Стармер і Трамп обговорили мирні зусилля в Україні

Кір Стармер, прем’єр-міністр Великої Британії, обговорив із президентом США Дональдом Трампом ініціативи, спрямовані на досягнення “справедливого і тривалого завершення” війни в Україні. Про це в неділю, 21 грудня, повідомляє Reuters із посиланням на заяву офісу британського прем’єра на Даунінг-стріт.

За даними агентства, переговори почались з обміну думками щодо ситуації в Україні. Водночас Стармер доповів Трампу про діяльність так званої Коаліції охочих, яка працює над забезпеченням мирної угоди та припиненням військового конфлікту.

Раніше у суботу стало відомо, що американські переговорники зустрілися з російськими представниками у Флориді “для проведення остаточних переговорів, спрямованих на припинення конфлікту, оскільки адміністрація Трампа намагається домогтися угоди між обома сторонами”.

“Зустріч у Маямі відбулася після п’ятничних переговорів США з українськими та європейськими чиновниками, останніх обговорень мирного плану, який породив певну надію на вирішення конфлікту, що розпочався, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року”, – зазначає в повідомленні Reuters.

Раніше повідомлялося, що секретар РНБО Рустем УМєров заявив, що українська та американська делегації впродовж трьох днів у Флориді обговорили чотири ключові документи. Окрему увагу приділили обговоренню часових рамок і послідовності подальших кроків.

Зеленський повідомив деталі переговорів у Маямі

В уряді анонсували скорочення відключень світла

Уряд поставив завдання забезпечити до 24 грудня перенаправити вивільнений енергетичний ресурс на потреби населення. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у неділю, 21 грудня.
Мовиться про перенаправлення до 1 ГВт вивільненого енергетичного ресурсу, отриманого в результаті перегляду переліку об’єктів критичної інфраструктури.
“Це один із кроків, який допоможе збалансувати енергосистему та зменшити кількість відключень у людей. Працюємо й за іншими напрямками, зокрема збільшення імпорту електричної енергії, відновлення пошкодженої атаками ворога генерації, а також нарощування індивідуальної генерації”, – зазначиоа глава уряду.

Україна і США проведуть новий раунд переговорів у Маямі

Секретар Ради національної безпеки та оборони Рустем Умеров повідомив про новий раунд переговорів з представниками США.
Проводити зустріч він буде спільно з ним керівником Генерального штабу Збройних сил України генералом Андрієм Гнатовим.
“Третій день роботи у Сполучених Штатах. Сьогодні разом із генерал-лейтенантом Андрієм Гнатовим матимемо ще одну зустріч з американською стороною. Працюємо конструктивно та предметно. Розраховуємо на подальший прогрес і практичний результат”, – заявив Умєров.
Як відомо, нині у США тривають чергові етапи мирних переговорів. У п’ятницю відбулася зустріч з представниками України та Європи.
Перед цим відбулася зустріч американців з російськими представниками. Переговори триватимуть і в неділю.

НАТО відкриє новий логістичний хаб для України

У Румунії в січні 2026 року мають намір відкрити другий логістичний хаб для України, котрий працюватиме спільно з хабом у Жешуві. Про це повідомляє DefenseRomania з посиланням на заступника командувача місії НАТО NSATU генерала Майка Келлера.
Новий хаб у Румунії створюють не лише для того, аби сформувати резервний маршрут, але й щоб суттєво підвищити логістичну стійкість усього східного флангу Альянсу, уточнив генерал. Це має зменшити стратегічні ризики та забезпечити стабільніші постачання, зокрема для південних і східних напрямків фронту.
Протягом 2025 року місія вже забезпечила доставку майже 220 тисяч тонн військової допомоги Україні.
Постачання здійснюють у межах механізму PURL (Prioritised Ukraine Requirements List), за яким європейські держави фінансують закупівлю озброєнь у США, а американська сторона забезпечує швидку доставку.
Новий центр перебуватиме під прямим командуванням НАТО і спеціалізуватиметься на передачі артилерії, засобів ППО та РЕБ.

В Україні виростили яблуко-гігант

Киянину Юрію Кожем’якіну вдалося встановити рекорд встановили завдяки яблуку вагою 1 кілограм 281 грам, вирощеному у приватному саду. Про це повідомила керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.
За фахом 63-річний киянин ветеринарний лікар, а садівництво називає своїм багаторічним захопленням. Рекордний плід з’явився на яблуні французької селекції сорту Jumbo Pomme (Джумбо Помм), яку чоловік висадив серед десяти трирічних дерев у власному саду.
“Цікаво, що на саджанці під час цвітіння спершу зав’язалося три плоди, але залишився лише один. Головний козир цього сорту – великі плоди”, – зазначила Вєтрова.
Яблуко-гігант вагою в 1 кілограм 281 грам має обхват у 50 см. Щоб гілка дерева витримала, довелося використовувати підв’язки і з усіх боків ставити підпори.
“Цей рекорд Юрій Кожем’якін присвятив своєму дідусю Василю Чередниченку та бабусі Тетяні Шуровій, які привили йому з дитинства любов до садівництва”, – додала керівниця Нацреєстру.
Рекорд Найбільше в Україні яблуко офіційно внесли до Національного реєстру рекордів в категорію “Жива природа”.
Раніше повідомляли, що у Вінницькій області фермери стали вирощувати яблука зі смайликами.
В Україні спрогнозували подальше зростання цін на яблука

Португалія внесе в ініціативу PURL €50 млн

Португалія зробить внесок у розмірі €50 млн до механізму PURL. Окрім того, протягом п’яти років щорічно спрямовуватиме €25 млн у межах ініціативи SAFE. Про це поінформував міністр оборони Денис Шмигаль X.
“Висловив вдячність за візит до Києва у цей важливий період. Щиро подякував Португалії за допомогу, оголошену під час засідання UDCG, та готовність зробити внесок у розмірі 50 млн євро до механізму PURL. Відзначив важливість рішення Португалії спрямовувати 25 млн євро щороку протягом п’яти років у межах ініціативи SAFE для закупівлі української оборонної продукції”, – зазначив Шмигаль після зустрічі з португальським колегою Нуну Мело.
Як зауважується, загалом сторони обговорили продовження співпраці, зокрема у галузі оборонної промисловості, перспективи взаємовигідних проєктів і довгострокового розвитку спроможностей.

Без опадів, але з туманами: погода на початку тижня

В Україні 22 грудня переважно без опадів, лише вдень на північному сході місцями можливі невеликий дощ і мокрий сніг. Про це повідомляє Укргідрометцентр.
Водночас у більшості західних, центральних та південних областей вночі та вранці очікується туман.
Вітер північно-західний, 3-8 м/с.
Як зазначається, температура вночі становитиме від 2° тепла до 3° морозу, вдень 0-5° тепла. На Закарпатті та півдні країни вночі 0-5° тепла, тоді як вдень 3-8°.
У Києві опади не прогнозуються. Температура вночі може бути близько 0°, вдень 1-3° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського 22 грудня найвищу температуру зафіксували у 1989 році – 10°, тоді як найнижчу у 1967 році, котра становила -20,2°.
Вже 23 грудня вдень на південному заході країни пройде невеликий мокрий сніг. Водночас на Закарпатті та Одещині прогнозують дощі. На дорогах подекуди ожеледиця. Вітер переважно північний, 3-8 м/с.
Температура вночі та вдень становитиме від 3° морозу до 2° тепла.
У столиці без опадів. Температура вночі 0-2° морозу, вдень 0-2° тепла.

Нагадаємо, 24 листопада у Карпатах, на горі Піп Іван Чорногірський, температура повітря опускалася до -12⁰С.
У Карпатах зафіксували температурний рекорд

Переговори Путіна та Макрона: Париж зробив заяву

Єлисейський палац вітає заяву Кремля про готовність очільника кремлівського режиму Володимира Путіна до переговорів з президентом Франції Емманюелем Макроном. Про це повідомляє французький телеканал BFM TV.
Макрон у п’ятницю,19 грудня, після саміту, на якому ЄС домовився про виділення кредиту в розмірі 90 мільярдів євро для підтримки України, висловив думку, що Європа має знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з російським лідером.
“Ми вітаємо те, що Кремль дав публічну згоду на такий підхід. Найближчими днями ми повідомимо про найкращий спосіб дій”, – зазначили в Єлисейському палаці.
В офісі президента Франції наголосили, що будь-які дискусії з Москвою відбуватимуться “в умовах повної прозорості” з президентом України Володимиром Зеленським та європейськими партнерами, а метою залишається досягнення “міцного та тривалого миру” для українців.

Зеленський зробив заяву про мирні переговори

Президент України Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере та обговорив з ним дипломатичну роботу цими днями. Про це повідомив голова держави в Telegram.
“Рухаємось достатньо оперативно, і наша команда у Флориді працювала з американською стороною. Були також запрошені європейські представники. Важливо, що в цих перемовах є конструктив, і багато залежить саме від того, щоб у Росії відчули необхідність закінчити війну реально, і це не має бути риторичною чи політичною грою з російського боку”, – наголосив український лідер.
За його словами, справжні сигнали від Росії тільки негативні – штурми на фронті, російські воєнні злочини у прикордонні та удари по українській інфраструктурі тільки продовжуються.
“Потрібно, щоб про це все у світі не мовчали”, – наголосив президент.
Зеленський подякував Норвегії за готовність допомагати в подальшому як із тиском на Росію, так і у відновленні після їхніх ударів. Норвегія допомагатиме Україні і з енергетичною стійкістю.
“Є спільне відчуття, що після роботи тепер в Америці нашої дипломатичної команди варто буде провести консультації й в ширшому колі з європейськими партнерами”, – додав глава держави.
Як відомо, нині у США тривають чергові етапи мирних переговорів. У п’ятницю відбулася зустріч з представниками України та Європи.
Перед цим відбулася зустріч американців з російськими представниками. Переговори триватимуть і в неділю.

Кіпр обіцяє зробити підтримку України пріоритетом свого головування в ЄС

Президент Кіпру Нікос Христодулідіс пообіцяв, що його країна зробить підтримку України пріоритетом свого головування у Раді Європейського Союзу, якепочнеться з 1 січня.
Про це Христодулідіс заявив у неділю, презентуючи пріоритети кіпрського головування у Раді ЄС у першій половині 2026 року.
Кіпрський лідер наголосив, що вторгнення Росії в Україну найяскравішим чином продемонструвало необхідність зміцнення європейської архітектури безпеки, оборонної готовності Європейського Союзу, його здатності захищати своїх громадян та інтереси.
“Протягом наступних шести місяців підтримка України залишатиметься пріоритетом для кіпрського головування. Звичайно, не могло бути інакше, з огляду на те, що ми, Кіпр, Республіка Кіпр, маємо безпосереднє уявлення про те, що означає вторгнення, що означає окупація, що означає порушення основних принципів і прав”, – наголосив він.
Кіпрське головування, пообіцяв Христодулідіс, буде сприяти швидкому впровадженню “білої книги” про майбутнє європейської оборони та супутньої “дорожньої карти” для досягнення оборонної готовності ЄС до 2030 року.
“Ми будемо діяти з реалізмом та амбіціями. Ми повністю переконані, що Європа може і повинна відповісти на виклики нашого часу”, – заявив Христодулідіс.
Головування у Раді ЄС відбувається на ротаційній основі, за якої кожна держава-член ЄС по черзі головує в Раді Європейського Союзу протягом шести місяців. Кіпрське головування замінить данське 1 січня 2026 року.
Держава, яка головує, організовує та головує на засіданнях Ради ЄС (крім Ради із закордонних справ), формує порядок денний і визначає пріоритети на пів року, веде переговори між країнами ЄС.