Віткофф оцінив перемови з Дмитрієвим щодо України

Зустріч команди президента США Дональда Трампа з посланником хазяїном Кремля Володимира Путіна Кирилом Дмитрієвим була продуктивною і конструктивною. Про це свідчить повідомлення спецпосланника президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа у соцмережі Х.
На його думку, Росія “дійсно працює над забезпеченням миру в Україні.”
“Сьогодні у Флориді спеціальний посланник Росії Кирило Дмитрієв провів продуктивні та конструктивні зустрічі в рамках зусиль США з посередництва у врегулюванні українського конфлікту мирним шляхом”, – написав він.
До складу американської делегації увійшов сам Віткофф, глава Мінфіну США Скотт Бессент, зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер і старший радник Білого дому Джош Ґруенбаум.
“Ми натхнені цією зустріччю, яка свідчить про те, що Росія працює над забезпеченням миру в Україні, і вдячні (Дональду Трампу – ред.) за його вирішальну роль у пошуку міцного і довгострокового миру”, – резюмував він.

Трамп пояснив, що ускладнює перемови України й РФ

Ненависть між лідерами України і РФ ускладнює процес переговорів, але все ще є “шанс на успіх”. Про це заявив президент США Дональд Трамп під час підписання указів у Білому домі в п’ятницю, 30 січня.
Журналісти запитали лідера США про шанси на успіх переговорів України і РФ, якщо в них не будуть брати участь американські представники.
“Шанс на успіх є”, – заявив він і вчергове додав, що “закінчив вісім війн”.
“Але Зеленський і Путін ненавидять один одного і це все ускладнює”, – визнав Трамп, проте поспішив запевнити, що на його думку “ми наближаємося до врегулювання”
Він також традиційно повторив свої заяви про кількість загиблих у війні і своє бажання закінчити вбивства.
“Гадаю, в нас є непоганий шанс на угоду”, – припустив голова Білого дому.
Слід зауважити, що 1 лютого має відбутися новий раунд переговорів стосовно потенційної мирної угоди між РФ та Україною.

Експерт розповів про виклики роботи з дітьми, яких повертають з окупації

В Україні під час війни виникла значна проблема, пов’язана з наступними поколіннями українців. Зокрема, психологічної та соціальної реінтеграції дітей з окупованих територій. Про це заявив експерт Богдан Попов на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook.
“Україна сьогодні бореться не лише за території й кордони. Вона бореться за свідомість дітей, яких Росія перетворила на заручників своєї війни. Повернення викрадених дітей – це тільки початок. Ключове питання значно жорсткіше: чи готова держава прийняти сотні дітей, які повертаються не просто з окупації, а з системного ідеологічного полону?”, – написав він.
За словами Попова, Росія працювала з українськими дітьми методично, формуючи іншу ідентичність, нав’язуючи мілітарні ритуали та викривлене історичне бачення.
“Росія працювала з цими дітьми методично. Не хаотично, не “побічно”, а як із довгостроковим ресурсом. Нав’язування іншої ідентичності, мілітарні ритуали, переписування історії, переконання, що України “не існує”або що держава “від них відмовилась”. У результаті дитина повертається з глибоким викривленням реальності та внутрішнім конфліктом лояльності. І тут головна пастка – бажання швидко “виправити” це патріотичними гаслами. Насправді перший етап – не про прапори й гімни, а про базове відчуття безпеки та відновлення довіри до дорослих і держави”, – вважає експерт.
Попов зауважує, що головний ризик у даному питанні – спроба “перевиховувати” замість лікувати.
“Держава має будувати систему прийняття й зцілення, а не ідеологічного тиску у відповідь”, – наголосив Попов.
Найскладніший етап роботи з такими дітьми, за його словами, починається вже після формального повернення.
“Найскладніший етап починається вже після камери й гучних заяв. Дитина часто повертається з освітнім провалом: з втраченими роками навчання або з головою, забитою російськими підручниками. Без перехідних програм школа для неї стає не інструментом розвитку, а новим джерелом стресу… Найвразливішою групою залишаються підлітки, для яких повернення часто означає кризу ідентичності. За відсутності середовища для самореалізації вони можуть залишатися вразливими до подальшого впливу ворожих інформаційних наративів через цифрові платформи”, – написав Попов.
Експерт попереджає, що в цій темі “не існує швидких рішень”.
“Ми маємо справу не з логістикою, а з реінтеграцією свідомості. Повернення – це відсотків десять шляху. Решта – довга, тиха, непомітна робота з психікою, освітою й соціальними зв’язками. Кожен випадок унікальний: дитина з окупованого міста й підліток із депортованого інтернату потребують різних підходів. Головний ризик – спроба “перевиховувати” замість лікувати. Держава має будувати систему прийняття й зцілення, а не ідеологічного тиску у відповідь. Бо якщо цього не зробити, Росія досягне свого навіть без фізичної присутності – залишивши свій слід у головах тих, кого ми формально повернули додому”, – вважає Попов. Окрему роль у підтримці дітей, які постраждали від війни, відіграє благодійний сектор. Евакуація, проживання, медична допомога та освіта значною мірою фінансуються міжнародними організаціями, українськими фондами та приватними меценатами. UNICEF, SOS Children’s Villages та інші гуманітарні структури підсилюють державну систему допомоги дітям у кризових умовах.
Водночас експерти застерігають: формування токсичного інформаційного середовища навколо благодійної діяльності створює ризики для розвитку меценатства. У разі зниження участі бізнесу та фондів у соціальних проєктах держава може втратити важливих партнерів, а діти – додаткові ресурси підтримки. За наявними даними, держава щороку спрямовує близько 12 млрд грн на утримання понад 25 тисяч дітей-сиріт, тому залучення зовнішньої допомоги залишається важливим чинником ефективності системи.
Для зміцнення довіри необхідне чітке розмежування відповідальності: держава відповідає за гарантії прав дитини, благодійний сектор – за ресурсну підтримку. Також важливими є прозорі стандарти партнерства та публічна підтримка доброчесних ініціатив.

Сибіга оцінив готовність угоди про спецтрибунал для РФ

Угода щодо створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України майже завершена, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в інтерв’ю Європейській правді.

“Нам потрібна так звана імплементаційна угода щодо створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ. Угода практично готова, її треба схвалити на Раді міністрів країн Ради Європи”, – сказав Андрій Сибіга.

Міністр зауважив, що залишаються певні практичні питання, які ще обговорюються, аби трибунал почав діяти.

“Там триває дискусія щодо практичних деталей – сума внесків, кількість країн, які повинні ратифікувати, щоб ця конструкція набула чинності”, – зазначив міністр.

Також серед ключових завдань Україна бачить організацію діяльності майбутнього трибуналу на території Нідерландів.

Питання заморожених активів РФ Сибіга назвав невід’ємною складовою зусиль щодо притягнення Росії до відповідальності.

“Окреме завдання – по заморожених активах РФ, які до речі, не знімаються з порядку денного. І це – частина інфраструктури притягнення агресора до відповідальності”, – наголосив глава МЗС.

Крім того, міністр підкреслив важливість роботи над компенсаційною комісією для присудження репарацій жертвам російської агресії та зазначив необхідність конкретних кроків у вигляді перших фінансових внесків. На його переконання, це допоможе забезпечити реальність механізму та підкреслити неминучість покарання.

“Неможливість уникнення відповідальності російським агресором, притягнення агресора до відповідальності, у тому числі компенсація шкоди, завданої Україні, нашим громадянам і юридичним особам – це невіддільна, обов’язкова складова майбутнього миру”, – резюмував міністр.

Нагадаємо, що Європейський Союз вже виділив 10 мільйонів євро на підтримку нового спеціального трибуналу для розслідування ролі керівництва Росії у війні проти України.

Раніше повідомлялося, що Москва назвала спецтрибунал проти РФ “нікчемним”, а його підтримку – “ворожим демаршем”.

РФ атакує Одесу: є влучанння в будинок і монастир

Російські окупаційні війська в ніч проти середи, 28 січня, атакували Одесу ударними безпілотниками. Зафіксовано влучання на територію православного монастиря та у приватний будинок. Про це інформував начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у своєму Telegram-каналі.

Згідно з повідомленням, у Київському районі міста зафіксовано атаку дрона-камікадзе, яка пошкодила монастирський комплекс. За попередніми даними, жертв і постраждалих немає, а інформація щодо масштабів руйнувань ще уточнюється.

Також, як повідомив очільник області, в Одесі зафіксовано влучання БпЛА в приватний житловий будинок. За попередньою інформацією, загиблих та постраждалих немає. Триває оцінка стану будівлі та ліквідація наслідків.

Нагадаємо, унаслідок атаки ворожих безпілотників на Одесу в ніч проти вівторка, 27 січня, троє людей загинуло, постраждали 35 осіб, серед яких 12 було госпіталізовано. Цивільна інфраструктура та житлові будинки зазнали значних руйнувань, на місцях влучань виникли масштабні пожежі. Увечері 27 січня голова ОВА Сергій Лисак повідомив про завершення шуково-рятувальних робіт у місті.

Тмакож російські агресори вдарили безпілотниками по пасажирському поїзду у Харківській області сполученням Барвінкове – Львів – Чоп. Кількість жертв удару по потягу становить п’ять осіб, повідомила прокуратура.

Ремонтні бригади ЖКГ та Укрзалізниці отримають доплати – Кулеба

Уряд підтримав ініціативу Міністерства розвитку громад та територій про додаткові виплати до кінця опалювального сезону для енергетиків, працівників житлово-комунального господарства та залізничників Укрзалізниці, які безпосередньо залучені до ліквідації наслідків російських атак. Про це у власному телеграм-каналі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
“Розмір доплати – 20 000 грн на місяць. Фінансування експериментального проєкту у 2026 році – з резервного фонду держбюджету. Перші виплати за січень надійдуть вже в лютому”, – повідомив він.
За словами міністра, механізм отримання коштів максимально простий: через портал Дія формується Єдиний перелік підприємств, що виконують аварійно-відновлювальні роботи, а далі підприємства подають онлайн списків працівників, які працюють в бригадах. Отримувачам доплат надійде повідомлення через Дію чи смс. Перші виплати за січень надійдуть вже в лютому.
“Ці люди першими виходять на об’єкти після ударів. Працюють у мороз, без світла, часто -під загрозою повторних обстрілів. Саме завдяки їм швидко відновлюються базові послуги, працюють лікарні, школи й критична інфраструктура, оперативно запускається рух поїздів Укрзалізниці. Завдання держави – підтримувати тих, хто тримає життєздатність міст, конкретними, своєчасними і справедливими рішеннями”, – прокоментував віцепрем’єрініціативу власного відомства.
Як повідомлялося, 22 січня енергосистема України пережила найважчий день з листопада 2022 року.

Мерц оцінив початок мирних переговорів в Абу-Дабі

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц позитивно оцінив початковий етап тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією, відзначивши високу ступінь координації між Києвом, Вашингтоном та європейськими партнерами. Таку заяву Мерц зробив у п’ятницю, 23 січня, під час спілкування з журналістами у Римі, повідомляє n-tv.

Фрідріх Мерц підкреслив важливість формату цих переговорів, наголосивши, що їх проведення стало результатом спільної ініціативи та узгоджених дій із Сполученими Штатами Америки.

“Те, що ці переговори зараз відбуваються саме в такому форматі, – це наш спільний намір і узгоджене рішення зі Сполученими Штатами Америки”, – сказав він.

За його словами, співпраця між Україною, США та європейськими державами характеризується “дуже тісною координацією”.

Водночас заступник речника уряду Німеччини Штефан Маєр зазначив, що Берлін з обережністю оцінює перспективи тристоронніх переговорів щодо припинення війни, які наразі тривають в Абу-Дабі.

“Загалом ми вітаємо сам факт того, що відбуваються тристоронні зустрічі”, – сказав Маєр. Водночас він наголосив, що залишаються серйозні питання щодо того, “наскільки Росія готова справді відмовитися від своїх максимальних вимог”.

Маєр додав, що позиція німецького уряду залишається чіткою: мирна угода має забезпечувати не тільки короткострокове затишшя, а й довгостроковий і стійкий мир.

На його думку, угода не повинна стати просто перепочинком для Росії перед новими агресивними діями.

Нагадаємо, голова української делегації, секретар РНБО Рустем Умєров повідомив перші подробиці зустрічі делегацій України, Росії та США в Абу-Дабі. Як зазначив президент Володимир Зеленський під час вечірнього відеозвернення, по змісту тристоронніх перемовин сьогодні ще поки зарано робити певні висновки.

Орбан відповів Зеленському на “потиличник для Віктора”

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відреагував на виступ президента України Володимира Зеленського в Давосі, де той висловив критику щодо “кожного Віктора”, хто використовує кошти Європи, але водночас йому зраджує. Орбан вважає ці слова образливими та заявив, що Угорщина не надаватиме військової допомоги Україні. Він також наголосив на продовженні поставок електроенергії, палива та підтримці біженців з боку Угорщини для українців. Орбан також висловився критично щодо планів ЄС щодо російських активів.

Україна отримає €32,5 млн на відновлення історичної забудови Одеси – Кулеба

Україна отримає безповоротну допомогу від Італії у розмірі 32,5 млн євро на відновлення ключових об’єктів історичної забудови Одеси, зокрема пам’яток у зоні охорони ЮНЕСКО. Цю інформацію оприлюднив Олексій Кулеба, віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій, на своїй сторінці у соцмережі Facebook. Гроші будуть використані для реставрації історичних об’єктів Одеси з метою відновлення культурного, економічного та туристичного центру півдня України. Крім того, Італія також надасть 6 млн євро на модернізацію зрошувальних систем у Одеській області, що допоможе підвищити ефективність використання води, збільшити врожаї та підтримати аграріїв.

Путін зробив заяву щодо “цілей” Росії в Україні

Російський президент Володимир Путін заявив, що Росія буде продовжувати домагатися своїх цілей в Україні. Він вважає, що для досягнення сталого миру у цій країні потрібно обговорити нову архітектуру безпеки, яку пропонувала саме Росія. Путін стверджує, що криза в Україні виникла через ігнорування інтересів Росії та загрози її безпеці.