Категорія: Новини світу

Пораховано удари Ізраїлю та США по Ірану з початку війни

За три тижні від початку війни проти Ірану Сполучені Штати та Ізраїль завдали понад 16 тис. ударів по цілях іранського режиму. Про це увечері в четвер, 19 березня, повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на дані американського командування та ізраїльських військових.

Згідно з інформацією WSJ, американські сили завдали як мінімум 7800 ударів, при цьому знищивши або пошкодивши понад 120 суден, що належать Ірану. У свою чергу, ізраїльські військові провели близько 8500 атак, використавши для цього понад 12 тисяч боєприпасів.

Також повідомляється, що Ізраїль атакував приблизно 2000 цілей у Лівані, які мали зв’язок із іранськими союзниками. За даними ізраїльської сторони, їхні системи протиповітряної оборони перехоплюють понад 90% загроз із повітря.

Раніше зазначалося, що початок операції проти Ірану було спочатку заплановано на тиждень раніше, але її відклали через розвідувальні та оперативні фактори, зокрема через несприятливі погодні умови.

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив, що очікував різкішого зростання цін на нафту та погіршення стану економіки, перш ніж санкціонувати удари США по Ірану.

Трамп про ціну на нафту: Думав, що буде гірше

Президент США Дональд Трамп заявив, що очікував різкішого зростання цін на нафту та погіршення стану економіки, перш ніж санкціонувати удари США по Ірану. Про це в четвер, 19 березня, повідомляє CNN.

“Я сказав, якщо я це зроблю, ціни на нафту зростуть, економіка трохи впаде. Я думав, що буде гірше, набагато гірше”, – сказав Трамп під час зустрічі в Овальному кабінеті з прем’єр-міністеркою Японії Санае Такаїчі.

“Насправді, я думав, що є ймовірність, що може бути набагато гірше. Це непогано, і це скоро закінчиться”, – запевнив американський лідер.

На питання про можливе скасування санкцій на іранську нафту Трамп зауважив, що готовий зробити “все необхідне”, щоб стабілізувати ціни.

Його коментарі прозвучали на тлі розвитку подій на світових енергетичних ринках. Так, у четвер вранці ціна на нафту марки Brent, ключового міжнародного індикатора, піднялася майже до 120 доларів за барель через напруженість у регіоні Близького Сходу. У деяких регіонах світу нафта сягнула $150.

Раніше Міністерство фінансів США пом’якшило санкції щодо експорту венесуельської нафти. Цей крок пояснюється прагненням адміністрації Трампа знайти способи збільшити обсяги поставок нафти на світові ринки у зв’язку зі зростанням напруженості у відносинах з Іраном.

Іран більше не може збагачувати уран і виробляти ракети – Нетаньягу

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу повідомив, що Іран більше неспроможний збагачувати уран і створювати балістичні ракети. Такі заяви він зробив на тлі військової кампанії, яку проводить Ізраїль проти Ірану.

На думку Нетаньягу, досягнуті результати свідчать про ослаблення Ірану. Він підкреслив, що країна зараз “слабша, ніж будь-коли раніше”. Водночас прем’єр зазначив, що операція ще далека від завершення й “триватиме стільки, скільки буде необхідно”.

Основною причиною, яка спонукала до проведення спільних дій Ізраїлю та США проти Ірану, стало бажання перешкодити Тегерану створити ядерну зброю.

Нагадаємо, раніше США запевнили, що не завдавали удару по найбільшому газовому родовищу Ірану – Південному Парсу. Американський посадовець зазначив CNN, що удару по іранському об’єкту завдав Ізраїль.

Трамп оголосив строки завершення операції в Ірані

Я б це зрозуміла: Мелоні оцінила позицію Орбана щодо України

Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні висловила розуміння позиції Орбана щодо України на зустрічі лідерів ЄС. Про це в четвер, 19 березня, повідомляє Politico з посиланням на п’ятьох дипломатів, поінформованих про деталі закритого засідання Європейської ради.

Як стверджують джерела, Мелоні наголосила на своїй підтримці негайного виділення фінансової допомоги Україні. Однак вона додала, що розуміє обережність угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана, враховуючи наближення виборів в Угорщині.

Один із п’яти дипломатів процитував слова Мелоні про те, що позиція Орбана є “нормальною”, оскільки “ситуація змінюється” і що “якби я опинилася в такій самій ситуації, я б це зрозуміла”.

Дипломати повідомляють, що прем’єр-міністерка Італії зазначила, що угорський прем’єр мав раніше конструктивну позицію, і варто очікувати, що він зніме своє вето, якщо нафтопровід Дружба знову запрацює.

Однак в уряді Італії спростували ці заяви. Представник офісу Мелоні в Римі наголосив, що такі слова, які приписують прем’єрці, не мають жодних підстав.

Тим часом джерела повідомляють, що більшість європейських лідерів уранці четверга висловили обурення через очевидну відмову Віктора Орбана змінити свою позицію.

Антоніу Кошта, президент Європейської ради, висловив критику, назвавши дії угорського прем’єра “неприйнятними” та такими, що порушують ключові принципи співпраці – безпрецедентним переступом “червоної лінії”.

Нагадаємо, напередодні засідання Євроради Кошта провів розмову з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Під час неї він чітко наголосив: Будапешт має дотримуватися рішення, яке було ухвалене європейськими лідерами ще у грудні – за участі самої Угорщини.

Мерц закликав проігнорувати Орбана і виділити Україні 90 млрд євро

Трамп нагадав про Перл-Гарбор під час зустрічі із прем’єркою Японії

Президент США Дональд Трамп під час зустрічі 19 березня з прем’єр-міністеркою Японії Санае Такаїчі нагадав про напад Японії на американську військову базу Перл-Гарбор у 1941 році, передає Укрінформ.
Під час спілкування з журналістами в Овальному кабінеті Трампа запитали, чому США не повідомили союзників про план атакувати Іран.
“Не варто подавати зайвих сигналів… Ми нікому про це не казали, бо хотіли зробити сюрприз”, – заявив Трамп.
Звертаючись до Такаїчі, він додав: “Хто знає про несподіванки краще за Японію? Чому ви не розповіли мені про Перл-Гарбор?”
Як відомо, напад японських військ на американську базу Перл-Гарбор на Гаваях 7 грудня 1941 року, призвів до загибелі понад 2,3 тисячі американців і став причиною вступу США у Другу світову війну.
Глава японського уряду прибула до Вашингтона, щоб обговорити з Трампом питання торгівлі та енергетики на тлі різкого зростання цін на нафту через війну в Ірані.

Угорщина політизує питання Дружби – МЗС України

Україна не почула засудження від Угорщини щодо удару Росії по нафтопроводу Дружба. Про це заявив речник МЗС Георгій Тихий під час брифінгу у четвер, 19 березня.

Він наголосив, що замість того, аби пояснити угорським громадянам, чому країна не диверсифікувала енергопостачання, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зосереджується на критиці України.

“Угорщина політизує це питання, перетворює його на політичний аргумент і висуває вимоги до України, що, на нашу думку, абсурдно. Україна протистоїть масштабному терору, авіаційним ударам Росії. Наша інфраструктура щодня зазнає руйнувань. І навіть після пошкодження нафтопроводу Дружба вже були пошкодження інших українських трубопроводів, іншої інфраструктури, наприклад, нафтопроводу Одеса-Броди. Україна все це ремонтує”, – зазначив речник. Разом з тим, Тихий акцентував, що ресурси України не безмежні, адже країна веде повномасштабну війну, яку Угорщина, “чомусь вирішує ігнорувати”.

Раніше Орбан пригрозив продовжити блокувати будь-які рішення ЄС на користь України, поки Будапешт не отримає доступ до російської нафти.
Мерц закликав проігнорувати Орбана і виділити Україні 90 млрд євро

$200 млрд на війну з Іраном: Трамп відреагував на запит Пентагону

Президент США Дональд Трамп 19 березня підтвердив, що може запросити 200 мільярдів доларів додаткового фінансування для Пентагону на фінансування війни в Ірані, передає телеканал CNN.
Трамп назвав це “невеликою ціною”, яку потрібно заплатити, щоб забезпечити збройні сили всім необхідним для ведення війни з Іраном. Він уточнив, що цей запит включатиме не лише кошти, необхідні для війни з Іраном.
“Ми хочемо бути в найкращій формі, в найкращій формі, ніж будь-коли. Це невелика плата за те, щоб ми залишалися на вершині”, – заявив Трамп.
Він не уточнив, на що саме Пентагону потрібні ці кошти, сказавши лише, що хоче забезпечити військових “величезними запасами боєприпасів”.
Водночас Трамп спростував твердження про те, що США відчувають нестачу будь-якої зброї, заявивши, що адміністрація “розумно” підходить до витрачання коштів.
“Ми просимо про це з багатьох причин, що виходять навіть за межі того, про що ми говоримо у зв’язку з Іраном. Зокрема, боєприпасів у нас багато, але ми їх бережемо”, – зазначив президент США.
Раніше міністр оборони США Піт Гегсет звинуватив колишнього президента країни Джо Байдена у тому, що той нібито “вичерпав запаси” зброї, коли передав їх Україні.

Росія не може позбутися накопичених в Індії рупій

Індія шукає способи використання накопичених Росією рупій, хоча багаторічна проблема їхньої фактичної “заморозки” досі не вирішена. Про це повідомляє Bloomberg.

Центральний банк Індії вивчає, як російські компанії могли б спрямувати ці кошти на інвестиції всередині країни, заявив головний керівник департаменту валютних операцій Резервного банку Індії Сентіл Кумар.

За його словами, регулятор оцінює можливість більш ефективного використання рупій в індійській економіці.

“Ми намагаємося діяти гнучко. Кілька російських банків підштовхують нас до різних рішень”, – зазначив він.

Після початку російсько-української війни у 2022 році Індія різко збільшила закупівлі російської нафти та купувала сировину зі значною знижкою. Частина розрахунків здійснювалася в рупіях, що призвело до накопичення значних обсягів індійської валюти у російських експортерів. Проте використовувати ці кошти за межами Індії неможливо через заборону на вільний обіг рупії за кордоном.

Ще у 2024 році повідомляли, що РФ не змогла вивести з Індії рупії, що скупчилися на рахунках.
Росія відмовляється продавати нафту Індії за рупії – ЗМІ

США знімають санкції з білоруських банків та калію

Спецпредставник президента США Джон Коул під час візиту до Білорусі 19 березня оголосив про зняття санкцій з кількох білоруських банків та підприємств, які виробляють калійні добрива. Про це він заявив під час пресконференції в Мінську, передають білоруські ЗМІ.
Про зняття санкцій спецпредставник США оголосив після зустрічі з самопроголошеним президентом Білорусі Александром Лукашенком.
За словами Коула, обмеження будуть зняті з білоруського Міністерства фінансів, Банку розвитку Білорусі та Белінвестбанку. Також санкційного списку США будуть виключені “Білоруська калійна компанія” та “Білоруськалій”, які є головними виробниками калійних добрив.
Спецпредставник президента США додав, що скасування обмежень відбудеться швидко, та зазначив, що обговорив це питання з посадовцями Міністерства фінансів перед візитом до Мінська.
Після зустрічі Коула з Лукашенком білоруський режим звільнив 250 політичних в’язнів.
За даними правозахисного центру Вясна, 235 із них залишаться в країні, 15 – депортують.

“Страшний сон”: Катар оцінив наслідки удару Ірану

Ракетні удари Ірану вивели з ладу 17% потужностей Катару з експорту скрапленого природного газу (СПГ/LNG). Про це сказав генеральний директор компанії QatarEnergy Саад аль-Каабі, інформує Reuters в четвер, 19 березня.
За його словами, пошкоджено дві з 14 виробничих ліній та один із двох заводів з переробки газу в рідке паливо. На їхнє відновлення піде від трьох-п’яти років, протягом яких з експлуатації буде виведено 12,8 млн тонн СПГ.
“Навіть у найстрашніших снах я не міг уявити, що Катар – Катар і весь регіон – потраплять під таку атаку, особливо з боку братської мусульманської країни на місяць Рамадан”, – заявив аль-Каабі, який також є міністром енергетики Катару.
Він додав, що через пошкодження країна втратить $20 млрд річного доходу, під загрозами опинилися постачання до Європи та Азії. На ремонт, за оцінкою QatarEnergy, може знадобитися $26 млрд.
Як пише Financial Times, країнам Азії та Європи тепер доведеться жорстко конкурувати за пропозицію СПГ, що скоротилася, внаслідок чого ціни на газ довше триматимуться на підвищених рівнях.
“Це апокаліпсис сьогодні. Найближчі місяці обіцяють стати для імпортерів газу справжньою бійнею”, – заявив інвестиційний банкір Лоран Сегален в коментарі газеті.