Комітет з міжнародної торгівлі Європейського парламенту підтримав дві законодавчі пропозиції, котрі передбачають зниження більшості мит на промислові та сільськогосподарські товари зі Сполучених Штатів. Рішення ухвалили 29 голосами за, 9 – проти та 1 утримався. Про це повідомила пресслужба Європарламенту у четвер, 19 березня.
Проголосовані поправки до торговельної угоди між ЄС та США відкривають шлях до ратифікації документа.
“Якщо тарифи матеріалізуються, ми негайно призупинимо законодавчу роботу щодо запровадження тарифних преференцій на товари США. Тарифні загрози проти одного з нас є загрозою проти всіх нас”, – зазначив глава комітету Бернд Ланге.
Також підтримана поправка містить пункт про чинність: зниження імпортних тарифів ЄС розпочне діяти лише у разі виконання Сполученими Штатами своїх зобов’язань.
Окрім того, депутати проголосували за зниження тарифів на товари ЄС, що складаються менше як на половину зі сталі або алюмінію, з 50% до 15%.
Нині законодавчі пропозиції повинні пройти голосування в Європарламенті на пленарному засіданні 26 березня. Це дозволить розпочати переговори з урядами ЄС щодо остаточної форми законодавства.
Раніше в Єврокомісії заявили, що будуть реагувати “рішуче і пропорційно” на будь-яке порушення Сполученими Штатами торговельної угоди.
Позначка: сша
Буде дефіциту газу? Ескалація на Близькому Сході
Вчорашні удари по газовому родовищу в Ірані та по найбільшому у світі СПГ-комплексу в Катарі стали небувалими атаками на енергетичні об’єкти з початку американо-ізраїльської військової операції проти Тегерану.
В результаті, ціна на газ в Європі зросла одразу на 35% і експерти заговорили про ймовірність дефіциту.
Ситуацію загострює реакція на події президента США Дональда Трампа, який у відповідь пригрозив підірвати іранське газове родовищ Південний Парс “з такою силою та потужністю, якої Іран ніколи раніше не бачив”. Що таке газове родовище Південний Парс і чому удари настільки значні – далі у сюжеті. “Обмін” ударами Удар Ізраїлю по іранських об’єктах на газовому родовищі Південний Парс ознаменував значну ескалацію війни, що спонукало “розлючений” Іран атакувати основні енергетичні об’єкти своїх сусідів по Перській затоці.
Зокрема, Тегеран двічі за добу вдарив по промисловому комплексу QatarEnergy у місті Рас-Лаффан у Катар – місце основних операцій країни з переробки СПГ та другому у світі центру зрідження природного газу, який приймає кілька міжнародних компаній, включаючи Shell.
Також Іран атакував два нафтопереробні заводи в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді. В ОАЕ заявили, що “залишають за собою право вжити військових дій” проти Ірану, якщо це буде визнано необхідним. Непереливки для усіх Атаки Тегерану сталися через кілька годин після того, як Ізраїль вдарив по іранським газовим об’єктам в Південному Парсі та Асалуї.
Зазначимо, що Південний Парс (розташований на шельфі Перської затоки) є частиною найбільшого у світі запасу природного газу. Іран розділяє це газове родовище з Катаром.
За оцінками, все газове родовище містить стільки газу, яким можна забезпечити світові потреби протягом 13 років.
Видобуток газу в Ірані з Південного Парсу є найбільшим джерелом внутрішнього енергопостачання, а Катар вклав мільярди в розробку своєї частини газового родовища. Загалом, західні ЗМІ називають катарську сторону “життєво важливим джерелом енергії для США, Європи та світу”. Серйозна ескалація Арабські країни засудили напади на інфраструктуру, пов’язану з Південним Парсом. ОАЕ назвали це “серйозною ескалацією”, яка становить пряму загрозу не лише світовим енергетичним поставкам, а й регіональній безпеці. Катар назвав удари на Південному Парсі “небезпечним та безвідповідальним кроком”.
В свою чергу, президент США Дональд Трамп застеріг Іран від повторних атак на катарські ЗПГ-об’єкти та пригрозив “масово підірвати все газове родовище Південний Парс”, якщо Тегеран продовжить атаки на енергетичні об’єкти Катару.
Трамп запевнив, що Ізраїль атакував Південний Парс, не повідомивши про це Катар чи Сполучені Штати. Перші наслідки і ймовірність дефіциту Світ вже стикається з енергетичною кризою, оскільки Ормузька протока фактично закрита, а після атаки Ірану по Катарі ціна на газ в Європі зросла одразу на 35%, повідомляє Bloomberg.
ЗМІ зазначає, що стрибки цін відбуваються у складний час для Європи, оскільки регіон виходить із зими з вичерпаними резервуарами. Це означає, що цього літа ЄС доведеться купувати більше газу, конкуруючи з покупцями з Азії за меншу кількість доступних поставок.
“ЗПГ з Катару в принципі може бути недоступним місяцями, а в гіршому випадку – роками”, – сказав Арне Ломанн Расмуссен , головний аналітик Global Risk Management.
“Для газового ринку криза не закінчиться лише тому, що закінчилась війна, а Ормузька протока знову відкриється”, – додала вона.
США вперше застосували новітні протибункерні бомби проти Ірану
Сполучені Штати застосували проти Ірану новітні протибункерні боєприпаси GBU-72/BAdvanced5KPenetrator. Їх використали для ураження підземних ракетних об’єктів уздовж узбережжя Ормузької протоки.Про це повідомляє DefenceExpress.
Зазначається, що Центральне командування ЗС США офіційно підтвердило застосування бомб вагою понад 2,2 тонни. За їх допомогою уразили позиції з протикорабельними ракетами, які загрожували судноплавству в регіоні.
В Ірану на озброєнні є кілька типів таких ракет, зокрема дозвукові Nasir і Ghadir із дальністю до 90 і 300 кілометрів відповідно. Крім того, Тегеран має балістичні комплекси Khalij Fars, Hormuz-1 і Hormuz-2, здатні завдавати ударів на відстань до 300 кілометрів.
Іран розміщує такі системи та боєприпаси у підземних укриттях, для ураження яких необхідні спеціалізовані протибункерні засоби ураження. До них належить GBU-72/B – новітній боєприпас виробництва Boeing, який перебуває на озброєнні з 2021 року.
Новітня бомба GBU-72/B розглядається як серійне рішення для ураження добре захищених об’єктів. Вона не така потужна, як надважкі боєприпаси на кшталт 12-тонної GBU-57A/B, проте має ширші можливості застосування.
GBU-72/B прийшла на заміну застарілим GBU-28, яку розробили у прискореному режимі під час операції “Буря в пустелі” 1991 року.
Згідно з оцінками експертів, бомба перевершує можливості попередника, який “прошивав” десятки метрів ґрунту або кілька метрів залізобетону.
За підрахунками аналітиків, під час удару по об’єктах Ірану могли застосувати до кількох десятків GBU-72/B. Наразі вони інтегровані з винищувачами F-15E та стратегічними бомбардувальниками B-1B, проте які саме літаки застосовували, невідомо.
Припускається, що під час операції залучали B-1B, які базувались на британській авіабазі Ферфорд. Літакам довелося подолати більш ніж 8,5 тисячі кілометрів в один бік, з обходом Європи через Гібралтар і Середземне море. Вибір на користь B-1B пояснюється їхньою вантажопідйомністю: кожен з них здатен нести до 12 бомб GBU-72/B, тоді як F-15E – тільки одну.
Загалом на іранські бази з протикорабельними комплексами США могли скинути до 48 протибункерних бомб GBU-72.
Мерц назвав умову для “розблокування” Ормузької протоки
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц переконаний: будь-які дії щодо забезпечення безпеки судноплавства в Ормузькій протоці можливі тільки після завершення бойових дій та за наявності міжнародного мандата. Про це він заявив журналістам перед початком саміту Європейської ради в Брюсселі, пише Укрінформ.
“Ми зможемо і будемо готові долучитися лише тоді, коли стихне зброя. Тоді, однак, ми також будемо в тісному обміні – не тільки з Ізраїлем, а й із країнами Перської затоки, які також дивляться на Німеччину і які я відвідав на початку року. І тоді ми зможемо зробити дуже багато, аж до відкриття морських шляхів і забезпечення їх свободи”, – наголосив канцлер.
За його словами, це має робитися “не під час продовження бойових дій, а лиш тоді, коли бойові дії будуть припинені”.
“Для цього також потрібен міжнародний мандат, якого поки що в нас немає. І тому перед нами ще багато кроків, перш ніж ми взагалі зможемо подумати про таку тему”, – наголосив Мерц.
Канцлер Німеччини також привітав сигнали з боку президента США щодо готовності до завершення операції проти Ірану, зауваживши, що це залежить від відмови Тегерану від ядерної програми, припинення підтримки тероризму та готовності до переговорів.
Зауважимо, Ормузька протока фактично закрита з моменту початку авіаударів США та Ізраїлю по Ірану. Тегеран попереджав, що “спалюватиме” всі іноземні судна, які спробують пройти через Ормузьку протоку.
Пентагон пізніше заявив, що Ормузька протока не закрита. Однак згодом виявлось, що це не зовсім так.
Додамо, що на тлі цієї плутанини, президент США Дональд Трамп заявив, що США не потребують допомоги країн НАТО у війні проти Ірану. Утім, раніше він закликав західні країни направити військові кораблі дв Ормузьку протоку. Проте союзники прохолодно сприйняли ініціативу президента США.
Іран пропонує новий протокол для Ормузької протоки