У 2025 році Нобелівську премію з фізики отримали Джон Кларк з Великої Британії, Мішель Деворе з Франції та Джон М. Мартініс з США. Вони були відзначені за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі. Кларк – британський фізик з університету в Берклі, Деворе – французький фізик з Єльського університету, а Мартініс – американський фізик з університету в Санта-Барбарі. Більше деталей про їх дослідження можна знайти у пресрелізі Нобелівського комітету.
Позначка: Вчені
-
Іспанські науковці створили ін’єкцію проти хвороби Альцгеймера
Іспанські науковці створили ін’єкцію на основі наночастинок, яка може бути першим кроком у боротьбі з хворобою Альцгеймера. Вони провели експерименти на мишах і виявили, що ця ін’єкція відновлює природний захисний бар’єр мозку, який порушується при цій хворобі. Наночастинки дозволяють клітинам мозку ефективно очищати його від токсичного білка бета-амілоїду, який спричиняє розвиток недуги. Після введення препарату мишам із симптомами Альцгеймера вдалося відновити їхню поведінку до здорової. Вчені зараз перевіряють безпечність цього препарату, а якщо результати будуть позитивними, клінічні випробування на людях можуть розпочатися вже через кілька років. Це відкриття може відкрити нові можливості у лікуванні нейродегенеративних хвороб за допомогою активації природних захисних механізмів мозку.
-
Нобелівська премія-2025: оголошені лауреати з медицини та фізіології
Нобелівський комітет оголосив, що лауреатами Нобелівської премії з медицини та фізіології стали Мері Бранков, Фред Рамсделл та Шимон Сакагучі за їхні дослідження в галузі периферичної імунної толерантності. Вчені виявили регуляторні Т-клітини, які запобігають імунній системі завдачі шкоди організму. Ці відкриття сприяють розумінню роботи імунної системи та розвитку методів лікування раку та аутоімунних захворювань. Вони також сприятимуть успішнішим трансплантаціям. Мері Бранков, Фред Рамсделл та Шимон Сакагучі є видатними вченими у своїх галузях.
-
В NASA зробили відкриття про хмари на Венері
Фахівці з NASA опублікували результати дослідження, згідно з яким хмари на планеті Венера складаються не тільки з сірчаної кислоти, як раніше вважалося, але і на 60% з води. Виявилося, що основу хмар утворюють гідрати – сполуки води з солями, зокрема сульфатами заліза та магнію. Воду на Венері не можна побачити у вигляді крапель, як на Землі, оскільки вона зв’язана в цих сполуках. Сірчана кислота також присутня у складі хмар, але на частку її припадає лише близько 22%. Вчені вважають, що залізо, яке також знайшли у складі хмар, може потрапити на Венеру разом із космічним пилом.
-
Лід розчиняє залізо швидше, ніж вода – дослідження
Шведські науковці з Університету Умео провели дослідження, яке показало, що лід діє ефективніше, ніж рідка вода, у вивільненні заліза з мінералів. Це може пояснити зміну кольору арктичних річок, які останнім часом стали помаранчевими через танення вічної мерзлоти та викид заліза. Експерименти показали, що лід виділяє більше заліза при -10 °C, ніж вода при +4 °C, оскільки утворюються мікроскопічні “кишені” рідини, які діють як реактори. Це може мати серйозний вплив на водойми та екосистеми у великих регіонах у зв’язку зі змінами клімату.
-
Вейпінг може підвищувати ризик переддіабету – дослідження
Вчені з Університету Джорджії провели дослідження, в якому виявили, що вживання електронних сигарет може збільшувати ризик розвитку переддіабету. За даними опитувань CDC у США, користувачі вейпів мають на 7% вищий ризик переддіабету, ніж некурці. Для курців традиційних сигарет цей ризик зростає на 15%, але найбільше небезпеки становить одночасне вживання тютюнових виробів і вейпінгу – у них ризик переддіабету збільшується на 28%. Особливо вразливі до цього ризику є люди з надмірною вагою або ожирінням, а також представники певних етнічних груп. Хоча дослідження має обмеження, його результати підкреслюють, що вейпінг може негативно впливати не лише на легені, а й на метаболічне здоров’я в цілому.
-
Китайські вчені створили батарею у шість разів місткішу за літій-іонні
Науковці з Китаю створили нову акумуляторну батарею, яка використовує гідрид-іони водню для зберігання енергії. Ця батарея має значно більшу ємність, ніж традиційні літій-іонні батареї. Під час тестів пристрій успішно живив світлодіод, показуючи свою життєздатність. Вчені вважають, що можуть покращити ємність батареї в майбутньому. Використання гідрид-іонів також допомагає уникнути утворення дендритів, що підвищує довговічність і безпеку таких батарей.
-
Вчені виявили мікропластик у людських кістках
Науковці виявили, що мікропластик може впливати на кісткову тканину людини, порушуючи роботу стовбурових клітин кісткового мозку та сприяючи утворенню остеокластів – клітин, що руйнують кістку. Дослідження показало, що мікропластик може знижувати життєздатність клітин, пришвидшувати старіння, змінювати диференціацію та сприяти запальним процесам. Експерименти на тваринах також підтвердили, що мікропластик може призводити до ослаблення, деформацій і патологічних переломів кісток, навіть зупиняти ріст скелета. Науковці планують дослідити, як саме мікропластик впливає на міцність кісток, використовуючи моделі на тваринах. Ці відкриття вказують на можливе ризик для здоров’я кісток та можливі наслідки для росту кісткових хвороб у майбутньому.
-
Вчені змогли відновити мозок після інсульту за допомогою стовбурових клітин
Дослідники з Цюріхського університету виявили, що трансплантація стовбурових клітин може допомогти відновити пошкодження мозку після інсульту. Вони провели експерименти на мишах, трансплантувавши їм людські нейрональні стовбурові клітини. Виявилося, що ці клітини не лише створюють нові нейрони, але також сприяють процесам регенерації, включаючи відновлення рухових функцій. Після трансплантації клітини перетворилися на нейрони, які почали взаємодіяти з існуючими клітинами мозку. Дослідники також зафіксували ознаки відновлення судин та зменшення запальних процесів. Експерименти показали покращення рухових функцій у мишей, що підтвердив штучний інтелект. Ці результати можуть мати велике значення для клінічного застосування в майбутньому.
-
Майже половина діабетиків не знають про свій стан – дослідження
Згідно з новим дослідженням, виявлено, що багато людей по всьому світу, які страждають на діабет, не знають про своє захворювання або не отримують необхідного лікування. Дослідження було проведено в Інституті показників і оцінки здоров’я при Вашингтонському університеті разом із міжнародною мережею науковців, які проаналізували дані з 2000 по 2023 рік у 204 країнах і територіях. За даними дослідження, до 2050 року з діабетом буде жити 1,3 мільярда людей, але значна частина з них навіть не буде знати про своє захворювання. Це може спричинити тиху епідемію. Дослідники виявили, що у 2023 році 44% людей з діабетом не мали діагнозу, особливо серед молодих дорослих. Ті, хто знали про хворобу, лише у 42% випадків вдалося досягти оптимального контролю рівня цукру в крові. Регіонально, найкращі показники діагностики були в Північній Америці, найвищі рівні лікування в Азії-Тихоокеанському регіоні, а найкращий контроль глюкози – в Південній Латинській Америці. У Центральній частині Африки менше 20% людей із діабетом знають про свій стан. Дослідження було опубліковане в журналі The Lancet Diabetes & Endocrinology.