Позначка: Тайвань

  • Китай відпрацьовує операцію проти Тайваню за венесуельським зразком – ЗМІ

    Китай відпрацьовує операцію проти Тайваню за венесуельським зразком – ЗМІ

    Китайські військові провели навчання, під час яких тренувалися в “обезголовленні” керівництва умовного ворога. Ці навчання були схожі на спецоперацію США у Венесуелі, де було захоплено Ніколаса Мадуро. В ході навчань китайські військові використовували безпілотники для розвідки та спецназ для швидкого рейду на будівлю і ліквідації умовних терористів. Ці дії тривали менше двох хвилин. Це може бути спробою Китаю продемонструвати свої можливості для подібних дій на Тайвані. У минулому подібні навчання вже проводились, а також була показана імітація атак на ключові об’єкти. Утім, ці дії можуть мати політичні наслідки, зокрема, стосовно адміністрації президента Тайваню.

  • США уклали торговельну угоду з Тайванем

    США уклали торговельну угоду з Тайванем

    США та Тайвань уклали важливу торговельну угоду, яка передбачає зниження мит на тайванські товари та значні інвестиції у технологічну галузь Америки. За цією угодою, митні ставки для товарів з Тайваню будуть знижені з 20% до 15%, що зробить їх конкурентними порівняно з іншими партнерами США у регіоні Азіатсько-Тихоокеанського басейну. Ця угода сприятиме розвитку американського сектору напівпровідників та створенню промислових парків у США. Тайвань також планує інвестувати 250 млрд доларів у галузі напівпровідників, штучного інтелекту та енергетики. Угода також передбачає звільнення від мит певних імпортних товарів з Тайваню, що допоможе залучити більше інвестицій в ці галузі. Це є останньою угодою з торговельних питань, яку уклав президент Трамп перед завершенням свого терміну.

  • Тайвань видав ордер на арешт гендиректора OnePlus

    Тайвань видав ордер на арешт гендиректора OnePlus

    Прокуратура Тайваню видала ордер на арешт генерального директора та співзасновника компанії OnePlus – китайського виробника смартфонів, разом з двома громадянами Тайваню, яких підозрюють у незаконному переманюванні тайванських інженерів. Компанію обвинувачують у порушенні закону, який забороняє китайським компаніям наймати місцевих працівників без дозволу уряду. Тайванська влада пояснює свою жорстку позицію міркуваннями національної безпеки, оскільки острів часто є ціллю для китайських технологічних компаній, які шукають висококваліфіковані кадри у сфері напівпровідникових технологій.

  • На Тайвані під час навчань зник винищувач F-16

    На Тайвані під час навчань зник винищувач F-16

    Під час навчального польоту в Тайвані пілот винищувача F-16V оголосив про свій намір катапультуватися перед тим, як літак зник з радарів. Військові розпочали пошук та рятувальну операцію. Інцидент стався у вівторок під час нічного тренування, коли пілот відокремився від групи та попросив дозвіл на катапультування. Літак зник у районі над морем на південь від авіабази. Наразі немає підтвердження щодо успішності катапультування, оскільки сигнал від аварійного маяка не було отримано.

  • США відреагували на військові навчання Китаю поблизу Тайваню

    США відреагували на військові навчання Китаю поблизу Тайваню

    Державний департамент США у четвер, 1 січня, заявив, що китайські військові навчання поблизу Тайваню “невиправдано” підвищують напруженість у регіоні, й закликав Пекін “припинити військовий тиск”. Про це йдеться в заяві головного заступника речника Державного департаменту США Томаса Піготта.
    “Військові дії та риторика Китаю щодо Тайваню та інших країн регіону безпідставно посилюють напруженість. Ми закликаємо Пекін проявити стриманість, припинити військовий тиск на Тайвань і натомість розпочати конструктивний діалог”, – йдеться в заяві.
    Піготт наголосив, що США виступають за мир у Тайванській протоці та проти застосуванням сили для зміни статусу-кво.

  • Репетиція захоплення. Провокаційні навчання Китаю

    Репетиція захоплення. Провокаційні навчання Китаю

    У вівторок розпочався другий день військових навчань Китаю навколо Тайваню. Це вже шості великі маневри, проведені Пекіном поблизу острова за останні роки.
    До теперішніх маневрів залучені сухопутні війська, військово-морські сили, повітряні сили та ракетні війська. В рамках навчань Пекін вже відпрацював бойові стрільби. Що відомо про маневри Китайська влада опублікувала карту, на якій позначено кілька великих зон навколо Тайваню, де проводяться операції. Навчання мають кодову назву Місія справедливості-2025. Китайські ЗМІ/Карта навчань За словами представника китайських військових та державних ЗМІ, вони імітують блокаду ключових тайванських портів, а також зосереджуються на бойовій готовності патрулювання на морі та в повітрі.
    Пекін називає навчання “суворим застереженням” проти тайванських “сепаратистських сил і зовнішнього втручання”.
    Китай стверджує, що розгорнув есмінці, фрегати, винищувачі та бомбардувальники для імітації ударів та штурмів морських цілей. Водночас Тайбей виявив 130 китайських військових літаків поблизу острова протягом 24 годин від старту навчань. За той самий період було виявлено 14 кораблів китайського військово-морського флоту та вісім невизначених урядових суден. Як відреагував Тайвань Тайвань засудив “нехтування Китаєм міжнародними нормами та використання військового залякування”. Його військові розгорнули “відповідні сили” та “провели навчання швидкого реагування”.
    Президент Лай Цзін-де заявив, що китайські маневри “абсолютно не є діями, які повинна вживати відповідальна велика держава”. Водночас пообіцяв, що Тайбей “діятиме відповідально, не загострюючи конфлікту та не провокуючи суперечок”. Getty Images/ Китайські військові запускають ракету в повітря під час проведення військових навчань на острові Пінгтань 30 грудня Президент США Дональд Трамп заявив, що його не турбують ці навчання. Варто зазначити, що маневри розпочалися відразу після того, як Вашингтон оголосив про продаж Тайваню одного з найбільших пакетів озброєнь на суму 11 млрд доларів. У відповідь Пекін запровадив санкції проти американських оборонних компаній. Наскільки поширені ці тренування Це вже шості великі навчання Китаю з 2022 року, коли візит на Тайвань тодішньої спікера Палати представників США Ненсі Пелосі розлютив Пекін.
    До цього така діяльність була рідкістю, але Китай і Тайвань протягом багатьох років були близькі до війни, зокрема у 1958 році.
    Китай востаннє проводив масштабні тренування з бойовими стрільбами у квітні, які насторожили весь світ.
    Цього разу Пекін наголошує на тому, що маневри покликані “тримати іноземні сили, які можуть втрутитися, на відстані від Тайваню”. Що кажуть аналітики “Головне послання Китаю – це попередження Сполученим Штатам та Японії не намагатися втрутитися, якщо КПК (Комуністична партія Китаю) застосує силу проти Тайваню”, – сказав Чже Чун, військовий експерт Тамканського університету острова, агентству AFP.
    Але часові рамки, зазначені Пекіном, “передбачають обмежений спектр діяльності”, додав Джа Ян Чонг, доцент Національного університету Сінгапуру.
    За його словами, падіння підтримки дружніх до Китаю партій на Тайвані, чистки в армії та уповільнення економічного зростання в Пекіні також могли бути причиною навчань.
    Водночас основною метою все ще є “залякати Тайвань та будь-яких інших, хто міг би їх підтримувати, продемонструвавши, що зусилля Пекіна щодо контролю над Тайванем непереборні”.

  • В МЗС Китаю зробили заяву щодо “возз’єднання” Тайванем

    В МЗС Китаю зробили заяву щодо “возз’єднання” Тайванем

    “Возз’єднання” Тайваню з Китаєм є невідворотним, і жодні сили на острові чи за його межами не зможуть завадити цій історичній тенденції. Про це заявив міністр закордонних справ КНР Ван Ї на конференції, присвяченій підсумкам роботи китайської дипломатії у 2025 році, передає Укрінформ.
    “Тайванське питання є внутрішньою справою Китаю і лежить в основі його національних інтересів. У відповідь на постійні провокації сил незалежності Тайваню та масштабний продаж американської зброї острову, ми будемо рішуче протистояти їм та рішуче протидіяти”, – зазначив він.
    За словами міністра, цьогоріч виповнюється 80 років з моменту відновлення суверенітету Китаю над Тайванем після капітуляції Японії у Другій світовій війні, та наголосив на важливості поважати повоєнний світовий порядок.
    “Досягнення повного возз’єднання батьківщини є історичною місією, яку ми повинні виконати, оскільки вона стосується підтримання національного суверенітету та територіальної цілісності нашої країни”, – додав глава зовнішньополітичного відомства КНР.
    Також він зазначив, що сьогодні у світі все більше держав підтримують Китай, не лише декларуючи прихильність принципу одного Китаю та визнаючи Тайвань китайською територією, але й чітко виступаючи проти сепаратистської діяльності на Тайвані та підтримуючи справу возз’єднання Китаю.
    “Будь-яка спроба перешкодити цій історичній тенденції неминуче закінчиться провалом”, – застеріг Ван.
    Як відомо, Тайвань, від моменту проголошення КНР, управляється власною демократично обраною адміністрацією, проте китайські комуністи вважають острів своєю бунтівною провінцією і ніколи не відмовлялися від застосування сили для встановлення контролю Пекіна над ним. Адміністрація Тайваню відкидає претензії Пекіна на суверенітет над островом, заявляючи, що лише тайванці можуть вирішувати своє майбутнє.

  • Китай заморозив активи оборонних компаній США через озброєння Тайваню

    Китай заморозив активи оборонних компаній США через озброєння Тайваню

    Міністерство закордонних справ Китаю ввело санкції проти десяти осіб та 20 оборонних компаній США через постачання озброєння Тайваню. Серед компаній, які потрапили під санкції, є підрозділ компанії Boeing у Сент-Луїсі, а також Northrop Grumman Systems Corporation і L3Harris Maritime Services. Санкції передбачають замороження активів та заборону на бізнес з цими компаніями для китайських організацій і громадян. Причиною санкцій стало оголошення США про пакет озброєння для Тайваню на $11,1 млрд, що спричинило реакцію Китаю, який вважає тайванське питання своєю “червоною лінією”. Китай закликав США припинити “небезпечні” спроби озброювати Тайвань, погрожуючи “жорсткою відповіддю” на будь-які “провокаційні дії”.

  • На Тайвані стався землетрус магнітудою 6,1

    На Тайвані стався землетрус магнітудою 6,1

    Південну частину Тайваню у середу, 24 грудня, сколихнув землетрус магнітудою 6,1. Інформація щодо жертв чи пошкодження наразі не надходила. Про це повідомляє DennikN.

    Підземні поштовхи сталися о 17:47 за місцевим часом на глибині 11,9 км і зачепили округ Тайдун. Відчутні вони були й у столиці Тайбей. Втім, спеціального попередження не оголошували.

    Водночас за даними Геологічної служби США (USGS), магнітуда землетрусу становила 6,0, тоді як епіцентр знаходився на глибині у 10 км.

    Тайвань розташований у зоні інтенсивної тектонічної активності, на перетині кількох тектонічних плит, що пояснює частоту землетрусів, що реєструються на острові.

  • США схвалили наймасштабнішу в історії військову допомогу Тайваню

    США схвалили наймасштабнішу в історії військову допомогу Тайваню

    Сполучені Штати затвердили найбільший в історії пакет військової допомоги Тайваню на суму 11,1 мільярда доларів. Про рішення, яке стало наймасштабнішим за всю історію в контексті підтримки оборонного потенціалу острова, повідомило агентство Reuters у четвер, 18 грудня.

    Це вже другий за каденції президента Дональда Трампа великий акт постачання зброї Тайваню, ухвалений на тлі посилення військового та дипломатичного тиску з боку Китаю. У межах пакету передбачено постачання восьми різновидів озброєнь, зокрема реактивних систем залпового вогню HIMARS, гаубиць, протитанкових ракет Javelin, баражуючих дронів Altius, а також запасних частин для іншої військової техніки. Наразі угода перебуває на стадії офіційного повідомлення Конгресу США, який має право внести зміни або заблокувати продаж.

    Пентагон стверджує, що ці поставки відповідають національним, економічним і безпековим інтересам Сполучених Штатів. Вони матимуть вирішальне значення для модернізації тайванських збройних сил та підтримки їхнього стабільного оборонного потенціалу.

    Американська підтримка Тайваню спрямована на розвиток асиметричної моделі війни, заснованої на використанні мобільних і відносно недорогих, але ефективних систем ураження, як-от дрони чи ракетні платформи. Представниця адміністрації президента Тайваню Карен Куо подякувала США за допомогу, підкресливши готовність країни продовжувати реформи оборони та зміцнювати мир через силу.

    Раніше президент Тайваню Лай Чін-де оголосив про додатковий оборонний бюджет у розмірі 40 мільярдів доларів на період 2026–2033 років. Політик наголосив на важливості безкомпромісного підходу в питаннях національної безпеки.

    У свою чергу Вашингтон зазначає, що продаж зброї Тайваню залишається одним із ключових джерел напруженості у відносинах із Китаєм. Острів, який Пекін вважає своєю територією, наполягає на власній незалежності, тоді як США, навіть без формальних дипломатичних контактів із Тайванем, залишаються його головним партнером у сфері озброєння та законодавчо зобов’язані підтримувати його оборонну здатність.

    Нагадаємо, у листопаді США відновили постачання зброї Тайваню – винищувачів та авіаційних комплектуючих на суму 330 млн доларів.

    Китай висловив протест США щодо продажу зброї Тайваню