Глава Міністерства оборони України Денис Шмигаль повідомив, що виробники оборонно-промислового комплексу отримали понад 1,5 млрд гривень державної підтримки для відновлення своєї діяльності. Ця підтримка була спрямована на ліквідацію наслідків ворожих атак і відновлення виробництва. Міністерство оборони також розробляє комплексний план заходів, щоб захистити український оборонний промисловий комплекс від майбутніх ударів, який включає в себе зміну географії виробництва, релокацію спроможностей критично важливих підприємств, переміщення виробництв з районів, де російська армія застосовує комп’ютерно-арифметичні блоки, а також будівництво підземних виробничих комплексів. Шмигаль підкреслив, що ці заходи призначені для забезпечення безпечних умов для розвитку української оборонної промисловості та для забезпечення українських воїнів необхідними ресурсами.
Позначка: Військове провадження
-
У Китаї заявили про створення наддешевої гіперзвукової ракети
Китайська аерокосмічна компанія Lingkong Tianxing представила гіперзвукову планерну ракету YKJ-1000 із заявленою дальністю польоту до 1300 км і максимальною швидкістю близько 7 Махів. Про це повідомляє South China Morning Post.
Ракета вже перейшла у масове виробництво після успішних бойових випробувань.
Собівартість однієї YKJ-1000 може становити близько 700 тис. юанів (приблизно 99 тис. доларів). Для порівняння, вартість одного перехоплювача SM-6 перевищує 4,1 млн доларів, що більш ніж у 40 разів дорожче за нову китайську ракету. Перехоплювач комплексу THAAD обходиться у 12-15 млн доларів за одиницю, а ракети Patriot PAC-3, які прагне закупити Тайвань, коштують від 3,7 до 4,2 млн доларів.
Таке значне розходження у вартості між дешевим наступальним озброєнням і дорогими засобами протиракетної оборони здатне змінити логіку сучасних бойових дій, пише видання.
Військовий коментатор Вей Дунсюй в етері CCTV заявив, що така ракета може стати вкрай конкурентоспроможною на міжнародному ринку озброєнь. Багато держав досі не розробили власні гіперзвукові системи, а модель із великою дальністю, значною руйнівною потужністю та високою здатністю долати оборону могла б стати затребуваною продукцією завдяки надзвичайно низькій ціні.
Експорт такого озброєння може дати малим державам можливість кидати виклик великим військовим країнам, що теоретично змінює стратегічний баланс і створює загрозу сучасним бойовим кораблям, зокрема авіаносцям.
Як ми вже писали, третій китайський авіаносець Фуцзянь розпочав свої перші ходові випробування у відкритому морі.
Китай збільшив площу для виробництва ракет і обігнав США – CNN -
Шмигаль розповів про грантову програму для виробників компонентів БпЛА
Міністр оборони Денис Шмигаль оголосив про запуск спеціальної грантової програми для українських виробників компонентів безпілотних систем. Про це повідомляє пресслужба відомства.
Міноборони кодифікувало вже понад 250 найменувань компонентів безпілотників. Серед них найбільшу частку становлять засоби автодонаведення та керування боєприпасами, елементи систем зв’язку й керування. Також кодифікуються елементи живлення, засоби запуску та посадки, окремі елементи корпусу та інші складові.
“Критично важливо забезпечити вітчизняний ОПК компонентами саме від українських виробників. І відтепер ринок комплектуючих стає одним із ключових пріоритетів оборонного кластеру Brave1”, – зазначив Шмигаль.
Він додав, що серед інших інструментів підтримки також працює:- проєкт “Бібліотека комплектуючих” – цифрова платформа, де українські компанії-виробники БпЛА, НРК, РЕБ/РЕР можуть знаходити виробників компонентів і налагоджувати партнерство. У “Бібліотеці” вже зареєстровано 230 користувачів та розміщено понад 150 найменувань продукції.
- грантова програма “Зроблено для Перемоги”, спрямована на підтримку підприємств, що виробляють компоненти озброєння та військової техніки.
- програма пільгового кредитування для масштабування критично важливих підприємств ОПК. Українські підприємства отримали кредитів на 5 млрд грн.
“Ми запускаємо нову ініціативу з підтримки виробників компонентів на базі Brave1. Наша стратегічна мета – досягнути незалежності у виробництві ключових комплектуючих, а згодом Україна має всі шанси стати компонентною базою для цивілізованого світу”, – додав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Інструменти підтримки виробників сукупно мають дати той результат, який ворог відчує на полі бою, заявив Шмигаль.
“Розвиток компонентної бази України має значення не лише для України. Це важливо для всього вільного світу. Запросив іноземні компанії інвестувати в Україну, налагоджувати спільне виробництво та R&D. Розвиток українських компонентів – це інвестиція у нашу спільну безпеку”, – резюмував він. -
ЄС розвиватиме оборонну співпрацю з Україною
Європейський Союз підтвердив свою готовність розвивати співпрацю в оборонній галузі з Україною. Міністр оборони Денис Шмигаль зазначив, що ЄС виявляє лідерство у наданні допомоги Україні, а також висловив вдячність за підтримку. Сторони обговорили спільні оборонні ініціативи, які мають зміцнити як Україну, так і Європу. Також було згадано про важливість використання заморожених російських активів на користь України. Раніше було оголошено про запуск спільного виробництва безпілотників з Нідерландами та підписано угоду з Норвегією щодо виробництва дронів.
-
Україна та Нідерланди запустили виробництво дронів
Міністр оборони Денис Шмигаль оголосив про підписання угоди з міністром оборони Нідерландів Рубеном Брекельмансом про спільне українсько-нідерландське виробництво безпілотників. Згідно з угодою, дрони будуть вироблятися як в Україні, так і в Нідерландах, а потім передані українським Силам оборони. Також Нідерланди виділили €250 млн на ініціативу PURL. Раніше було укладено угоду про спільне виробництво дронів між Україною і Норвегією.
-
Україна та Норвегія уклали угоду про спільне виробництво дронів
Україна та Норвегія уклали угоду про спільне виробництво дронів. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль в Telegram у неділю, 30 листопада. Відповідний документ підписали з міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком.
“Це важливий крок, який дозволить масштабувати наші спроможності та посилити оборону України. Наступний етап – швидко розгорнути пілотну виробничу лінію у 2026 році та паралельно працювати над подальшим збільшенням потужностей”, – зазначив Шмигаль.
За його словами, Україна поділиться з Норвегією своїм досвідом та інноваціями. У свою чергу отримає сильний виробничий майданчик, який забезпечить українських воїнів сучасними дронами, а також науково-дослідну і конструкторську співпрацю з провідними норвезькими установами.
Нагадаємо, раніше Україна та Британія підписали ліцензійну угоду про український дрон-перехоплювач Octopus. Це крок до його майбутнього виробництва БпЛА на території Сполученого Королівства. Латвія виділить 15 млн євро в межах Коаліції дронів
-
РФ “стала світовим лідером” з виробництва снарядів і бомб – Ростех
За останніми заявами генерального директора Ростеху Сергія Чемезова, Росія стверджує, що тепер вона перегнала весь світ у виробництві снарядів і бомб. Він заявив, що російські підприємства постачають величезні обсяги військової техніки, включаючи літаки, танки, гаубиці та інше озброєння. Раніше ж генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначав, що щороку Росія виробляє вчетверо більше боєприпасів, ніж увесь Альянс. Однак останні аналізи показують, що Росія збільшила виробництво снарядів більш ніж у 11 разів порівняно з попереднім роком. Це може свідчити про спробу Росії зберегти свої позиції на світовому ринку озброєнь, незважаючи на втрати через війну в Україні.
-
Rheinmetall планує до 2030 року наростити обороти в п’ять разів
Найбільший оборонний концерн Німеччини Rheinmetall планує збільшити свій річний оборот з 9,8 млрд євро у 2024 році до 50 млрд до 2030 року. Глава концерну Армін Паппергер повідомив, що це зростання пов’язане з ростом замовлень через війну Росії проти України. Попит на військову техніку та боєприпаси зростає у країнах НАТО, і оборот Rheinmetall майже подвоївся з 2021 року. Концерн планує значно збільшити виробництво боєприпасів і снарядів до 2030 року. Крім того, Rheinmetall планує продати цивільний автомобільний підрозділ, який не виправдав очікувань. Інвестиції у завод в Литві складають 400 млн євро.
-
ЄС спрямує €140 млн на українські технології подвійного призначення
Європейський Союз вперше дозволив використовувати кошти з програми Ukraine Facility для підтримки технологій подвійного призначення. Заступниця міністра оборони України, Ганна Гвоздяр, на Rebuild Ukraine Expo у Варшаві повідомила про це. Ця підтримка спрямована на виробників навігаційних та комунікаційних систем, дронів, аерокосмічних технологій та точної металургії. Розширення Ukraine Facility на ці технології є результатом спільної роботи України та ЄС, що дозволяє отримати фінансовий ресурс для компаній на суму понад 140 млн євро. Це сприятиме розвитку українських компаній, залученню інвестицій та створенню продуктів, які підсилюють стійкість України та Європи. Україна також планує відкрити офіси з експорту зброї у Данії та Німеччині, а також проводить переговори з американськими оборонними компаніями.
-
Українські компанії фігурують у санкційному списку США
Українські компанії опинилися під санкціями США через ймовірну причетність до іранського виробництва балістичних ракет та безпілотних літальних апаратів. Як уточнюється, іранський агент із закупівель Бахрам Табібі використовував дві підставні структури – зареєстровані в Україні компанії – для реалізації своїх цілей. Про це в середу, 12 листопада, інформує сайт Міністерства фінансів США.
Представник відомства, Джон К. Герлі, зазначив, що Іран активно користується глобальними фінансовими системами для відмивання грошей і забезпечення своїх програм зі зброї, а також підтримки терористичних угрупувань.
У мінфіні США наголосили, що мета обмежень – перекрити Ірану доступ до технологій, необхідних для створення зброї, яку Тегеран постачає Росії для війни проти України.
До американського санкційного списку потрапили 32 фізичних та юридичних осіб із різних країн, включаючи Іран, ОАЕ, Туреччину, Китай, Індію, Німеччину та Україну. Від України під санкції потрапили компанії ГК Імператив Україна та Екофера.
Як стало відомо, ці українські компанії були залучені до постачання аерокосмічних матеріалів, таких як індикатори положення та магнітометри, іранській державній компанії Iran Aircraft Manufacturing Industries Corporation (HESA). Остання займається виробництвом військових літаків і безпілотників Ababil для збройних сил Ірану.
Повідомляється, що у схемі брала участь громадянка Ірану Батул Шафієї, яка здійснювала перекази коштів українським компаніям та організовувала постачання продукції компанії Екофера до Ірану.
Ще один іранець, Саїд Пахлавані Неджад, виступав посередником між українськими фіктивними компаніями та HESA. Він сприяв продажу компонентів генераторів, двигунів, індикаторів орієнтації, сенсорів та іншого обладнання для потреб цієї іранської компанії.
Відомо з відкритих джерел, що ТОВ ГК Імператив Україна зареєстроване в Харкові. Основний напрямок діяльності компанії – оптова торгівля товарами господарського призначення.
Нагадаємо, 27 вересня Рада Безпеки ООН відновила ембарго на постачання зброї та інші санкції проти Ірану з ініціативи Великої Британії, Франції та Німеччини. Рішення прийнято на тлі звинувачень Тегерану у порушенні ядерної угоди 2015 року. Тегеран розкритикував відновлення санкцій ООН.
Раніше повідомлялося, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко після переговорів із президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив про наміри розвивати співпрацю з цією країною, зокрема у військовій сфері.