Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн засудила нічну атаку РФ по Києву, внаслідок якої постраждала будівля представництва ЄС. Про це йдеться в її публікації в соцмережі Х.
“Ще одна ніч безжальних бомбардувань Росії вразила цивільну інфраструктуру і забрала життя невинних людей. Вони також уразили наше Представництво ЄС у Києві. Співробітники нашого Представництва безпеці. Росія повинна негайно припинити свої безрозбірливі атаки на цивільну інфраструктуру та приєднатися до переговорів про справедливий і тривалий мир”, – написала вона.
Верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас також засудила нічну атаку РФ по Києву та закликала Кремль припинити вбивства. Вона про це написала вона у соцмережі Х.
“Поки світ шукає шлях до миру, Росія відповідає ракетами. Нічна атака на Київ демонструє навмисний вибір ескалації та глузування з мирних зусиль. Росія повинна припинити вбивства та вести переговори”, – йдеться в її повідомленні.
Своєю чергою міністр закордонних справ Андрій Сибіга відповів на публікацію Каллас, подякувавши за чітку позицію. Він також підтвердив думку європейської чиновниці про те, що Росія робить це навмисно.
“Потрібна скоординована трансатлантична відповідь і тиск на Москву, щоб довести, що вона не може уникнути покарання за таке жорстоке неприйняття мирних зусиль”, – заявив він.
Категорія: Новини політики
-
В Євросоюзі назвали навмисним удар Росії по Представництву ЄС
-
Росія відкине пропозицію Заходу про гарантії безпеки для України – ISW
США в координації з Європою розробляють гарантії безпеки для післявоєнної України та Кремль, схоже, відкине цю пропозицію. Про це йдеться у звіті Американського інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що РФ неодноразово відкидала західні гарантії безпеки для України, зокрема, присутність військ країн НАТО.
У ISW наводять недавню заяву глави МЗС РФ Сергія Лаврова в інтерв’ю NBC News він сказав, що західні держави, включно зі США, не мають нести відповідальність за післявоєнну безпеку України.
Речниця російського МЗС Марія Захарова теж заявила, що Росія “категорично відкидає” будь-який сценарій, який передбачає появу в Україні військового контингенту за участю країн НАТО.
“Кремль, імовірно, відхилить пропозицію США і Європи про гарантії безпеки, подібну до тієї, яку, як повідомляють, обговорюють американські та європейські чиновники”, – роблять висновок аналітики ISW. -
Віткофф зробив заяву щодо війни в Україні
США прагнуть добитися врегулювання війни Росії проти України до кінця року. Також у Вашингтоні хочуть бачити в ці терміни мир на Близькому Сході. Про це заявив спецпредставник президента США на Близькому Сході Стів Віткофф під час засідання американського уряду.
Віткофф на засіданні уряду, на якому також був присутній президент США Дональд Трамп, розповів, що, на його думку, американський лідер за вісім місяців “завершив навіть більше семи конфліктів”.
“Я чую про це, подорожуючи по всьому світу. У місцях, де звільняють заручників, про вас говорять із глибокою повагою. Це справді вражає”, – додав він.
“Концепція “мир через силу” дійсно працює. Росія та Україна, Іран, Ізраїль, ХАМАС – у нас цього тижня зустрічі щодо всіх трьох цих конфліктів, і ми сподіваємося врегулювати їх до кінця року. Ваша команда – це щось неймовірне”, – сказав Віткофф. -
Вікно можливостей: попри браваду, Путін готується до зустрічі з Зеленським
Москва вже допускає компроміси Російський диктатор Путін, схоже, дійсно зацікавлений у можливості досягти домовленості з Україною. Проте, як зазначає політичний аналітик Марк Галеотті у своїй колонці для The Times, він також не проти і далі вести бойові дії.
На думку експерта, основною перепоною на шляху до будь-яких дипломатичних рішень залишалося небажання західних країн відкрито визнати той факт, що Україна найближчим часом не приєднається до НАТО і не зможе повернути окуповані території. Паралельно з цим Путін навряд чи погодиться на припинення вогню до початку реальних перемовин.
Водночас, як зазначається у публікації, президент США Дональд Трамп відкрито визнав ці моменти – і під час переговорів із Путіним на Алясці, і на зустрічі в Білому домі з Зеленським та з лідерами Європи. Це могло створити нові умови для діалогу.
Та, за словами аналітика, дії Трампа водночас порушили традиційні дипломатичні норми. Саміти зазвичай є фінальним етапом багатомісячної підготовки з боку експертів, дипломатів і парламентерів. У такому процесі лідери країн лише затверджують майже готову угоду. Але в даному випадку ця робота ще не проведена, тому важко сказати, наскільки далеко Путін готовий зайти у своїх поступках.
Також, на його думку, ускладнює ситуацію характер переговорної тактики Кремля. Росія не йде на поступове зближення позицій, а натомість висуває абсурдні чи надмірні вимоги в останній момент. Це створює ілюзію хаосу і не дає зрозуміти, де насправді проходить межа прийнятного для Путіна.
Яскравий приклад – висунута вимога передати частину Донбасу в обмін на стабілізацію лінії фронту. Іншим прикладом Галеотті називає начебто запрошення Зеленського приїхати до Москви. “Це була не щира ініціатива, а насмішка: відповідь на те, що Зеленський у травні пропонував Путіну зустрітися в Стамбулі”, – припускає автор. Втім, попри жорсткі формулювання, аналітик вбачає певні ознаки гнучкості. Так, риторика прокремлівських медіа стала м’якшою щодо легітимності Зеленського, що може бути спробою зберегти обличчя Путіна у разі перемовин.
Крім того, деякі наближені до Кремля фігури дають зрозуміти, що Москва допускає компроміси. Наприклад, згода на обмеження чисельності українських військ розглядається як “спроба на удачу”, а в питанні гарантій безпеки Росія готова на варіанти, які не включають розміщення сил НАТО в Україні.
Також розглядається можливість контролю над українським повітряним простором через авіабази поблизу країни або зобов’язання щодо оперативного нарощування військ у разі нового вторгнення. “Як мені сказав один високопоставлений західний дипломат у Москві, немає жодних гарантій, що це призведе до чогось конкретного, але сигнали про більшу відкритість до переговорів безумовно, є”, – йдеться у матеріалі. Імовірно, російський президент відчуває, що настав сприятливий момент для ініціювання домовленостей, і в нього є мотивація перевірити, що з цього вийде. Не виключено, що серед причин – прагнення виставити Зеленського як перешкоду для Трампа на шляху до Нобелівської премії миру чи посилити напругу в Європі. Разом з тим Путін усвідомлює ризики від затягування війни – як економічні, так і соціальні.
Аналітик вважає, що Росії не потрібно перемагати у війні, їй достатньо мати ресурси, щоб протриматися довше, ніж Україна. А, зважаючи на останні події на фронті, мобілізаційні труднощі в Україні та зменшення західної підтримки, Путін, можливо, вважає, що час грає на нього.
Та водночас, оскільки Путін публічно не заявляє про бажання прямої зустрічі із Зеленським, найважливіший елемент – двосторонній діалог – залишається відсутнім. Попри декларації обох сторін про готовність до переговорів, поки що жодна не робить реальних кроків до компромісу. Тому настав час Києву взяти ініціативу в свої руки і наполегливо домагатися відновлення більш серйозних переговорів, нехай навіть тільки для того, щоб змусити Путіна розкрити карти. РФ визнає Зеленського де-факто У той же час, як повідомили російські ЗМІ, глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія готова продовжити прямі перемовини з Україною в Стамбулі, і про це нібито йшлося в телефонній розмові Путіна з Трампом.
Міністр запевнив, що сторони продовжать зустрічі, як і раніше. Щодо можливої зустрічі Путіна і Зеленського, Лавров сказав, що це питання не обговорювалося на Алясці, але згодом воно виникло спонтанно.
Він заявив також, що РФ визнає Зеленського “де-факто главою режиму”, але водночас знову підкреслив його “нелегітимність”. “Зеленський грає, не турбуючись про зміст, коли говорить про першочерговість для себе зустрічі з Путіним”, – додав Лавров. Він також запропонував підвищити рівень делегацій у Стамбулі, щоб ефективніше доносити ключові питання до президентів.
Тим часом професор Оксфордського університету Тімоті Гартон Еш заявив, що Путін не зупинить війну, доки не переконається в тому, що ситуація розгортається не на користь Росії. На його думку, реальних мирних переговорів не буде щонайменше до наступного року.
Еш вважає, що Путін “грає на публіку”, використовуючи прагнення Трампа здобути Нобелівську премію. Помітні поступки А ось віцепрезидент США Джей Ді Венс у розмові з NBC зазначив, що вперше за 3,5 роки війни Росія продемонструвала готовність до значних поступок. “Я не кажу, що вони відмовилися від усього. Але вони вперше погодилися на збереження територіальної цілісності України після війни”, – зазначив він. Венс також зауважив, що Кремль уже не прагне встановлення маріонеткової влади в Києві – на чому наполягав з початку вторгнення. “Вони справді показали готовність поступитися в певних ключових питаннях. Вони вже ведуть розмови про те, що потрібно для завершення конфлікту”,- додав він. Однак, незважаючи на це, Росія наразі не демонструє бажання досягти припинення вогню, підсумував віцепрезидент США. І додав, що США не контролюють дії Росії. Якби це було так, то війна закінчилася б ще сім місяців тому.
Галина Гірак -
ЗМІ: США переоцінили залежність Києва від їх ракет
Адміністрація президента США Дональда Трампа, надіючись схилити російського диктатора Володимира Путіна до мирних переговорів, вирішила заборонити Україні удари далекобійними ракетами ATACMS і британськими Storm Shadow по території РФ. Одначе, не слід переоцінювати вплив цих ракет на хід війни, заявляє видання The Telegraph.
Заборона стає дедалі менш суттєвою для України в міру того, як Київ зміцнює власну оборонну промисловість, вважають журналісти.
Після зняття обмеження на удари торік ракети ATACMS “завдали серйозної шкоди” серії збройових заводів і складів боєприпасів на території Росії, зазначав адмірал Роб Бауер, вищий військовий офіцер НАТО.
“Але завжди залишалося питання масштабу. Поставок цієї далекобійної зброї ніколи не вистачало для ведення Києвом тривалої повітряної кампанії. Починаючи з жовтня 2023 року, Пентагон поставив Україні загалом приблизно 500 ракет ATACMS, але, як повідомили The New York Times офіційні особи США, в арсеналі Києва залишилося тільки приблизно 50 таких ракет”, – йдеться в статті.
Вето на застосування ATACMS не позбавило Київ можливості вражати цілі в глибині Росії. Замість цього він просто використовував свій арсенал безпілотників, а серія недавніх ударів призвела до того, що зросли ціни на російський бензин.
“Враховуючи, що Україна фактично посилила свої удари в глибині Росії, це, схоже, не стало для них великою проблемою. Це стало особливістю адміністрації Трампа з моменту їхнього приходу до влади: вони переоцінили свій вплив на Україну”, – заявив Андерс Пак Нільсен, офіцер і військовий аналітик Данської академії оборони.
Київ засвоїв, що не варто покладатися на досить ненадійну підтримку США. Крім зростаючого арсеналу далекобійних безпілотників, він розробив власну крилату ракету Фламінго. І хоч вона поки що не може зрівнятися за швидкістю зі Storm Shadow і ATACMS, та за умови їх достатньої кількості, наступний етап війни може виявитися для Путіна болючішим, зазначає ЗМІ. -
Сибіга відповів Сіярто щодо енергозагрози “в угорському стилі”
Енергетична безпека Угорщини у її руках – міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував заяву очільника МЗС Угорщини Петера Сіярто щодо дружби України з Угорщиною. Свою відповідь угорському колезі він розмістив у соцмережі Х увечері в неділю, 25 серпня.
Нагадаємо, Сіярто, поширивши відео на платформі Х із пресконференції президента України, описав його слова про дружбу з Угорщиною як “загрозливі”.
“Я відповім на угорський манер. Не треба вказувати українському президенту, що йому робити, що говорити і коли. Він президент України, а не Угорщини”, – зазначив Сибіга у відповідь.
I will reply in a Hungarian manner.You don’t need to tell the Ukrainian President what to do or say, and when. He is the President of Ukraine, not Hungary.Hungary’s energy security is in your own hands. Diversify and become independent from Russia, like the rest of Europe. https://t.co/G0JPu5xYHo— Andrii Sybiha 🇺🇦 (@andrii_sybiha) August 24, 2025
Міністр також підкреслив, що енергетична незалежність Угорщини перебуває виключно в її компетенції: “Енергетична безпека Угорщини залежить від вас самих. Займіться диверсифікацією і станьте незалежними від Росії, як це зробила решта Європейських країн”.
Як стало відомо, угорський міністр звинуватив Зеленського в тому, що той використав святкування Дня Незалежності України для недоречних нападів на Угорщину.
-
Росія планує збільшити випуск “шахедів” до 6000 одиниць на місяць – CNN
Росія має намір виробляти понад 6000 “шахедів” щомісяця. Про це повідомляє американський телеканал CNN, посилаючись на джерело в українській розвідці.
ЗМІ зазначає, що крім збільшення кількості, виробництво ударних безпілотників у РФ обходиться набагато дешевше, ніж на початку війни, коли Москва закупила їх в Тегерана.
“У 2022 році Росія платила в середньому 200 000 доларів за один такий безпілотник. У 2025 році ця цифра знизилася приблизно до 70 000 доларів”, – зазначило джерело.
Здешевлення стало можливим завдяки масштабному виробництву “шахедів” на заводі безпілотників Алабуга в Татарстані.
Телеканал все ж зазначає, що оцінки вартості можуть відрізнятися Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) виявив, що вартість Шахед-136 варіюється від 20 тисяч до 50 тисяч доларів за один дрон. Видання наводить для порівняння також приклад, що один перехоплювач ракет “земля-повітря” може коштувати понад 3 млн доларів.
“(Така – ред.) відносно низька вартість дозволяє Кремлю активізувати нічні атаки за допомогою дронів, а також проводити частіші великомасштабні атаки”, – пише CNN.
На початку війни великі залпи ракет і безпілотників відбувалися приблизно раз на місяць. Та тепер, згідно з аналізом CSIS, такі атаки відбуваються в середньому кожні 8 днів.
Як ми вже писали, росіяни почали наносити на корпуси “шахедів” отруйні речовини щоб збільшити шкоду для мирного населення.
Додамо, що росіяни почали застосовувати “шахеди” зі штучним інтелектом. -
Удар по Мукачеву: Трамп висловив обурення Путіну
Президент США Дональд Трамп заявив, що йому “не подобається” ракетний удар Росії по американському заводу на Закарпатті. Про це свідчить відповідна трансляція з Білого дому.
“Я сказав йому (російському диктатору Володимиру Путіну, – ред.), що я не радий цьому.
Мені не подобається нічого з пов’язаного з цим (з російсько-українською війною, – ред.)”, – запевнив американський лідер.
Слід зауважити, що про розмову президента США та хазяїна Кремля протягом останніх днів не повідомлялось.
Як відомо, напередодні вночі війська РФ вночі атакували ракетами Закарпатську область. Під удар потрапив завод американської компанії Flex з виробництва побутових приладів у Мукачево. Дві ракети типу Калібр влучили по об’єкту близько 04:40.
Президент Володимир Зеленський підкреслив, що це був показовий і цілеспрямований удар саме по американській власності та інвестиціях в Україні. За його словами, таким чином Путін намагається “зіскочити” з необхідності проводити зустріч на рівні лідерів.
У Мукачеві триває ліквідація пожежі після атаки РФ -
В Угорщині назвали строки відновлення нафтопроводу Дружба
Ремонт на пошкодженій ділянці нафтопроводу Дружба займе щонайменше п’ять днів. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у соцмережі Х, поговоривши з першим заступником міністра енергетики РФ Павлом Сорокіним.
“Цей удар ще серйозніший, ніж попередні, оскільки Україна використовувала не тільки безпілотники, а й ракети. Мій російський колега запевнив мене, що вони відновлять маршрут постачання, якнайшвидше, але ремонт але ремонт триватиме щонайменше п’ять днів”, – пожалівся угорський чиновник.
Він також висловив надію, що Єврокомісія “нарешті скористається цим часом”, щоб виконати свою обіцянку та “дати відсіч” спробам України нібито “заблокувати постачання нафти” Угорщині.
У понеділок ЗМІ повідомили про нічний удар ЗСУ по одній із підстанцій нафтопроводу Дружба, що забезпечує прокачування нафти для Угорщини та Словаччини. Сійярто заявив, що відповідальність за призупинення постачань з Росії “лежить на Києві”. Він поскаржився, що нафтопровід зазнав атаки втретє за короткий проміжок часу.
Сійярто та голова МЗС Словаччини Юрай Бланар направили листа на адресу Європейської комісії із закликом гарантувати безпеку постачань.
Як відомо, ніч на 13 серпня ЗСУ вже атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. Тоді Мадяр заявляв, що перекачка нафти із Росії в Європу через нафтопровід Дружба зупинилася на невизначений термін.
Однак згодом пошкоджену діляну полагодили й Угорщина поспішила подякувати Росії “за оперативність”.
Утім, ремонт виявився марним, а подяка – завчасною, бо 21 серпня українські військові повторно атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. -
В Росії зник бензин: якими будуть наслідки
Немає в чотирьох регіонах Останнім часом у Росії спостерігається дефіцит бензину, що супроводжується зростанням цін і проблемами з постачанням у регіони. Ситуація значно погіршилася в серпні 2025 року, а її основними причинами є наслідки атак українських безпілотників на нафтопереробні заводи (НПЗ), а також логістичні та економічні чинники.
З початку серпня через атаки БПЛА в Росії зупинилися Сизранський, Новокуйбишевський, Саратовський і Волгоградський НПЗ. Наполовину скоротив виробництво і Рязанський завод “Роснафти”, який постачає пальне до Москви та області. Удари також отримали Слов’янський, Афіпський та Новошахтинський НПЗ.
Наслідки дефіциту відчувають як звичайні громадяни, так і бізнес. У російських регіонах на заправках вишиковуються довгі черги, що свідчить про гостру нестачу пального. Проблеми є в Криму, Забайкаллі, Примор’ї та на Курильських островах (Сахалінська область).
Ситуація настільки погана, що про неї навіть розповідають пропагандисти. Вони підтверджують, що з початку серпня країна втратила близько 13% потужностей з переробки нафти.
Наприклад, у Приморському краї, де проблеми з постачанням з’явилися на початку серпня, пальне зникло з автозаправних станцій в Арсенєві та Уссурійську. Як наслідок, на федеральній трасі “Уссурі” водії почали залишати фури через відсутність палива, що призвело до утворення довгих черг. Місцеві жителі повідомляють, що купувати бензин можна лише за допомогою спеціальних карток. При цьому безперебійне постачання пального отримують лише екстрені та службові автомобілі.
За інформацією видання The Bell, Росія розглядає можливість збільшення закупівель бензину в Білорусі. Також уряд планує зобов’язати нафтові компанії продавати паливо на біржі, а не напряму постачальникам. Проте аналітики вважають, що ці заходи навряд чи допоможуть поліпшити ситуацію.
Економічний оглядач В’ячеслав Ширяєв зазначає, що втручання держави в ринкові процеси може призвести лише до дефіциту. За його словами, власники заправок, щоб не працювати собі у збиток, можуть просто закривати їх, що спричинить появу черг.
Економіст, доктор економічних наук Ігор Ліпсіц, коментуючи для телеканалу “Настоящее время” ситуацію з бензином, теж зауважує, що російський уряд намагається зупинити кризу, заборонивши експорт бензину. Але ці заходи вже не працюють. Кількість виведених з ладу потужностей постійно зростає, а ремонт вимагає дорогого імпортного обладнання, яке важко дістати через санкції. Як наслідок, витрати на виробництво палива зростають.
Крім того, нафтові компанії перебувають у скрутному фінансовому становищі через зниження світових цін на нафту, необхідність надавати великі дисконти та нести транспортні витрати. Також вони втратили більшу частину урядових компенсацій, які дозволяли їм тримати ціни на внутрішньому ринку низькими.
Ліпсіц вважає, що у влади РФ більше немає ефективних інструментів тиску на нафтові компанії, оскільки їх банкрутство стане великою проблемою для всієї економіки. Він прогнозує, що ціни на бензин і дизельне паливо в Росії будуть зростати й надалі. Ключові причини дефіциту Одразу декілька факторів призвели до того, що в Росії закінчився бензин. Це:- Удари по НПЗ: Як вже було сказано вище, українські атаки призвели до зупинки роботи щонайменше чотирьох великих НПЗ. Це стало основною причиною дефіциту.
- Логістичні проблеми: Через пошкодження об’єктів та затримки поставок залізницею, зокрема через Керченську протоку, виникли труднощі з доставкою пального в регіони.
- Зростання цін: Оптові ціни на бензин у Росії побили історичні рекорди вже у восьмий раз від початку серпня. Зокрема, 20 серпня тонна бензину А-95 на біржі коштувала на 55% дорожче, ніж на початку року, і на 8% дорожче, ніж на початку серпня.
- Заборона експорту: Уряд РФ повністю заборонив експорт бензину до кінця вересня 2025 року, щоб стабілізувати ситуацію на внутрішньому ринку. Однак заборона не поширюється на країни Центральної Азії, Монголію та Афганістан, що продовжують отримувати російське пальне.
Окремо зазначимо, що тактика українських ударів по російських НПЗ змінилась. За даними експертів, нові атаки спрямовані по підприємствах у ключовому регіоні, що може вивести їх з ладу надовго або “навіть назавжди”. “У 2024 році атаки були численними, але розрізненими, зазвичай обмежувалися одним заводом, і збитки швидко усувалися”,- зазначив в розмові зі ЗМІ Сергій Вакуленко, старший науковий співробітник Carnegie Endowment for International Peace. З одного боку, аналітики очікують, що зростання цін триватиме щонайменше до вересня, а перебої збережуться у важкодоступних регіонах. При цьому системної кризи поки що не прогнозується: дизельне паливо, необхідне армії та сільському господарству, у дефіциті не перебуває. “Повномасштабна паливна криза, яка паралізувала б армію, транспорт і економіку, поки далека”,- резюмував Вакуленко. На думку ж Дмитра Льоушкіна, засновника групи компаній “Прайм”, удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах не спричинять тривалої паливної кризи в РФ. Однак ці атаки сприятимуть подальшому зростанню цін на бензин та дизельне пальне і підвищенню інфляції.
Тому загалом ситуація може вплинути на хід війни, зауважують експерти. Удари мають тривати Льоушкін пояснює, що в Росії залишилася велика кількість працюючих НПЗ. Крім того, пошкодження, завдані дронами, виводять НПЗ з ладу максимум на місяць-півтора. І саме тому для довгострокового ефекту необхідні систематичні ракетні удари.
Військовий експерт, льотчик-інструктор та полковник ЗСУ в запасі Роман Світан підкреслює, що удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ) – це єдиний механізм, який дозволить Україні перемогти у війні за 3-4 роки. За його словами, саме такий термін знадобився для розвалу Радянського Союзу.
Світан зазначає, що ці атаки руйнують російську економіку, яка тримається на нафтогазовій галузі. Він підкреслює, що навіть один безпілотник, влучивши у правильне місце, наприклад, у систему попередньої підготовки нафти, може зупинити роботу всього НПЗ.
Експерт наголосив, що ці удари треба було здійснювати раніше, але головне, щоб вони не припинялися зараз.
Крім того, паливна криза в Росії загострилася в серпні, під час збору врожаю, що створює додаткове навантаження на нафтову галузь. Економісти впевнені, що нестача палива може обернутися для бюджету серйозними збитками.
Професор і економіст Олександр Савченко оцінює втрати РФ від ударів українських дронів по енергетичному сектору в 1,5–2 мільярди доларів. Він уточнює, що це не лише прямі втрати від руйнувань, а й непрямі – від несвоєчасної доставки вантажів та зниження врожайності. За словами Савченка, якщо пропустити тиждень збору врожаю, його обсяги можуть впасти на десятки відсотків.
А Льоушкін наголошує, що зростання цін на паливно-мастильні матеріали є першим кроком до зростання інфляції. Таким чином, кожен удар українських дронів по російських НПЗ напряму б’є по кишенях російських громадян та посилює інфляційний тиск в країні. “Тут варіант тільки такий: або змиритися і терпіти підвищення цін, дефіцит бензину, або все-таки розв’язувати проблему, якось закінчуючи всю цю історію з агресією”,- каже економічний оглядач В’ячеслав Ширяєв. І саме тому дефіцит бензину в Росії може спричинити протести, оскільки це питання безпосередньо впливає на повсякденне життя громадян. Хоча наразі масштабних акцій не зафіксовано, в різних регіонах країни вже спостерігається зростання невдоволення. ЗМІ повідомляють про перші локальні конфлікти. Наприклад, на заправках у російських регіонах через брак бензину виникають бійки.
Тільки час покаже, наскільки “чорним” був “бензиновий лебідь”.
Валерія Шипуля