Українські військові проводять контратаки на Гуляйпільському напрямку та на межі Дніпропетровської і Запорізької областей, відновлюючи контроль над населеними пунктами та витісняючи російські сили. За словами речника Сил оборони Півдня Владислава Волошина, противник зазнав значних втрат і протягом тижнів не має просування на цих ділянках фронту, передає Укрінформ.
Він зауважив, що на цьому напрямку ЗСУ вже мають певні результати, втім, додав, що вони проміжні.
Нині Сили оборони проводять зачистки населених пунктів, оскільки ворог застосовує тактику інфільтрації, намагаючись закріпитися в окремих районах. Дії відбуваються на декількох ділянках фронту, зокрема на адміністративній межі Дніпропетровської та Запорізької областей, а також на Гуляйпільському напрямку.
“Противник вже протягом декількох тижнів немає жодних успіхів, зазнав великих втрат і не мав жодного просування”, – запевнив Волошин.
Саме через це, зауважив речник, противник змістив активність на південний захід від Гуляйполя, активніше діє біля населеного пункту Залізничне. Також ворог намагається просунутись у бік Мирного.
Окрім того, російські війська намагалися атакувати біля населеного пункту Чарівне та застосовують авіаудари.
“На декількох ділянках фронту ми перехопили бойову ініціативу”, – резюмував Волошин.
Позначка: Війна
Розстріл українського полоненого впритул: перед судом постане росіянин
До суду скеровано обвинувальний акт на військового Росії, який 18 червня 2025 року розстріляв полоненого воїна Державної прикордонної служби України під час боїв на Сумщині. Про це повідомила пресслужба СБУ у вівторок, 10 березня.
Зазначається, що наступного дня після вчинення злочину росіянин уже сам потрапив у полон до Сил оборони. Перебуваючи під вартою, він намагався приховати свою вину, щоб уникнути максимального покарання.
Втім, співробітники СБУ відновили хронологію злочинних дій російськогог військового і задокументували факт убивства українського полоненого.
Слідство встановило, що воєнний злочин вчинив громадянин РФ із позивним “Бурят” – старший стрілець 2-ї роти морської піхоти 810-ї окремої бригади морської піхоти Чорноморського флоту РФ.
За матеріалами справи, 18 червня 2025 року він у складі штурмової групи військ РФ атакував позиції Сил оборони в районі селища Миропілля на Сумщині. Під час бою у полон до окупантів потрапив український прикордонник, якого “Бурят” разом зі ще одним росіянином спочатку допитали, а потім розстріляли з табельної зброї.
Встановлено, що “Бурят” та його спільник розстріляли полоненого впритул із автоматів Калашникова, після чого по рації доповіли своєму командуванню про ліквідацію українського воїна.
Наступного дня Сили оборони вибили ворога із зайнятих позицій і затримали Хамгушкєєва як одного з небагатьох уцілілих з ворожого підрозділу.
На підставі зібраних доказів “Бурят” обвинувачується у вчинені воєнних злочинів. Йому загрожує довічне позбавлення волі.
ЗСУ відновлюють контроль над селами біля Гуляйполя
Українські військові проводять контратаки на Гуляйпільському напрямку та на межі Дніпропетровської і Запорізької областей, відновлюючи контроль над населеними пунктами та витісняючи російські сили. За словами речника Сил оборони Півдня Владислава Волошина, противник зазнав значних втрат і протягом тижнів не має просування на цих ділянках фронту, передає Укрінформ.
Він зауважив, що на цьому напрямку ЗСУ вже мають певні результати, втім, додав, що вони проміжні.
Нині Сили оборони проводять зачистки населених пунктів, оскільки ворог застосовує тактику інфільтрації, намагаючись закріпитися в окремих районах. Дії відбуваються на декількох ділянках фронту, зокрема на адміністративній межі Дніпропетровської та Запорізької областей, а також на Гуляйпільському напрямку.
“Противник вже протягом декількох тижнів немає жодних успіхів, зазнав великих втрат і не мав жодного просування”, – запевнив Волошин.
Саме через це, зауважив речник, противник змістив активність на південний захід від Гуляйполя, активніше діє біля населеного пункту Залізничне. Також ворог намагається просунутись у бік Мирного.
Окрім того, російські війська намагалися атакувати біля населеного пункту Чарівне та застосовують авіаудари.
“На декількох ділянках фронту ми перехопили бойову ініціативу”, – резюмував Волошин.
Крок у невідомість: несподівані повороти у війні на Близькому Сході
Чим стратегія Трампа нагадує дії Путіна Протистояння США з Іраном дедалі частіше порівнюють із повномасштабною агресією Росії проти України.
Аналітики видання The New York Times вказують на низку паралелей, які демонструють небезпеку військових кампаній із розмитими стратегічними завданнями.
Обидві країни використовують схожі маніпулятивні тези щодо відповідальності за початок бойових дій. “Ми не розпочинали цю війну, але за президента Трампа ми її завершуємо”, – заявив минулого тижня очільник Пентагону Піт Гегсет. Майже ідентичну конструкцію використав російський диктатор Путін у 2022 році, виправдовуючи напад на Україну. “Ми не розпочали так звану війну в Україні. Навпаки, ми намагаємося її закінчити”, – сказав він. Чому США та РФ уникають терміну “війна” Політичне керівництво обох країн свідомо намагається замінити слово “війна” на більш м’які синоніми.
Коли спікера Палати представників США Майка Джонсона запитали про характер подій, він зазначив, що, на його думку, це – операція.
Схожа позиція була і у спікера Держдуми РФ В’ячеслава Володіна. “Це спеціальна військова операція. Якби Росія розпочала повномасштабну війну, вона б давно закінчилася”,- пояснював він. Характерно, що обидва лідери, і Трамп, і Путін, намагалися деморалізувати армію противника через публічні звернення. Путін звертався до ЗСУ із вимогою “негайно скласти зброю та повернутися додому”, покладаючи провину за жертви на українську сторону.
Дональд Трамп діяв аналогічно, висунувши іранським військовим ультиматум “скласти зброю” або “зіткнутися з вірною смертю”, водночас закликаючи цивільне населення скористатися шансом і скинути чинний режим. Чому швидкий тріумф – лише ілюзія Історія українського спротиву довела, що сподівання на “бліцкриг” зазвичай розбиваються об реальність. Експерти застерігають: потужна зброя втрачає сенс, якщо політичне керівництво не має чіткої фінальної мети. “Американські коментатори знову говорять про “коротку війну”. Вона буде короткою лише в тому випадку, якщо Вашингтон тихо зменшить свої цілі, відмовиться від зміни режиму в Ірані та продасть набагато менший результат як перемогу”, – вважає ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Військовий експерт Майкл Кофман акцентує на тому, що будь-яка війна вимагає “необхідності узгодження військових засобів і політичних цілей, коригування планів після спростування початкових припущень, необхідність врахування наслідків другого та третього порядку”.
А на думку професора Марії Ліпман, розпочавши війну з Іраном, Трамп зробив крок у невідоме. І поки що не всі усвідомлюють, що Сполучені Штати та американський народ чекає більше нестабільності, ніж вони це зараз усвідомлюють. Чому Трамп уже шукає вихід з іранського конфлікту Триває лише другий тиждень воєнного протистояння, а адміністрація Трампа вже опинилася перед складним вибором.
За інформацією The Wall Street Journal (WSJ), оточення президента США наполегливо радить йому підготувати план завершення бойових дій в Ірані. Головні причини – стрімке подорожчання енергоносіїв та загроза втрати політичних рейтингів перед майбутніми виборами.
Лише вчора Трамп заявив про “готовність швидко врегулювати конфлікт в Ірані”. Попри внутрішні протести в самому Ірані, американський лідер не ставить за обов’язкову мету повалення чинного режиму. Проте його серйозно занепокоїло призначення Моджтаби Хаменеї наступником свого батька на посаді верховного лідера. Трамп вбачає у цьому небажання Тегерана йти на компроміс і, за словами джерел, нібито готовий схвалити ліквідацію молодшого Хаменеї, якщо той чинитиме опір вимогам Вашингтона.
Одним із найболючіших факторів для Білого дому стали ціни на пальне. Економічний радник Стівен Мур зауважив, що зростання вартості нафти й газу тягне за собою подорожчання всіх споживчих товарів. Речниця Білого дому Керолайн Лівітт пояснила, що попри антивоєнні настрої більшості американців, метою президента залишається “припинення загрози з боку іранського режиму й ліквідацію терористів”.
Однак, попри початковий оптимізм, ситуація на Близькому Сході залишається напруженою. І хоч США проводять там місію під назвою “Епічна лють”, а Ізраїль – “Левовий рик”, Іран вже атакував ракетами та дронами бази в Катарі, Кувейті, ОАЕ та Бахрейні. Ситуація на Близькому Сході була передбачуваною Цікаво, що в травні 2024 року, коли ще Байден був президентом США, китайсько-канадський історик, випускник Йєлю Цзян Сюецінь записав лекцію “The Iran Trap” на своєму YouTube-каналі Predictive History, в якій пролунали такі прогнози:
– Трамп переможе на виборах;
– США розпочнуть війну з Іраном;
– США програють цю війну.
А нещодавно в одному з популярних політичних шоу в США він повторив свій прогноз стосовно війни на Близьклму Сході, уточнивши, що:
– Іран готувався до цієї війни 20 років;
– 12-денна війна у червня 2025-го була генеральною репетицією;
– зараз іранці ведуть не війну з армією США, а війну з усією світовою економікою. Як може вплинути ця війна на Україну Нову фазу війни на Близькому Сході можна вважати стрес-тестом для всієї системи глобальної безпеки та логістики. Однак для України цей сценарій несе не лише очевидні ризики, пов’язані з боротьбою за ракети ППО чи тимчасове збагачення бюджету російського агресора нафтодоларами, а й величезне вікно стратегічних перспектив, пише Укрінформ.
Адже знищення або суттєве послаблення іранського військового потенціалу позбавляє Росію одного з найважливіших технологічних та ресурсних донорів. Фізична неспроможність РФ захистити свого стратегічного партнера остаточно руйнує міф про Путіна як про “архітектора” нового глобального полюсу сили.
Економічні гойдалки на ринку нафти залишаються фактором ризику, проте санкційні дисконти, логістичний тягар “тіньового флоту” та потенційне повернення нового Ірану на ринок здатні завдати економіці Росії нищівного удару.
Завдання України в цій турбулентності – зберегти холодну голову, забезпечити безперебійне постачання озброєнь від європейських партнерів та дотиснути ослабленого ворога.
Галина Гірак
Зеленський провів важливу розмову з Ердоганом
Президент Володимир Зеленський провів розмову зі турецьким колегою Реджепом Таїпом Ердоганом. Про це український лідер повідомив у Фейсбук у вівторок, 10 березня.
“Пан президент зазначив, що Туреччина готова прийняти наступний раунд переговорів у тристоронньому форматі. Цінуємо таку ініціативу та розраховуємо, що це зможе дати результат”, – написав він.
Водночас в коментарі журналістам Зеленський повідомив, що тристоронні переговори перенесли на тиждень.
Також президенти України і Туреччини обговорили ситуацію навколо Ірану.
“Ми готові ділитися своєю експертизою, щоб не допустити розширення війни та захистити життя, але водночас Україна потребує посилення і своєї ППО, і ми розраховуємо на відповідну підтримку від партнерів”, – додав Зеленський.
Як відомо, наступний раунд переговорів у форматі Україна – США – РФ планувався минулого тижня в Абу-Дабі, але його скасували через війну на Близькому Сході.
Напередодні в ОП спростували інформацію про тристороні переговори у Стамбулі, які нібито планувались на 11 березня.
Пізніше Зеленський підтвердив, що переговори знову відклали за пропозицією американської сторони.
Ракети уразили стратегічний завод у Брянську
У російському Брянську атаковано завод мікроелектронники Група Кремній Ел. Про це стало відомо з численних повідомлень місцевих мешканців у вівторок, 10 березня.
Спочатку так званий губернатор Брянської області Олександр Богомаз у Телеграм попередив про ракетну небезпеку. Після цього в районі заводу пролунали понад 10 вибухів. На оприлюднених відео видно політ ракет і чисті “прильоти”.
Місцеві пабліки пишуть про як мінімум 12 постраждалих працівників заводу в результаті удару ракет Storm Shadow.
У свою чергу Богомаз заявив, що є загиблі, але не назвав їхню кількість. На його думку, удар по оборонному заводу – “нелюдський терористичний акт”.
Увага, відео містить нецензурну лексику! Завод Кремній Ел у Брянську – одне з найбільших підприємств мікроелектроніки Росії, на якому працює понад 1,7 тисячі осіб. Виробляє напівпровідникові прилади, інтегральні мікросхеми та силові модулі. Виконує велику кількість замовлень від Міноборони РФ, зокрема випускає деталі для систем ППО Панцирь, ракетних комплексів Іскандер, Булава, Тополь-М, С-300 і С-400, РЛС, РЕБ та безпілотників.
Раніше завод Кремній Ел неодноразово зазнавав атак дронів, після чого був змушений призупиняти свою роботу.
Напередодні стало відомо, що з початку року Сили оборони уразили три заводи, два арсенали та полігон на території Росії.
Росіяни вдарили по підприємству в Глухові: є жертва та поранені
Одна людина загинула та троє поранені унаслідок авіаудару РФ по підприємству в місті Глухів. Про це повідомила пресслужба Сумскої обласної прокуратури у вівторок, 10 березня.
За даними слідства, близько 15:00 російські війська завдали авіаудару, за попередніми даними, трьома КАБами по території підприємства у Глухові.
Унаслідок російської атаки загинув 27-річний чоловік, ще троє отримали поранення, яким 49, 42 та 62 роки. Постраждалих госпіталізували та надають необхідну медичну допомогу.
Прокурори у взаємодії з іншими правоохоронними органами документують наслідки обстрілу.
Проводиться досудове розслідування за фактом вчинення воєнних злочинів, що спричинило загибель людини.
В ЄС відреагували на пропозицію США послабити санкції проти Росії
Позиція Євросоюзу стосовно обмежень цін на російську нафту, запроваджене Групою Семи (G7) полягає в тому, що воно має продовжуватися, попри перебої з міжнародними постачаннями на тлі конфлікту на Близькому Сході. Про це після засідання Ради ЄС з економічних та фінансових питань заявив європейський комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс на прес-конференції в Брюсселі у вівторок, 10 березня.
Він прокоментував запитання про ідею США розширити послаблення санкцій для країн-виробників нафти, і повторив позицію ЄС про те, що тиск на Росію має продовжуватися.
Єврокомісар нагадав, що оскільки зростання цін на нафту та газ може забезпечити Росії непередбачувані доходи, “тому дуже важливо суворо додержувати обмеження цін G7 і потенційно перейти до повної заборони морських послуг (тіньовому флоту – ред.), щоб обмежити воєнні доходи Росії”.
За його словами, протилежне “було б саморуйнівним”.
“Це посилило б можливості Росії вести війну, підриваючи Україну, підриваючи нашу підтримку України, а також підриваючи цілі, яких США та Ізраїль намагаються досягти в Ірані, оскільки ми знаємо, що Росія також підтримує воєнні зусилля Ірану.”, – наголосив Домбровскіс.
Він нагадав про оцінку впливу обмеження цін G7 на поставки нафти Росією та зазначив, що воно не призвело до суттєвих змін в обсягах експорту Росії. Отже, й не порушило ринок, але обмежило доходи Росії від цих обсягів нафти.
Отримано секретні дані про втрати РФ – Зеленський
Українська розвідка здобула закриті документи РФ, згідно з якими безповоротні втрати російської армії вже перевищили 1,3 млн осіб. Про це у вівторок, 10 березня, повідомив президент Володимир Зеленський у Телеграм.
Він розповів, що заслухав доповідь керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МОУ) Олега Іващенка. Спецслужба отримала важливі документи щодо російської оцінки власних втрат на полі бою.
“Зафіксована зміна співвідношення убитих і поранених росіян, а саме зі 100% втрат 62% убитих та 38% поранених. Самі росіяни дають у закритих офіційних доповідях рівень своїх втрат в 1 мільйон 315 тисяч убитих та важко поранених. Маємо підстави вважати, що дані про цей рівень втрат є заниженими”, – написав Зеленський і додав, що також ГУР здобуло оновлені дані щодо співпраці між Росією та Північною Кореєю.
Глава держави додав, що зараз російське керівництво прагне скористатися ситуацією навколо Ірану та можливим затягуванням військової операції США.
“Фактично саме це зараз є основним розрахунком Росії – посилити ризики довгої війни на Близькому Сході та в регіоні Затоки, щоб максимально послабити тиск світу на Росію за війну проти України, вийти з-під санкцій партнерів та здобути додаткові ресурси завдяки коливанням цін на нафту і газ. Є дані щодо намірів росіян говорити про повне скасування санкцій щодо енергетики. Визначаємось із заходами нашої протидії та будемо інформувати партнерів”, – зазначив Зеленський.
Він доручив розвідці працювати більш активно щодо російського воєнного виробництва. Адже потрібно і надалі обмежувати потенціал російської агресії, незважаючи на геополітичні виклики у світі.
Генштаб розповів про перебіг боїв з початку доби
Від початку поточної доби на фронті зафіксовано 48 атак російської окупаційної армії. Більша частина з них зосереджена на трьох напрямках, повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні у вівторок, 10 березня.
Так, на Південно-Слобожанському напрямку противник один раз атакував у бік населеного пункту Зибине.
На Куп’янському напрямку противник чотири рази йшов вперед біля Петропавлівки та Новоплатонівки.
На Лиманському напрямку наші воїни відбивали одну спробу загарбників просунутися в бік Дробишевого.
На Слов’янському напрямку окупанти тричі намагалися просунутися у бік Рай-Олександрівки та Закітного. Дві атаки тривають.
На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 11 наступальних дій поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іванопілля, Іллінівки, Софіївки та Новопавлівки. Два бої тривають.
На Покровському напрямку з початку доби окупанти 11 разів намагалися потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Новий Донбас, Родинське, Мирноград, Шевченко, Гришине, Удачне, Новомиколаївка та Новопавлівка. Одне боєзіткнення іще не завершено.
На Олександрівському напрямку ворог двічі наступав у бік Тернового та Новогригорівки. Одна атака триває. Крім того, Іванівка та Покровське зазнали авіаударів.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 13 атак у районі Гуляйполя, Залізничного, Гуляйпільського, Зарічного, Варварівки, Лугівського, Мирного. Два боєзіткнення тривають.
На Оріхівському напрямку ворог атакував у напрямку Щербаків та Павлівки.
На Північно-Слобожанському, Курському, Краматорському і Придніпровському напрямках ворог поки не проводив штурмів.