У Родопських горах на півдні Болгарії археологи виявили унікальний артефакт – камінь із вирізьбленою картою зоряного неба, який може бути однією з найдавніших спроб зобразити нічне небо в камені. Камінь розміром 2×3 метри має на собі 56 конічних заглиблень, що, ймовірно, символізують зорі різної яскравості. На ньому відтворені кілька сузір’їв, таких як Велика Ведмедиця, Лев, Кассіопея, Лебідь, Ліра та Плеяди. Камінь датується приблизно 2000-500 роком до нашої ери і може бути використаний як своєрідний зоряний годинник для відстеження сезонних змін. Поруч із ним знайшли ще одну брилу з циліндричним заглибленням, яка, ймовірно, утворювала ритуальний або навігаційний комплекс. Дослідники закликають включити камінь до археологічного реєстру Болгарії, і наразі проводять додаткові дослідження на місці знахідки.
Позначка: Зірки
-
Телескоп Вебба показав, як народжуються зорі
NASA поділилося новими знімками туманності NGC 6334, більш відомої як “Котяча Лапа”, які зробив космічний телескоп Джеймса Вебба, передає ABC News.
На фото – величезні “пальці”, всередині яких формуються молоді зорі. Це одна з найближчих до нас ділянок масового зореутворення – вона розташована за 4000 світлових років у сузір’ї Скорпіона.
На фото в ближньому інфрачервоному діапазоні можна розгледіти:- Помаранчево-коричневий пил – це зоряний матеріал.
- Темні порожнини – щільні нитки пилу, де народжуються зорі.
- Вогненно-червоні згустки ближче до центру – саме там зараз формуються нові світила.
- Синьо-білі зорі в нижньому лівому куті – масивні й уже “очистили” простір довкола себе своїм випромінюванням.
- Яскравий червоно-помаранчевий овал у верхньому куті – ймовірно, щільна область, де лише починається зореутворення.
Попри десятиліття спостережень, астрономи досі не повністю розуміють, як великі хмари газу й пилу перетворюються на зорі. Завдяки чутливості телескопа Вебба вчені отримали змогу дослідити цей процес.
“Через три роки від початку місії Вебб продовжує здійснювати своє завдання, розкриваючи раніше приховані аспекти Всесвіту, від процесу зореутворення до деяких найдавніших галактик” – зазначив Шон Домагал-Голдман, в.о. директора астрофізики NASA. -
Телескоп Джеймса Вебба знайшов унікальних коричневих карликів
Космічний телескоп імені Джеймса Вебба виявив дев’ять нових коричневих карликів у Молекулярній хмарі Персея – це регіон активного зореутворення, що розташований приблизно за 1000 світлових років від Землі. Про це повідомляє видання Space.
Коричневі карлики – це астрономічні об’єкти, які формуються як зірки, але не мають достатньо маси, щоб запустити термоядерний синтез водню. Їх іноді називають “невдалими зірками”.
Серед нових знахідок -два надзвичайно малі об’єкти, маса яких становить лише вдвічі більше, ніж у Юпітера. Це кидає виклик попереднім уявленням, згідно з якими мінімальна маса коричневого карлика мала б становити щонайменше 13 мас Юпітера.
Ще одна сенсація: один із карликів має диск із пилу та газу, схожий на ті, з яких формуються планети. Астрономи вважають, що цей об’єкт потенційно може бути “будівельним майданчиком” для нових світів.
Крім того, у спектрах кількох карликів виявили сліди загадкових вуглеводнів – сполук водню й вуглецю, які досі фіксували лише в атмосфері Сатурна та його супутника Титана. Їх походження в цій частині галактики залишається невідомим і стане предметом майбутніх досліджень.