Місяць: Березень 2026

Розбій посеред Європи Інцидент стався 5 березня, під час регулярного транспортування коштів між банківськими установами Європи та України. У машинах перебували сім працівників інкасації, котрі супроводжували вантаж. За інформацією Міністерства закордонних справ України, автомобілі перевозили приблизно 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та близько 9 кілограмів золота.
Угорські силові структури затримали інкасаторів і вилучили транспортні засоби разом із грошима та дорогоцінними металами. У Будапешті пояснили свої дії підозрами у можливому відмиванні коштів, у зв’язку з чим Національна податкова та митна служба Угорщини відкрила відповідне кримінальне провадження.
Українська сторона різко розкритикувала ці дії. У Міністерстві закордонних справ заявили, що перевезення здійснювалося на законних підставах і відповідало міжнародним правилам банківської інкасації. Київ також вимагав негайного звільнення співробітників банку та повернення вилучених цінностей.
Згодом стало відомо, що інкасаторів вдалося повернути до України. Водночас кошти й дорогоцінні метали, що вони перевозили, залишилися на території Угорщини. Крім того, уряд Угорщини ухвалив окреме рішення, котре дозволяє вилучити валюту та інші цінності з інкасаторських автомобілів, аби надати своїм діям юридичне обґрунтування.
Між тим під час затримання українських інкасаторів Угорщина порушила одразу три конвенції. Не дивлячись на їхній статус свідків, чоловіків понад добу тримали у кайданках і перевозили із зав’язаними очима. Ба більше, угорські правоохоронці зробили все можливе, аби затримані українці не мали жодної підтримки, на них чинився психологічний та фізичний тиск.
Нині українська влада продовжує вимагати повернення викрадених цінностей та розглядає можливість міжнародних юридичних і політичних кроків для врегулювання ситуації.
Інцидент викликав значний резонанс у політичних та фінансових колах, адже йдеться про один із найбільш незвичних конфліктів навколо банківських перевезень у Європі за останні роки. “Голова Нацбанку України (Андрій Пишний – ред.) офіційно звернувся до Європейської комісії та Європейської служби зовнішніх справ із проханням “виступити в ролі незалежної третьої сторони” для з’ясування обставин затримання українських громадян та вилучення готівки Угорщиною минулого тижня”, – повідомив журналіст Радіо Свобода Ріхард Джозвяк. Дії Угорщини мають коментувати психіатри Формально для Угорщини викрадення українських інкасаторів було відповіддю на зупинку нафтопроводу Дружба (нагадаємо, ураженого російським обстрілом). Реально ж, відзначає журналіст Лариса Волошина, це є спробою створити “зовнішнього ворога” з України в очах угорського суспільства напередодні виборів.
Між тим журналістський проєкт VSquare, що спеціалізується на розслідуваннях у Центральній Європі, повідомив із посиланням на джерела в європейських службах безпеки, що Кремль на початку березня (який дивний збіг) направив до Будапешта групу російських політтехнологів і представників ГРУ. Операцію начебто очолює перший заступник керівника адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко.
За даними розслідування, російські фахівці можуть допомагати координувати інформаційні кампанії та політичні меседжі, організовувати роботу у соцмережах і медіа, застосовувати методи політичного впливу, котрі раніше використовувалися Росією під час виборів в інших країнах, зокрема в Молдові. І викрадення українських інкасаторів, можливо, є плодом такої співпраці.
При цьому ЄК непублічно тисне на Володимира Зеленського, аби транспортування нафти по Дружбі було відновлено, а президент України вимагає від європейців саме публічних пояснень щодо цього. Але можна почекати 12 квітня, бо причина того, що відбувається – в угорських парламентських виборах, визначив в ефірі Фабрики новин політолог Олег Саакян.
За словами експерта, “Орбан агонізує, і він готовий підіймати ставки буквально до захмарних, антиукраїнська істерія – це один з небагатьох інструментів, які у нього в руках є, і якими він намагається махати зраз на всі боки”.
При цьому жарт Зеленського про те, що він “дасть адресу Орбана ЗСУ”, котрий пролунав ще до цього інциденту, політолог називає “пострілом собі у ногу”. Але дії Орбана по викраденню українських інкасаторів вважає взагалі “розрядженням у власну ногу гранатомету”. Це був абсолютно шалений крок, але Орбан таким чином врятував Зеленського від наслідків невдалого жарту, додає Саакян.
Однак неочікувана вимога до Зеленського вибачитися перед Орбаном, що пролунала з вуст лідера угорської опозиції Петера Мадяра, пояснюється тим же: вочевидь, це спроба не дати чинному прем’єрові розіграти карту “зовнішнього ворога”. Тобто тут теж “нічого особистого”, лише вибори, що стрімко наближаються.
Втім Орбана мають вгамувати самі європейці, чим вони нині й займаються, констатує Саакян. “Позиція України по Дружбі для європейських партнерів виглядає зрозумілою, але не зовсім конструктивною, її потрібно тонше розігрувати. Але після дій Орбана з інкасаторами всі переключилися з того, що Україну потрібно до чогось там примушувати, на Угорщину, бо вона зовсім не в адекваті. Тобто, не було би щастя, та нещастя допомогло”, – вказує він. Водночас підкреслюючи, що угорські провокації Україні потрібно було ігнорувати ще на самому початку. “Віддати коментування Міністерству охорони здоров’я, хай вони коментують. Будуть особливі загострення заяв – мав би виходити, я не знаю, директор київського психоневрологічного диспансеру й коментувати, що спікер МОЗ був неправий, це вкрай непрофесійно, тут є ознаки абсолютно іншого діагнозу. І якщо пресслужбі МОЗ потрібен тренінг з цього приводу, вони готові надати. Зрозуміло, розігрувати це в пас, просто висміювати”, – порадив він напівжартома. Тобто, спілкуватися з угорською владою було би краще “устами третьорядних, напівформальних спікерів”. Принагідно натякаючи і на те, що Угорщина загалом достатньо часто займає неправильний бік в історичному процесі.
А кошти Україні мають повернути, принаймні, страховики. Бо готівковий груз з австрійського Райфу, захоплений Орбаном, є нічим іншим, як переведеною з електронної у фізичну форму валютою українського державного банку.
Ірина Носальська