Україна і Молдова спільно локалізують забруднення Дністра після атаки РФ

Після ракетно-дронової атаки РФ на об’єкти енергетичної інфраструктури 7 березня у річці Дністер зафіксували забруднення нафтопродуктами. Маслянисті плями виявили на території Чернівецької, Вінницької та Одеської областей уздовж течії річки. Про це повідомила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.
Мова не про суцільну пляму, а про окремі скупчення маслянистих фрагментів, які рухаються вниз за течією Дністра.
Факт забруднення було зафіксували 10 березня. Після цього українські служби спільно з молдовськими партнерами провели оперативні консультації та розробили план спільних дій для локалізації наслідків.
Зокрема, в районі населених пунктів Оксанівка на Вінниччині та Сороки в Республіці Молдова встановлюють бонові загородження, щоб стримати поширення забруднення. До робіт залучені підрозділи ДСНС і місцеві служби. Попри сильну течію та складні погодні умови, які місцями пошкоджували бонові лінії, ситуація залишається контрольованою.
“За результатами аналізів ми фіксуємо перевищення вмісту нафтопродуктів у воді приблизно у 2,5 раза. Лабораторні дослідження підтверджують наявність нафтопродуктових речовин, однак наразі неможливо точно визначити їх походження – чи це ракетне паливо, чи інші технічні нафтопродукти”, – пояснила Овчаренко.
Окрему увагу приділяють нижній течії Дністра, насамперед ділянкам поблизу водозаборів, що забезпечують питною водою великі міста. За оцінками фахівців, від місця виявлення забруднення до водозабору Одеси вода рухається близько восьми діб. Упродовж цього часу забруднюючі речовини природно розбавляються, однак підприємствам водопостачання вже рекомендовано посилити доочистку води.
Овчаренко зауважила, що цей випадок має транскордонний характер, адже Дністер є важливим джерелом водопостачання як для українських, так і для молдовських міст, зокрема Одеси та Кишинева. Саме тому Україна та Молдова координують подальші дії в межах Комісії зі сталого використання та охорони басейну річки Дністер. Зокрема, готують спільні звернення до міжнародних організацій щодо оцінки екологічних наслідків російських атак.

Рада ЄС ввела санкції проти 9 російських воєнних злочинців

Рада ЄС ухвалила санкції щодо дев’яти осіб, які відповідальні за злочини проти цивільного населення в Бучі під час російської окупації в 2022 році. Про це повідомила пресслужба відомства.
“У зв’язку з четвертою річницею різанини в Бучі, що сталася в лютому-березні 2022 року, Рада ЄС сьогодні ухвалила обмежувальні заходи щодо дев’яти осіб, які відіграли ключову роль у цих подіях”, – йдеться в повідомленні.
До санкційного списку внесли генерал-полковника Олександра Чайко, колишнього командувача Східного військового округу РФ та найвищого за званням російського військового офіцера на території України на початку повномасштабного вторгнення. Він був головним командувачем російських військ в Україні, коли росіяни захопили Бучу.
Також санкції введено щодо інших високопоставлених військових чиновників, які командували російськими військами в Україні на початку агресії та вчинили звірства проти мешканців Бучі, Гостомеля, Ірпеня та Бородянки. Війська під їхнім командуванням брали участь у пограбуваннях, тортурах та примушували цивільних осіб прибирати тіла загиблих російських солдатів. Одна з осіб, включених до списку, також несе відповідальність за усиновлення дитини з окупованої Росією Донецької області, яку незаконно депортували до Росії.
Щодо цих дев’яти осіб застосовано замороження активів, а громадянам та компаніям ЄС заборонено надавати їм кошти. Крім того, на них накладено заборону на в’їзд, що унеможливлює їхній в’їзд до держав-членів ЄС або транзит через їхню територію. Такі обмежувальні заходи наразі застосовуються до близько 2 600 осіб та організацій, у відповідь на триваючу агресію Росії проти України.

Коригував обстріли Хмельниччини: агент РФ отримав понад 15 років тюрми

Рецидивіст, який на замовлення РФ коригував обстріли Хмельниччини,отримав 15,5 року тюрми. Про це повідомила СБУ.
Зазначається, що тюремний строк з конфіскацією майна отримав російський агент, якого СБУ затримала у вересні 2024 року на Хмельниччині. Він коригував повітряні атаки по регіону та підпалив енергообладнання місцевої філії Укрзалізниці.
За даними слідства, підривною діяльністю займався місцевий житель, який мав непогашену судимість за наркозлочини. Наразі за сукупністю злочинів його засуджено до 15,5 року ув’язнення з конфіскацією майна.
У поле зору російських спецслужбістів фігурант потрапив, коли шукав “швидкі заробітки” у Телеграм-каналах. Після вербування окупанти дали агенту тестові завдання, зокрема відстежити і сфотографувати декілька авто українських воїнів.
У подальшому фігурант обходив обласний центр, щоб виявити запасні командні пункти та місця проживання військових. Паралельно він підпалив релейну шафу на місцевій колії Укрзалізниці та відзняв це на відео для куратора з РФ.
Співробітники СБУ затримали агента “по гарячих слідах” після вчинення диверсії. Під час обшуку в нього вилучено смартфон, на який він фіксував координати Сил оборони, факт підпалу та “звітував” окупантам.
Також у зловмисника виявлено криптогаманець, який він створив, щоб отримати обіцяні кошти з РФ, але так і не дочекався транзакцій.
Суд визнав його винним за двома статтями Кримінального кодексу України – диверсія, вчинена в умовах воєнного стану; поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України.

Генштаб заявив про успіхи на Слобожанщині

Від початку доби російські загарбники здійснили 67 атак. Українська армія веде бої на 11 напрямках і має певні успіхи, повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні станом на 16:00 в понеділок, 16 березня.
“На Північно-Слобожанському і Курському напрямках ворог здійснив 44 обстріли населених пунктів та позицій наших військ, один з яких – із застосуванням РСЗВ. Сили оборони мають певні тактичні успіхи на напрямку”, – йдеться у повідомленні.
На Південно-Слобожанському напрямку ворог один раз атакував у районі Стариці.
На Куп’янському напрямку противник шість разів намагався йти вперед біля Петропавлівки, Курилівки, Глушківки та Новоосинового.
На Лиманському напрямку наші воїни відбивали п’ять спроб загарбників просунутися в бік Борової, Петропавлівки, Дробишевого та Лиману.
На Слов’янському напрямку окупанти тричі намагалися просунутися поблизу Платонівки, Ямполя та Різниківки. Одна бій триває.
На Краматорському напрямку ворог один раз атакував у районі Міньківки.
На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 21 атаку поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іванопілля, Іллінівки, Степанівки, Русиного Яру, Софіївки, Новопавлівки. Два бої тривають.
На Покровському напрямку з початку доби окупанти 18 разів намагалися атакувати у районах населених пунктів Білицьке, Родинське, Новоолександрівка, Мирноград, Шевченко, Гришине, Удачне, Котлине, Філія. Два боєзіткнення тривають.
На Олександрівському напрямку ворог тричі наступав у бік Данилівки та Злагоди.
На Гуляйпільському напрямку відбулося дев’ять атак у районі Залізничного, Мирного, Зеленого і Чарівного. Ворог завдав авіаударів у районах Воздвижівки, Гуляйпільського, Долинки, Лісного, Копаней та Чарівного. Одне боєзіткнення триває.
На Оріхівському і Придніпровському напрямках ворожі штурми не фіксувалися.

На Тернопільщині вилучили партію зброї на мільйони

У Тернопільській області провели провели масштабну спецоперацію з викриття незаконного обігу зброї. Про це повідомила Нацполіція в понеділок, 16 березня.
Вказано, що загалом було проведено 30 обшуків у торговців зброєю.
“Серед вилученого – два автомати Калашникова, 11 одиниць вогнепальної зброї, гранатомет, 52 гранати, дві міни, 170 снарядів, 35 кг пороху та 10 кг вибухівки, 12,2 кг ракетного палива, комплектуючі до зброї та засобів ураження”, – йдеться у повдіомленні.
За даними обласної прокуратури, вартість вилученого арсеналу на “чорному ринку” становить близько 4,5 млн грн.
Окрім зброї та боєприпасів, під час обшуків вилучили і значні суми готівки – майже 127 тисяч доларів та понад 35 тисяч євро.
За даними слідства, у справі семеро причетних осіб. Один із ключових підозрюваних – працівник пожежно-рятувального підрозділу ДСНС, який організовував збут зброї в одному з районів області.
Правоохоронці задокументували п’ять фактів збуту зброї, зокрема під час контрольних закупок.
Фігурантам повідомили про підозру за статтею про незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України). Їм загрожує до семи років позбавлення волі.
Дивіться фото: На Тернопільщині вилучили партію зброї на мільйони

Книгою року в Польщі став роман про війну в Україні

Роман польського письменника Щепана Твардоха Null (Нуль), який розповідає про війну в Україні, став книжкою року у Польщі. Перемога була здобута у категорії Література красна під час престижного читацького плебісциту Książka Roku 2025, організованого польською платформою для читачів Lubimyczytać.
Null – це не просто історія про війну, але й роздуми про пам’ять, людську природу та те, як війна змінює людину. Організатори плебісциту відзначають, що цей роман, спочатку задуманий як есе для німецького видавця, переріс у глибоке і болісно сучасне художнє осмислення війни та її наслідків для людини.
Цього року на платформі Lubimyczytać відбулося більше 277 тисяч голосів за книжки в 16 різних категоріях. Оголошення переможців відбулося під час церемонії на Міжнародному ярмарку в Познані. Роман Твардоха випередив інші номіновані твори, зокрема Colette Валері Перрен та Obiekty głębokiego nieba Якуба Малецького.
Визнання Null стало ще одним досягненням для Твардоха: минулого року його роман Korowód також виграв нагороду у тій же категорії. Крім того, Null вже здобув статус бестселера мережі Empik.
Роман вийшов у друк у лютому 2025 року в польському видавництві Marginesy, і вже встиг стати популярним за кордоном: з’явились переклади німецькою, словацькою та білоруською мовами, а український переклад готує видавництво Фабула.
Щепан Твардох, один із найвідоміших польських сучасних письменників, також активно підтримує Україну під час війни: він займається гуманітарною допомогою та волонтерською діяльністю. У 2024 році він отримав премію Stand with Ukraine за підтримку українського народу та відмовив у дозволі на видання свого роману Король у Росії до завершення війни.

Стармер відкинув участь Британії у конфлікті на Близькому Сході

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що країна активно працює над планом повторного відкриття Ормузької протоки, втім, не уточнив роль США у цьому процесі. Про це повідомляє Sky News.

“Ми вже діяли разом з іншими країнами, відкривши стратегічні нафтові запаси на безпрецедентному рівні. Але в кінцевому результаті необхідно знову відкрити Ормузьку протоку, щоб забезпечити стабільність на ринку”, – зазначив глава уряду.

Він визнав, що це непросте завдання, тому, за його словами, Лондон працює з усіма союзниками, включно з європейськими партнерами, аби створити спільний план, котрий якнайшвидше відновить свободу судноплавства в регіоні та пом’якшить економічні наслідки.

Стармер додав, що Велика Британія “не буде втягнута у ширшу війну” на Близькому Сході.

За його словами:

  • понад 92 тисячі британських громадян вже повернулися додому комерційними та урядовими чартерними рейсами;
  • тисячі британських військових перебувають у Кіпрі та інших країнах регіону;
  • три ескадрильї винищувачів працюють спільно з підрозділами протидронової оборони для перехоплення атак Ірану;
  • Стармер найближчим часом зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським, наголосивши, що війна в Перській затоці не повинна стати вигідною для Путіна;
  • залучення британських військ до бойових дій – це “найсерйозніша відповідальність прем’єр-міністра”, яка повинна базуватися на “спокійному й зваженому оцінюванні національних інтересів Великої Британії”.
  • Раніше Трамп попередив, що “НАТО чекає дуже погане майбутнє”, якщо союзники не допоможуть відновити прохід через стратегічно важливу Ормузьку протоку. Американський лідер закликав Китай, Францію, Японію, Велику Британію та інші країни направити кораблі в Ормузьку протоку.
    Війна проти Ірану: Трамп знову розкритикував Британію

    КНДР заробила на війні Росії проти України понад $14 млрд – ЗМІ

    Північна Корея могла одержати від Росії до 14,4 мільярда доларів США за зброю та військовий контингент, що воював проти України. Про це йдеться в дослідженні південнокорейського Інституту національної безпеки, повідомляє Yonhap.
    Пхеньян з жовтня 2024 року щонайменше чотири рази відправляв військових на війну проти України, залучивши загалом понад 20 тисяч солдатів. За рік до цього Північна Корея почала постачати Росії різні види озброєнь.
    “Із серпня 2023 року по грудень минулого року Північна Корея могла отримати від $7,67 до $14,4 мільярда у твердій валюті. Прямі надходження від розгортання військ, включаючи заробітну плату солдатів та компенсації у разі їх загибелі, оцінюються в $620 мільйонів.
    Якщо така ситуація збережеться, Північна Корея зможе одержувати близько $560 мільйонів щорічно лише від направлення військ до Росії”, – йдеться в дослідженні.
    Аавтори дослідження вважають, що вже отримана Пхеньяном фактична компенсація може становити близько 19,6% від розрахованої загальної суми, а решту оплати, зокрема за конфіденційні військові технології, спеціальне військове обладнання і матеріали Північна Корея отримає від Росії пізніше.
    “Якщо Північна Корея стягуватиме повну плату за розгортання військ та експорт зброї до Росії, ключовий економічний ефект від санкцій, який полягає у скороченні валютних надходжень Пхеньяна і обмеженні його здатності реалізовувати ракетно-ядерну програму, буде підірваний”, – резюмується в дослідженні.

    КНДР заробила на війні Росії проти України до $14 млрд – ЗМІ

    Північна Корея могла одержати від Росії до 14,4 мільярда доларів США за зброю та військовий контингент, що воював проти України. Про це йдеться в дослідженні південнокорейського Інституту національної безпеки, повідомляє Yonhap.
    Пхеньян з жовтня 2024 року щонайменше чотири рази відправляв військових на війну проти України, залучивши загалом понад 20 тисяч солдатів. За рік до цього Північна Корея почала постачати Росії різні види озброєнь.
    “Із серпня 2023 року по грудень минулого року Північна Корея могла отримати від $7,67 до $14,4 мільярда у твердій валюті. Прямі надходження від розгортання військ, включаючи заробітну плату солдатів та компенсації у разі їх загибелі, оцінюються в $620 мільйонів.
    Якщо така ситуація збережеться, Північна Корея зможе одержувати близько $560 мільйонів щорічно лише від направлення військ до Росії”, – йдеться в дослідженні.
    Аавтори дослідження вважають, що вже отримана Пхеньяном фактична компенсація може становити близько 19,6% від розрахованої загальної суми, а решту оплати, зокрема за конфіденційні військові технології, спеціальне військове обладнання і матеріали Північна Корея отримає від Росії пізніше.
    “Якщо Північна Корея стягуватиме повну плату за розгортання військ та експорт зброї до Росії, ключовий економічний ефект від санкцій, який полягає у скороченні валютних надходжень Пхеньяна і обмеженні його здатності реалізовувати ракетно-ядерну програму, буде підірваний”, – резюмується в дослідженні.

    Нетипова атака: Флеш пояснив, як уламки Ланцета могли опинитися в Києві

    Російські безпілотники Ланцети не можуть долетіти до Києва. Частини дрона могли бути скинуті з іншого літального апарата в межах інформаційної операції. Про це заявив радник міністра оборони Сергій (Флеш) Бескрестнов у Telegram у понеділок, 16 березня. Раніше ЗМІ повідомили, що дрон, який впав поряд з Монументом Незалежності в центрі Києва – це Ланцет зі штучним інтелектом. “Це ударні БпЛА (Ланцет – ред.) з невеликим боєзапасом для ураження прифронтових цілей. Ці БпЛА фізично не мають такого ресурсу акумуляторів і можливостей радіоуправління”, – зазначив Бескрестнов. На думку радника міністра, вiрогiдно уламки були навмисно скинуті з “Шахедів” як частина інформаційної спеціальної операції росіян.

    “Ми продовжуємо збирати інформацію для аналізу подій. Вивчаємо радіосигнали, дані РЛС, фотографії з дронів-перехоплювачів”, – додав він. Начальник Управління комунікації командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат розповів в ефірі телемарафону, що під час нетипової ранкової атаки по Київщині росіяни запустили понад 30 дронів різних типів. Більшість із них були ударними, а деякі – розвідувальні. “Із не дуже хороших новин те, що ті дрони дійсно мають канали зв’язку, ворог може ними керувати. Там і розвідувальні були, але в основному ударні”, – пояснив він.

    За словами Ігната, також є і кращі новини – “безпілотники були збиті майже всі”. “Ми бачили в центрі столиці уламки, будуть ідентифікувати, що це були за дрони, яким чином противник їх модернізує”, – сказав він. Також Ігнат прокоментував інформацію про швидкісну ціль, яку зафіксували моніторингові канали та ПС ЗСУ.

    “Було ідентифіковано ціль, яка нагадувала за напрямком польоту крилату ракету. Поки що інформація не підтверджується, поки що немає даних про якісь прильоти чи руйнування щодо цієї цілі”, – пояснив речник.