Глава Польщі Кароль Навроцький вніс законопроєкт про заборону згадок та пропагування ідеології, пов’язаної з ОУН-УПА. Цей закон викликав обурення, оскільки передбачає суворе покарання за будь-які прояви “бандеризму” і заперечення Волинської трагедії. У разі прийняття закону, українцям, які проживають у Польщі, може загрожувати до трьох років ув’язнення за публічне пропагування ідеології, пов’язаної з ОУН-УПА. Також у законопроєкті йдеться про посилення кримінального переслідування за незаконний перетин кордону та збільшення терміну проживання для отримання польського громадянства. Експерти вважають, що ці законодавчі ініціативи можуть обмежити права українців у Польщі. Попередньо президент Польщі висловлював підтримку покарання за використання символіки ОУН-УПА на території країни.
Позначка: Українці
Путін підписав закон про вихід РФ з Європейської конвенції проти катувань
Російський президент Володимир Путін підписав закон, який скасовує участь Росії в Європейській конвенції з запобігання катуванням. Це означає, що Росія більше не буде зобов’язана допускати міжнародних інспекторів у свої в’язниці, а також скарги від російських ув’язнених до Європейського комітету з питань запобігання катуванням не будуть розглядатися. Ця конвенція, яку Росія ратифікувала у 1998 році, мала на меті запобігати тортурам і забороняти їх застосування. Проте після початку вторгнення в Україну російські в’язниці стали місцем систематичних катувань українських полонених, які зазнали насильства на 95%.
Сікан забив перший переможний гол за Трабзонспор
У сьомому турі турецької Суперліги команди Карагюмрюк і Трабзонспор зіграли у напруженому матчі, де відзначилися українські футболісти. За Трабзонспор вийшли на поле захисник Арсеній Батагов, вінгер Олександр Зубков та нападник Данило Сікан. Останній забив вирішальний гол, допомігши своїй команді перемогти з рахунком 4:3. Ця перемога дозволила Трабзонспору піднятися на друге місце в чемпіонаті з 14 очками.
Навроцький підписав закон про продовження допомоги українським біженцям
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, який надає допомогу українським біженцям. Цей закон змінює умови попередньої допомоги, яка закінчувалась 30 вересня. Він обмежує пільги для українців, які не працюють у Польщі, у сферах, таких як медична реабілітація, лікування наркоманії, охорона здоров’я та інші. Польща стверджує, що більше немає потреби в таких діях і має ставитися до українців однаково, як і до інших іноземців.
З Польщі депортували пʼятьох українців
Польська влада вирішила депортувати шістьох громадян України за скоєння злочинів. П’ять з них вже покинули територію країни. Про це повідомив Надоджанський відділ Прикордонної служби Польщі в понеділок
Речниця відділу польської Прикордонної служби Малгожата Поточна повідомила, що в ніч на суботу прикордонники затримали шістьох громадян України, “які, не дотримуючись вимог закону, становили реальну загрозу безпеці та громадському порядку в Польщі”.
За її словами, українці нібито керували автомобілями в стані алкогольного сп’яніння, вчинили податкові злочини, фінансові шахрайства та афери, крадіжки, знищення майна, переслідування та психологічне або фізичне насильство. Тому чоловіків зобов’язали повернутися в Україну.
П’ятьох із них у супроводі польських прикордонників доставили до польсько-українського кордону і передали місцевим службам, а один із затриманих перебуватиме в центрі для іноземців.
Шість українців тепер мають багаторічні заборони на повторний в’їзд на територію країн Шенгенської зони.
З початку 2025 року співробітники Надоджанського відділення Прикордонної служби Польщі депортували 300 іноземців, які “становили загрозу безпеці та громадському порядку”.
Як ми вже писали, 15 вересня у Польщі знешкодили безпілотник, який літав над урядовими будівлями та президентською резиденцією.
Згодом стало відомо про затримання двох молодих людей – 21-річного українця та 17-річної білоруски.
Українця, який запустив дрон над урядовими будівлями в Польщі, депортували
Стало відомо, скільки українців хоче виїхати за кордон на постійно
За результатами соціологічного дослідження виявлено, що лише 11% українців мають бажання переїхати за кордон на постійне місце проживання, в той час як 88% не хочуть цього робити. У 2020 році бажання виїхати за кордон виражали 27% громадян, але у 2022 році ця цифра знизилася до 9%. Жителі заходу України більш активно прагнуть за кордон, ніж на сході. Бідні частіше виражають бажання виїхати, ніж малозабезпечені. Молодь віком від 18 до 25 років більш схильна до переїзду за кордон, ніж люди старше 51 року. Бажання виїхати не залежить від типу поселення та рідних за кордоном. Дослідження було проведено серед 1000 респондентів у всіх регіонах України з помилкою не більше 2,2%.
У Дії з’явилась функція оформлення базової соцдопомоги
Українські сім’ї тепер можуть отримати базову соціальну допомогу через сервіс Дія. Ця нова допомога об’єднує 5 видів державної підтримки в одну значну суму, що спрощує процес отримання допомоги для сімей. Розмір допомоги залежить від базової величини, яка наразі становить 4 500 грн, та доходів сім’ї. Для отримання цієї допомоги потрібно мати біометричний документ та верифікований податковий номер. Сервіс Дія вже дозволяє оформити базову соціальну допомогу для тих, хто отримує інші види допомоги, такі як допомога малозабезпеченим сім’ям чи виплати на дітей одиноким матерям. Проєкт стартував як пілотний у липні 2025 року, але планується запровадження постійної допомоги на постійній основі.
Українці визначилися, що нині для них найважливіше
Згідно з результатами соціологічного дослідження, більшість українців вважають перемогу у війні найважливішою у житті, а також вказують на родину та близьких як важливі цінності. Опитані також називали здоров’я, незалежність України, відновлення країни, збереження мови та культури, а також згуртованість української нації серед важливих аспектів. Більшість українців відчувають оптимізм стосовно майбутнього України та власного майбутнього, вважають, що можуть впоратися з власними проблемами. Однак лише половина опитаних переконана, що держава у кризовий період прийме правильні рішення. Індекс самоідентифікації показує, що більшість українців вважають себе громадянами України, представниками свого етносу та мешканцями свого регіону. Водночас самоідентифікація себе європейцями та радянською людиною є менш поширеною. Дослідження було проведено з використанням методу САТІ серед 1000 респондентів у різних регіонах України.
Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування
Дослідження добробуту в Україні, проведене КМІС, показало, що українці, незважаючи на війну, демонструють адаптацію до складних умов. Середній бал задоволеності життям серед українців становить 5,4 з 10, що нижче за світові стандарти. Водночас зменшилася частка респондентів із низькими оцінками життя, а зросла частка тих, хто оцінює його високо. Тривожність українців також зросла, проте відчуття сенсу в житті залишається високим. За дослідженням, це може бути психологічною опорою та ресурсом адаптації в умовах кризи. Дослідження було проведене з використанням методології Національного статистичного управління Великої Британії та охопило 1000 респондентів у грудні 2024 року.
Парний матч на Кубку Біллі Джин Кінг українки так само програли
Український жіночий тенісний дует у складі Людмили Кіченок і Марти Костюк поступився італійським суперницям Сарі Еррані та Жасмін Паоліні на турнірі Кубок Біллі Джин Кінг в Шеньчжені, Китай. Українки не змогли виграти жоден з сетів, хоча показали хорошу гру. Паоліні виявилася надзвичайно успішною, перемігши як у парній, так і у одиночній грі. У результаті Україна вибула з турніру, програвши два матчі з трьох італійським спортсменкам.