Тепер офіційно: хлопця блогерки Мішалової викрали на Балі

З початку тижня ключовою темою для обговорення в українському сегменті Threads та TikTok є викрадення бойфренда блогерки Єви Мішалової на Балі. Відео з такими заголовками та нібито побитим Ігорем Комаровим заполонили соціальні мережі.
У своїх обговорення користувачі ділились різними версіями того що сталось: від роботи чеченців до постанови, щоб нібито підняти рейтинг блогерки.
Напередодні індонезійська поліція офіційно підтвердила факт викрадення українця і заявила про затримання злочинців. Хто такий Ігор Комаров Нагадуємо, в соцмережах активно поширювали різні відео нібито з побитим Комаровим, хоча офіційної інформації про його стан не було. Навколо цієї історії виникли різні припущення.
Ігор Комаров народився 19 червня 1997 року і дійсно проживає у Дніпрі. За відкритими даними, на нього не оформлено компаній чи ФОПів.
Його ім’я стало відомим у 2021 році, коли правоохоронці затримали 13 осіб за підозрою у хуліганстві із застосуванням вогнепальної зброї проти бізнесмена Артура Рисіна – генерального директора агрохолдингу Степова. Серед них був Комаров та Єрмак Петровський (останній також фігурує у викраденні на Балі).
Окрему увагу привертає постать його батька – Сергія Комарова. У кримінальних колах він відомий як “Комар” і його називають регіональним авторитетом. Сам він родом із Краматорська.
За інформацією ЗМІ, у 90-х роках “Комара” пов’язували з впливом у Донецькій області: контроль бізнесу та неформальні зв’язки. Викрадення на Балі У лютому 2026 року Комаров-менший знову опинився в центрі нової історії. За інформацією з медіа, його викрали на Балі.
Стверджувалося, що він нібито був пов’язаний із шахрайськими call-центрами у Дніпрі, а до його викрадення можливо причетні чеченці у координації з ФСБ Росії. Публічного підтвердження цим даним немає.
Викрадачі, судячи з опублікованих відео, піддавали українцям тортурам і вимагали у його батька, як відомого “авторитета”, викуп у розмірі 10 мільйонів доларів. Інші учасники історії За інформацією низки ЗМІ, серед викрадених був також Єрмак Петровський – друг Комарова і син дніпровського бізнесмена Олександра Петровського. Хоча журналісти називають тат викрадених хлопців “відомими кримінальними авторитетами з Дніпра”.
Є інформація, що Петровському-меншому під час нападу вдалося втекти. Як саме не повідомляється, а от Ігор Комаров досі перебуває у викрадачів. В соцмережах також є дані, що за батько нібито заплатив за нього викуп. кадр з відео/ Комарову нібито відрубали пальці Місцезнаходження українців могли встановити через соцмережі. Дівчина Комарова – українська блогерка Єва Мішалова, яка публікувала фото в Instagram з геолокацією. instagram.com/yeva_mishalova Саме це нібито могло допомогти відстежити їхнє перебування. Що розповіли затримані Ввечері 24 лютого поліція Балі повідомила, що розслідує викрадення українця. Свідок повідомив правоохоронцям, що того вечора Комаров та ще двоє друзів відпрацьовували навички водіння мотоциклами.
Якоїсь миті один із водіїв вирвався вперед, а коли зупинився і озирнувся – його товаришів ніде не було. Повернувшись назад, він виявив лише докази нападу.
“На місці події свідок виявив лише речі жертви, у тому числі мобільний телефон, сумку та гаманець, які згодом були вилучені як первинні докази”, – пояснив представник поліції.
Самих друзів та їх транспортних засобів на місці не було.
Поліцейські додали, що вже затримано групу осіб, причетних до нападу на Комарова. Серед арештованих – громадяни Росії та Вірменії (у зведеннях фігурують прізвища Мусаєв, Григорян та Атоян), а також громадянин України, який, за версією слідства, виконував роль навідника.
Що відомо з показань затриманих:

  • Вони стверджують, що не є викрадачами і називають себе “колекторами”, нібито найнятими для силового повернення боргу. За їхньою версією, завдання полягало у вилученні криптоактивів, а не у вбивстві.
  • Основною метою, як заявляється, був не викуп у 10 мільйонів доларів, а доступ до “холодних гаманців” та паролів до мереж кол-центрів, які, ймовірно, контролювали потерпілі.
  • Українець-навідник визнав, що переміщення жертв відстежувалися через соціальні мережі їхніх супутниць, сторіс із геолокацією фактично дали злочинцям можливість стежити за ними в режимі реального часу.
  • Після втечі Єрмака Петровського другого заручника, Ігоря Комарова, передали іншій групі.
  • Затримані стверджують, що не знають його поточного місцеперебування, що може вказувати на спробу організаторів приховати сліди.

    Румунія заявила про масштабну кібероперацію РФ проти критичної інфраструктури – ЦПД

    Голова Нацуправління кібербезпеки Румунії Дан Чимпян заявив про масштабну кібероперацію РФ проти критичної інфраструктури країни. Про це 25 лютого повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України.
    “Голова Національного управління кібербезпеки Румунії Дан Чимпян заявив, що нещодавні атаки були частиною гібридної операції Москви, спрямованої на дестабілізацію ситуації всередині держави. Протягом останніх місяців хакери атакували національне агентство водних ресурсів, оператора нафтопроводів та великий енергетичний комплекс. Використовувалися програми-вимагачі (ransomware). Характерно, що атаки збігалися з піковими зимовими навантаженнями та важливими політичними рішеннями щодо підтримки України”, – йдеться у повідомленні.
    Зазначається, що відповідальність брали на себе російськомовні хакерські угруповання Quilin і Gentlemen. Така тактика дозволяє Кремлю діяти через кримінальні мережі, зберігаючи формальну “непричетність”.
    Як заявили у ЦПД, метою цих атак є перевірка стійкості енергосистеми, створення соціальної напруги й тиск на країну-члена НАТО. Це черговий прояв гібридної агресії РФ проти Європи, що потребує посилення кіберзахисту та координації союзників.

    Іран втрачає частку нафтового ринку Китаю через високі знижки Росії – ЗМІ

    Китай залишився головним покупцем нафти у двох постачальників, що перебувають під жорсткими санкціями, – Росії та Ірану. Щоб схилити переробників обирати саме їхню сировину, постачальникам доводиться знижувати ціни. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на трейдерів, обізнаних із угодами.
    Знижки з боку Росії виявилися більшими, через що вона наразі витісняє Іран.
    Сорт Urals, який раніше купувала передусім Індія, тепер у китайських портах продається зі знижкою $12 за барель від ціни еталонної марки Brent. У січні знижка становила $10. Іран збільшив свою знижку до $11 за барель із $8-9 у грудні.
    У результаті середньодобові обсяги доставки російської нафти до китайських портів зросли до 2,09 млн барелів за перші 18 днів лютого. Це приблизно на 20% більше, ніж у січні, і на 50% більше, ніж у грудні. Іранські постачання, за даними Kpler, з початку року становили 1,2 млн барелів: більш-менш на цьому рівні вони тримаються третій місяць, але виявилися на 12% нижчими, ніж за аналогічний період 2025 року.
    Великі державні нафтопереробні компанії Китаю традиційно уникали іранської нафти, а нині переважно відмовилися й від торгівлі з Росією. Аналітик Energy Aspects Цзянань Сунь відзначає накопичення санкційних барелів як у наземних, так і в морських сховищах Китаю: “Приватні китайські НПЗ не можуть приймати більше, бо їхні потужності, очевидно, вичерпані”.
    У результаті зростають обсяги нафти, яку Іран і Росія змушені тримати в морі, використовуючи танкери як плавучі сховища. Обсяг російської нафти в них із грудня утримується на рівні близько 140 млн барелів. Це приблизно на 60 млн (65%) більше, ніж наприкінці серпня, коли США подвоїли імпортні мита для Індії, вимагаючи відмовитися від російської нафти.
    Тим часом, Індія продовжує скорочувати закупівлі у Росії, а з січня імпорт може впасти на 40% до 600 тис. барелів на добу, передбачають аналітики.

    У Литві пожертвували 4 млн євро на підтримку України

    У Литві благодійна кампанія на підтримку України Radarom! зібрала 4 млн євро. Кошти будуть використані для придбання робототехнічних систем оборони та медичної евакуації. Про це повідомляє LRT.
    Як очікується, збільшиться, оскільки найближчими днями будуть додані корпоративні пожертви та кошти, зібрані через аукціони.
    Кампанія закликала до пожертв, щоб забезпечити українські війська передовими технологіями, призначеними для захисту їхнього життя.

    Чехія спорядила Україні майже 2 млн боєприпасів минулого року

    Україна у 2025 році отримала завдяки чеській ініціативі постачання боєприпасів майже 1,96 млн одиниць великого калібру. Про це під час слухань у Сенаті повідомив радник із національної безпеки Чехії Гінек Кмонічек, передає Radio Prague International.

    Раніше оцінювалося, що постачання становили близько 1,8 млн одиниць. За словами Кмонічека, минулоріч ініціатива забезпечила приблизно 48% усіх постачань снарядів в Україну.

    На нинішній рік вже забезпечене фінансування приблизно на 880 тис. одиниць боєприпасів.

    Чеська ініціатива зосереджена на постачанні артилерійських снарядів Україні, яка на початку повномасштабної війни у лютому 2022 року значно відставала за запасами від Росії. До реалізації програми Чехія залучила Нідерланди та Данію. Нинішній уряд Чехії зберіг лише координаційну роль; кошти з державного бюджету напряму на закупівлю боєприпасів не витрачатимуться.

    Україна нині потребує великокаліберних боєприпасів із дальністю стрільби понад 30 км. Як повідомив Кмонічек, щодня українська сторона використовує від 3 до 8 тис. таких снарядів.

    “Ми активно шукаємо нових спонсорів та донорів, щоб зібрати загальну суму між 2,5 і 5 млрд крон”, – додав радник.

    У Казахстані зазнав аварії винищувач Су-30СМ

    В Карагандинській області Казахстану під час тренувального польоту розбився винищувач Су-30СМ. Про це повідомило Міноборони країни в середу, 25 лютого.
    “В Карагандинській області при виконанні планових навчально-тренувальних польотів винищувач Су-30СМ зазнав аварії. Екіпаж літака вчасно катапультувався. Льотчики живі, загрози їх життю та здоров’ю немає. Вони перебувають під наглядом медичних фахівців”, – заявили у Міноборони.
    Зазначається, що район падіння винищувача нині оточений, загрози для населення та об’єктів інфраструктури немає.
    Для встановлення причин та обставин події створено спеціальну комісію. За результатами розслідування буде надано правову оцінку та прийнято процесуальне рішення.
    З відкритих джерел відомо, що у розпорядженні Казахстану було 23 літаки Су-30СМ станом на 2024 рік. Загалом країна замовили в Росії 36 таких винищувачів.

    У мережі показали “приліт” Фламінго по Воткінську

    Оприлюднено відео прильоту крилатої ракети Фламінго по стратегічному ракетному заводу у російському місті Воткінськ. Про це повідомив Telegram-канал Досье шпиона у середу, 25 лютого.
    “Удар по Воткінську. На відео – удар по виробничому цеху АТ Воткінський завод 20.02.2026. Удар нанесено з використанням КР Фламінго. Постраждав виробничий цех №22”, – йдеться у повідомленні.
    Також звертається увага на те, що у звітах міноборони РФ за 20 лютого вказується, що по території РФ було запущено 6 КР Фламінго, з них начебто збито – 6.

    Короля Норвегії потрапив до лікарні під час відпустки на Канарах

    Короля Норвегії Гаральда V госпіталізували на іспанському острові Тенеріфе через інфекційне захворювання. Про це повідомляє Independent.
    Як відомо, монарх, якому в суботу виповнилося 89 років, разом із дружиною королевою Сонею перебуває у відпустці на Канарських островах.
    Ввечері 24 лютого Гаральда V доправили до лікарні на острові Тенеріфе, де його лікуватимуть від невстановленої інфекції та зневоднення.
    Зазначається, що король уже почувається краще.На Тенеріфе вже вирушив особистий лікар монарха.

    ЄС готується до російських атак на енергооб’єкти – ЗМІ

    Цілеспрямоване знищення армією Путіна енергетичної інфраструктури України шляхом масованих авіаударів змусило країни, що межують із РФ, посилити захист власних електростанцій і енергомереж. Про це повідомляє Politico у середу, 25 лютого.

    Так, Естонія, Латвія, Литва та Польща отримали від Євросоюзу 113 млн євро на нові оборонні заходи, зокрема на встановлення фізичних бар’єрів, залучення військових і кіберзасобів для захисту критичної інфраструктури, технології придушення сигналів для запобігання атакам дронів, а також формування груп екстреного ремонту. Це перший випадок, коли Єврокомісія виділила кошти на такі цілі.

    Безпека енергопостачання є пріоритетним питанням для країн ЄС, особливо після кризи, спричиненої російським вторгненням в Україну у 2022 році. Водночас акцент на фізичному захисті інфраструктури держав на східному фланзі НАТО є новим і відображає зростаюче усвідомлення того, що російська агресія становить для них реальну загрозу.

    З минулої осені Росія майже щодня б’є по електростанціях, підстанціях та енергомережах України. Лише у січні 217 об’єктів зазнали атак, під час яких було застосовано понад 6000 дронів, 5500 керованих авіабомб і 158 ракет, мовиться у звіті Greenpeace від 20 лютого.

    Зокрема для Латвії серйозність загрози стала очевидною після атаки наприкінці 2024 року на підводний кабель EstLink 2, котрим країни Балтії отримують електроенергію з Фінляндії, що призвело до зростання вартості її імпорту. Запасні частини для повноцінного ремонту шукали близько пів року, після чого Латвія почала формувати стратегічний резерв компонентів для енергосистеми.

    Також було посилено фізичний захист об’єктів. Військово-морські сили НАТО тепер патрулюють EstLink 2. Латвія й Литва встановили системи протидії дронам у критичних точках своїх енергомереж.

    Як зазначається, виділені з бюджету ЄС 113 млн євро розподілять між чотирма країнами. Отримувачі допомоги повідомили, що ці кошти доповнять національні бюджети.

    Нагадаємо, Російська Федерація посилює атаки проти Європи й уже перейшла в “нульову фазу” підготовки до можливої ​​війни з НАТО.
    НАТО 20 років попереджало про загрозу для Гренландії від РФ – Трамп

    В Угорщині опозиційна партія Тиса значно випереджає партію Орбана – опитування

    Угорська опозиційна партія Тиса збільшила свою перевагу над партією прем’єр-міністра Віктора Орбана Фідес до безпрецедентних 20 відсоткових пунктів серед виборців, а також на 11 відсоткових пунктів – серед усього населення, що має право на голос. Такими є результати опитування Median.
    Зазначається, що Тиса має підтримку 55% виборців, які визначилися з вибором, проти 35% у Фідес.
    Лідер угорської опозиційної партії Тиса Петер Мадяр після цього опитування пообіцяв ще більше активізувати свою кампанію.
    Опитування було проведено 18-23 лютого серед 1000 осіб.