У Фінляндії, в місті Міккелі, було відкрито штаб сухопутних військ НАТО в Північній Європі, неподалік від кордону з Росією. Міністр оборони країни наголосив на важливості сухопутної оборони і висловив бажання, щоб НАТО було сильним у цьому напрямку у країнах Північної Європи. Штаб розпочав роботу на початку вересня і має за завдання планувати дії країн-членів НАТО в мирний час, а також командувати військами НАТО у разі війни. Штаб очолюють норвежець та фінський генерал, а йому підпорядковане командування НАТО в Норфолку. У штабі працюватимуть офіцери з семи країн, а в мирний час там буде близько 50 постійних співробітників.
Позначка: Війська
ISW: У РФ проблеми з логістикою і особовим складом
Звіт Інституту вивчення війни (ISW) показує, що російські війська мають проблеми з логістикою та нестачею особового складу на деяких напрямках фронту. У Сумській області вони не можуть просунутися через опір українських сил. Росіяни також стикаються з труднощами на Харківському, Куп’янському, Боровському та інших напрямках. Вони намагаються використовувати невеликі групи для просування, але часто зазнають втрат через українські безпілотники. У районі Новопавлівського напрямку є деяке просування російських військ, але місцевість тут ускладнює їхні дії. Загалом, російське командування перегруповує сили для наступальних операцій, але нестача ресурсів і особового складу обмежує їхню діяльність. Українські сили демонстрували успіхи в Сумській та Запорізькій областях, що спростували російські претензії про перемоги.
Трамп забажав приєднатися до термінового збору генералів
Президент США Дональд Трамп несподівано приєднався до сотень генералів та адміралів, яких терміново закликали зібратися на військовій базі у Квантіко, штат Вірджинія. Цю зустріч ініціював глава Пентагону, а присутність Трампа ускладнює організацію безпеки заходу. Президент сподівається зарядити бойовим духом керівництво Збройних сил США під час цієї зустрічі. Захід є майже безпрецедентним для американського війська, а участь в ньому вимагає від високопосадовців перетинати тисячі миль.
Трамп наказав відправити війська у Портленд
Президент США Дональд Трамп наказав міністру війни Піту Гегсету відправити війська для захисту міста Портленд у штаті Орегон, яке, за його словами, постраждало від війни. Трамп також зазначив, що це рішення було прийнято на прохання міністра внутрішньої безпеки Крісті Ноем. Він вважає, що місто та об’єкти ICE піддаються нападам з боку руху Antifa та інших внутрішніх терористів. Трамп заявив, що готовий вжити усіх можливих заходів для захисту цих об’єктів, включаючи застосування сили.
Трамп направляє Нацгвардію у Мемфіс
Президент США Дональд Трамп вирішив вислати Національну гвардію до міста Мемфіс у штаті Теннессі для боротьби зі злочинністю. Губернатор Теннессі Білл Лі звернувся до Трампа з проханням втрутитися через зростання рівня злочинності в місті, хоча офіційні статистики поліції свідчать про протилежне. Трамп також заявив, що планує вислати до Мемфісу групу федеральних відомств для підтримки: ФБР, DEA, ICE та Службу маршалів США. Він стверджує, що після втручання в міську злочинність у Вашингтоні практично зникла. Також Трамп зазначив, що після Мемфісу можуть слідувати Чикаго, Сент-Луїс, Балтимор та Новий Орлеан. Крім того, він нагадав про минулі випадки розгортання Національної гвардії в Мемфісі в 1968 та 1978 роках. Деякі політики та громадські діячі висловили критику щодо цього рішення президента.
Хорватія не відправлятиме війська в Україну
Хорватія не планує відправлення свої військових в Україну в межах потенційних гарантій безпеки. Про це заявив міністр оборони Хорватії Іван Анушич на пресконференції у Загребі зі словенським міністром оборони Борутом Сайовичем, передає HRT.
“Останніми днями події розвиваються дуже швидко, і в деяких рішеннях, ухвалених певними країнами-членами НАТО та “коаліцією рішучих”, згадується можливість відправки цих солдатів. Хорватія не бере в цьому участі”, – зазначив він.
Глава хорватського Міноборони сказав, що Хорватія продовжуватиме допомагати Україні “у всьому, у чому ми допомагали досі – політична підтримка, допомога з обладнанням, зброєю та фінансова допомога, все, що потрібно”.
Міністр оборони Словенії Борут Сайович сказав, що його країна надішле своїх солдатів в Україну тільки у межах потенційної місії ООН – для якої потрібне схвалення Ради безпеки, органу, де Росія і Китай мають право вето.
Як рішення “коаліції охочих” роздратувало Путіна
Президент Росії Володимир Путін заявив у п’ятницю, 5 вересня, що будь-які західні війська, розгорнуті в Україні, “будуть законними цілями” для атаки Москви. Так він пригрозив союзникам Києва, які обговорюють заходи щодо гарантій безпеки. “Законні цілі для знищення” Зазначимо, що заява Путіна прозвучала наступного дня після того, як президент Франції Еммануель Макрон заявив, що 26 країн зобов’язалися надати Україні післявоєнні гарантії безпеки, включаючи міжнародні сили на суші, морі та в повітрі.
Росія давно стверджує, що однією з причин початку війни проти України було бажання перешкодити прийняттю Києва до складу НАТО та розміщенню військ Альянсу в Україні.
“Тому, якщо якісь війська там з’являться, особливо зараз, під час військових операцій, ми виходимо з того, що це будуть законні цілі для знищення”, – сказав Путін на економічному форумі у Владивостоці.
“І якщо будуть прийняті рішення, які ведуть до миру, до довгострокового миру, то я просто не бачу сенсу в їхній присутності на території України, крапка”, – додав він. Під загрозою війська США? Коментарі Путіна підкреслили ультиматум Москви щодо форми майбутніх гарантій безпеки для України за будь-якою угодою.
Коаліція охочих: Німеччина зробила заяву про армію
Уряд Німеччини за результатами зустрічі Коаліції охочих, що відбулася 4 вересня в Парижі, оприлюднив підсумкову заяву, в якій окреслив готовність до посилення підтримки України. Зокрема, йдеться про розширення фінансування, постачання озброєння та програму навчання військових Збройних сил України.
У заяві підкреслюється, що Німеччина зосереджується на практичній підтримці української армії. Водночас питання розміщення німецьких миротворчих сил в Україні лишається відкритим. Відповідне рішення буде прийняте “у належний час” після уточнення умов і рамок такого втручання.
У документі зазначено, що ключові чинники для рішення включатимуть масштаби та характер участі США, а також результати переговорного процесу щодо стабілізації ситуації. Остаточне слово щодо національного військового мандату належатиме Бундестагу.
“Це вплине, серед іншого, на тип і масштаб будь-якої участі США та результат переговорного процесу. Бундестаг вирішить питання національного мандату”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, у заяві йдеться про готовність європейських країн внести суттєвий вклад у гарантування безпеки України після досягнення дипломатичних домовленостей. Німеччина відіграватиме важливу роль у цьому процесі.
Також наголошено, що разом із партнерами по коаліції Німеччина продовжуватиме всіляко підтримувати Україну.
Нагадаємо: Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих.
Раніше президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.
Рим, Варшава і Бухарест не розмістять війська в Україні
Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих, яка об’єднує представників 35 країн.
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні зазначила, що Рим не планує відправляти італійських військових в Україну. Натомість вона наголосила на готовності Італії підтримувати проєкти з моніторингу та навчання за межами України, спрямовані на досягнення тривалого миру. Мелоні також запропонувала створення нового механізму колективної безпеки, подібного до статті 5 НАТО, який би забезпечував спільну відповідь на агресію проти будь-якої країни-учасниці.
Президент Румунії Нікушор Дан підтвердив, що Бухарест також не відправлятиме військових до України. За його словами, рішення ухвалено в результаті консенсусу з політичними силами країни. Румунія готова долучитися до миротворчих операцій та стабілізаційних місій для сприяння врегулюванню конфлікту.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зауважив, що Варшава не планує розміщувати польські війська на території України як у період активного протистояння, так і після закінчення воєнних дій. Польща натомість пропонує підтримку в логістиці, а також різні види допомоги, які не передбачають прямого залучення військових до конфліктної зони.
Тим часом президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.
Нагадаємо, що на зустрічі Коаліції рішучих, що відбулася 4 вересня, європейські лідери обговорили розміщення військових сил на території України та вже дійшли попереднього розуміння щодо чисельності солдатів. Цю інформацію підтвердив президент України Володимир Зеленський
Союзники визначилися з приблизним числом солдатів для України
На зустрічі “коаліції рішучих”, що відбулася 4 вересня, європейські лідери обговорили розміщення військових сил на території України та вже дійшли попереднього розуміння щодо чисельності солдатів. Цю інформацію підтвердив президент України Володимир Зеленський під час пресконференції, яка пройшла після зустрічі в Парижі.
Він зазначив, що існують домовленості про присутність іноземних військ, однак конкретна кількість солдатів поки не оприлюднюється. За словами Зеленського, сторони вже обмінялися даними щодо приблизної чисельності тих, хто погодився взяти участь.
Український лідер додав, що військова присутність союзників передбачатиметься у трьох форматах – у повітрі, на морі та на суші.
Нагадаємо, президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що ЄС завершив роботу над гарантіями безпеки для України, які наразі готові до політичного затвердження.
Макрон також заявив, що європейські країни готові надати гарантії безпеки Україні як частину умов мирної угоди. Німеччина зі свого боку висловила готовність підтримати Збройні сили України в рамках цих гарантій, запропонувавши коаліції охочих свій внесок у забезпечення безпеки.