Небажання Європи приєднуватися до війни, розв’язаної США в Ірані, є “обурливою зарозумілістю”. Про це заявив американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем у соцмережі Х.
Він також прокоментував свою розмову з президентом США Дональдом Трампом про небажання європейських союзників надати ресурси для забезпечення функціонування Ормузької протоки.
“Ніколи у житті не чув від нього такого гніву”, – зізнався Грем.
Політик також почав розвидитися щодо “зарозумілості союзників”, які “вважають, що Іран з ядерною зброєю не є серйозною проблемою”. На його думку, європейці переконані, що “військові дії, спрямовані на те, щоб не дати аятоллам отримати ядерну бомбу, є нашою проблемою, а не їхньою”.
Він вважає, що така поведінка європейських країн нібито є “обурливою”.
“Європейський підхід до стримування ядерних амбіцій аятолл виявився жалюгідною поразкою. Наслідки недостатньої допомоги у забезпеченні функціонування Ормузької протоки будуть масштабними та глибокими для Європи та Америки”, – пригрозив Грем.
Він додав, що вважає себе великим прихильником підтримки альянсів, однак у такий час справжніх випробувань це змушує його “замислитися над цінністю цих альянсів”.
“Я впевнений, що я не єдиний сенатор, який так думає”, – підсумував політик.
Категорія: Новини світу
Зеленський та Стармер підписали заяву про стратегічне партнерство
Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер 17 березня підписали спільну заяву, котра закріплює стратегічне партнерство та підтверджує, що Лондон виділятиме Києву щонайменше 3 млрд фунтів стерлінгів щороку до 2030/31 року. Відповідний документ опублікували на сайті п резидента України.
Як зазначається, стратегічний діалог між Україною та Великою Британією охоплює вісім напрямів: безпека, торгівля, транспорт, енергетика, юстиція, наука, культура та зовнішня політика.
Зокрема напрям оборони та безпеки передбачає, що Британія продовжуватиме забезпечуватиме довгострокову підтримку відповідно до зобов’язання надавати щонайменше 3 мільярди фунтів стерлінгів на рік до 2030/31 року й стільки, скільки буде необхідно для підтримки України.
Велика Британія продовжуватиме підтримувати потреби України в галузі протиповітряної оборони через своє лідерство в Контактній групі з питань оборони України, а також своєму попередньому фінансовому внеску в межах ініціативи PURL, що є вкрай важливим для зміцнення стійкості України, зокрема її протиповітряної оборони, через невпинні атаки Росії на критичну та цивільну інфраструктуру.
Окремо у заяві наголосили на важливості врахування українського воєнного досвіду.
Сторони висловили взаємну готовність поглибити багатосторонню співпрацю в межах Об’єднаних експедиційних сил (ОЕС), що діють під загальним лідерством Великої Британії, з метою ефективної практичної реалізації Розширеного партнерства між Україною та ОЕС,” визнаючи неперевершений практичний досвід України в сучасному веденні війни”.
“На основі домовленостей між Україною та Великою Британією щодо обміну технологіями з поля бою від червня 2025 року ми продовжуватимемо співпрацю в межах програми LYRA з метою нарощування виробництва дронів-перехоплювачів OCTOPUS та продовжуватимемо визначати взаємовигідні спільні ініціативи в галузі оборонних технологій”, – мовиться у документі.
У заяві наголосили, що Київ та Лондон продовжуватимуть працювати над полегшенням шляхів для компаній як для експорту, так і для спільного розвитку потенціалу.
“Такі проєкти як Nightfall гарантуватимуть, що потреби й вимоги поля бою в Україні безпосередньо формуватимуть британські інновації та розвиватимуть британську експертизу, завдяки чому оборонна промисловість Великої Британії світового рівня зможе й далі підтримувати та збільшувати потенціал України. Велика Британія продовжуватиме підтримувати підготовку українських військовослужбовців у межах операції INTERFLEX”, – додали у заяві.
Каллас відкинула заклик до переговорів з Москвою
Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас відкинула заклик прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера нормалізувати відносини з Москвою та відновити доступ до дешевих російських енергоносіїв. Як повідомляє Reuters, відповідну заяву вона зробила у вівторок у Брюсселі.
Каллас наголосила, що не бачить серед європейських лідерів підтримки повернення до звичних відносин із Росією.
Раніше де Вевер закликав до нормалізації відносин із Москвою та заявив, що європейські лідери нібито погоджуються з ним непублічно. Його позиція суперечить офіційній політиці ЄС, яка передбачає жорстку лінію щодо Росії через війну проти України та поступову відмову від російських викопних ресурсів.
Каллас зазначила, що брала участь у закритих зустрічах лідерів ЄС і не спостерігала подібних настроїв. Вона також застерегла від спроб повернутися до звичайної співпраці з Росією.
За її словами, повернення до попередніх відносин з Москвою може призвести до нових війн. “Якщо ми просто повернемося до звичайного ведення справ, ми отримаємо більше того самого – більше воєн. Ми вже бачили це раніше, тому маємо бути дуже пильними і не давати Росії те, чого вона хоче, тому що її апетит тільки зростатиме”, – пояснила Каллас.
Тим часом де Вевер після критики в межах правлячої коаліції уточнив свою позицію, заявивши, що підтримує нормалізацію відносин із Росією лише після досягнення угоди про завершення війни в Україні.
Нагадаємо, у січні президент Франції Емманюель Макрон заявив, що європейцям варто відновити прямі переговори з правителем РФ, якщо останні зусилля США щодо мирного врегулювання в Україні не принесуть результату.
Згодом стало відомо, що дипломатичний радник лідера Франції Емманюель Бонн зустрівся з російськими посадовцями в Москві.
Очільник російського МЗС Сергій Лавров заявив, що РФ має таємні контакти з деякими лідерами Європи щодо закінчення російської війни проти України.
Блекаут на Кубі. Які вимоги Трампа
На фоні тотального блекауту на Кубі президент Сполучених Штатів Дональд Трамп пообіцяв взяти країну під “свій контроль”. Причина, чому національна енергомережа Куби була зруйнована – це фінансові труднощі та триваюча нафтова блокада, введена Вашингтоном.
Схоже план глави Білого дому скоро увінчається успіхом, вважають західні ЗМІ. Офіційна заява Трампа “Я думаю, що матиму честь взяти Кубу. Це було б добре. Це велика честь”, – сказав він журналістам у Білому домі в понеділок.
Також Трамп додав, що, на його думку, має достатньо можливостей впливу на ситуацію навколо острова.
“Я можу звільнити її або взяти її, думаю, що можу зробити з нею все, що захочу”, – сказав президент США.
Його слова пролунали на тлі поглиблення політичної та економічної кризи на Кубі, а також напружених відносин між Вашингтоном і Гаваною.
Наразі офіційної реакції кубинської влади на заяву Трампа не надходило. Тотальний блекаут Заява Трампа прозвучала на тлі повного знеструмлення на карибському острові. Нагадаємо, 16 березня Національний електричний союз Куби (UNE) оголосив про “повне відключення національної мережі”. В результаті 10-мільйонна країна повністю залишилась без світла.
Міністерство енергетики та гірничої промисловості країни також підтвердило “повне відключення” електричної системи країни та заявило, що проводить розслідування. У відомстві запевняють у відсутності жодних збоїв у блоках, які працювали на момент обвалу мережі.
Пізніше державні ЗМІ повідомили, що бригади відновили електропостачання для кількох лікарень і 42 тисяч абонентів (це орієнтовно 5% жителів Гавани). Водночас, ремонтні бригади попередили, що навіть відновлені лінії можуть знову вийти з ладу. Проблеми з електропостачанням і нетипові заворушення Загалом, це третє велике відключення електроенергії на Кубі за останні чотири місяці.
За останні роки кубинська енергосистема зазнала значного зносу, що призвело до щоденних перебоїв. Водночас уряд також звинувачує у своїх проблемах енергетичну блокаду США після того, як Трамп у січні ввів тарифи для будь-якої країни, яка продає або постачає нафту Кубі. Таким чином, з 9 січня нафта не імпортувалася на Кубу через тиск США.
Інформаційне агентство Reuters, посилаючись на дані відстеження суден SEG, повідомило, що країна цього року отримала лише два невеликі судна з імпортом нафти.
Дії США ще більше посилили багаторічні економічні проблеми Куби, спричинивши гуманітарну кризу на тлі повсюдної нестачі палива, продуктів харчування та ліків. Getty Images/Вид на вулицю Гавани під час відключення електроенергії 16 березня Ці умови спровокували рідкісні для острова заворушення: протестувальники навіть підпалили офіс Комуністичної партії минулими вихідними. Чого добиваються Штати Адміністрація Трампа прагне відставки президента Куби Мігеля Діаса-Канеля, на тлі переговорів про майбутнє острова.
Як зазначає The New York Times, посилаючись на джерела, американська сторона дала зрозуміти кубинським перемовникам, що відставка Діаса-Канеля могла б стати кроком до продуктивних домовленостей. При цьому сигнал не подавався як ультиматум.
У Вашингтоні вважають, що зміна керівництва може відкрити шлях до економічних реформ, які нинішній президент, як прихильник жорсткого курсу, навряд чи підтримає. Також США наполягають на звільненні політичних в’язнів і відстороненні частини чиновників, пов’язаних зі спадщиною Фіделя Кастро.
Водночас кубинська сторона визнає проблеми нинішнього президентства, але наголошує, що зміни не мають виглядати як рішення, нав’язане США.
Діас-Канель обіймає посаду президента з 2018 року. Попри це, значний вплив у країні зберігають структури, пов’язані з родиною Кастро, зокрема військово-економічний конгломерат GAESA. Getty Images/Президент Куби Мігель Діас Канель За даними джерел, США прагнуть досягти змін на Кубі без військового втручання. Серед інших пропозицій – реформи в економіці, включно з приватизацією нафтового сектору, проти чого виступає Гавана.
Блекаут на Кубі. Які умови Трампа
На фоні тотального блекауту на Кубі президент Сполучених Штатів Дональд Трамп пообіцяв взяти країну під “свій контроль”. Причина, чому національна енергомережа Куби була зруйнована – це фінансові труднощі та триваюча нафтова блокада, введена Вашингтоном.
Схоже план глави Білого дому скоро увінчається успіхом, вважають західні ЗМІ. Офіційна заява Трампа “Я думаю, що матиму честь взяти Кубу. Це було б добре. Це велика честь”, – сказав він журналістам у Білому домі в понеділок.
Також Трамп додав, що, на його думку, має достатньо можливостей впливу на ситуацію навколо острова.
“Я можу звільнити її або взяти її, думаю, що можу зробити з нею все, що захочу”, – сказав президент США.
Його слова пролунали на тлі поглиблення політичної та економічної кризи на Кубі, а також напружених відносин між Вашингтоном і Гаваною.
Наразі офіційної реакції кубинської влади на заяву Трампа не надходило. Тотальний блекаут Заява Трампа прозвучала на тлі повного знеструмлення на карибському острові. Нагадаємо, 16 березня Національний електричний союз Куби (UNE) оголосив про “повне відключення національної мережі”. В результаті 10-мільйонна країна повністю залишилась без світла.
Міністерство енергетики та гірничої промисловості країни також підтвердило “повне відключення” електричної системи країни та заявило, що проводить розслідування. У відомстві запевняють у відсутності жодних збоїв у блоках, які працювали на момент обвалу мережі.
Пізніше державні ЗМІ повідомили, що бригади відновили електропостачання для кількох лікарень і 42 тисяч абонентів (це орієнтовно 5% жителів Гавани). Водночас, ремонтні бригади попередили, що навіть відновлені лінії можуть знову вийти з ладу. Проблеми з електропостачанням і нетипові заворушення Загалом, це третє велике відключення електроенергії на Кубі за останні чотири місяці.
За останні роки кубинська енергосистема зазнала значного зносу, що призвело до щоденних перебоїв. Водночас уряд також звинувачує у своїх проблемах енергетичну блокаду США після того, як Трамп у січні ввів тарифи для будь-якої країни, яка продає або постачає нафту Кубі. Таким чином, з 9 січня нафта не імпортувалася на Кубу через тиск США.
Інформаційне агентство Reuters, посилаючись на дані відстеження суден SEG, повідомило, що країна цього року отримала лише два невеликі судна з імпортом нафти.
Дії США ще більше посилили багаторічні економічні проблеми Куби, спричинивши гуманітарну кризу на тлі повсюдної нестачі палива, продуктів харчування та ліків. Getty Images/Вид на вулицю Гавани під час відключення електроенергії 16 березня Ці умови спровокували рідкісні для острова заворушення: протестувальники навіть підпалили офіс Комуністичної партії минулими вихідними. Чого добиваються Штати Адміністрація Трампа прагне відставки президента Куби Мігеля Діаса-Канеля, на тлі переговорів про майбутнє острова.
Як зазначає The New York Times, посилаючись на джерела, американська сторона дала зрозуміти кубинським перемовникам, що відставка Діаса-Канеля могла б стати кроком до продуктивних домовленостей. При цьому сигнал не подавався як ультиматум.
У Вашингтоні вважають, що зміна керівництва може відкрити шлях до економічних реформ, які нинішній президент, як прихильник жорсткого курсу, навряд чи підтримає. Також США наполягають на звільненні політичних в’язнів і відстороненні частини чиновників, пов’язаних зі спадщиною Фіделя Кастро.
Водночас кубинська сторона визнає проблеми нинішнього президентства, але наголошує, що зміни не мають виглядати як рішення, нав’язане США.
Діас-Канель обіймає посаду президента з 2018 року. Попри це, значний вплив у країні зберігають структури, пов’язані з родиною Кастро, зокрема військово-економічний конгломерат GAESA. Getty Images/Президент Куби Мігель Діас Канель За даними джерел, США прагнуть досягти змін на Кубі без військового втручання. Серед інших пропозицій – реформи в економіці, включно з приватизацією нафтового сектору, проти чого виступає Гавана.
Війна з Іраном: Трамп передумав просити допомогу
США не потребують допомоги країн НАТО у війні проти Ірану після того, як вони не погодились підтримати забезпечення безпеки Ормузької. Про це повідомив американський президент Дональд Трамп у власній соцмережі Truth Social у вівторок, 17 березня.
“Більшість наших “союзників” по НАТО повідомили Сполученим Штатам, що не хочуть брати участь у нашій військовій операції проти терористичного режиму Ірану на Близькому Сході, незважаючи на те, що майже кожна країна рішуче погодилася з тим, що ми робимо, і що Ірану ні в якому разі не можна дозволити мати ядерну зброю”, – написав він.
Трамп додав, що не здивований реакцією членів Альянсу, бо “завжди вважав НАТО, на яке ми витрачаємо сотні мільярдів доларів щороку, захищаючи ці самі країни, односторонньою вулицею – ми захищатимемо їх, але вони нічого не робитимуть для нас, зокрема, у час потреби”.
“На щастя, ми знищили іранські збройні сили – їхній флот зник, їхні повітряні сили зникли, їхні засоби протиповітряної оборони та радіолокаційні станції зникли, і, можливо, найголовніше, їхні лідери практично на всіх рівнях зникли, щоб ніколи більше не загрожувати нам, нашим союзникам на Близькому Сході чи світу!” – зазначив Трамп.
Американський лідер констатував, що раз досягнутий такий військовий успіх, то “ми більше не “потребуємо” і не бажаємо допомоги країн НАТО – ми ніколи її не потребували”.
“Те саме стосується Японії, Австралії чи Південної Кореї. Насправді, як президент Сполучених Штатів Америки – безперечно найпотужнішої країни у світі – ми не потребуємо допомоги ні від кого!”, – резюмував Трампа.
Зазначимо, що допис Дональд Трампа з’явився незабаром після того, як його головний керівник з питань боротьби з тероризмом Джо Кент подав у відставку через війну з Іраном. Він став першим і найвищим за рангом членом адміністрації Трампа, який це зробив, заявивши, що Іран не становив безпосередньої загрози для Америки.
Убивство українця на Балі: Інтерпол розшукує п’ятьох підозрюваних
Інтерпол за поданням правоохоронців Індонезії виставив на своєму сайті “червоні сповіщення” (запит до правоохоронних органів усього світу щодо визначення місця розташування та тимчасового арешту особи – ред.) щодо п’ятьох підозрюваних у скоєнні викрадення, вимагання та вбивства.
Відповідні профайли стосуються 29-річного громадянина РФ Миколи Петрика, 27-річного громадянина Казахстану Владислава Аханова та трьох українців – 34-річного Дениса Галушко, 28-річного Романа Мельника і 42-річного Василя Немеша.
Ініціали підозрюваних українців – DH, VN та RM збігаються з тими, які раніше були оприлюднені поліцією Балі під час брифінгу з проміжним звітом щодо розслідування обставин гучної справи 28-річного громадянина України Ігоря Комарова, що зник 15 лютого 2026 року.
Саме тоді він в компанії громадянина РФ Романа Саліна та Єрмака Петровського (сина відомого дніпровського авторитетного бізнесмена, засновника МБФ Солідарність Олександра Петровського на прізвисько “Нарік”) катався на мотоциклах в районі Джимбарану.
Згодом у Мережі з’явилися записи полоненого Комарова, де той просив “викупити” його за 10 млн. доларів, а також зробив кілька “зізнань”, що стосуються буцімто дотичності конкретних високопосадовців та можновладців України “патронату” так званих “офісів”.
Пізніше були знайдені рештки вбитого Ігоря Комарова.
Місцеві правоохоронці заявили про офіційні підозри трьом українцям, громадянину РФ та громадянину Казахстану з ініціалами RM, VK, AS, VN, SM та DH.
Як відомо, син українського авторитета Сергія Комарова Ігор зник у районі Джимбарана на південному заході Балі 15 лютого.
Згодом стало відомо, що на пляжі Кетевел в районі Гіаньяр на Балі виявили розчленовані людські останки: голову, частини тулуба, ноги та внутрішні органи. 4 лютого стало відомо, що зразки ДНК матері жертви зіставили зі знайденими слідами крові на віллі, і вони збіглися.
Людські рештки, знайдені на Балі, належать хлопцю блогерки Мішалової – ЗМІ
Глава контртерористичного центру США подав у відставку через війну в Ірані
Директор Національного контртерористичного центру (НКЦ) США Джо Кент подав у відставку. Про це він повідомив у соцмережі Х.
“Після тривалих роздумів я вирішив подати у відставку з посади директора Національного центру боротьби з тероризмом, яка набирає чинності сьогодні. Я не можу з чистою совістю підтримувати війну, що триває в Ірані. Іран не становив безпосередньої загрози для нашої країни, і очевидно, що ми розпочали цю війну під тиском Ізраїлю та його впливового американського лобі”, – зазначив Кент.
Як псали ЗМІ, радники Трампа переконують його завершувати війну в Ірані.
У Петербурзі слідом за Москвою почали блокувати інтернет
Влада російського Санкт-Петербурга анонсувала відключення мобільного інтернету в місті “з метою безпеки”. Про це повідомив Комітет з інформатизації та зв’язку Петербурга.
Згідно з сервісом Downdetector, жителі міста зранку 17 березня повідомляють про відсутність мобільного інтернету.
Місцеве видання Фонтанка повідомило, що в користувачів працюють тільки ресурси з “білого списку” – переліку дозволених урядом сайтів, які відкриваються навіть при обмеженнях.
До цього масштабні відключення мобільного інтернету та перебої зі зв’язком почалися в Москві.
З перших чисел березня у центрі столиці інтернет практично повністю відсутній, а в інших районах часто працюють лишень сайти з “білого списку”.
У Московській області також попереджали про можливі інтернет-шатдауни та радили місцевим жителям використовувати для виходу в мережу Wi-Fi, а для дзвінків та відправки повідомлень — технологію VoWiFi.
У Кремлі пояснювали необхідність блокувань тим, що Україна використовує “витонченіші методи для атак” і закликали росіян готуватися до тривалих відключень.
Самі ж росіяни “спантеличені” через відключення інтернету та мобільного зв’язку. Про це заявив гендиректор Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД) Валерій Федоров російським ЗМІ.
За його словами, блокування серйозно впливають на “соціальне самопочуття” громадян РФ.
“Є офіційна версія, пов’язана з безпілотниками, з атаками… Є неофіційні версії щодо того, що держава будує таку систему цифрового нагляду, щоб ніхто нікуди не рипнувся. Є чутки, є сарафанне радіо, є конспірологічні теорії” – сказав Федоров.
Окремо він розкритикував блокування інтернету в Москві
“Наслідки будуть досить серйозними. А в нас з економікою в країні і так не все гаразд останні півтора роки”, – додав гендиректор ВЦВГД.
Він прогнозує, що, в разі коли Москва стане такою самою територією, як прикордонна Білгородська область, де вже давно відключають інтернет через обстріл, то це “дуже змінить усю ситуацію”.
Як відомо, 8 березня повідомлялося, що масштабні збої в роботі мобільного інтернету та стільникового зв’язку у Москві тривають четвертий день поспіль.
У Петербурзі слідом за Москвою почали “глушити” інтернет
Влада російського Санкт-Петербурга анонсувала відключення мобільного інтернету в місті “з метою безпеки”. Про це повідомив Комітет з інформатизації та зв’язку Петербурга.
Згідно з сервісом Downdetector, жителі міста зранку 17 березня повідомляють про відсутність мобільного інтернету.
Місцеве видання Фонтанка повідомило, що в користувачів працюють тільки ресурси з “білого списку” – переліку дозволених урядом сайтів, які відкриваються навіть при обмеженнях.
До цього масштабні відключення мобільного інтернету та перебої зі зв’язком почалися в Москві.
З перших чисел березня у центрі столиці інтернет практично повністю відсутній, а в інших районах часто працюють лишень сайти з “білого списку”.
У Московській області також попереджали про можливі інтернет-шатдауни та радили місцевим жителям використовувати для виходу в мережу Wi-Fi, а для дзвінків та відправки повідомлень — технологію VoWiFi.
У Кремлі пояснювали необхідність блокувань тим, що Україна використовує “витонченіші методи для атак” і закликали росіян готуватися до тривалих відключень.
Самі ж росіяни “спантеличені” через відключення інтернету та мобільного зв’язку. Про це заявив гендиректор Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД) Валерій Федоров російським ЗМІ.
За його словами, блокування серйозно впливають на “соціальне самопочуття” громадян РФ.
“Є офіційна версія, пов’язана з безпілотниками, з атаками… Є неофіційні версії щодо того, що держава будує таку систему цифрового нагляду, щоб ніхто нікуди не рипнувся. Є чутки, є сарафанне радіо, є конспірологічні теорії” – сказав Федоров.
Окремо він розкритикував блокування інтернету в Москві
“Наслідки будуть досить серйозними. А в нас з економікою в країні і так не все гаразд останні півтора роки”, – додав гендиректор ВЦВГД.
Він прогнозує, що, в разі коли Москва стане такою самою територією, як прикордонна Білгородська область, де вже давно відключають інтернет через обстріл, то це “дуже змінить усю ситуацію”.
Як відомо, 8 березня повідомлялося, що масштабні збої в роботі мобільного інтернету та стільникового зв’язку у Москві тривають четвертий день поспіль.