Британські лікарі успішно випробували новий електронний імплант Prima, який дозволяє частково відновити зір у пацієнтів із макулодистрофією. Цей мікрочип розміром 2×2 міліметри встановлюють під сітківку ока пацієнта. Під час операції також під’єднують систему окулярів доповненої реальності з камерою і мінікомп’ютером. Після імплантації 84% пацієнтів знову змогли розрізняти літери, цифри та слова. Лікарі вважають, що ця технологія може значно покращити якість життя людей з важкими зоровими порушеннями.
Позначка: Вчені
-
В Аргентині знайшли один із найдавніших у світі скелетів динозавра
Аргентинські вчені знайшли скам’янілості одного з найдавніших динозаврів на планеті у горах Андах на висоті близько 3000 метрів. Цей динозавр був невеликого розміру, назвали його Huayracursor jaguensis. Він жив приблизно 230–225 мільйонів років тому, коли на Землі з’явилися перші динозаври та предки ссавців. Несмотря на то, що належав до родини травоїдних динозаврів, цей вид був досить малим – до двох метрів завдовжки і близько 18 кілограмів ваги. Відкриття допоможе вченим краще розібратися в еволюційних процесах на початкових стадіях розвитку динозаврів.
-
У США створили “супервакцину”, яка блокує розвиток раку
Американські науковці розробили нову “супервакцину на основі наночастинок”, яка успішно зупинила ріст і поширення трьох видів раку – меланоми, раку підшлункової залози та потрійно негативного раку молочної залози. Дослідження проводили на мишах і показали, що до 88% тварин, яким вводили вакцину, залишалися без пухлин. Вакцина активує імунну систему кількома способами та допомагає пригнічувати ріст пухлини. Нова вакцина містить “суперад’ювант на основі ліпідних наночастинок”, який дозволяє імунній системі ефективніше розпізнавати та знищувати ракові клітини. Вчені вважають, що ця вакцина може стати універсальним методом боротьби з різними видами раку, а якщо вона пройде клінічні випробування, то може стати першим методом лікування, що повністю зупинить поширення раку в організмі.
-
Мозок чоловіків старіє швидше, ніж у жінок – дослідження
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature, мозок чоловіків старіє швидше, ніж мозок жінок. Науковці виявили, що у чоловіків відбувається більша втрата об’єму сірої речовини у різних ділянках мозку порівняно з жінками. Зокрема, область мозку, що відповідає за дотик, біль і відчуття положення тіла, зменшується швидше у чоловіків – на 2% на рік проти 1,2% у жінок. Ці відкриття можуть пояснити частіше виявлення хвороби Альцгеймера серед жінок, хоча чоловіки швидше старіють з точки зору структурних змін у мозку. Науковці вважають, що інші фактори, такі як тривалість життя, гормональні зміни та різна чутливість до захворювань, можуть також впливати на цю різницю. Дослідники закликають проводити подальші дослідження з більшими вибірками для отримання більш повної карти старіння мозку у чоловіків і жінок.
-
Вчені вперше внесли диких бджіл до списку зникаючих видів у ЄС
Кількість видів диких бджіл у Європі, яким загрожує вимирання, за останнє десятиліття зросла вдвічі, а кількість видів метеликів, які перебувають під загрозою, також збільшилася. Дослідники внесли деякі з них до Червоної книги. Головними причинами зникнення цих комах є руйнування природних середовищ, інтенсивне сільське господарство, використання добрив та пестицидів, а також кліматичні зміни. Вчені зауважують, що разом із бджолами можуть зникнути численні види диких рослин. У Європі особливо вразливі види джмелів та целофанових бджіл, які важливі для запилення різних рослин. Уряд ЄС підкреслює необхідність негайних заходів для збереження диких бджіл та метеликів.
-
Британські вчені винайшли штучний “лист”, який імітує фотосинтез
Вчені з Кембриджського університету представили інноваційний пристрій, який імітує процес фотосинтезу та перетворює вуглекислий газ, воду й сонячне світло на корисні хімічні сполуки, повідомляє Interesting Engineering.
Розробка являє собою гібридний пристрій, який поєднує світлозбиральні органічні полімери з бактеріальними ферментами. У результаті він здатен перетворювати сонячне світло, воду та вуглекислий газ у форміат – паливо, яке можна використовувати для подальших хімічних реакцій. При цьому пристрій не потребує зовнішнього джерела живлення і не містить токсичних напівпровідників, що робить його довговічнішим і безпечнішим для довкілля.
“Якщо ми хочемо побудувати сталу, циркулярну економіку, нам необхідно звільнити хімічну промисловість від копалин. Це величезна можливість, якщо ми зможемо реалізувати її правильно”, – зазначив керівник дослідження Ервін Райснер з Кембриджського університету.
Результати, опубліковані в журналі Joule, свідчать, що це перший випадок використання органічних напівпровідників як світлозбирального компонента у подібних біогібридних пристроях. Команда також продемонструвала, що отриманий формат можна безпосередньо застосовувати для синтезу сполук, які використовуються у фармацевтиці, з високою чистотою та виходом. -
Вчені створили уп’ятеро міцніший алюмінієвий сплав
Інженери з Массачусетського технологічного інституту розробили новий алюмінієвий сплав для 3D-друку, який виявився у п’ять разів міцнішим за традиційно виготовлений метал. Як повідомляє InterestingEngineering, матеріал також відзначається високою термостійкістю, що відкриває перспективи його використання в авіації, автомобілебудуванні та промислових системах охолодження.
Команда науковців застосувала машинне навчання для створення сплаву. Замість того щоб моделювати понад мільйон можливих комбінацій елементів, алгоритм проаналізував лише 40 варіантів і знайшов оптимальний склад.
“Якщо ми зможемо використовувати легші, але міцніші матеріали, це допоможе значно знизити енергоспоживання у транспортній галузі”, – пояснила керівниця дослідження Мохадесех Тахері-Мусаві, яка нині працює професоркою в Університеті Карнегі-Меллона.
Новий сплав виготовлений із комбінації алюмінію та кількох додаткових елементів, що забезпечують унікальне поєднання міцності, легкості й стабільності при високих температурах. Він може стати альтернативою дорогим і важким титановим деталям, зокрема для лопатей реактивних двигунів, а також знайти застосування у високопродуктивних вакуумних насосах, автомобілях преміумкласу та системах охолодження дата-центрів. -
Відправити на іншу планету. Оприлюднено останнє звернення Джейн Гудолл
Стримінговий сервіс Netflix оприлюднив останнє звернення Джейн Гудолл – видатної британської дослідниці, антропологині та захисниці природи, – записане за кілька місяців до її смерті. Воно прозвучало у документальному проєкті Famous Last Words (Останні слова знаменитостей), у якому відомі особистості залишають послання людству, що публікуються лише після їхнього відходу.
У своїй промові 91-річна Гудолл відверто зізналася, що мріяла би “очистити Землю” від кількох політичних лідерів, відправивши їх у космос. Серед тих, кого вчена хотіла б бачити на кораблі Ілона Маска, вона назвала самого Маска, Дональда Трампа, Володимира Путіна, Сі Цзіньпіна та Беньяміна Нетаньягу.
“Я хотіла би посадити їх на один із космічних кораблів Маска і відправити на планету, яку він впевнений, що відкриє. Він, до речі, був би одним із них. Разом із Маском там були б Трамп і його щирі прихильники. Я би посадила туди Путіна, президента Сі і відправила на іншу планету. Був би там і Беньямін Нетаньягу” – сказала Гудолл з властивим їй спокоєм і іронією.
Та попри гострі слова, головний акцент свого звернення вчена зробила не на політиці, а на людяності. Вона наголосила, що кожна людина має місію і здатна впливати на світ навколо себе.
“Ви можете вибрати, які саме зміни зробите. Я хочу, щоб ви зрозуміли, що ми є частиною природного світу. І навіть сьогодні, коли планета занурена в темряву, надія все ще є. Не втрачайте її. Якщо ви втратите надію, то станете апатичними і не будете нічого робити” – зазначила Джейн.
На завершення Гудолл закликала берегти довкілля та не залишатися байдужими до майбутнього Землі: “Робіть все, що в ваших силах, поки ще перебуваєте на цій прекрасній планеті Земля”. -
Стали відомі лауреати Нобелівської премії-2025 з хімії
Лауреатами Нобелівської премії в галузі хімії 2025 року стали японець Сусуму Кітагава, австралієць Річард Робсон і американець Омар Ягхі “за розробку металоорганічних каркасів”. Про це повідомляється на сторінці премії в соцмережі Х у середу, 8 жовтня.
“Лауреати Нобелівської премії з хімії 2025 року створили молекулярні конструкції з великими просторами, через які можуть проходити гази та інші хімічні речовини. Ці конструкції, металоорганічні каркаси, можуть бути використані для збору води з пустельного повітря, уловлювання вуглекислого газу, зберігання токсичних газів або каталізу хімічних реакцій. Завдяки розробці металоорганічних каркасів лауреати надали хімікам нові можливості для вирішення деяких проблем, з якими ми стикаємося”, – йдеться у пресрелізі Нобелівського комітету.
Розмір грошової частини Нобелівської премії у 2025 році становить 11 млн шведських крон ($1,1 млн). Ці гроші поділять порівну між трьома лауреатами.
“Металоорганічні сполуки мають колосальний потенціал, створюючи раніше небачені можливості для виготовлених на замовлення матеріалів із новими функціями”, – пояснив голова Нобелівського комітету з хімії Хайнер Лінке. -
Вчені виявили ділянку мозку, яка утримує алкоголіків у залежності
Команда науковців із Scripps Research (США) виявила ділянку мозку, яка змушує людину з алкогольною залежністю продовжувати пити – не заради задоволення, а щоб уникнути стресу та болю від абстиненції. Як повідомляє ScienceDaily, ключову роль у процесі відіграє паравентрикулярне ядро таламуса (PVT).
Під час експериментів на щурах учені з’ясували, що активність клітин у цій ділянці мозку різко зростає, коли тварини навчаються пов’язувати алкоголь із полегшенням симптомів абстиненції. Саме цей процес, за словами дослідників, є основою формування стійкої залежності, коли людина продовжує пити, щоб уникнути страждання.
“Залежність надзвичайно важко подолати, тому що люди шукають не лише “кайф”, а й прагнуть позбутися болісних станів – тривоги, напруги, депресії”, – пояснив професор нейронауки Фрідберт Вайс, співавтор дослідження. “Ми змогли показати, які саме мозкові системи відповідають за це навчання і чому воно робить рецидиви такими стійкими”.
Інша авторка роботи, Герміна Неделеску, додала, що у всіх щурів, які пережили період відміни від залежності, PVT “буквально засвітився”. Це вказує на те, що саме ця ділянка залучається, коли мозок пов’язує алкоголь із полегшенням стресу.
Науковці припускають, що відкритий механізм може мати значення не лише для лікування алкогольної залежності, а й для розуміння тривожних розладів, фобій і посттравматичних станів, коли поведінка формується на основі прагнення уникнути болю або страху.
У майбутніх дослідженнях команда планує вивчити цей процес у самок тварин і з’ясувати, які нейрохімічні речовини виділяються в PVT під час формування таких асоціацій, що може відкрити шлях до створення нових ліків, здатних блокувати ці патологічні механізми навчання.