Південнокорейський фондовий ринок 4 березня зазнав найбільшого падіння. Індекс KOSPI за за результатами сесії обвалився на 12,1% – до 5093,54 пункта. Це найгірше дводенне падіння з часів фінансової кризи 2008 року, пише Bloomberg.
Уже на початку торгів індекс втрачав понад 8%, що призвело до автоматичного призупинення торгів. Обсяги різко зросли на тлі панічних розпродажів. На динаміку вплинула висока концентрація індексу: майже половина його капіталізації припадає на кілька технологічних компаній. Акції Samsung Electronics подешевшали майже на 12%, папери SK Hynix втратили близько 10%.
Додатковим чинником тиску стало різке ослаблення національної валюти. Південнокорейська вона під час торгів уперше за 17 років перевищила рівень 1500 за долар. Центральний банк Кореї заявив про готовність вжити заходів для стримування волатильності та “стадної поведінки” інвесторів.
Міністр фінансів Південної Кореї заявив, що розпродаж був спричинений зовнішніми шоками, а не внутрішніми економічними проблемами.
Ринок опинився під тиском на тлі різкого зростання цін на нафту та загострення війни в Ірані. Ф’ючерси на Brent піднялися майже до 84 доларів за барель. Ринковий стратег Yuanta Securities Деніел Ю зазначив, що Південна Корея переважно залежить від цін на нафту і є вразливою до їхніх коливань. Країна є четвертим за величиною імпортером нафти у світі.
Категорія: Новини бізнесу
Мільярдна угода: Speedtest і Downdetector переходять до Accenture
Акції Ziff Davis зросли на 60% після того, як компанія оголосила про укладення остаточної угоди щодо продажу свого підрозділу Connectivity компанії Accenture за 1,2 млрд доларів. Про це повідомило видання Reuters напередодні, 3 березня.
Американська компанія Ziff Davis погодилася продати свій підрозділ Connectivity, до якого входять застосунок Speedtest компанії Ookla та сервіс моніторингу збоїв Downdetector, консалтинговій компанії Accenture.
Ціна продажу підлягає певним коригуванням на момент закриття угоди. Отримані кошти оподатковуватимуться відповідно до чинного законодавства.
У 2025 році підрозділ Connectivity забезпечив 231 млн доларів виручки, що становить приблизно 16% від загальної виручки Ziff Davis. Компанія очікує, що фінансові результати підрозділу буде класифіковано як припинену діяльність у консолідованій фінансовій звітності як за нинішній, так і за попередні періоди, починаючи з першого кварталу 2026 фінансового року.
Отримані кошти планують спрямувати на загальні корпоративні потреби та розподіл капіталу відповідно до боргових зобов’язань компанії.
Очікується, що угоду закриють найближчими місяцями. До цього часу Ziff Davis продовжить керувати підрозділом.
Фінансовими консультантами Ziff Davis виступили Evercore Group та Citi, юридичним радником з угоди стала компанія Kirkland & Ellis.
Нагадаємо, стримінговий гігант Netflix припинив боротьбу за купівлю компанії Warner Bros, відмовившись підвищити свою пропозицію після того, як Paramount перебив їхню попередню ставку.
Шведи купили українського розробника комп’ютерних ігор за $ 36 млн
В Україні почали виплачувати “дитячу допомогу”
Розпочалися виплати “дитячої допомоги”, і спеціальні рахунки для отримання цих коштів вже можна відкрити в Ощадбанку. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко в Telegram у середу, 4 березня.
“Кошти за програмою єЯсла починають надходити для 1370 людей. Виплата становить 8000 гривень щомісяця при виході на роботу матері, батька чи опікуна, після того, як дитині виповнився один рік. Кошти можна використати для оплати няні, асистента чи садочка”, – написала глава уряду.
Також за словами Свириденко, понад 46 тис. родинам перераховані виплати по догляду за дитиною до одного року.
Премʼєр нагадала, що з початку цього року щомісячна допомога по догляду за дитиною до одного року становить 7000 гривень.
“Уряд працює над розширенням можливостей подання заявок, зокрема через Дію. Отримання допомоги по догляду за дітьми має бути максимально простим, зрозумілим та зручним для родин”, – зазначила прем’єр-міністр.
Свириденко також нагадала, що також діють інші виплати: допомога у звʼязку з вагітністю та пологами і 50 000 гривень при народженні дитини.
Стало відомо, скільки грошей потрібно Україні до наступної зими
Україна має залучити понад 5 млрд євро для підготовки до наступного опалювального сезону. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр енергетики Денис Шмигаль на брифінгу за результатами засідання РНБО щодо Комплексного плану стійкості українських міст і регіонів, передає Інтерфакс-Україна.
“Загалом президентом і прем’єр-міністром було поставлено завдання опрацювати на наступному “енергетичному Рамштайні” питання залучення понад EUR5 млрд для підготовки України до наступного опалювального сезону”, – зазначив він.
За словами Шмигаля, це завдання, над яким Міненерго буде працювати протягом першої половини березня і вестиме переговори з партнерами.
Міністр додав, що на початок опалювального сезону у сховища має бути закачано щонайменше 13 млрд куб. м газу, приблизно так, як було цього сезону.
Україна оновила рекорд з імпорту електроенергії у лютому
Україна у лютому збільшила імпорт електроенергії на 41% – до 1,26 млн МВт-год. проти січня. Про це повідомила компанія ExPro.
“У лютому 2026 року Україна знову досягла рекордних обсягів імпорту електроенергії – 1,26 млн МВт-год. У порівнянні з січнем, імпортовані за місяць обсяги зросли на 41%”, – мовиться у повідомленні.
Найбільшу частку в імпорті займає угорський напрямок – 49% всіх обсягів. При цьому імпорт з Угорщини зріс на 54% порівняно із січнем. Частка Словаччини в імпорті становила 18%.
Тоді як експорт електрики у лютому не здійснювався.
У Британії Sony отримала антимонопольний позов на $2,7 млрд за Playstation
У Великій Британії розпочато масштабний антимонопольний процес проти Sony, який може обійтися компанії майже у 2 млрд фунтів стерлінгів (близько $2,7 млрд), повідомляє Engadget. Позивачі звинувачують виробника у завищенні цін для користувачів екосистеми PlayStation.
Колективний позов охоплює приблизно 12,2 мільйона користувачів і стверджує, що Sony займає домінуюче становище на ринку цифрової дистрибуції ігор та внутрішньоігрового контенту для PlayStation. Згідно з матеріалами справи, компанія фактично має “майже монополію” на продаж цифрових ігор і додаткового контенту через PlayStation Store, що дозволяє їй встановлювати ціни та стягувати 30-відсоткову комісію.
Позов стосується всіх мешканців Великої Британії, які володіли консоллю PlayStation і купували цифрові ігри або здійснювали внутрішньоігрові покупки в період з 19 серпня 2016 року до 12 лютого 2026 року. Справа розглядається у форматі opt-out, тобто всі, хто підпадає під критерії, автоматично включені до процесу без необхідності подавати окрему заяву. У разі успіху позову кожен учасник може отримати компенсацію близько 162 фунтів стерлінгів.
У компанії заперечують звинувачення. За даними Financial Times, Sony заявила, що відкриття доступу до сторонніх цифрових магазинів може створити ризики для безпеки та конфіденційності користувачів. Крім того, у компанії наголошують, що комісія з цифрових продажів частково компенсує низьку маржу або мінімальний прибуток від реалізації самих консолей.
Ірак знизив виробництво нафти і припинив експорт із Курдистану – ЗМІ
Ірак припинив експорт нафти з Курдистану до порту Джейхан у Туреччині. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела.
Зазначається, що транспортування близько 200 тис. барелів нафти на добу було припинено після того, як виробники скоротили видобуток як запобіжний засіб на тлі зростання конфлікту на Близькому Сході.
На даний час у регіоні для місцевого споживання виробляється лише 50 тис. б/д, уточнили співрозмовники.
За даними Iraq-businessnews, компанія Gulf Keystone Petroleum (GKP) оголосила про тимчасову зупинку видобутку на родовищі Шайкан у Курдистані, пославшись на погіршення регіональної ситуації у сфері безпеки. Канадська ShaMaran Petroleum Corp. отримала повідомлення від HKN Energy Ltd. – оператора блоків Атруш та Сарсанг у Курдистанському регіоні – про тимчасове припинення виробництва на обох родовищах з тієї ж причини.
Як повідомляє Daily News, міністерство нафти Іраку звернулося до низки виробників у країні з проханням скоротити видобуток нафти. Відомство пояснює, що закриття Ормузької протоки призвело до порушення міжнародного судноплавства і унеможливило захід танкерів. Так, брак суден у південних портах Іраку та скорочення експорту на деяких терміналах призвело до критичного рівня заповнення резервуарів. Ірак у січні видобував 4,157 млн б/д.
Метінвест почав постачати укриття-криївки для портів та ТЕЦ
Група Метінвест розпочала постачання наземних сталевих укриттів для об’єктів критичної інфраструктури, зокрема морських портів і теплоелектроцентралей (ТЕЦ). Про це повідомила пресслужба групи у вівторок, 3 березня.
За словами операційного директора Метінвесту Олександра Мироненко, наземні укриття мають посилені стінки та захищають персонал об’єкту від уламків під час ракетних і дронових атак. Джерело фото: Метінвест “Такі укриття вже встановлені в українських портах та на ТЕЦ, де важливо забезпечити безперервність виробничих процесів навіть під час обстрілів. Для енергоємної та експортоорієнтованої економіки критично важливо, щоб працювали й порти, й енергетика. Тому ми допомагаємо убезпечити персонал на цих об’єктах, а також облаштовуємо сховища на власних підприємствах”, – сказав він.
В пресслужбі Метінвесту додали, що наразі група також реалізує проєкт Цитадель, який передбачає будівництво повноцінних укриттів для цивільного населення. Одне сховище зведено в Бородянці Київської області, ще кілька перебувають на етапі будівництва в Запоріжжі, а також ведуться перемовини з громадами щодо розширення проєкту. Зокрема, планується протягом року встановити кілька десятків таких об’єктів.
Головною перевагою сталевих укриттів в Метінвесті назвали швидкість монтажу: їх можна встановити за три-чотири тижні, тоді як спорудження бетонних аналогів триває до півроку.
Окрім того, компанія постачає сталеві “криївки”-укриття захисникам України. За інформацією Метінвесту, загалом в межах ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова до ЗСУ поставлено близько 900 криївок. Масове постачання на фронт модульних бліндажів-“криївок” компанія розпочала в 2023 році.
Вартість фрахту нафтових супертанкерів рекордно злетіла
Вартість фрахту нафтових супертанкерів на Близькому Сході зросла до рекордних максимумів в умовах ескалації конфлікту в регіоні та фактичної зупинки руху суден через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Reuters у вівторок, 3 березня.
Ставка фрахту танкера класу VLCC на маршруті Близький Схід – Китай досягла 419 пунктів (W419) за міжнародною фрахтовою шкалою Worldscale (відсоток від базової фіксованої ставки, яка встановлюється для кожного основного маршруту на початку року), що відповідає 423 736 доларів на добу. Танкери VLCC містять 2 млн барелів нафти.
Вартість фрахту збільшилася вдвічі порівняно з 27 лютого, причому ще минулого тижня ставки сягнули шестирічних максимумів.
28 лютого США та Ізраїль розпочали спільну масштабну військову операцію проти Ірану. У відповідь Тегеран завдає масованих ракетних і дронових ударів по Ізраїлю, а також по американських військових базах та об’єктах у країнах Перської затоки.
Конфлікт продовжує розростатися – Іран завдає ударів по танкерам в Ормузькій протоці, через який проходить близько 20% світових нафтових потоків.
Ставки фрахту танкерів для перевезення скрапленого природного газу 2 березня злетіли більш ніж на 40% після того, як держкомпанія Катару Qatar Energy оголосила про зупинення виробництва СПГ.
Вартість фрахту танкерів для перевезення СПГ через Атлантику підскочила на 43%, до 61 500 доларів. На Тихоокеанському маршруті вона зросла на 45%, до 41 000 доларів. За прогнозом аналітиків, цього тижня ставки фрахту СПГ-танкерів можуть піднятися вище за 100 000 доларів.
Україна експортувала 270 тис. тонн за пів року
За перші шість місяців маркетингового року Україна експортувала 270 тис. тонн цукру, найбільші постачання спрямували до Лівану, Сирії та ЄС. Про це повідомила Національна асоціація цукровиків Укрцукор у вівторок, 3 березня.
Загалом, основними напрямками українського експорту в цей період стали:
Сезон цукроваріння-2025 Україна завершила з показником 1,72 млн тонн цукру, нагадує Інтерфакс-Україна. Попри скорочення посівних площ на 23% (до 199 тис. га) обсяг виробництва впав лише на 4% завдяки рекордній врожайності у 58 тонн/га та високій цукристості сировини (17,6%). Вихід цукру становив 15,17%.
Раніше в Європарламенті відбулися слухання щодо переваг агроторгівлі між Україною та ЄС. Їх результати продемонстрували, що український агроекспорт став не просто важливим, а критично необхідним для продовольчої безпеки Європи. Чотири країни ЄС хочуть ще більших обмежень для української агропродукції