У Таїланді виявили плоскоголового кота – одного з найрідкісніших видів диких котів у Південно-Східній Азії, що було вперше з 1995 року. Тварину помітили за допомогою фотопасток у південних регіонах країни, що стало важливою подією для природоохоронних програм. Дослідження підтвердило, що цей вид, який вважався “ймовірно зниклим”, все ще існує в дикій природі Таїланду. Плоскоголовий кіт є найменшим диким котом регіону та мешкає у складних середовищах, що ускладнює його вивчення. Науковці оцінюють, що у світі існує близько 2,5 тисячі дорослих особин цього виду. Заходи для збереження плоскоголового кота включають охорону середовища і боротьбу з незаконним полюванням. Нові дані планують передати до комітету Червоного списку МСОП для перегляду статусу виду в Таїланді.
Позначка: Вчені
У світі дедалі менше вживають алкоголь
У світі спостерігається зниження споживання алкоголю, особливо серед молодого покоління. Згідно з даними соціологічних досліджень, все більше людей відмовляються від алкоголю на тривалий термін або виключають його зі свого життя. Наприклад, в США лише 54% дорослих вживають алкоголь, що є рекордно низьким показником за останні 90 років. Молоде покоління, зокрема представники покоління Z та молодші міленіали, рідше залучаються до алкогольної культури порівняно з попередніми поколіннями. Подібні тенденції спостерігаються також в Австралії та Великій Британії. Експерти вважають, що причини цього зниження споживання алкоголю можуть бути різноманітні – від зростання уваги до здоров’я та зміни соціальних норм до підвищення вартості життя та заміщення алкоголю іншими речовинами.
Людина може мати до 33 відчуттів, а не п’ять – дослідження
Згідно з останніми науковими дослідженнями, люди можуть мати не лише п’ять відчуттів, але й кілька десятків – від 22 до 33. Наші відчуття, такі як дотик, запахи, положення тіла, відчуття рівноваги та навіть серцебиття, працюють одночасно і формують цілісний досвід. Вчені стверджують, що ми сприймаємо світ мультисенсорно, а різні відчуття можуть взаємодіяти між собою. Наприклад, запах шампуню може вплинути на сприйняття текстури волосся, а аромат у йогурті – на відчуття його густоти. Смак їжі формується завдяки поєднанню нюху, дотику та смакових рецепторів. Дослідники також вказують на вплив середовища на сприйняття, наприклад, шум у літаку може змінювати смакові відчуття. Вивчення відчуттів стало окремим напрямом наукових досліджень, і в цьому напрямку працює Центр дослідження відчуттів в Лондоні, де вчені досліджують, як звук, зір і дотик впливають на сприйняття тіла, мистецтва та їжі.
Кішки частіше “розмовляють” із чоловіками, ніж із жінками – вчені
Учені виявили, що домашні кішки під час привітання частіше й голосніше нявкають до чоловіків, ніж до жінок. Про це йдеться в новому дослідженні, опублікованому в науковому журналі Ethology, повідомляє Live Science.
За тисячі років одомашнення кішки навчилися використовувати вокалізацію як інструмент спілкування з людьми. Дослідники припускають, що нявкання може бути способом привернути увагу господаря або вплинути на його поведінку.
Науковці наголошують, що кішки володіють значно вищими соціальними та когнітивними здібностями, ніж вважалося раніше. Хоча їх часто сприймають як одинаків, насправді ці тварини активно формують соціальні зв’язки з людьми та прагнуть не лише їжі, а й контакту.
Для експерименту вчені залучили 40 власників кішок, яких попросили зафіксувати перші 100 секунд взаємодії зі своїм улюбленцем після повернення додому. Учасники мали поводитися звично, щоб зафіксувати типову поведінку тварин.
Після аналізу відеозаписів дослідники дійшли висновку, що кішки значно частіше “розмовляли” саме з чоловіками. Під час аналізу враховували стать тварини, її породу та кількість котів у домі, однак єдиним фактором, який суттєво впливав на нявкання, виявилася стать людини.
Автори дослідження припускають, що жінки зазвичай більше спілкуються з кішками вербально та краще розуміють сигнали своїх улюбленців. Чоловікам же, ймовірно, потрібно більше вокальних “підказок”, перш ніж вони відреагують і приділять увагу тварині.
Водночас вчені зазначають, що це нявкання не відповідало жодному конкретному емоційному стану чи потребі, а отже не було пов’язане безпосередньо з голодом чи стресом.
Науковці визнають, що дослідження має низку обмежень, зокрема невелику вибірку учасників. Також не враховувалися такі фактори, як рівень голоду кішок, присутність інших людей у домі чи тривалість самотності тварин. Тому результати не можна вважати універсальними для всіх кішок.
Нагадаємо, у Нірзінгені жінка випадково надіслала посилку з власною кішкою всередині. Тварину врятували завдяки уважності співробітниці пекарні та оперативній роботі поліції.
Українка розповіла, як заробляє її кіт
Над Антарктикою зафіксували найкоротшу озонову діру за шість років
Науковці української антарктичної станції Академік Вернадський у співпраці зі службою моніторингу атмосфери Copernicus (CAMS) та агентством NASA зафіксували найкоротшу за тривалістю озонову діру з 2019 року. Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
За даними дослідників, цього року озонова діра над Антарктикою закрилася раніше очікуваного – процес її “затягування” завершився 1 грудня. Це найраніша дата закриття за останні шість років.
Полярники нагадують, що саме на цій станції, яка раніше мала британську назву Фарадей, уперше було відкрито явище озонової діри – різкого зниження концентрації озону в стратосфері нижче 220 одиниць Добсона.
У 2025 році українські науковці зафіксували перші зниження озону нижче критичного рівня 3 серпня, а стабільне повернення до норми – з 17 листопада. Протягом цього періоду знижені показники спостерігалися у 81% днів, а мінімальне значення становило 160 одиниць Добсона, що вище, ніж у попередні роки.
Отримані дані узгоджуються зі спостереженнями CAMS і NASA Ozone Watch, які також зафіксували відносно невелику площу озонової діри другий рік поспіль. Учені зазначають, що це може свідчити про поступове відновлення озонового шару, пов’язане з глобальною забороною озоноруйнівних речовин, запровадженою ще у 1987 році.
У НАНЦ наголошують: попри вплив природних чинників -сонячної активності, вулканів і океанів – цьогорічні результати дають підстави для обережного оптимізму щодо майбутнього озонового шару Землі.
Один потужний сонячний спалах може паралізувати космонавтику Землі – вчені
Стрімке зростання кількості супутників на низькій навколоземній орбіті створило безпрецедентну загрозу для всієї космічної інфраструктури. Як повідомляє Universe Today, до такого висновку дійшли вчені в новому дослідженні, яке показує: один потужний сонячний спалах може запустити ланцюг подій, здатний на десятиліття зробити орбіту непридатною для використання.
Ключовим фактором ризику стала надзвичайна щільність супутників, значна частина яких належить мережі Starlink компанії SpaceX. Під час підвищеної сонячної активності у 2024 році система вже двічі втрачала контроль над частиною угруповання. Відтоді ситуація лише загострилася. За оцінками дослідників, добова втрата керування супутниками несе близько 30% імовірності катастрофічного зіткнення.
Автори порівнюють сучасну орбітальну інфраструктуру з “картковим будинком”. Станом на червень 2025 року небезпечні зближення між усіма супутниками на орбіті відбувалися в середньому кожні 22 секунди. Якщо ж рахувати лише апарати Starlink, то вони наближаються один до одного на відстань менш ніж кілометр кожні 11 хвилин. Щоб уникати зіткнень, кожен супутник Starlink здійснює в середньому 41 маневр ухилення на рік, що робить систему критично залежною від безперервного зв’язку, навігації та контролю.
Сонячні спалахи впливають на супутники одразу двома шляхами. По-перше, вони нагрівають верхні шари атмосфери Землі, збільшуючи аеродинамічний опір і спричиняючи хаотичні зміни орбіт. Це змушує апарати частіше маневрувати й швидше витрачати запас пального. У травні 2024 року такі маневри виконувала понад половина всіх супутників на низькій орбіті. По-друге, сильні геомагнітні бурі можуть виводити з ладу системи зв’язку та навігації, роблячи керовані маневри фізично неможливими.
У межах дослідження вчені запровадили нову метрику ризику – CRASH Clock (Годинник реалізації зіткнення та значної шкоди). Якщо у 2018 році цей показник становив 121 день, то у червні 2025 року він скоротився до 2,8 дня. Саме за такий час після повної втрати можливості маневрувати може статися катастрофічне зіткнення. Втрата контролю лише на 24 години вже дає близько 30% імовірності запуску синдрому Кесслера – каскадної реакції, за якої уламки одного зіткнення провокують нові, поступово заповнюючи орбіту небезпечним сміттям.
Повне засмічення орбіти може тривати роками, але для запуску цього руйнівного процесу достатньо одного екстремального сонячного явища. Аналог такої події вже траплявся в історії – знаменита буря Каррінгтона 1859 року, найпотужніша з відомих.
Стародавній човен Данії розкрив таємниці морських походів
Науковці встановили походження найдавнішого відомого дощаного човна Данії, знайденого у болоті Хйортспрінг, завдяки унікальному відбитку пальця, залишеному в смолі близько 2 400 років тому. Дослідження провели фахівці Лундського та Гетеборзького університетів у співпраці з Національним музеєм Данії.
Човен датують доримською залізною добою (IV–III століття до н.е.). На ньому до острова Альс прибули близько 80 озброєних воїнів. Під час ремонту суден один із членів екіпажу залишив відбиток пальця в м’якій смолі між дошками. Планований морський напад завершився поразкою: місцеві жителі перемогли, а один із човнів затопили як жертву для богів.
Завдяки безкисневому середовищу болота судно збереглося у відмінному стані. Його рештки були знайдені наприкінці ХІХ століття, а з 1921 року експонуються у Національному музеї Данії.
Сучасні аналізи смоли показали, що її склад включав тваринний жир і соснову смолу. Це здивувало науковців, оскільки в IV столітті до н.е. соснові ліси в Ютландії та північній Німеччині були майже вирубані. Ймовірно, човен побудували в регіоні з доступом до великих соснових лісів, а потім подолали сотні кілометрів відкритим морем задовго до епохи вікінгів.
Радіовуглецеве датування мотузок із липового лика підтвердило давність човна – між 381 та 161 роками до н.е. Найбільшу сенсацію вчені відзначають у частково збереженому відбитку пальця: за допомогою рентгенівської томографії створили його 3D-модель. Відбиток, ймовірно, належав одному з моряків або воїнів, проте визначити стать або інші біологічні характеристики поки неможливо.
У майбутньому дослідники планують спробувати виділити давню ДНК зі смоли. Це допоможе дізнатися більше про походження людей, які здійснювали морські походи, та підтвердити, що далекі рейди були характерні для Скандинавії задовго до появи вікінгів.
Вчені РФ взялися за реалізацію ідеї Путіна продовжити життя “до 150 років”
Російські вчені почали шукати способи уповільнити старіння. Про це пише російське провладне інформагентство РБК, посилаючись на заяви представників трьох місцевих наукових центрів.
Російський національний дослідний медичний університет (РНДМУ) ім. Н.І. Пирогова вивчає процеси старіння мозку та погіршення його когнітивних функцій.
Також вчені займаються питанням зниження маси та сили м’язів через вік. В інституті вже розробили спеціальні молекули, які “знищують клітини старіння”, тобто клітини, які припинили ділитися в організмі. Таким чином молекули “уповільнюють старіння”, стверджують російські вчені.
У Російському науковому центрі хірургії ім. академіка Петровського розробляють “годинник біологічного віку”. У центрі також шукають та тестують геропротектори – речовини, які впливають на самі механізми старіння.
В межах одного з експериментів домашнім кішкам разом із їжею давали екстракти зеленого чаю, виноградних кісточок, куркуміну та грейпфруту. У результаті тварин знизився рівень креатиніну в крові на 15%, зменшилися маркери запалення і активність генів клітинного старіння, а також активувалися білки довголіття, запевнили в центрі.
У НДІ Фізико-хімічної біології ім. О.М. Білозерського МДУ займаються вивченням механізму аутофагії — самоочищення та відновлення клітин. З віком цей процес “згасає”, що є однією із причин клітинного старіння.
В інституті заявили, що є кілька активних молекул, які продовжують життя хробаків нематод на 30%. Нині там досліджують їхню ефективність на мишах, а наступного року планують доклінічні дослідження на щурах та морських свинках.
Раніше російський диктатор Володимир Путін заявив, що середню тривалість життя у Росії “можна довести до 150 років”.
Косатки й дельфіни виявилися мисливським тандемом
Науковці вперше зафіксували випадки спільного полювання між косатками і дельфінами на лосося в Канаді. Дослідження показало, що ця взаємодія не випадкова, а спрямована. Косатки є вправними мисливцями, які використовують дельфінів як “розвідників” для полювання на великого лосося. Дельфіни переслідують рибу, а косатки виконують напад. Після поділу здобичі між собою, дельфіни харчуються залишками, які викидають на поверхню косатки.
Метеорологи на Вернадському зафіксували кліматичну аномалію
Українські вчені на антарктичній станції “Академік Вернадський” виявили цікаву кліматичну аномалію – температура води в цьому році ніколи не опускалася нижче точки замерзання. Це сталося вперше з 2002 року, коли почалися спостереження за температурою морської води в цьому районі. Це може свідчити про подальше потепління в антарктичному регіоні. Учені зауважують, що це може мати великий вплив на екосистему антарктичного регіону, оскільки морський лід важливий для багатьох видів тварин. Також варто відзначити, що кількість вуглекислого газу в атмосфері досягла рекордних значень, а кількість тварин у лісах за останні 50 років скоротилася вдвічі.