді травня до 15,3% наприкінці жовтня. ЦБ зафіксував різке скорочення припливу коштів населення до банків у серпні та вересні. Щоправда, у жовтні він відновився і, за попередніми даними, становив 722 млрд руб., а готівка продовжувала витікати з банків.
Як відомо, росіяни зберігають у готівці значну частину заощаджень, це третій за популярністю спосіб. У 2023 р. його назвали 30% учасників проведеного на замовлення ЦП соціологічного дослідження. 39% віддавали перевагу вкладам, 35% дебетові карти, інші способи далеко позаду (менше 10%).
Загальну суму готівки на руках у російських домогосподарств ЦП оцінював 16,3 трлн руб. на 1 жовтня (це останні дані). За червень-вересень вона зросла на 730 млрд. руб. Загальна кількість готівки в обігу зросла за червень-жовтень з 17,8 до 18,6 трлн руб. -

У Росії пролунали вибухи на НПЗ: зайнялася пожежа
В російському Нижнєкамську в Татарстані пролунали вибухи на нафтопереробному заводі та зайнялася пожежа. Про це повідомляють пабліки в четвер, 13 листопада. За попередніми даними, після вибухів почалася пожежа на НПЗ. Було пошкоджено встановлення атмосферно-вакуумної перегонки нафти.
Інші подробиці поки що невідомі. У мережі з’явилися фото та відео, ймовірно, наслідків ударів по НПЗ.
-

FT: Путін дозволив Citibank піти з РФ у спробі врятувати відносини зі США
Кремль дозволив американському Citibank покинути Росію, щоб надіслати сигнал США про готовність відновити відносини після скасування запланованого саміту Володимира Путіна та Дональда Трампа у Будапешті. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на колишнього російського високопосадовця.
“Момент складний. Очевидно, є очікування, що нинішня адміністрація США, яка дуже орієнтована на бізнес, може бути [сприйнятлива] до цього жесту”, – пояснив співрозмовник видання.
Він нагадав, що всі великі західні компанії, котрі ведуть бізнес у Росії, є “своєрідними заручниками”. Для виходу з російського ринку вони повинні отримати дозвіл уряду на продаж свого бізнесу. Водночас угоду часто неможливо узгодити, навіть якщо компанія знайшла відповідного покупця, котрий задовольняє всі вимоги.
Американський Citibank, один із найбільших західних банків на російському ринку, що входив у топ-20 країни за розміром активів, ухвалив рішення позбутися бізнесу в Росії ще до початку повномасштабної війни – у 2021 році. Однак після повномасштабного вторгнення банк постав перед неможливістю реалізувати рішення.
Втім, банк активно скорочував діяльність у країні: обсяг виданих кредитів зменшено на 98%, припинено обслуговування всіх ощадних та накопичувальних рахунків, а також дебетових карт. У листопаді 2024 року Citibank закрив останнє працююче відділення для роздрібних клієнтів.
Угоду щодо продажу залишкового бізнесу не вдавалося погодити, але минулими тижнями прогрес раптово “прискорився”, розповів FT один із учасників угоди.
У середу, 12 листопада, Путін підписав розпорядження, що дозволяє Citibank продати російські активи “Ренесанс Капіталу” – фінансовій групі, якою до 2024 року володів мільярдер Михайло Прохоров, колишній кандидат у президенти, котрий набрав 8% голосів на виборах 2012 року. Сума угоди в документі не розкривалася. -

FT: Путін дозволив американському Citibank піти з Росії
Кремль дозволив американському Citibank покинути Росію, щоб надіслати сигнал США про готовність відновити відносини після скасування запланованого саміту Володимира Путіна та Дональда Трампа у Будапешті. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на колишнього російського високопосадовця.
“Момент складний. Очевидно, є очікування, що нинішня адміністрація США, яка дуже орієнтована на бізнес, може бути [сприйнятлива] до цього жесту”, – пояснив співрозмовник видання.
Він нагадав, що всі великі західні компанії, котрі ведуть бізнес у Росії, є “своєрідними заручниками”. Для виходу з російського ринку вони повинні отримати дозвіл уряду на продаж свого бізнесу. Водночас угоду часто неможливо узгодити, навіть якщо компанія знайшла відповідного покупця, котрий задовольняє всі вимоги.
Американський Citibank, один із найбільших західних банків на російському ринку, що входив у топ-20 країни за розміром активів, ухвалив рішення позбутися бізнесу в Росії ще до початку повномасштабної війни – у 2021 році. Однак після повномасштабного вторгнення банк постав перед неможливістю реалізувати рішення.
Втім, банк активно скорочував діяльність у країні: обсяг виданих кредитів зменшено на 98%, припинено обслуговування всіх ощадних та накопичувальних рахунків, а також дебетових карт. У листопаді 2024 року Citibank закрив останнє працююче відділення для роздрібних клієнтів.
Угоду щодо продажу залишкового бізнесу не вдавалося погодити, але минулими тижнями прогрес раптово “прискорився”, розповів FT один із учасників угоди.
У середу, 12 листопада, Путін підписав розпорядження, що дозволяє Citibank продати російські активи “Ренесанс Капіталу” – фінансовій групі, якою до 2024 року володів мільярдер Михайло Прохоров, колишній кандидат у президенти, котрий набрав 8% голосів на виборах 2012 року. Сума угоди в документі не розкривалася. -

Німеччина запроваджує призов “за потребою”
ХДС/ХСС та СДПН дійшли компромісу щодо майбутньої військової служби у Німеччині. Відтепер передбачено можливість “призову на службу за потребою”. Про це повідомляє Tagesschau.
Після тривалих переговорів коаліція домовилася зберегти добровільну службу, одночасно проводити національні медичні огляди та встановлювати цілі щодо збільшення чисельності Бундесверу.
Якщо кількість добровольців буде недостатньою, Бундестаг зможе ухвалити рішення про призов “на основі попиту”.
“Обов’язковий шлях зростання кількості солдатів має бути закріплений у законі. Якщо добровільна служба в кінцевому підсумку виявиться недостатньою, буде необхідна і обов’язкова служба”, – зазначив лідер фракції ХДС/ХСС Єнс Шпан.
За словами лідера фракції СДПН Матіаса Мірша, “переговори були нелегкими”, втім, їх довели до успішного завершення.
“Добровільна служба залишається пріоритетом для задоволення кадрових потреб Бундесверу”, – додав він.
Своєю чергою, міністр оборони Борис Пісторіус високо оцінив компроміс, зауваживши, що у нього не було “жодних зауважень”.
З наступного року всі 18-річні отримають анкету для оцінки мотивації та придатності. Чоловіки зобов’язані будуть відповісти на неї, а згодом запровадять обов’язкову військову службу.
“Коли закон набуде чинності, обов’язкова військова служба також почнеться для чоловіків, народжених 1 січня 2008 року або пізніше, і буде поступово поширюватися на всю вікову групу в міру нарощування потенціалу призову”, – мовиться у документі коаліції.
Добровільна служба залишиться привабливою завдяки зарплаті близько 2,6 тис. євро брутто на місяць та додатковому навчанню, наприклад, курси водіння або ІТ. Тривалість служби від 12 місяців надаватиме статус тимчасового солдата (SAZ 1).
Законопроєкт планується ухвалити на початку грудня і ввести в дію в 2026 році. Нагадаємо, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про необхідність запровадження загальної служби для молоді, зокрема й для жінок.Шукають добровольців. Дефіцит солдатів у Німеччині
