Категорія: Новини бізнесу

Прибуток виробника винищувачів Gripen збільшився на 16%

Шведська оборонна компанія Saab готова збільшити виробництво винищувачів Gripen, якщо буде остаточно укладено угоду про постачання літаків Україні. Про це у п’ятницю заявив генеральний директор компанії Мікаель Юганссон, повідомляє Reuters.

Цього тижня Швеція підписала з Україною довгострокову угоду про співпрацю у галузі протиповітряної оборони, котра передбачає можливість експорту 100-150 нових Gripen E – найбільше потенційне замовлення на літаки в історії країни.

За словами Юганссона, Saab уже нарощує виробництво й невдовзі зможе випускати 20-30 літаків на рік, але для виконання українського контракту цей показник доведеться подвоїти. Водночас він уточнив, що угоду ще не підписано.

Акції Saab у п’ятницю зросли на 6,5%, а з початку року – на 124%, на тлі зростання оборонних витрат у НАТО та російсько-українською війни. Компанія також розглядає можливість виробництва Gripen за межами Швеції та Бразилії, зокрема у партнерстві з підприємствами в Україні, Європі або Канаді.

У третьому кварталі Saab продала чотири Gripen Таїланду на 5,3 млрд шведських крон.

Винищувач Gripen – це легкий одномоторний надзвуковий літак четвертого покоління, що перебуває на озброєнні з 1996 року й неодноразово модернізувався.

Saab також підвищила прогноз річного зростання продажів до 20-24%, попри незначне скорочення нових замовлень у третьому кварталі.

Saab JAS 39 Gripen (Грифон) – багатоцільовий винищувач четвертого покоління, який був розроблений з урахуванням універсальності. Скорочення JAS розшифровується як Jakt (винищувач), Attack (штурмовик) і Spaning (розвідник). Цей літак мають на озброєнні Швеція, Угорщина, Чехія, Велика Британія, Бразилія, Таїланд і ПАР. Загалом було випущено 264 таких літаків.
Як відомо, 19 серпня 2024 року президент Володимир Зеленський відвідав Швецію. Він заявив, що українські льотчики вже почали участь в ознайомчому навчанні на JAS 39 Gripen і висловив бажання, щоб в України були такі літаки.
Після того офіційно повідомлялося, що Україна і Швеція домовляються про літаки Gripen. А на початку вересня стало відомо, що Швеція готова постачати Україні старі версії Gripen, а продаж більш сучасних моделей можливий лише після закінчення війни.
Україна придбає у Швеції до 150 винищувачів Gripen

В Україні засекретили втрати газовидобутку

Україні терміново вирішує питання про додатковий імпорт газу через втрати видобутку. Точні обсяги втрат не оголошуються, сказала прем’єр-міністр Юлія Свириденко під час години запитань до уряду у Верховній Раді в п’ятницю, 24 жовтня.
“Повну відповідь я вам дам окремо, не на загал”, – сказала вона у відповідь за питання одного з нардепів про обсяги газу, які потрібно імпортувати.
Свириденко нагадала, що планувалось закачати 13,2 млрд кубометрів газу у сховища до початку опалювального сезону.
“Ця задача, ця позначка досягнута, і у нас такий обсяг був”, – запевнила очільниця уряду.
За її словами, втрати внутрішнього видобутку значні.
“Ви знаєте, що відбувалося з атаками на газову систему. Я не хочу казати на загал про втрати газовидобутку внутрішнього, але нам терміново потрібно вирішувати питання з додатковими обсягами імпорту газу”, – заявила Свириденко і пообіцяла надати депутатам інформацію по обсягах та по сумах.
Напередодні стало відомо, що Кабмін виділив 8,4 млрд гривень на додатковий імпорт газу в межах підготовки до опалювального сезону.
Як відомо, 16 жовтня росіяни здійснили чергову масовану атаку на газову інфраструктуру України. Це була вже шоста така атака лише з початку жовтня. Робота низки критично важливих обʼєктів була зупинена.
Раніше ЗМІ повідомили, що на початку жовтня Україна втратила до 60% видобутку газу за день. А в уряді заявили, що імпорт газу збільшать на 30% через російські удари.

Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ

Українські удари по нафтопереробних заводах поставили під сумнів плани Росії щодо зниження ключової ставки. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 24 жовтня.

За даними видання, Росія може зупинити або уповільнити цикл зниження процентних ставок цього тижня, оскільки українські атаки на НПЗ та майбутнє підвищення податків посилюють інфляційні ризики.

Попри те, що економіка потерпає від високих витрат на запозичення, які Центральний банк почав знижувати лише в червні, команда голови ЦБ Ельвіри Набіулліної сигналізує про зростаючу обережність перед п’ятничною нарадою з питань політики.

Думки економістів щодо результатів зустрічі розділилися. Близько половини прогнозують зниження ключової ставки з поточного рівня 17%, тоді як решта не передбачає змін. За словами експертів, нещодавнє прискорення зростання цін та зростання інфляційних очікувань обмежують можливості для зниження ставок. На їхню думку, Центральний банк або залишатиметься на місці, або діятиме обережніше, знизивши ставку на півпункта після повного зниження у вересні.

Американці вимагають від Google додаткові $2,36 млрд після перемоги у суді

Користувачі Google в США, які виграли судову справу минулого місяця на $425 мільйонів через порушення приватності, тепер вимагають ще $2,36 мільярда від компанії Alphabet. Вони стверджують, що ця сума є “консервативною” оцінкою прибутку, який Google отримала, збираючи таємно дані про активність користувачів. Позивачі вважають, що Google поведінка була навмисною та шкідливою, і відбувалася без згоди користувачів. Google заперечує ці звинувачення та планує оскаржити рішення суду, стверджуючи, що їхні інструменти конфіденційності надають користувачам контроль над їхніми даними. Суддя має вирішити, чи має компанія віддати частину прибутку, отриманого від порушень. У компанії також подано клопотання про скасування вердикту присяжних та розгляд кожного випадку індивідуально.

Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки

Національний банк України оновив свої прогнози щодо економічного розвитку країни. Згідно з новими даними, зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2025 рік складатиме 1,9%, що менше, ніж очікувалося раніше. Однак прогноз щодо інфляції покращився – очікується 9,2% в 2025 році, що менше, ніж попередні прогнози. Голова НБУ Андрій Пишний пояснив, що економіка відновлюється завдяки активності в жнивах, зростанню споживчого попиту та покращенню ситуації в енергосекторі. Однак дефіцит енергії та робочої сили обмежують розвиток бізнесу. Пишний також зауважив, що очікується прискорення зростання економіки у 2026-2027 роках завдяки інвестиціям та іншим факторам. НБУ спрямовує свою монетарну політику на зниження інфляції до 5% на прогнозному горизонті, проте цей процес може бути ускладнений енергодефіцитом та іншими факторами.

Китай призупинив закупівлі російської нафти після санкцій США – ЗМІ

Державні нафтові компанії Китаю призупинили закупівлю російської нафти через морські шляхи після введення санкцій США проти компаній Роснєфть та Лукойл. Ця призупинка також збіглася з тим, що індійські нафтові заводи також скоротили обсяги закупівлі російської нафти. Це може створити фінансові труднощі для Росії через зниження попиту на її нафту. Китайські національні компанії PetroChina, Sinopec, CNOOC та Zhenhua Oil планують утриматися від купівлі російської нафти, що транспортується морем. У той же час, Китай отримує значні обсяги нафти через трубопроводи. Unipec, торговий підрозділ Sinopec, також припинив закупівлю російської нафти через санкції. США, Європейський союз та Велика Британія ввели санкції проти російських нафтових компаній через події в Україні.

Курс долара підскочив до максимуму з початку року

Національний банк України підняв курс долара та євро відносно гривні до найвищого рівня з кінця січня цього року. Офіційний курс долара на завтра становитиме 41,897 гривень за 1 долар, що на 0,1420 грн вище, ніж попередній. Курс євро також зрос до 48,5502 гривень за 1 євро, що на 0,1812 грн більше. На міжбанку долар також подорожчав і тепер купується-продається за 41,90-41,93 грн/долар. У обмінниках долар і євро також подорожчали. Представники Нацбанку зазначили, що ситуація з курсом гривні контролюється і є обумовлена ринковими та сезонними факторами.

У Нацбанку пояснили, чому дешевшає гривня

Національний банк України відзвітував про контрольовану ситуацію на валютному ринку. Заступник голови НБУ Юрій Гелетій пояснив, що коливання курсу гривні є результатом ринкових та сезонних факторів. Він зазначив, що від початку місяця спостерігається незначна девальвація, але з початку року гривня зміцнилася. НБУ планує дотримуватися політики керованої гнучкості курсу для досягнення цілі зниження інфляції до 5%. Перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук пояснив, що коливання гривні взаємодіють зі світовими тенденціями, зокрема, послабленням долара до євро. Це впливає на валютний ринок через збільшення використання євро в зовнішньоторговельних розрахунках України. Також було згадано, що МВФ тисне на Україну з вимогою девальвації гривні, але ця дія може мати обмежені вигоди для бюджету.

Ціни на нафту підскочили через санкції проти Росії

Світові ціни на нафту різко зросли через нові санкції США проти російських компаній Роснєфть та Лукойл. Це призвело до зростання цін на нафту марок Brent і WTI на лондонській біржі ICE Futures. Аналітики вважають, що через санкції китайські та індійські нафтопереробні заводи, які є основними покупцями російської нафти, можуть шукати альтернативних постачальників. Це може вплинути на ринок нафти в залежності від реакції Індії та того, чи зможе Росія знайти інших покупців. Індія, яка є найбільшим покупцем російської сирої нафти, може скоротити імпорт через нові санкції. Але деякі експерти висловлюють сумніви, чи справді ці санкції призведуть до значного змін у попиті та пропозиції на ринку нафти.

НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку

Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних. Регулятор пояснив, що при таких умовах це допоможе підтримати попит на гривневі інструменти для заощаджень, утримати інфляційні очікування та стабілізувати валютний ринок. Інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики зросли через енергодефіцит і бюджетні потреби. НБУ також попередив про можливе подальше підвищення облікової ставки, якщо зросте інфляційний тиск. Регулятор також змінив прогноз інфляції на майбутні роки. У цілому, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів і є важливим інструментом в монетарній політиці країни.