Антикор

Категорія: Новини світу

  • Азербайджан викликав посла РФ через пошкодження посольства у Києві

    Азербайджан викликав посла РФ через пошкодження посольства у Києві

    Міністерство закордонних справ Азербайджану 14 листопада викликало російського посла через масовану атаку на Київ, внаслідок якої була пошкоджена будівля посольства країни. Про це інформує пресслужба МЗС.

    Як зазначається, під час зустрічі російській стороні висловили рішучий протест у зв’язку з падінням одного з ракет типу Іскандер на територію Посольства Республіки Азербайджан внаслідок ракетних і дронових ударів по столиці України.

    Послу Михайлу Євдокимову вручили ноту та повідомили, що внаслідок вибуху повністю зруйновано частину огорожі посольства, пошкоджено споруди, службові автомобілі, адміністративну будівлю та консульський відділ, а також завдано серйозних пошкоджень дипмисії. На щастя, жертв немає.

    Щобільше, у МЗС нагадали, що такі ракетні удари, котрі суперечать нормам і принципам міжнародного права, мали місце раніше. Зокрема, 10 березня 2022 року росіяни завдали авіаудару по будівлі почесного консульства Азербайджану в Харкові.
    2 січня 2024 року через приліт ракети “Кинджал” за 35 кроків від будівлі посольства в Києві утворилася воронка на три метри. А на глибині 8 метрів знайшли боєприпас, що не розірвався.
    28 серпня 2025 року внаслідок удару приблизно за 50 метрів від посольства теж було пошкоджено адмінбудівлю, консульський відділ і резиденцію посла.
    8 і 18 серпня 2025 року російські дрони атакували нафтобазу компанії SOCAR на Одещині. Унаслідок чого постраждали співробітники і було завдано значної шкоди інфраструктурі.
    Офіційний Баку наголосив, що раніше інформував російську сторону про всі інциденти офіційними нотами. А координати будівель дипломатичних представництв в Україні були передані росіянам.

    У відомстві акцентували, що всі ці факти викликають питання щодо умисного характеру ракетних ударів.

    Під час зустрічі наголосили, що такі атаки на дипломатичні установи неприпустимі. Азербайджан вимагає, щоб російська сторона провела відповідне розслідування і надала детальне пояснення. Нагадаємо, раніше Зеленський провів переговори з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Мовилося про нічну атаку РФ на Київ та двосторонні відносини між нашими країнами.
    Сьогодні вночі росіяни запустили по Україні майже 450 ракет і дронів. Під атакою були переважно об’єкти критичної інфраструктури. Більшість ворожих цілей перехопила ППО. Головною ціллю атаки був Київ. Саме на столицю було спрямовано більшість ракет і дронів. Наразі відомо про шість загиблих і 35 поранених. Руйнування зафіксовано майже у всіх районах міста.

  • Білорусь планує замовити Росії третій блок АЕС

    Білорусь планує замовити Росії третій блок АЕС

    Білорусь вирішила збудувати третій енергоблок на діючій Білоруській АЕС у Гродненській області. Про це заявив віцепрем’єр країни Віктор Каранічевич.

    За його словами, паралельно шукатимуть майданчики для можливого зведення ще одного атомного об’єкта у Могильовській області, якщо надалі зростатиме потреба в електроенергії. Нині ж уряд зосереджений на підготовці до запуску будівництва нового енергоблоку на БелАЕС, додав він.

    Своєю чергою, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підтримав це рішення та повідомив, що вже обговорив співпрацю у галузі ядерної енергетики з главою РФ Володимиром Путіним.

    Він також закликав активніше розвивати майнинг криптовалют у країні, щоб позбутися залежності від долара. Лукашенко наголосив, що майнинг має стати одним із пріоритетів розвитку електроенергетики. Водночас він закликав не хвилюватися через його нестабільність.

    Раніше Лукашенко допускав будівництво нової АЕС на сході Білорусі, зокрема для забезпечення електроенергією окупованих Росією регіонів України.

    Білоруська АЕС у місті Островець Гродненської області збудована за російським проєктом ВВЕР-1200 і складається з двох енергоблоків по 1,2 ГВт. Генпідрядником був Росатом, а для фінансування використовували російський кредит на $10 млрд. Перший блок підключили до мережі у листопаді 2020 року й ввели в промислову експлуатацію в червні 2021-го. Другий блок запрацював у 2023 році. Торік БелАЕС виробила 15,7 млрд кВт·год електроенергії, що становить близько 40% енергогенерації Білорусі.

  • Онука Трампа на своєму першому змаганні з гольфу посіла останнє місце

    Онука Трампа на своєму першому змаганні з гольфу посіла останнє місце

    Дебют внучки Дональда Трампа в гольфі виявився невдалим. Під час першого дня жіночого турніру The Annika у Флориді 18-річна Кай Трамп посіла останнє 461-е місце. Про це повідомляє британське медіа BBC.
    «Я була безперечно знервованішою, ніж содівалася. Але я вважаю, що зробила багато непоганих ударів, просто чимало (м’ячів – ред.) приземлилися не там, де треба.
    Оскільки це був мій перший турнір LPGA (Турнір асоціації жіночих професійних гольфістів – ред.), тепер я розумію, як все проходить”, – пояснила свою невдачу онука президента США, відомого своєю любов’ю до гри в гольф.
    Перед стартом Кай просила поради як у самого Трампа, так і в гольф-зірки Тайґера Вудса. Вони порадили їй просто тішитися грою та запевнили, що їй не варто нервуватися. Кай Трамп – дочка Дональда Трампа-молодшого та Ванесси Трамп.
    Пара розлучилася у 2018 році. Тепер Ванесса Трамп зустрічається з Тайґером Вудсом.

  • Європол затримав у Греції підозрюваного в створенні шкідливого ПЗ

    Європол затримав у Греції підозрюваного в створенні шкідливого ПЗ

    Європол в рамках операції з боротьби з міжнародною кіберзлочинністю під назвою Ендґейм (Endgame) затримав у Греції чоловіка 3 листопада. Затриманого підозрюють у причетності до інфраструктури шкідливого програмного забезпечення, яке заразило сотні тисяч комп’ютерів по всьому світу. Про це повідомила інформагенція Reuters, посилаючись на заяву поліції.
    Європол повідомив, що остання фаза операції охопила 10 країн, зокрема США, та була націлена на інфокрадій Rhadamanthys, троян з віддаленим доступом VenomRAT, а також ботнет Elysium.
    Правоохоронці вилучили або вивели з ладу 1025 серверів і заблокували 20 доменів, пов’язаних із кіберзлочинною діяльністю.
    Затриманий в Афінах чоловік, як стверджує поліція, є творцем та продавцем VenomRAT із 2020 року. Він був узятий під варту на підставі європейського ордера, виданого Францією.
    “Головний підозрюваний у крадіжці інформації мав доступ до понад 100 тисяч криптовалютних гаманців, що належали цим жертвам, потенційна вартість яких становить мільйони євро”, – заявили у Європолі.
    VenomRAT дозволяв зловмисникам викрадати інформацію шляхом запису натискань клавіш, доступу до вебкамер, проникнення у файли та зламу криптогаманців. Його використання коштувало від 150 євро на місяць до 1550 євро на рік.
    Під час обшуку в помешканні затриманого правоохоронці виявили вихідний код шкідливого ПЗ, дані про керування сайтом, що його просував, підозрілі електронні листи, сім твердих дисків, три USB-носії та криптовалютний гаманець із понад 140 тисячами доларів.
    За даними поліції, цифрова інфраструктура для роботи ПЗ розміщувалася на сервері у Франції. Французькі та американські слідчі також беруть участь у розслідуванні.

  • У Новоросійську вражено підрозділ ППО – соцмережі

    У Новоросійську вражено підрозділ ППО – соцмережі

    У ніч на п’ятницю у Новоросійську було вражено військову частину ППО, на території якої розташовані системи С-400. Про це повідомив Телеграм-канал ASTRA за результатами аналізу фото і відео “прильотів” 14 листопада.
    Стверджується, що мова йде про територію військової частини 26345, де базується 1537 зенітний ракетний червонопрапорний кубанський козачий полк 51 дивізії ППО.
    На території частини, згідно з супутниковими знімками та відкритою інформацією, розміщено кілька пускових установок ЗРК C-300/С-400, а також ЗРПК Панцир-С1.
    Майданчик розгортання комплексів розташований приблизно за 600 метрів на південь від гіпермаркету Лєнта (вул. Григор’єва, 1). Як встановив OSINT-аналітик ASTRA, відео знято із сусідніх будинків цією ж вулицею, а фото – з вул. Мурата Ахеджака (неподалік перехрестя з вул. Бориса Пупко).
    Наразі російське міноборони та місцева влада про ураження військової частини не повідомляли.
    Дивіться фото: У Новоросійську вражено підрозділ ППО – соцмережі
    Раніше мер Новоросійська повідомив, що внаслідок української атаки в місті одна людина постраждала, пошкоджено резервуар та причал Чорномортранснєфті, контейнерний термінал НУТЕП, нафтобаза на перевалочному комплексі Шесхаріс та кілька житлових будинків. У Новоросійську запроваджено режим надзвичайної ситуації.
    Оперштаб Краснодарського краю повідомляв також про пошкодження одного цивільного судна в порту Новоросійськ і госпіталізації трьох членів екіпажу.
    Раніше ЗМІ повідомили, що Транснєфть зупинила прокачування нафти в порт Новоросійськ після атаки.
    А президент України Володимир Зеленський заявив, що ЗСУ вночі застосували ракети Довгий Нептун по цілям в Росії, але не уточнив, яким конкретно.

  • В Росії заявили, що північнокорейські сапери розміновують Курщину

    В Росії заявили, що північнокорейські сапери розміновують Курщину

    Сапери з КНДР почали розмінувати територію Курської області Росії, де проходили бої з українськими силами. Про це повідомила газета міноборони РФ Червона зірка.
    Російські пропагандисти стверджують, що північнокорейські військові нібито знешкоджують протитанкові та протипіхотні міни, зокрема “американські Claymore та фінські Hailstorm”, а також різні артилерійські снаряди. До роботи корейці приступають до роботи тільки після додаткової підготовки в навчальних центрах інженерних військ Росії.
    ЗСУ в серпні 2024 року провели військову операцію в Курській області та взяли там під свій контроль понад 1 тис. квадратних кілометрів території. Росіяни намагалися повернути території більш як піврокую. Наприкінці квітня 2025 року голова Генштабу РФ Валерій Герасимов заявив про “повне звільнення” регіону від ЗСУ, хоч це й не відповідало реальності.
    Москва для боїв під Курськом уперше залучила північнокорейських військових. Перед цим хазяїн Кремля Володимир Путін та лідер КНДР Кім Чен Ин підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство між країнами. За даними розвідки Південної Кореї, Пхеньян у 2024 році нібито відправив до Росії близько 10 тис. військовослужбовців.
    Російський віце-прем’єр Марат Хуснуллін. Раніше говорив, що на розмінування прикордонних районів Курської області піде більше року, оскільки ЗСУ намагалися закріпитися в регіоні і сильно замінували територію.

  • Росія і Китай активізують шпигунську діяльність в Арктиці – розвідка Канади

    Росія і Китай активізують шпигунську діяльність в Арктиці – розвідка Канади

    Росія і Китай мають “значний розвідувальний інтерес” в Арктиці. Про це заявила Канадська служба безпеки й розвідки (CSIS), передає The Guardian.

    Директор CSIS Ден Роджерс висловив стурбованість з приводу того, що ворожі країни стають все більш сміливими в Арктиці.

    “Не дивно, що CSIS спостерігає спроби збору розвідданих, спрямовані як проти урядів, так і проти приватного сектору в цьому регіоні”, – заявив він.

    Роджерс зазначив, що агенти CSIS зірвали спроби Росії незаконно придбати канадські товари та технології для використання у війні проти України.

    “Цього року CSIS вжила заходів для запобігання цьому, поінформувавши кілька канадських компаній, що європейські підставні компанії, які прагнули придбати їхні товари, насправді були пов’язані з російськими агентами”, – сказав він.
    Роджерс також додав, що китайські шпигуни намагалися вербувати канадців, які володіють інформацією та військовим досвідом.

  • У ФРН провели масштабний рейд за підозрою в торгівлі людьми

    У ФРН провели масштабний рейд за підозрою в торгівлі людьми

    У Німеччині сотні співробітників поліції взяли участь у масштабному рейді за підозрою в торгівлі людьми в декількох місцях. Про це 14 листопада повідомляє Spiegel.
    Зазначається, що у Баден-Вюртемберзі та Берліні з вечора 13 листопада триває масштабний рейд проти підозрюваних у торгівлі людьми та ухиленні від сплати податків. Операція була розпочата за рішенням прокуратури Баден-Бадена.
    За даними федеральної поліції Оффенбурга, в операції брали участь від 600 до 700 співробітників митниці, федеральної поліції та податкової служби.
    Рейд був зосереджений на Баден-Вюртемберзі і торкнувся, зокрема, міст Баден-Баден, Беблінген, Леррах, округів Оренау, Цоллернальб та Енц. Обшуки також проводилися в Берліні.
    Підозрювані звинувачуються в контрабанді людей з третіх країн та ухиленні від сплати податків і заробітної плати, пов’язаному з діяльністю злочинних угруповань.
    Станом на ранок 14 листопада операція вже завершена.

  • Ізраїль відмовив у візиті прем’єр-міністру Норвегії – ЗМІ

    Ізраїль відмовив у візиті прем’єр-міністру Норвегії – ЗМІ

    Прем’єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стьоре було відмовлено у візиті до Ізраїлю з політичних причин. Про це повідомляє Dagens Næringsliv .з посиланням на джерела в п’ятницю, 14 листопада.

    Зазначається, що відмова надійшла у жовтні, коли планувався візит.

    “На запит до офісу прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу надійшла відповідь, що зараз немає часу для організації такого візиту. Це було обґрунтуванням”, – розповіли в уряді Норвегії.

    Влада країни вважає, що візит було відхилено через участь Норвегії в Міжнародному кримінальному суді, визнання Палестини і через те, що Нафтовий фонд відкликав інвестиції в ізраїльські компанії.

  • Бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет із 11,5 млрд євро для України

    Бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет із 11,5 млрд євро для України

    Бюджетний комітет Бундестагу вранці 14 листопада схвалив федеральний бюджет на 2026 рік. Про це повідомляється на сайті парламенту Німеччини.
    Витрати на наступний рік прогнозуються на рівні 524,54 млрд євро, що на 4,07 млрд євро більше порівняно з проєктом урядового бюджету. Прогнозується, що чисті запозичення складуть 97,97 млрд євро – на 8,10 млрд євро більше, ніж в урядовому проєкті.
    Частина чистих запозичень, а саме 57,57 млрд євро, підлягає так званому секторальному винятку для витрат на оборону та певні види витрат, пов’язані з безпекою.
    Як повідомляє Welt, завдяки винятку Україна отримає додаткові 3 мільярди на оборону, тобто 11,5 мільярда євро.
    Цю пропозицію внесло Міністерство фінансів. Загалом комітет отримав понад 1500 поправок для узгоджувальної зустрічі.
    Увесь бюджет Міністерства оборони становитиме майже 82,69 млрд євро, при тому, що витрати на 2025 рік сягнуть, як очікується, 62,3 млрд євро.
    Рішення було прийнято під час узгоджувальної зустрічі, яка тривала понад 15 годин. Документ підтримали коаліційні партії ХДС/ХСС і СДПН, тоді як опозиційні партії AfD, Альянс 90/Зелені та Ліві проголосували проти.
    Ухвалення бюджету у Бундестазі очікується 28 листопада.