Дотримання середземноморської дієти здатне суттєво знизити ризик інсульту – в окремих випадках до 25%. Про це свідчать результати масштабного дослідження, яке тривало понад 20 років, повідомляє The Guardian.
Раціон, багатий на оливкову олію, горіхи, рибу та морепродукти, цільнозернові продукти, овочі й фрукти, раніше вже пов’язували зі зменшенням ризику серцево-судинних захворювань. Однак нове дослідження вперше продемонструвало зв’язок між середземноморською дієтою та зниженням імовірності всіх основних типів інсульту = як ішемічного, так і геморагічного.
У дослідженні взяли участь 105614 жінок із Каліфорнії, середній вік яких на початку спостережень становив 53 роки. Усі учасниці не мали в анамнезі інсульту. Їхній раціон оцінили за шкалою від 0 до 9 балів залежно від ступеня дотримання принципів середземноморської дієти. Найвищі бали отримували ті, хто споживав більше за середній рівень овочів, фруктів, бобових, цільнозернових продуктів, риби та оливкової олії, а також помірно вживав алкоголь. Додаткові бали нараховувалися за низьке споживання червоного м’яса й молочних продуктів.
Учасниць спостерігали в середньому 21 рік. Після корекції результатів з урахуванням куріння, фізичної активності та рівня артеріального тиску з’ясувалося, що жінки з найвищим рівнем дотримання дієти мали на 18% нижчий ризик інсульту загалом. Ризик ішемічного інсульту в цій групі був нижчим на 16%, а геморагічного – на 25% порівняно з тими, хто дотримувався дієти найменше.
Попри те, що дослідження має обмеження – воно охоплювало лише жінок і ґрунтувалося на самозвітах про харчування, – незалежні експерти позитивно оцінили його значущість. За їхніми словами, до 90% інсультів можна запобігти, а зміни в раціоні мають великий потенціал для зниження ризику цього небезпечного захворювання, яке щороку вражає понад 15 мільйонів людей у світі.
Позначка: Вчені
Вчені назвали вік, при якому ризик інфаркту у чоловіків різко зростає
Ризик серцево-судинних захворювань у чоловіків починає помітно зростати вже у середині четвертого десятка життя – приблизно з 35 років. Про це свідчить нове довготривале дослідження американських науковців, яке вказує на необхідність більш раннього обстеження чоловіків на ризик інфаркту та інших серцевих патологій, повідомляє Science Alert.
Дослідження охопило 5112 учасників, за станом здоров’я яких спостерігали в середньому протягом 34 років. На момент старту проєкту в середині 1980-х років усі учасники були здоровими та перебували у віці від 18 до 30 років. Це дозволило дослідникам простежити, як із віком розвивалися серцево-судинні захворювання, зокрема інфаркти, інсульти та серцеву недостатність.
Згідно з отриманими даними, саме у 35 років починає формуватися помітний розрив між чоловіками та жінками за рівнем серцево-судинного ризику. Основну роль у цьому відіграє ішемічна хвороба серця – найпоширеніша причина інфарктів, пов’язана з накопиченням жирових відкладень в артеріях і порушенням кровотоку.
За словами епідеміологині Північно-Західного університету США Алекси Фрідман, хоча такий вік може здаватися надто раннім, серцеві захворювання формуються десятиліттями, а їхні перші маркери можна виявити ще в молодому віці. Саме тому ранній скринінг дає змогу вчасно визначити фактори ризику та зменшити ймовірність серйозних проблем у майбутньому.
Навіть після врахування таких чинників, як артеріальний тиск, рівень холестерину й цукру в крові, куріння, фізична активність та маса тіла, різниця між чоловіками та жінками зменшувалася, але не зникала повністю. Це свідчить про наявність додаткових, поки що не до кінця вивчених причин.
Дослідники встановили, що середній рівень захворюваності на серцево-судинні хвороби у 5% чоловіків фіксується приблизно на 50,5 році – майже на сім років раніше, ніж у жінок (57,5 року). Для ішемічної хвороби серця різниця ще більша: поріг у 2% чоловіки досягають приблизно на десять років раніше за жінок.
Водночас ризик інсульту виявився майже однаковим для обох статей, а відмінності щодо серцевої недостатності починали проявлятися вже у старшому віці. Науковці зазначають, що вибірка залишалася відносно молодою – на момент завершення спостережень усім учасникам було менше 65 років, тоді як інсульти та серцева недостатність зазвичай розвиваються пізніше.
Разом із тим автори роботи звертають увагу, що жінки зазвичай частіше проходять профілактичні огляди, тоді як чоловіки мають суттєву “фору” у розвитку серцевих хвороб. Саме тому дослідники закликають активніше заохочувати молодих чоловіків проходити перевірку стану серця ще до 40 років, щоб знизити ризик інфарктів у майбутньому.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що мозок чоловіків старіє швидше, ніж у жінок.
Вчені визначили вік, коли організм стає найбільш слабким
Вчені пояснили механізм втрати пам’яті при хворобі Альцгеймера
Нове дослідження вчених з Університетського коледжу Лондона показало, що проблеми з пам’яттю при хворобі Альцгеймера можуть бути пов’язані з порушенням того, як мозок “переграє” нещодавній досвід у стані спокою. Як повідомляє ScienceDaily, робота базується на експериментах на мишах і допомагає краще зрозуміти механізми ранньої втрати пам’яті.
За словами дослідників, у здоровому мозку під час відпочинку активується особливий процес: нейрони повторюють послідовності, які відповідали нещодавнім подіям. Це вважається ключовим етапом формування та закріплення спогадів. Однак у мишей із накопиченням амілоїдних бляшок, характерною ознакою хвороби Альцгеймера, – цей процес виявився порушеним.
Співавторка дослідження докторка Сара Шиплі зазначила, що хоча зв’язок між хворобою Альцгеймера та накопиченням токсичних білків у мозку давно відомий, механізми впливу цих змін на роботу нервових клітин залишалися недостатньо зрозумілими. Саме тому команда вирішила зосередитися на тому, як змінюється активність окремих нейронів у міру розвитку захворювання.
Ключову роль у дослідженні відіграв гіпокамп – ділянка мозку, відповідальна за навчання та пам’ять. Тут працюють так звані “клітини місця”, які активуються залежно від положення людини або тварини у просторі. Під час руху вони спрацьовують у певній послідовності, а під час відпочинку зазвичай відтворюють цю ж схему, допомагаючи мозку закарбувати спогад.
Під час експериментів мишей запускали в лабіринт і паралельно реєстрували активність приблизно сотні таких нейронів за допомогою спеціальних електродів. Це дозволило порівняти, як працює механізм “повтору” спогадів у здорових тварин та у тих, у кого розвивалася патологія, схожа на Альцгеймер.
Результати показали, що у хворих мишей процес повтору формально відбувався з тією ж частотою, що й у здорових, але його структура була хаотичною. Замість чіткого відтворення досвіду активність нейронів ставала дезорганізованою. Крім того, клітини місця втрачали стабільність і переставали надійно “відповідати” за одні й ті самі ділянки простору, особливо після періодів відпочинку.
Ці зміни мали й помітні поведінкові наслідки: миші з порушеним механізмом повтору гірше справлялися з навігаційними завданнями, часто поверталися на вже пройдені маршрути та виглядали так, ніби не пам’ятають, де вони вже були.
Співавтор роботи професор Касвелл Баррі підкреслив, що дослідження вперше демонструє збій у консолідації пам’яті на рівні окремих нейронів. За його словами, мозок не припиняє намагатися закріплювати спогади – сам механізм просто починає працювати неправильно.
Учені вважають, що ці висновки можуть допомогти у створенні методів ранньої діагностики хвороби Альцгеймера, а також у розробці нових підходів до лікування. Зокрема, команда вже досліджує можливість впливу на цей процес через нейромедіатор ацетилхолін, на який спрямовані деякі з наявних препаратів. Це може зробити майбутні терапії більш ефективними, якщо втрутитися на ранньому етапі розвитку хвороби.
85 секунд до кінця: оновлено Годинник Судного дня
27 січня в США було оновлено стан Годинника Судного дня до значення 85 секунд до Півночі – вигаданого моменту повного знищення людства. Це найкритичніший показник в історії цього проєкту. Про це у вівторок, 27 січня, повідомляє CNN.
Для порівняння, у 2025 році стрілки були встановлені на позначці 89 секунд, у 2023 та 2024 роках – на 90 секунд. Водночас у 2022 році через російське вторгнення в Україну стрілки перемістились на 10 секунд ближче до катастрофи. Перед початком війни вони тривалий час залишалися нерухомими.
Час до Півночі на Годиннику символізує потенційну близькість людства до самознищення через створені загрози: ядерну зброю, вплив на клімат і новітні технології. На жаль, прогрес у вирішенні цих проблем залишається недостатнім.
Президент Bulletin Александра Белл наголосила, що загрози, спричинені ядерною зброєю, кліматичними змінами та революційними технологіями, зростають. За її словами, кожна секунда має значення, а людство стикається зі скороченням часу для дій.
Годинник Судного дня – це проєкт, створений у 1947 році групою американських вчених, які були причетні до розробки першої атомної бомби. Серед засновників проєкту були Альберт Ейнштейн та Роберт Оппенгеймер. Його запуск ініціював журнал Bulletin of the Atomic Scientists.
Годинник щороку адаптують відповідно до ситуації у світі. Стрілки рухаються залежно від рівня глобальної напруженості: чим більше викликів, тим ближче час до Півночі – умовного апокаліпсису.
З моменту заснування проєкту вимірювання включали ризики ядерної війни, кліматичні зміни, а згодом додалися фактори новітніх технологій, таких як штучний інтелект. Однак творці Годинника зауважують, що його функція не полягає у точному визначенні загроз; його головною метою є привернення уваги до необхідності рішень для подолання проблем.
Найбільша віддаленість від апокаліпсису була зафіксована у 1991 році – стрілки пересунули на 17 хвилин від Опівночі. Проте з того моменту вони ставали все ближче до показника абсолютної катастрофи.
Нагадаємо, минулого року вчені перевели стрілку годинника Судного дня на одну секунду вперед. Відтоді вони стали показувати 89 секунд до ядерної опівночі, а не 90, як раніше.
Ближче до кінця світу: чому Годинник Судного дня знову перевели
В Індонезії знайшли найдавніший у світі відбиток людської долоні
На острові Муна в печері Ліанг Метандуно знайшли відбиток людської долоні, який датується щонайменше 67 800 років. Це найстаріший відомий артефакт такого типу в світі. Дослідники вважають, що він може значно змінити уявлення про розвиток мистецтва та символічне мислення у Homo sapiens. Артефакт був створений шляхом розпилення фарби поверх руки, притиснутої до скелі, і має незвичайну деталь – кінчики пальців були загострені, нагадуючи кіготь тварини. Це свідчить про складне символічне значення зображення. Дослідники вважають, що автори малюнка належали до популяції Homo sapiens, яка мігрувала з Азії через індонезійські острови. Знахідка також підтверджує, що люди сучасного типу досягли Австралії та Нової Гвінеї раніше, ніж вважалося раніше, вказуючи на наявність розвиненого художнього мислення майже 68 тисяч років тому.
Альтернативна еволюція: вчені провели експеримент з бактеріями на МКС
Вчені з Університету Вісконсин-Медісон дослідили вплив мікрогравітації на еволюцію бактерій E. coli і вірусів-бактеріофагів T7 на борту Міжнародної космічної станції. Вони порівняли ріст бактерій та вірусів на Землі і в космосі, де відсутність гравітації змінює умови. На Землі рідини постійно перемішуються, що сприяє швидкому поширенню інфекцій, а у мікрогравітації ці процеси сповільнюються. Вчені виявили, що в мікрогравітації віруси заражали бактерії повільніше, що призвело до їхньої адаптації: віруси стали ефективніше “чіплятися” за клітини, а бактерії змінювали поверхневі рецептори, щоб стати стійкішими до атак. Крім того, вчені виявили унікальні мутації у космічних зразках, яких не було в земній контрольній групі.
Вчені відкрили новий квантовий стан матерії, який вважали неможливим
Група фізиків виявила новий квантовий стан матерії, який не повинен існувати згідно зі звичайними теоріями. Це відкриття може змінити наше розуміння про поведінку електронів в екстремальних умовах і мати важливі наслідки для квантових технологій. Дослідники виявили, що сполука CeRu₄Sn₆ переходить у новий квантовий стан при дуже низьких температурах, коли досягається квантова критичність. Це означає, що електрони в цьому матеріалі зберігають “частинкову” впорядкованість навіть за умов, коли вони втрачають класичну фізичну поведінку. Одним із ключових доказів нового стану є аномальний ефект Холла, коли електрони відхиляються вбік без зовнішнього магнітного поля. Дослідники вважають, що це відкриття може відкрити двері до нових квантових матеріалів з високою стабільністю та чутливими властивостями.
“Найсильніша у світі” батарея обіцяє на 70% більший запас ходу для авто
Дослідники з Технологічного університету Чалмерса презентували нові дані про структурні батареї, які можуть накопичувати енергію і виконувати роль структурних елементів. Ця технологія вже досягла рівня, коли її можна використовувати в промисловості. Вона відрізняється від традиційних батарей тим, що може сприймати механічні навантаження і зберігати електроенергію. Ключовою особливістю є використання вуглецевого волокна в якості електродів, що дозволяє відмовитися від важких металевих компонентів. Це підвищує енергетичну щільність і жорсткість батарей. Також використання напівтвердого електроліту збільшує безпеку і ефективність батарей. Ця технологія може мати значний вплив на різні галузі, включаючи споживчу електроніку та транспорт, де батареї можуть стати частиною конструкції та забезпечити збільшення продуктивності і зменшення ваги.
Нова експериментальна камера вміє фокусуватися на всьому одночасно
Дослідники з Університету Карнегі-Меллона(Пенсильванія, США) представили експериментальну камеру, здатну одночасно фокусуватися на всіх елементах сцени незалежно від відстані до них, повідомляє The Verge. Якщо традиційні об’єктиви можуть чітко передавати лише одну фокальну площину за раз, розмиваючи передній або задній план, то нова розробка потенційно змінює сам принцип роботи камер.
В основі технології лежить так звана система “просторово-змінного автофокусу”. Вона поєднує кілька підходів і фактично дозволяє камері самій вирішувати, які частини зображення мають бути різкими. За словами доцента університету Меттью О’Тула, це виглядає так, ніби кожен піксель отримує власну мікролінзу з можливістю індивідуального налаштування фокусу. Фото: Carnegie Mellon University Порівняння фото та методів роботи стандартної камери та нової експериментальної Ключовим елементом стала “обчислювальна лінза”, яка об’єднує лінзу Ломана – пару вигнутих кубічних лінз, що зміщуються відносно одна одної для зміни фокусу, – та фазовий просторовий модулятор світла. Останній керує тим, як саме світло заломлюється на рівні окремих пікселів, що дає змогу фокусуватися на кількох глибинах одночасно. Система також використовує два методи автофокусування: контрастний, який оптимізує різкість у різних зонах кадру, та фазовий, що визначає напрямок корекції фокусу.
За словами професора Ашвіна Санкаранараянана з університету, така камера може принципово змінити уявлення про те, як оптичні системи “бачать” світ. Водночас розробка поки що залишається суто експериментальною і не використовується в жодній серійній камері. Чи з’явиться вона на споживчому ринку – питання відкрите.
Втім, дослідники вважають, що потенціал технології виходить далеко за межі фотографії. Її можна застосувати для підвищення ефективності мікроскопів, створення більш реалістичного сприйняття глибини у VR-пристроях, а також для систем автономного керування, які потребують максимально чіткого бачення навколишнього середовища.
В Росії поскаржилися на труднощі у створенні “еліксиру молодості”
У Росії на даний момент немає можливості створити універсальний засіб, який продовжуватиме молодість. Про це заявив глава російського МОЗ Михайло Мурашко, передають росЗМІ.
“Створити універсальну пігулку від старості поки що буде досить складно. Вона має насамперед, напевно, включати питання регулювання імунної системи. І цей напрямок довголіття сьогодні активно фінансується в нашій країні і за кордоном, оскільки збільшення тривалості життя і, головне, здорового життя є таким, загалом, принциповим для людства”, – зазначив Мурашко.
За його словами, російські фахівці “просунулися у продовженні тривалості життя”. Втім, подробиці російський міністр не озвучив, додавши лише, що на можливість тривалого життя впливає низка факторів, включаючи аутоімунні захворювання, цукровий діабет та інші хвороби.
Наприкінці листопада глава Сбербанку Герман Греф заявляв, що люди “приблизно до 2032 року” зможуть отримати шанс набути можливості вічного життя.
Такий прогноз Греф озвучив, переказуючи думку американського футуролога Реймонда Курцвейла про умовний “еліксир безсмертя”. Своєю чергою, Путін підтримав тему, підняту Грефом, заявивши, що середня тривалість життя в Росії може бути доведена до 150 років.
Зауважимо, у вересні на військовому параді в Пекіні Путін обговорював із Сі Цзіньпіном можливість “потенційного безсмертя” за допомогою сучасних технологій та пересадки органів. Лідер КНР тоді заявив, що в минулому люди рідко доживали до 70 років, а нині у цьому віці, мовляв, “ти ще дитина”. Путін відповів, що розвиток біотехнологій і трансплантації може наблизити людину до безсмертя. Сі додав, що шанс дожити до 150 років “уже є в цьому столітті”.
Після повернення з Китаю Путін відвідав лабораторний комплекс Сіріус, де йому продемонстрували “молодильну полуницю”.
У 2023 році The Times писала, що один із високопосадовців РФ доручив пришвидшити дослідження у галузі боротьби зі старінням. За даними видання, російське МОЗ вимагало від наукових установ звіти про роботу над методами протидії клітинному старінню, когнітивним розладам, остеопорозу та зміцненню імунітету.
Цю галузь курирує 77-річний глава Курчатовського інституту Михайло Ковальчук, який також очолює державну програму генетичних досліджень. До програми залучена і старша донька Путіна Марія Воронцова.
Дожити до 150. Розмова Путіна і Сі