Світові ціни на нафту зростають на початку нового робочого тижня через ивожні новини з Близького Сходу. Про це свідчать дані торгів у понеділок, 16 березня.
Так, травневі ф’ючерси на нафту марки Brent на лондонській біржі ICE Futures на піку подорожчали на $3,17 долара (+3,07%) – до $106,31 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подорожчали на $2,30 (2,38%), до $99,14 за барель.
Як пише Reuters, обидві марки подорожчали більш ніж на 40% від початку березня і досягли найвищих рівнів з 2022 року після того, як удари США та Ізраїлю по Ірану спонукали Тегеран блокувати перевезення через Ормузьку протоку, що спричинило один з найбільших збоїв у світових поставках нафти.
“Удари США по острову Харг, завдані на вихідних, викликали занепокоєння щодо поставок, оскільки через нього проходить більша частина іранського експорту нафти”, – заявили аналітики сировинних ринків банку ING.
Хоча удари, ймовірно, були спрямовані на військову, а не енергетичну інфраструктуру острова, вони все одно створюють ризики для постачання, зазначили вони. Наразі іранська нафта фактично є єдиною, що продовжує транспортуватися через Ормузьку протоку.
Протягом вихідних президент США Дональд Трамп також пригрозив новими ударами по іранському острову Харг, через який проходить близько 90% експорту нафти країни.
У відповідь іранські безпілотники атакували ключовий нафтовий термінал у Фуджейрі в Об’єднаних Арабських Еміратах. За словами чотирьох джерел, операції з перевалки нафти у Фуджейрі згодом відновилися, але наразі незрозуміло, чи повернулися вони до звичайного режиму роботи.
Фуджейра, розташована за межами Ормузької протоки, є пунктом постачання флагманської нафти ОАЕ марки Murban обсягом близько 1 млн барелів на добу, що становить приблизно 1% світового попиту.
Водночас міністр енергетики США Кріс Райт заявив у неділю, що очікує завершення війни протягом “найближчих кількох тижнів”, після чого постачання нафти відновиться, а ціни на енергоносії знизяться.
Позначка: Війна
У Запоріжжі правоохоронець вбив військового у СЗЧ
У Запоріжжі сталася стрілянина між поліцейськими і військовослужбовцями у СЗЧ (самовільне залишення військової частини). Один військовий загинув, повідомила Нацполіція в понеділок, 16 березня.
Вказано, що сьогодні близько 06:30 ранку екіпаж патрульної поліції отримав виклик про побиття чоловіка в Хортицькому районі міста та спробу грабежу. На місці патрульні виявили заявника, який вказав на двох осіб, імовірно, причетних до злочину.
“Під час встановлення обставин один із чоловіків почав поводитися агресивно, ігнорував законні вимоги правоохоронців зупинитися та дістав предмет, схожий на пістолет, який почав перезаряджати. Крім того, підозрюваний почав скорочувати дистанцію… Поліцейський… застосував табельну вогнепальну зброю, здійснивши два постріли”, – йдеться у повідомленні.
Після цього один із правопорушників втік. А інший чоловік намагався застосувати проти патрульних газовий балончик та чинив фізичний опір. В результаті його затримали.
Згодом неподалік поліцейські виявили другого нападника мертвим. Він виявився військовослужбовець, який самовільно залишив військову частину. Його спільник також знаходиться у статусі СЗЧ.
“На місці події працюють слідчо-оперативна група та представники Державного бюро розслідувань. Призначено службове розслідування щодо правомірності застосування вогнепальної зброї. Усі обставини події встановлюються”, – додали в Нацполіції.
Європа відреагувала на нецензурну відмову РФ вести переговори
Росія не проявляє будь-якої зацікавленості у перемовинах про мир в Україні та лише посилює удари. Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, передає Укрінформ у понеділок, 16 березня.
“Росія показала, що насправді не хоче перемовин. Вони лише посилюють удари по Україні, адже вони хочуть задовольнити свої максималістські цілі. Європа не хоче цього дозволити, отже з чого б їм хотіти з нами розмовляти?”, – сказала вона у відповідь на прохання прокоментувати повідомлення у ЗМІ про те, що РФ відмовила представнику Франції у пропозиції вести переговори з ЄС.
Каллас додала, що підходом ЄС має бути підтримка тиску на Росію, зокрема через дотримання правил граничної ціни на російську нафту, а також використання обмежень 20-го пакета санкцій, боротьбу з тіньовим флотом, надання кредиту на 90 млрд євро Україні.
Удар по Запоріжжю: є загибла, троє поранених
Внаслідок обстрілу Запоріжжя загинула жінка. Ще троє людей дістали поранень. Вони під наглядом медиків. Про це повідомив голова Запорізької ОВА Іван Федоров.
Зазначається, що рятувальники дістали жінку та дівчину, які перебували під завалами. Їм надається медична допомога.
За уточненою інформацією, під завалами перебували 15-річна дівчина та жінка, яка має інвалідність.
ППО відбила “нетипову” атаку понад 200 “шахедів”
У ніч на понеділок російські загарбники запустили по Україні 211 ударних дронів різних типів. Підрозділи ППО і РЕБ збили/подавили більшість ворожих цілей, повідомили Повітряні сили ЗСУ 16 березня.
Вказано, що ворог запускав БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та інші безпілотниками інших типів із шести напрямків: Орел, Курськ, Брянськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Гвардійське – тимчасово окупований Крим, понад 100 із них – “шахеди”.
“Особливість – нетипова ранкова атака противника із застосуванням ударних дронів різних типів у напрямку Київщини. Основні напрямку удару – Одеська, Запорізька та Київська області”, – йдеться у повідомленні.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, було збито/подавлено 194 ворожі БпЛА на півночі, півдні та сході країни.
Зафіксовано влучання 16 ударних БпЛА на 10 локаціях, а також падіння уламків ще в 11 місцях.
Опитування показало ставлення українців до референдуму щодо мирної угоди
Більшість українців підтримують ідею проведення референдуму щодо мирної угоди, хоча є тенденція до погіршення ставлення до цієї ідеї. Такими є результати опитування, проведеного 1-8 березня Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Зазначається, що порівняно з серединою січня 2026 року з 55% до 50% стало менше тих, хто підтримують таку ініціативу. Натомість з 32% до 40% стало більше тих, хто виступає проти.
Під час іншого опитування, яке проводилося в лютому, на запитання, чи готові українці на виведення військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки від США і країн Європи, 57% українців вважали таку пропозицію категорично неприйнятною, а 36% готові були її схвалити, хоча й переважно неохоче. Зазначається, що ідею референдуму значно більше підтримують ті, хто вже готовий схвалити виведення українських військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки: серед них 71% позитивно ставляться до ідеї референдуму, проти – 25%. Серед тих, хто категорично проти такої пропозиції щодо Донбасу, 39% підтримують ідею референдуму, 48% виступають проти, 13% не визначились.
За даними опитування, 31% респондентів відповіли, що вони точно взяли би участь у референдумі щодо мирної угоди у разі його проведення. Ще 33% відповіли, що скоріше візьмуть участь. Тобто загалом 64% висловлюють готовність проголосувати, хоча з них лише половина твердо збираються це робити. Третина респондентів (30%) зазначили, що скоріше чи точно ні не візьмуть участь у голосуванні.
Респонденти, які готові підтримати виведення військ України з Донбасу, частіше готові і голосувати на референдумі – 76%. Серед же тих, хто категорично проти такої угоди, голосуватимуть 59%.
При цьому суттєвої різниці між макрорегіонами України, між чоловіками та жінками та між громадянами з різним рівнем освіти у готовності взяти участь в такому референдумі нема.
Жителі малих міст (до 20 тис) і сіл трохи рідше заявляли про готовність брати участь в ньому (60%), ніж жителі міст з населенням більше 20 тис (68-70%). Громадяни 45-59 років частіше (71%) готові брати участь у ньому, старші 60 років – рідше (60%). Люди з дуже низьким рівнем достатку рідше (57%) заявляли про бажання брати участь у такому референдумі, ніж люди з достатком від низького до високого. Двомовні частіше заявляли про наміри брати участь в референдумі (73%), ніж україномовні (63%) та російськомовні (66%).
Водночас на питання в іншому формулюванні – “чи підтримуєте Ви встановлення миру шляхом схвалення угоди з США і Європою, яка передбачає членство України в ЄС в 2027 році, територіальні компроміси, надійні гарантії безпеки та план економічної відбудови?” – позитивно відповіли вже 61% опитаних, 10% негативно, 21% не голосував би. Навіть серед тих, хто категорично проти обміну Донбасу на гарантії безпеки, 54% на такому референдумі готові проголосувати “так”, і лише 14% проголосували б “ні”.
“Отже, можна отримати позитивний результат референдуму з “правильно” сформульованим запитанням. Тобто ми бачимо, що більшість українців відкидають виведення військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки (тим більше коли гарантії від США не виглядає переконливо). Але якщо ці всі моменти не згадуються чи “запаковуються” у гарні слова і акценти, це підвищує можливість отримати схвалення на всенародному волевиявленні”, – йдеться в пресрелізі.
При цьому в КМІС також заявляють про ризик низької явки на такому голосуванні і, як наслідок, відсутності легітимності.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький наголошує, що наразі невідомо, чи ідея референдуму є реальним сценарієм, який обговорюється і до якого готується політичне керівництво, чи це лише дипломатичний хід України.
“Разом з цим, якщо існує хоча би теоретична можливість проведення референдуму, необхідно також і обговорювати супутні виклики… І наше опитування засвідчує серйозні виклики і ризики щодо такого референдуму. Так, по-перше, сама ідея розділяє суспільство і ми не маємо консенсусу щодо взагалі доцільності його проведення. По-друге, є підстави очікувати на невисоку явку, яка до того ж може бути різною серед окремих груп населення. По-третє, є ризики маніпуляцій на рівні формулювання запитання, яке не буде достовірно відображати предмет референдуму. Це все разом може підірвати легітимність такого референдуму і якщо ці проблеми не будуть вирішені, то це може створити суттєву кризу в суспільстві після його проведення”, – зазначив він.
Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх підконтрольних Уряду регіонах України серед 1003 респондентів у віці 18 років і старше. До вибірки включалися внутрішньо переміщені особи, які переїхали з окупованих територій, але не опитування не проводилося серед громадян, які виїхали за кордон.
У Дніпрі дезертир коригував російські повітряні атаки
У місті Дніпро затримали дезертира, який працював на ФСБ і коригував російські повітряні атаки. Про це повідомила СБУ в понеділок, 16 березня.
Вказано, що росіяни завербували чоловіка, коли той шукав “легкі заробітки” у Телеграм-каналах після втечі з підрозділу ЗСУ. Він обходив місто та його околиці, щоб виявити та зафіксувати координати об’єктів оборонної та критичної інфраструктури.
“Серед об’єктів, за якими “полював” фігурант, – блокпости та запасні командні пункти українських військ, а також станції регіональної філії Укрзалізниці. Для прихованої фіксації потенційних “цілей” агент здійснював їхню відеозйомку під виглядом телефонних розмов”, – йдеться у повідомленні.
Як уточнюює Офіс генпрокурора, за кожне завдання агент отримував винагороду на криптогаманець – від 1 до 2 тисяч гривень. Задокументовано три такі епізоди.
Невдовзі після початку розвідвилазок фігурант вирішив тимчасово “залягти на дно” в будинку своїх родичів на Дніпропетровщині. Але співробітники СБУ вже задокументували кожен його крок і на фінальному етапі операції затримали.
Під час обшуку в агента вилучили смартфон із доказами роботи на ворога, в тому числі зашифровані відеофайли із військовими об’єктами та їхніми координатами на гугл-картах.
Зловмиснику повідомили про підозру за статтею про державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану (ч.2 ст.111 Кримінального кодексу України). Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Росія вдарила по енергетиці у чотирьох областях
Зранку в понеділок у чотирьох областях України зафіксовано нові відключення світла через атаки російських загарбників. Про це повідомило Укренерго 16 березня.
“На ранок є нові знеструмлення у Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській та Чернігівській областях. Скрізь, де це наразі дозволяють безпекові умови, вже розпочаті аварійно-відновлювальні роботи”, – йдеться у повідомленні.
В Укренерго нагадали, що через наслідки попередніх масованих російських атак в усіх регіонах України з 17:00 до 22:00 прогнозується обмеження потужності для промисловості та запровадження погодинних відключень для населення.
Тим часом споживання електроенергії демонструє тенденцію до зниження. Сьогодні зранку воно впало на 3,8% у порівнянні з попереднім робочим днем – у п’ятницю, 13 березня.
“Причина – ясна погода у більшості регіонів України, що зумовлює ефективну роботу побутових сонячних електростанцій та відповідне зменшення обсягу енергоспоживання із загальної мережі”, – пояснили енергетики.
Вони попросили громадян перенести активне енергоспоживання на години найбільш ефективної роботи сонячних електростанцій – з 11:00 до 16:00.
ГУР викрило дані 79 підприємств РФ, залучених до виробництва Су-34
Головне управління розвідки Міністерства оборони України в розділі Компоненти у зброї порталу War&Sanctions оприлюднило дані про виробників основних систем та компонентів російських винищувача-бомбардувальника Су-34. Про це повідомила пресслужба ГУР у понеділок, 16 березня.
“Багатофункціональний винищувач-бомбардувальник Су-34 – основний носій керованих авіаційних бомб з універсальними модулями планерування та корекції (УМПК) та уніфікованих міжвидових плануючих боєприпасів (УМПБ). Саме вони є одними з основних засобів противника для ураження наземних цілей на тактичній та оперативній глибинах”, – зазначили в ГУР.
Військова розвідка оприлюднила перелік з 79 підприємств, що входять до кооперації з виробництва Су-34 та їхніх основних складових та систем.
Майже третина з них не перебувають під західними санкціями, а отже можуть й надалі мати доступ до необхідних іноземних компонентів та технологій.
Серед таких підприємств:
Нагадаємо, раніше ГУР оновило базу про компоненти у безпілотниках РФ, додавши нові дані щодо російських БпЛА Оріон і Фенікс та іранського Shahed-107. ГУР також повідомило про іноземні компоненти нової крилатої ракети РФ Изделие-30.
У трьох районах Києва впали впали уламки дронів
У Соломʼянському, Святошинському та Шевченківському районах Києва впали уламки дронів РФ. Про це 16 березня повідомили Київський міський голова Віталій Кличко та голова Київської МВА Тимур Ткаченко.
Зазначається, що падіння уламків БПЛА зафіксовано у самому центрі столиці. Постраждалих немає.
Також уламки російських дронів впали у Соломʼянському та Святошинському районах Києва.
У Соломʼянському районі падіння уламків сталося на територію нежитлої забудови. Постраждалих немає.
У Святошинському районі падіння уламків спричинило загоряння трави на відкритій території.
Наразі, за повідомленням КМВА, у столиці відбій повітряної тривоги.
Як пише ТГ-канал ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS, росіяни намагалися вдарити по Києву новими ракетами “Іздєліє-30”, їх збито на підльоті до столиці. Також там опубліковано відео, на якому зафіксовано уламки “шахеда” біля Монумента Незалежності на Майдані.