У другому кварталі 2025 року глобальні доходи контрактних виробників напівпровідників зросли на 14,6% і досягли рекордних $41,7 млрд, повідомляє TrendForce. Левову частку цього ринку забрала TSMC, яка зміцнила своє домінування до 70,2%, заробивши понад $30 млрд за три місяці.
Майже три чверті доходів TSMC припадає на технології 7 нм і нижче, а виробництво за нормами 3 нм принесло близько чверті всієї виручки. Саме ці чипи лежать в основі графічних процесорів Nvidia Blackwell, процесорів AMD Zen 5 та комп’ютерів Apple з чипами серії M. Попит також підтримав ринок смартфонів, який відновився після кількох важких років, і підготовка виробників ПК до запуску восени нових ноутбуків із підтримкою ШІ. Фото: TrendForce Статистика ринку чипів у другому кварталі (2Q25), порівняно з першим (1Q25). TSMC змогла закріпити перевагу завдяки технологічному лідерству та розвинутим можливостям передового пакування, що є критично важливим для поєднання пам’яті та обчислювальних блоків. Це дозволило компанії задовольнити рекордний попит на чипи для центрів обробки даних і споживчої електроніки.
Конкуренти залишаються позаду. Samsung продемонстрував 9% зростання у цьому сегменті, однак його частка склала лише 7,2%. Серед ключових замовлень корейського виробника – процесори для смартфонів та головний чип нової Nintendo Switch 2. Китайська SMIC втратила 1,7% доходів і зупинилася на рівні 5,1% ринку через труднощі з виробництвом на передових техпроцесах.
Позначка: Тайвань
-
TSMC захопила більше двох третин світового ринку чипів
-
КНР стрімко нарощує ядерні сили на тлі планів щодо Тайваню – ЗМІ
Китай прискорив темпи модернізації та розширення свого ядерного арсеналу. Розгортається найбільш масштабне нарощування стратегічних можливостей за останні десятиліття. Про це повідомляє Reuters.
Як заявив Конгресу у березні командувач Стратегічного командування США генерал Ентоні Коттон, що директива лідера КНР Сі Цзіньпіна підготувати армію до можливого силового захоплення Тайваню до 2027 року безпосередньо стимулює розвиток ядерних сил, придатних для запуску з суші, моря та повітря.
Попри офіційну політику “невикористання ядерної зброї першими”, у Пентагоні вважають, що стратегія КНР може передбачати застосування ядерних ударів у разі загрози її командним центрам чи критичній інфраструктурі, а також у випадку можливої поразки китайських військ у війні за Тайвань.
У Міністерстві оборони Китаю ці звинувачення відкидають, наголошуючи, що країна дотримується виключно оборонної ядерної стратегії і засуджує “спроби роздувати міф про китайську ядерну загрозу”.
За даними “Бюлетеня атомних вчених”, Китай уже накопичив близько 600 боєголовок і будує понад 350 нових ракетних шахт та бази для мобільних пускових установок. Значна частина арсеналу призначена для ракет малої дальності, орієнтованих на регіональні цілі.
Як йдеться у щорічному звіті Пентагону, до 2030 року Народно-визвольна армія Китаю може мати понад 1000 оперативних ядерних боєголовок, від малопотужних високоточних засобів до міжконтинентальних балістичних ракет з мегатонним зарядом. -
Пекін відповів на заяви Трампа щодо Тайваню
Китай заявив, що Тайвань є частиною його території, і вирішення цього питання є виключно внутрішньою справою КНР. Про це на брифінгу заявила речниця МЗС КНР Мао Нін, повідомляє Укрінформ у вівторок, 19 серпня.
Попри те, що Пекін готовий до “мирного возз’єднання”, влада КНР не допустить відокремлення острова та втручання третіх сторін.
“Ми готові з максимальною щирістю та зусиллями прагнути до перспективи мирного возз’єднання, але ніколи не дозволимо нікому чи будь-якій силі якимось чином відокремити Тайвань від Китаю”, – наголосила Мао, коментуючи слова президента США Дональда Трампа про те, що голова КНР Сі Цзіньпін пообіцяв йому не нападати на Тайвань до завершення його президентської каденції.
У тайванському питанні позиція Китаю залишається незмінною і полягає в тому, що Тайвань – це невід’ємна частина території Китаю.
“Розв’язання цього питання є справою китайського народу і тільки китайського народу”, – додала речниця відомства.
Тайвань ніколи не входив до складу КНР і від 1949 року управляється власною адміністрацією, втім, комуністична влада Китаю вважає острів своєю провінцією. Пекін застерігає, що будь-яка спроба проголосити незалежність Тайваню означатиме автоматичне оголошення Китаєм війни і направлення військ для встановлення свого контролю над островом. Тайвань, відомий як Республіка Китай, є частково визнаною острівною державою з демократичним устроєм. Після втрати контролю над материковим Китаєм у 1949 році, він залишився окремою адміністративною одиницею, тоді як у Пекіні була утворена Китайська Народна Республіка. Пекін офіційно заявляє про свої права на Тайвань і розглядає його як частину своєї території. -
Трамп заявив, що Китай не нападе на Тайвань за час його президентства
Президент США Дональд Трамп заявив, що за його правління Китай не плануватиме вторгнення на Тайвань. Таку позицію, за його словами, особисто висловив китайський лідер Сі Цзіньпін під час їхніх розмов. Про це говорить телеканал Fox News від 16 серпня.
Згідно з оприлюдненим інтерв’ю, Сі запевнив Трампа: “Я ніколи не зроблю цього, поки ви президент. Китай дуже терплячий, як і я”.
Трамп позитивно оцінив таку заяву і висловив упевненість, що за час його перебування у владі конфлікту не буде.
Між тим посольство Китаю у Вашингтоні нагадало про центральну роль тайванського питання у відносинах між двома державами, наголосивши, що Сполучені Штати повинні дотримуватися політики “єдиного Китаю” та виконувати попередні угоди між країнами. Речник Лю Пен’ю закликав до розумного вирішення усіх питань, пов’язаних із Тайванем, задля збереження стабільності в регіоні.
Тайвань, відомий як Республіка Китай, є частково визнаною острівною державою з демократичним устроєм. Після втрати контролю над материковим Китаєм у 1949 році, він залишився окремою адміністративною одиницею, тоді як у Пекіні була утворена Китайська Народна Республіка. Пекін офіційно заявляє про свої права на Тайвань і розглядає його як частину своєї території.
Раніше повідомлялося, що Сполучені Штати Америки і їхні союзники проводять рекордні навчання в Австралії, готуючись до можливої війни з Китаєм, але без чітких гарантій захисту Тайваню.
Нагадаємо, 5 червня президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. У ході бесіди політики обговорили питання торгових відносин між двома країнами.
-
Найбільший у світі виробник мікросхем збільшив продажі на чверть
Tайванська компанія TSMC оголосила про зростання продажів у липні на 26% у порівнянні з попереднім роком, досягнувши доходу в розмірі 323,2 мільярда тайванських доларів або близько $10,8 млрд. Це відповідає очікуванням аналітиків щодо зростання доходів компанії у третьому кварталі на 25%. Незважаючи на зміцнення тайванського долара, TSMC продовжує демонструвати стрімке зростання, збільшивши продажі за період із січня по липень цього року на 38% порівняно з минулим роком. Компанія активно працює над підвищенням обсягів постачання, особливо для компаній, які мають великий попит на її чипи, таких як Nvidia та AMD. Акції TSMC на біржі в Тайбеї побили рекорд після оголошення нових мит на чипи адміністрацією Трампа, що не вплине на TSMC завдяки її інвестиціям у виробництво на території США. Крім того, компанія продовжує постачати чипи для смартфонів, а цей ринок, за словами Sony, поступово відновлюється. Apple також зафіксувала найвище за останні три роки квартальне зростання виручки, в основному через активний попит у Китаї. У TSMC очікують подальше зростання продажів у поточному кварталі на рівні середнього або високого однозначного показника у порівнянні з попереднім роком.
-
США та союзники готуються до війни Китаю з Тайванем
Сполучені Штати Америки і їхні союзники проводять рекордні навчання в Австралії, готуючись до можливої війни з Китаєм, але без чітких гарантій захисту Тайваню. Про це повідомляє Reuters.
В липні в Австралії стартували найбільші в історії країни спільні військові навчання Talisman Sabre. Участь у них беруть 35 тисяч військових із 19 країн.
За словами генерал-лейтенанта армії США Джоела Воуелла, мета навчань – підготуватися до можливих криз у Тихоокеанському регіоні та стримати потенційні дії Китаю, зокрема щодо Тайваню.
США не мають юридичних зобов’язань захищати Тайвань у разі нападу як і Австралія, Японія чи Філіппіни. Попри тиск з боку Вашингтона, жодна з цих країн не воліє прямо обіцяти участь у конфлікті з Китаєм. Японський прем’єр-міністр навіть проігнорував саміт НАТО, щоб уникнути тиску.
Тайвань, розуміючи ризики, підвищує оборонний бюджет до 2,5% ВВП. США вже попередили Тайбей, що не підтримуватимуть його, якщо він сам не буде серйозно готуватися до захисту.
Міністр оборони США Піт Геґсет заявив, що загроза вторгнення Китаю на Тайвань – “неминуча”. Пекін розглядає захоплення острова як ключ до домінування в регіоні.
Японія, Австралія та Філіппіни погоджуються з цим і вже давно обговорюють між собою можливі дії у разі конфлікту. Але прихід до влади Дональда Трампа посилив їхню невпевненість. Адміністрація США дистанціюється від допомоги Україні, що викликає побоювання, ніби союзники в Азії також можуть залишитись без підтримки у критичний момент. Геґсет і його команда намагаються заспокоїти партнерів.
Паралельно Тайвань провів найбільші у своїй історії військові навчання, на які прибула рекордна за всю історію американська військова делегація. Також тайванців запросили на спільні маневри з США, Японією та Філіппінами на островах поблизу потенційної зони бойових дій.
В самих США тривають дебати: чи не провокує Вашингтон загострення, посилюючи військову присутність. Частина експертів пропонує вивести війська з Тайваню, Кореї та Японії, але інші вважають це сигналом слабкості, що може спровокувати Пекін на вторгнення.
Своєю чергою Китай нарощує впевненість – недавно провів великі морські навчання у західній частині Тихого океану. Пентагон поки що налаштований діяти активніше. Але поки ситуація лише загострюється.
Як ми вже писали, 20 травня армія Китаю відпрацювала висадку десанту з моря в районі Тайванської протоки. У ході навчань задіяли плаваючі БМП ZBD-2000, які здатні розганятись до 40 км/год у морі.
Тайвань зімітує вторгнення з боку Китаю -
Армія Тайваню відпрацьовує міські бої
Збройні сили Тайваню вперше використали міський громадський транспорт під час навчань з метою підготовки до відбиття можливого вторгнення з боку Китаю. Вони проводили оборонні дії на вулицях столиці, щоб підняти рівень готовності до атаки та підвищити свідомість громадян про можливі наслідки вторгнення. Навчання включало різні сценарії, такі як ракетні удари та десант. Вони також використовували громадський транспорт для доставки боєприпасів та продовольства. Ці навчання, які тривають довше, ніж зазвичай, призначені для підготовки до можливих тривалих бойових дій по всій країні. Участь у них взяли 22 000 резервістів, а також вперше застосували реактивні системи залпового вогню HIMARS, придбані у США. Навчання показали складнощі ведення війни в умовах міського бою, зокрема в щільно заселених районах.
-
По Тайваню вдарив потужний тайфун: двоє загиблих та 500 потерпілих
Потужний тайфун Данас, який вдарив по Тайваню, спричинив загибель щонайменше двох людей. Окрім того, понад 500 осіб постраждали. Про це повідомляє американське видання The New York Times.
Стихія вдарила по південно-західному узбережжю острова у неділю вночі, а вже в понеділок вранці тайфун відійшов від берега, пройшовши подовж західного узбережжя Тайваню.
Удень наближався до материкового Китаю як тропічний шторм.
Державна енергетична компанія Taipower заявила, що в понеділок після обіду майже 300 тис. домогосподарств по всьому острову не мали електрики.
Школи та підприємства в десятках міст і округів не працювали.
Центральне метеорологічне управління заявило, що Данас був першим тайфуном, який обрушився на повіт Цзяї з 1958 року, коли агентство почало вести детальний облік тайфунів.
Деякі жителі повіту підтвердили, що цей тайфун був найсильнішим з усіх, які вони пережили. Літні тайфуни є поширеним явищем на Тайвані – острові з населенням 23 мільйони людей, але зазвичай вони обрушуються на гірське та малонаселене східне узбережжя острова. -
Тайвань зімітує вторгнення з боку Китаю
Тайвань проведе масштабні військові та цивільні навчання, імітуючи блокаду та вторгнення Китаю. Президент Лай Чінте у вівторок попередив, що острів вже постає перед “війною без вогню”. Про це повідомляє Reuters у вівторок, 1 липня.
Щорічні навчання Han Kuang, що розпочнуться 9 липня і триватимуть десять днів, залучать понад 22 тисячі резервістів – це безпрецедентні за тривалістю та масштабом заходи. Китай посилює військовий тиск, вважаючи Тайвань своєю територією.
Звертаючись до військових напередодні навчань, Лай заявив, що останніми роками Тайвань постійно готується до “війни без вогню”, що включає китайські диверсії та інформаційні атаки.
Начальник відділу об’єднаного бойового планування Міноборони Тайваню Тунг Чжі-сін повідомив, що сценарії навчань включатимуть “спільні артилерійські удари та морський переправлення десантної групи комуністичної армії”. Армія Тайваню відпрацьовуватиме створення “ланцюга ударів” із застосуванням точних морських та авіаударів.
Паралельно з військовими відбудуться цивільні навчання, що включають попередження про ракетні загрози та евакуаційні тренування, які тимчасово призупинять роботу підприємств і рух у великих містах, включно зі столицею Тайбеєм. -
Тайвань озброїться дронами, перевіреними в Україні
Тайвань уклав стратегічне партнерство з американською компанією Auterion для постачання програмного забезпечення для безпілотників, яке було успішно випробуване в бойових умовах в Україні. Це рішення призначене для посилення обороноздатності Тайваню у зв’язку зі зростанням військових загроз від Китаю. Auterion вже використовується в українських дронах, які беруть участь у бойових операціях проти російських військ. Угода також передбачає розробку автономних систем і технологій для рою дронів. Це дозволить Тайваню побудувати автономний флот, який допоможе стримувати Китай. Тайвань вивчає український досвід використання безпілотників, зокрема дронів-камікадзе та морських апаратів, для того щоб компенсувати кількісну перевагу Китаю у військах. Китай вважає Тайвань своєю територією і зростає тиск на острів, що змушує Тайвань модернізувати свої сили за підтримки США і використовувати асиметричну зброю для забезпечення своєї безпеки.