Іран запровадив “мито” за пропуск торговельних суден через Ормузьку протоку, найважливіший морський шлях, через який проходить п’ята чатина світових поставок нафти та до 30% вантажів СПГ. Про це напередодні повідомила компанія Lloyd’s List з посиланням на джерела.
Стверджується, що створенням системи реєстрації суден, за допомогою якої “схвалені” танкери зможуть безпечно долати Ормуз, займається Корпус вартових ісламської революції (КВІР). За новим порядком суду мають проходити через іранські територіальні води поруч із підконтрольним Тегерану островом Ларак, щоб КВІР та портова влада здійснювали візуальну оцінку танкерів.
При цьому наразі лише одне судно заплатило іранській владі в рамках угоди про “безпечний прохід” через протоку. За наявними даними, йдеться про $2 млн, повідомили співрозмовники. Однак, як саме було здійснено платіж з урахуванням накладених на Іран санкцій, залишається незрозумілим.
За інформацією джерел, Індія, Пакистан, Ірак, Малайзія та Китай вже ведуть переговори з Іраном та координують прохід своїх суден із використанням нового механізму. Цього тижня як мінімум вісім суден пройшли через протоку, обравши “обхідний” шлях через Ларак, повідомила Financial Times із посиланням на дані моніторингового сервісу MarineTraffic.
Йдеться про нафтотанкери та балкери з Індії, Пакистану та Греції, а також власний нафтовий флот Ірану. Більшість із них раніше вже заходили до іранських портів, зазначає FT. Джерела Lloyd’s List говорять про дев’ять кораблів, які пройшли новим маршрутом через Ларак (включаючи два індійські газовози – Shivalik і Nanda Devi).
Зазначається, що найближчими днями КВІР створить чітку процедуру затвердження транспорту для транзиту, тоді як зараз питання використання коридору обговорюється у кожному конкретному випадку індивідуально. КВІР вимагає від капітанів, які планують використовувати новий маршрут, заздалегідь повідомляти докладні дані як про власника судна, так і пункт призначення вантажу. Ця інформація передається через низку осіб, пов’язаних з Іраном та діючих за межами країни.
Незважаючи на схвалення з боку Тегерана, транспорти все одно перебувають під загрозою, оскільки окремі підрозділи КВІР можуть затримувати транзит або навіть захоплювати судна, які нібито пропустили інші фракції всередині корпусу, кажуть аналітики. Крім цього, США, ймовірно, “цілеспрямовано атакуватимуть окремих осіб, об’єкти або морські засоби КВІР, які беруть участь у цій схемі”, заявили в середу в консалтинговій компанії Control Risks.
У свою чергу ВВС з посиланням на аналітичні дані компанії Kpler інформує, що через Ормузьку протоку з початку березня змогли пройти 99 комерційних суден – у середньому п’ять-шість суден на день.
Щоденний трафік скоротився приблизно на 95% від початку військової операції США проти Ірану. Раніше через протоку щодня проходило близько 138 суден за статистикою британського Управління морських торгових операцій (UKMTO).
А за даними S&P Global, близько 3200 суден застрягли в Перській затоці після початку війни в Ірані. Мінімум 22 корабля були атаковані з 28 лютого; частина з них – у результаті прямих ударів.
Раніше цього тижня стало відомо, що Іран пропонує новий протокол для Ормузької протоки. Мета повинна полягати в тому, щоб забезпечити постійний захист мирного судноплавства цим водним шляхом, заявили в МЗС Ірану.
Перед цим Іран попереджав, що “спалюватиме” всі іноземні судна, які спробують пройти через Ормузьку протоку. А Пентагон заявляв, що Ормуз не закритий. За словами американських військових, Іран не патрулює протоку, і поки що нема жодних ознак мінування.
Категорія: Новини світу
Росія заробила €7,7 млрд на нафті під час війни в Ірані
Доходи РФ від продажу викопного палива сягнули 7,7 млрд євро за два тижні після початку війни в Ірані, що призвела до стрімкого зростання світових цін на нафту та змусило США пом’якшити санкції проти Росії. Про це повідомляє Euronews.
Згідно з даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), у перші два тижні березня Москва отримала близько €372 млн на день від експорту нафти – на 14% більше середнього денного доходу у лютому. Загалом із 1 по 15 березня Росія заробила €7,7 млрд на нафті, газі та вугіллі, що еквівалентно €513 млн на день, порівняно з €472 млн у лютому.
Ціни на нафту, включно з Brent, перевищили $119 за барель станом на четвер, оскільки удари продовжуються з обох сторін. Високі ціни забезпечують додаткові доходи великим експортерам нафти, зокрема Росії.
Окрім того, минулого тижня Міністерство фінансів США видало 30-денне звільнення від санкцій на купівлю російської нафти у морі. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що виняток є тимчасовим і необхідним для “стабільності на світових енергетичних ринках та підтримки низьких цін”.
Аналітики зазначають, що високі світові ціни та попит покупців, зокрема Індії, можуть і надалі збільшувати доходи Москви. За даними CREA, Індія та Китай спільно забезпечують близько три чверті доходів Росії від нафти. Зокрема, Індія придбала близько €1,3 млрд російського палива з 1 по 15 березня, що становить приблизно €89 млн на день, порівняно з €60 млн у лютому.
Рішення США викликало розбіжності в Європі. Лідери ЄС, включно з Урсулою фон дер Ляєн, Макроном та Мерцем, закликали зберегти суворі санкції проти Москви.
Аналіз CREA свідчить, що ЄС все ще купує російське паливо на близько €50 млн на день, переважно газ, котрий постачається трубопроводами, що не потрапили під санкції. Втім, це все ж значне падіння проти 2021 року, коли Росія постачала до ЄС 45% газу та 27% нафти.
Минулого тижня глава РФ Володимир Путін закликав російських нафтових та газових виробників скористатися зростанням цін на сировину, але попередив, що цей стрибок “безумовно тимчасовий” і що уряд та компанії повинні планувати відповідно.
Нафта дорожчає на новинах з Близького Сходу
В Ірані провели першу страту учасників протестів
В Ірані стратили трьох чоловіків, звинувачених у вбивстві силовиків під час антиурядових протестів у січні. Це перші страти у зв’язку з демонстраціями. Про це повідомляє BBC у п’ятницю, 20 березня.
Як зазначається, серед страчених був підліток Салех Мохаммаді, член національної збірної Ірану з боротьби.
Страти відбулися вранці у четвер у провінції Кум після того, як Верховний суд Ірану підтвердив смертні вироки.
Мохаммаді, Мехді Газемі та Саїд Давуді були визнані винними у вбивстві двох поліцейських під час протестів у Кумі. Їх також засудили за звинуваченням у “мохаребех” – веденні війни проти Бога, що є однією з підстав для смертних вироків у країні.
Своєю чергою, правозахисники наголосили, що троє чоловіків зізналися під тортурами і були страчені без справедливого суду.
Рішення суду привели у дію за день після страти ірансько-шведського громадянина Куроуша Кейвані, якого повісили після звинувачення у шпигунстві на користь Ізраїлю.
Протести, які розпочалися в грудні і загострилися у січні, охопили 180 міст та селищ 31 провінції і були спричинені падінням вартості національної валюти та зростанням вартості життя.
Вони швидко переросли у вимоги політичних змін і стали одним із серйозних викликів ісламському режиму після Ісламської революції 1979 року.
За даними Human Rights Activists News Agency, під час придушення протестів у січні загинули щонайменше 7 000 осіб, серед них 6 488 протестувальників і 236 дітей.
Нагадаємо, щонайменше 26 учасників загальнонаціональних протестів в Ірані засудили до смертної кари, ще сотні людей, зокрема неповнолітні, перебувають під загрозою винесення такого вироку.
Покупці СПГ масово переорієнтовуються з Катару на США
Зростаюча кількість покупців та імпортерів, котрі намагаються забезпечити себе зрідженим природним газом, звернулася до США у четвер після того, як остання атака на величезний СПГ-комплекс Катару ще більше погіршила світові постачання палива. Про це пише Bloomberg.
Компанії, котрі потребують палива, почали безпосередньо звертатися до американських виробників.
Мова про резервування обсягів як із вже діючих американських заводів, так і з тих проєктів, котрі ще лише будуються. Переговори перебувають на ранній стадії, оскільки погодження умов багаторічних СПГ-контрактів традиційно займає багато часу, пояснюють джерела.
США вже є найбільшим у світі експортером СПГ і планують подальшу масштабну експансію. Низка нових заводів зі зрідження газу перебуває на стадії проєктування або зведення. Акції кількох американських виробників СПГ зреагували на новини впевненим зростанням.
Війна в Ірані та зупинка катарського комплексу спровокували стрибок цін на газ у Європі та Азії. Водночас у США котирування зросли лише незначно: діючі американські СПГ-термінали й так працюють на межі потужностей, тоді як внутрішній видобуток сланцевого газу залишається надлишковим. Американські заводи фізично не можуть експортувати більше, ніж зараз, щоб миттєво задовольнити світовий попит.
Іран здійснив прямий удар по комплексу Рас-Лаффан – найбільшому СПГ-заводу на планеті. На ремонт і відновлення потужностей може піти до п’яти років. Очікувані фінансові втрати емірату оцінюють у $20 млрд недоотриманої виручки щороку.
Для глобального ринку це означає, що величезний обсяг пропозиції викреслено з світового балансу на роки, і єдиною надійною альтернативою, здатною покрити цей дефіцит у середньостроковій перспективі, стають нові проєкти США.
Як пише Financial Times, країнам Азії та Європи тепер доведеться жорстко конкурувати за пропозицію СПГ, що скоротилася, внаслідок чого ціни на газ довше триматимуться на підвищених рівнях.
Храм Гробу Господнього вперше в історії повністю закрили
У Єрусалимі вже майже три тижні зачинений Храм Гробу Господнього. З 28 лютого там не проводять богослужінь, а вірянам заборонено відвідувати святиню, повідомляє католицький портал Aleteia.
Причиною стала напружена ситуація на Близькому Сході. Поліція Ізраїлю повідомляла про падіння уламків поруч із храмом. Через постійні загрози та нестабільність доступ до храму Гробу Господнього обмежили на невизначений час.
За словами представників церкви, навіть під час воєн, криз чи пандемії святиню ніколи не закривали так надовго. Особливе занепокоєння викликає те, що це сталося саме у період Великого посту. І є ризик, що святиня залишиться закритою на Пасху. Зазвичай у храмі панує майже безперервний ритм молитви, яку ведуть три громади, які спільно управляють церквою – Грецька православна, Вірменська апостольська та Римо-католицька церкви.
Наразі тривають переговори з владою Ізраїлю, щоб дозволити хоча б часткове проведення служб під час Страсного тижня. Зокрема, йдеться про можливість молитися біля Голготи та Гробу Господнього. Виникають питання про сходження Благодатного вогню у 2026 році.
Для християн Храм Гробу Господнього є центром визначальної історії віри. В його стінах знаходяться і Голгофа, де був розіп’ятий Ісус Христос, і гробниця, він він похований і на третій день воскрес. Тривале закриття храму викликає занепокоєння у всьому християнському світі.
У Нідерландах вилучили сотні кілограмів кокаїну
У Нідерландах поліція затримала вісім осіб у справі про сотні кілограмів кокаїну. Про це інформує NOS у п’ятнию, 20 березня.
Інцидент відбувся у провінції Брабант. Правоохоронці обстежили підозрілий мікроавтобус приблизно за 30 км на північ від Клундера. І виявили там “сотні кілограмів” кокаїну. У транспортному засобі також виявили ймовірну вогнепальну зброю.
Про орієнтовну вартість наркотиків наразі не повідомляють.
У причетності до контрабанди наркотиків затримали вісьмох підозрюваних.
Кокаїн уже знищили, повідомляє поліція.
ОАЕ заявили про знищення угруповання, пов’язаного з Іраном і Хезболлою
В Об’єднаних Арабських Еміратах ліквідували терористичну мережу, що фінансувалась і керувалася Іраном і ліванською Хезболлою, та арештували її членів. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що викрита мережа причетна до відмивання грошей, фінансування тероризму та створення загроз національній безпеці ОАЕ. Правоохоронці ОАЕ зазначили, що угруповання діяло всередині країни під фіктивним комерційним прикриттям. Його учасники прагнули проникнути в національну економіку та реалізувати зовнішні схеми, що загрожували фінансовій стабільності країни.
Лише 7% американців підтримують вторгнення до Ірану – опитування
Більшість американців припускають, що президент США Дональд Трамп відправить війська в Іран, втім абсолютна більшість опитаних не підтримує таку ідею. Про це засвідчило опитування Reuters/Ipsos.
Так, близько 65% американців вважають, що Трамп таки віддасть наказ про введення військ в Іран для проведення наземних операцій, втім, лише 7% підтримують ідею.
Загальна підтримка глави Білого дому серед населення залишилася на рівні 40%, що на 1 пункт більше, ніж у попередньому опитуванні після ударів США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого.
Опитування також показало, що 37% американців схвалюють війну, 59% виступають проти. Понад половина респондентів (55%) не підтримують розгортання будь-яких наземних військ, незалежно від масштабу операцій.
Серед республіканців 63% готові підтримати відправку невеликого контингенту спеціальних сил до Ірану, тоді як серед усіх американців цей показник становить 34%. Опитування, в якому взяли участь 1545 дорослих американців з усієї країни, має похибку близько 3 процентних пунктів. Нагадаємо, Трамп вважає, що бойові дії проти Ірану можуть тривати впродовж чотирьох тижнів. Президент США закликав іранських військових скласти зброю, а народ – брати владу у свої руки.
За три тижні від початку війни проти Ірану Сполучені Штати та Ізраїль завдали понад 16 тис. ударів по цілях іранського режиму.
Іран вперше підбив американський F-35 – ЗМІ
США заборонили Кубі приймати російську нафту
Міністерство фінансів США включило Кубу до переліку країн, котрим заборонено приймати постачання російської нафти. Водночас танкер із цим паливом, що ймовірно, взяв курс на острів, перебуває під військово-морською блокадою США. Про це повідомляє Bloomberg.
У генеральній ліцензії, оприлюдненій у четвер, Мінфін додав кілька країн до списку держав, яким заборонені операції, пов’язані з продажем, транспортуванням або розвантаженням сирої нафти чи нафтопродуктів російського походження.
Документ є оновленням іншої ліцензії, виданої минулого тижня, після того як міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що США дозволять продаж російської нафти, завантаженої на танкери до 12 березня.
Метою такого рішення було знизити тиск на нафтові ринки, спричинений війною в Ірані.
Тим часом щонайменше один російський танкер із 700 тисячами барелів сирої нафти, ймовірно, прямує до Куби та може прибути туди до кінця цього місяця, свідчать дані Kpler. Острів перебуває під санкціями США з кінця 1950-х років.
Оновлена ліцензія також передбачає заборону на операції з російською нафтою для Ірану та Північної Кореї. Нагадаємо, що крім припинення поставок нафти на Кубу президент США Дональд Трамп посилив свою риторику щодо острова. Зокрема, американський лідер заявив, що “може робити з країною все, що захоче”.
Президент Куби відповів на погрози Трампа
Іран вдруге атакував найбільший НПЗ у Кувейті
Іранські дрони знову атакували нафтопереробний завод Міна Аль-Ахмаді в Кувейті, внаслідок чого на кількох його установках виникла пожежа. Про це повідомляє Associated Press у п’ятницю, 20 березня.
У Кувейті зазначили, що у результаті атаки Ірану ніхто не постраждав. Пожежники намагаються приборкати вогонь.
Нафтопереробний завод вже був атакований 19 березня, що також спричинило пожежу.
Іранська атака сталася під час відзначення Ід аль-Фітр у Кувейті – свята, яке знаменує закінчення священного мусульманського місяця посту Рамадан.