Шахрайство – Сторінка 2

Затримала підозрюваних у мільйонному шахрайстві з квитками у Лувр

У межах розслідування масштабної схеми шахрайства з квитками до паризького Лувру на суму близько 10 млн євро французька поліція заарештувала дев’ятьох осіб. Про це повідомляє The Guardian.
Зазначається, що серед затриманих – двоє працівників музею, кілька гідів та ймовірний організатор оборудки.
Як пишуть ЗМІ, схема могла бути пов’язана з обслуговуванням туристичних груп, зокрема іноземних, і тривати роками.
Прокуратура Парижа розпочала розслідування після звернення від керівництва Лувру.
У музеї запідозрили масштабне шахрайство з повторним використанням квитків, у результаті якого Лувр за останнє десятиліття зазнав збитків на понад 10 мільйонів євро.
Слідчі дії підтвердили повторне використання квитків, а також навмисне розділення туристичних груп, щоб уникнути сплати обов’язкового платежу для гідів, які проводять екскурсії в залах музею.
На думку слідчих, серед персоналу Лувру могли бути спільники зловмисників, яким могли передавати готівку в обмін на ігнорування перевірок квитків. Також є інформація, що частина незаконно отриманих коштів могла бути вкладена у нерухомість за кордоном.
Офіційне судове розслідування було відкрито в червні за підозрами в організованому шахрайстві, відмиванні коштів та корупції. Під час обшуків правоохоронці вилучили значні суми готівки та кошти з банківських рахунків підозрюваних.

Затримано підозрюваних у мільйонному шахрайстві з квитками у Лувр

Українців попередили про нове шахрайство – виплати “енергопідтримки від ЄС”

Інформація, яка поширюється в соцмережах щодо начебто фінансової допомоги від Укренерго у співпраці з Українським Червоним Хрестом, не відповідає дійсності. Центр протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО України у четвер, 12 лютого, оприлюднив відповідне застереження на своїй сторінці у Facebook.

Як повідомляється, у месенджері Telegram створено фейковий канал під назвою “ЕнергоПідтримка від ЄС”, де користувачів закликають заповнювати анкету з персональними даними, обіцяючи згодом виплату фінансової допомоги. Вказується, що ця інформація є шахрайською.

Український Червоний Хрест також заперечив свою причетність до будь-яких подібних оголошень і реєстрацій для отримання так званої “допомоги”.

“Червоний Хрест завжди повідомляє про програми та партнерства виключно через офіційні канали. Актуальна інформація про діяльність і програми допомоги розміщується лише на офіційних ресурсах організації”, – підкреслили у ЦПД.

Центр протидії дезінформації закликає громадян бути обачними: перевіряти інформацію, уникати переходу за сумнівними посиланнями та не передавати свої персональні дані неперевіреним ресурсам.

Нагадаємо, Центр протидії дезінформації при РНБО України попередив про нову схему, де зловмисники представляються співробітниками Monobank і попереджають про нібито “підозрілий вхід” до акаунта. Кінцевою метою шахраїв є отримати доступ до коштів на рахунку.

Гачки шахраїв: про що слід пам’ятати, щоб не стати жертвою зловмисників

Мінус 100 тисяч У Чорткові на Тернопільщині поліція розслідує зухвале шахрайство, внаслідок якого 29-річна заявниця втратила всі свої заощадження – 100 тис. грн.
Як повідомив сайт “Тернопільські події”, схема, за якою діяли злочинці, залишається незмінною роками, але продовжує приносити їм прибутки. Шахрай телефонує жертві і представляється співробітником служби безпеки банку. Він повідомляє про “хакерську атаку”, “підозрілий вхід” або “спробу зняття коштів” у іншому місті. І запевняє, що діяти слід негайно, інакше рахунок заблокують назавжди.
Під виглядом “переведення грошей на безпечний рахунок” або “верифікації” жінку змусили надати усі реквізити картки, що дало злочинцям повний доступ до її коштів. Поширені схеми Історія, яка сталася з жінкою з Тернопільської області, – одна із махінацій, про які повідомив Національний проєкт Кібер Брама, створений Консультативною місією ЄС в Україні за ініціативи Департаменту кіберполіції Нацполіції України, у партнерстві з громадською організацією МІНЗМІН та компанією Yedynka.
Дзвінок зі служби безпеки банку – вам телефонують нібито з банку або від імені державних установ чи операторів мобільного зв’язку і під різними приводами виманюють реквізити карти.
Проєкт застерігає, що працівник банку ніколи не зателефонує до клієнта та не буде випитувати реквізити карти, термін дії, CVV код та 3ds підтвердження, він запросить його до відділення банку. Він не телефонуватиме, щоб розповісти про якісь псевдошахрайські операції з рахунком, не пропонуватиме встановити програми для віддаленого керування рахунками, а просто заблокує картку і ви будете змушені звернутися до відділення банку для з’ясування обставин.
Тож не виконуйте ніяких дій у банкоматах чи терміналах за вказівкою “співробітника банку” і не повідомляйте тимчасові паролі, які приходять в смс-повідомленні, адже розголошення цієї інформації призведе до втрати коштів.
Фішингові посилання – ще одна поширена схема шахрайства. Популярність маркетплейсів серед українців зростає, що створює широке поле діяльності для зловмисників. Фішингові посилання імітують вигляд маркетплейсів та мають на меті виманити дані банківських карток.
Фішинг – це шахрайська практика, коли зловмисники намагаються отримати конфіденційну інформацію користувача, наприклад, логіни, паролі чи дані банківських карток. Для цього вони створюють фальшиві веб-сайти, які схожі на справжні платформи, зокрема й маркетплейси. Відвідавши таке посилання, користувачі можуть випадково ввести свої персональні дані або оплатити покупку через небезпечний ресурс.
Щоб не стати жертвою нечистих на руку людей, перевірте URL-адресу. Офіційні сайти маркетплейсів мають правильні та безпечні доменні імена (наприклад, “rozetka.ua” або “olx.ua”). Якщо ж у посиланні присутні сумнівні символи, додаткові цифри чи літери, або якщо адреса виглядає трохи зміненою, наприклад, “roz3tka.ua” або “olx.com.ua”, це може бути ознакою фішингу.
Також перевірте дизайн сайту. Фальшиві сайти часто виглядають схожими на оригінальні, але зазвичай мають низьку якість графіки, помилки у тексті або незвичну структуру. Якщо ви помітили подібні недоліки, краще покинути сайт.
Надання фінансової допомоги – у такій пропозиції теж активно використовується фішинг. “Надійшло повідомлення від ООН про надання фінансової допомоги кожному громадянину України, в якому потрібно перейти за посиланням для подачі заяви, перейшов за посиланням, заповнив анкету, дивне було питання про мої банківські реквізити, але і на нього я дав повну відповідь. Після чого через годину з моєї картки списалися всі кошти”, – розказав чоловік, який звернувся за допомогою до Нацполіції. У подібних випадках гроші пропонують нібито від імені державних, міжнародних установ або банків. Повідомлення зазвичай містить посилання на чат-бот або сайт, де нібито можна дізнатися додаткову інформацію. Насправді ж там намагатимуться вивідати всі дані рахунку, що дасть змогу шахраям спустошити його.
Збір коштів – аферисти також часто полюють на гроші довірливих громадян під виглядом допомоги військовим. “Отримали повідомлення від знайомої щодо підтримки однієї з бригад ЗСУ, вона запевнила, що сайт установи, яка контролює збір коштів, перевірений, але після відправки грошей отримала повідомлення нецензурного характеру російською мовою”, – розповіла жертва злочинців. Правоохоронці радять не довіряти таким акціям без офіційних підтверджень, адже псевдозбори шкодять ЗСУ більше, ніж ворог.
Купівля товару в інтернеті може за певних обставин закінчитися втратою коштів. “Купуючи на сайті дитячи речі, продавець попросив часткову передоплату та надав реквізити для оплати. Після здійснення мною оплати, продавець видалив оголошення, в подальшому зв’язок із ним був втрачений, свого замовлення я не отримав, кошти мені не повернулися”, – поділився своєю неприємною історією чоловік. Зловмисники часто “продають” в інтернеті товари, яких насправді не існує, тобто торгують повітрям, і вимагають при цьому часткову або повну передоплату. Тому щоб не стати ошуканим, наперед ніяких грошей не потрібно платити. Рекомендації правоохоронців У Патрульній поліції застерігають, що шахраї діють по-різному, але їхня мета завжди одна – заволодіти вашими грошима. Через довірливість та неуважність українці віддають зловмисникам мільйони гривень. Щоб не стати жертвою махінацій, слід дотримуватися таких простих порад:
– довіряйте лише надійним джерелам інформації (це можуть бути державні сайти, телеканали, офіційні ЗМІ);
– забезпечте надійний захист своїх банківських рахунків – не передавайте нікому свої пін-коди, використовуйте обмеження на зняття готівки тощо;
– захистіть свій комп’ютер та телефон надійними паролями на випадок, якщо зловмисник заволодіє вашими гаджетами, то не матиме доступу до ваших соціальних мереж, рахунків тощо;
– перевіряйте отриману інформацію;
– якщо ви все ж стали жертвою шахраїв – не зволікайте, телефонуйте на 102.
Відповідальність за вчинення шахрайства регулюється ст. 190 Кримінального кодексу України та передбачає покарання від штрафу у розмірі 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (це 34 тис. грн) до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, в залежності від суми завданого збитку та кількості осіб, які вчинюють шахрайські дії.
Галина Гірак

Клієнтів Monobank попередили про шахрайську схему

Зловмисники представляються співробітниками Monobank і попереджають про нібито “підозрілий вхід” до акаунта. Кінцевою метою шахраїв є отримати доступ до коштів на рахунку. Про нову схему у п’ятницю, 6 лютого, попередив Центр протидії дезінформації при РНБО України.
“Фіксуються випадки телефонних дзвінків із номерів + 38 044 325 03 16 та + 38 044 592 40 76, під час яких зловмисники представляються співробітниками Monobank. Шахраї повідомляють про нібито “підозрілий вхід” до акаунта з іншого міста та спробу списання кредитних коштів. Далі вони переконують користувача натиснути кнопку “списання”, пояснюючи це “необхідністю заблокувати операцію”. Насправді це – спроба отримати доступ до ваших коштів”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що під час розмови зловмисники можуть: уточнювати розмір кредитного ліміту, запитувати точну суму коштів на картці, а також називати дату народження, щоб створити видимість “офіційного дзвінка”.
В Центрі протидії дезінформації порадили в жодному разі не підтверджувати фінансові операції під час дзвінків, а також не повідомляти дані про рахунки, залишки коштів чи іншу особисту інформацію. Після завершення розмови необхідно звернутися до банку через офіційні канали.
У ЦПД наголосили, що представники банків не телефонують клієнтам із вимогою підтвердити або скасувати операції в такий спосіб.

На Донеччині шестеро війських ухилялись від облаштування фортифікацій

Шестеро військових ухилялися від служби під час будівництва фортифікацій на Донеччині. Справу передали до суду. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідвань в п’ятницю, 6 лютого. У Донецькій області завершили досудове розслідування щодо шістьох військовослужбовців інженерного підрозділу однієї з військових частин, дислокованої на Донеччині.

Слідчі встановили, що у період з червня 2023 року по березень 2024 року військові систематично ухилялися від виконання обов’язків служби. Згідно з бойовими розпорядженнями, вони мали здійснювати фортифікаційне обладнання оборонних рубежів у Покровському районі Донецької області, однак фактично перебували поза межами району виконання завдань, здебільшого знаходячись удома.

Водночас до командування військової частини подавали завідомо неправдиві відомості про нібито перебування у відрядженні в районі ведення бойових дій. На підставі цих документів військовослужбовцям безпідставно нараховували та виплачували грошове забезпечення, зокрема так звані “бойові” виплати.

Унаслідок таких дій державі завдали збитків на суму майже 1 млн гривень, а також суттєво підірвали бойову готовність підрозділу на відповідній ділянці фронту.

Військовослужбовців обвинувачують в ухиленні від виконання обов’язків військової служби, а також у шахрайство. Санкції статей передбачають до 10 років позбавлення волі.

Щодо командира військовослужбовців обвинувальний акт до суду скерували. Його звинувачують у зловживанні службовим становищем.

Ф’юрі гордо відповів на дошкуляння Вайлдера щодо нечестності в боях

Колишній чемпіон світу в надважкій вазі Тайсон Ф’юрі вийшов на публіку з відповіддю на звинувачення, що пролунали на його адресу з вуст Деонтея Вайлдера.

Звинувачення Вайлдера стосувалися нібито обманних маніпуляцій із боку Ф’юрі в поєдинках за їхньою участю.

Британець же своєю чергою поклав американця на лопатки не лише в трьох поєдинках між ними, він, зокрема, указав на те, що потрібно з гідністю приймати поразки, як у нього це сталося з Олександром Усиком;

Слова Ф’юрі розмістило видання Sport Bible:

“На жаль, у своїх останніх двох боях бажаного результату досягти я не зміг. Мене вклав Олександр. Він, уся його команда і ті, хто входив у його оточення, просто молодці.

Але це урок, яких у житті буває хоч греблю гати. У житті трапляється так, що не завжди можна отримати те, чого хочеться, або для досягнення чого, як тобі здається, ти зробив достатньо багато. Проте не мені судити. Не чути ж мого стогону й виття, з якими я рву на собі волосся і благаю Бога: “Боже, почуй мене, він учинив нечесно!”. Таке не для мене, тут уже слізьми горю не зарадиш”.

Адам Бут: Ф’юрі належить до тих, кому віддані титули дали більше, ніж іншим

в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

Правоохоронці викрили угруповання, яке ошукало банки на 13 млн

Поліція викрила організовану злочинну групу, яка через фіктивні операції з POS-терміналами заволоділа коштами двох банків на понад 13 млн гривень. Про це повідомляє пресслужба Нацполіції у середу, 4 лютого. Зловмисники упродовж 2023-2024 років заволоділи коштами двох банківських установ на понад 13 мільйонів гривень. Для реалізації схеми фігуранти реєстрували низку суб’єктів господарювання на підставних осіб та отримували в банках еквайрингові POS-термінали, які встановлювали у заздалегідь підготовлених приміщеннях. Надалі вони ініціювали фіктивні платіжні операції з безготівкових розрахунків за неіснуючі товари, а також операції з “повернення” коштів. З урахуванням особливостей автоматичної обробки транзакцій такі повернення компенсувалися за рахунок банківських установ, що дозволяло зловмисникам незаконно отримувати кошти. Викрадені гроші легалізовували шляхом конвертації у криптовалюту з подальшим обміном на готівку, зокрема з використанням P2P-торгівлі на криптобіржах.
До складу організованої злочинної групи входили четверо осіб: організатор та троє виконавців. Організатор координував діяльність угруповання, один з виконавців займався реєстрацією фіктивних ФОПів і оформленням POS-терміналів, інші – підбором так званих “дропів” та виведенням коштів через P2P-операції.
Нині організатору та трьом виконавцям оголосили підозру у шахрайстві за ч. 5 ст. 190 та відмиванні майна за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України.
Санкції статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до 3 років та з конфіскацією майна.

Ексбанкір Bank of America визнав провину у відмиванні коштів на $8 млрд

Колишній менеджер Bank of America Ренат Абрамов визнав провину у причетності до транснаціональної схеми відмивання коштів, пов’язаної з шахрайством у системі охорони здоров’я США Medicare на понад $8 млрд. Про це повідомило Міністерство юстиції США.

36-річний Абрамов працював у нью-йоркському відділенні Bank of America та мав громадянство США й Азербайджану. За даними слідства, він використав службове становище для допомоги учасникам міжнародної злочинної групи у відкритті рахунків для підставних компаній шляхом маніпуляцій у системі внутрішнього контролю. Через ці структури оформлювалися виплати Medicare, а кошти виводилися за кордон.

Абрамов постав перед судом Східного округу Нью-Йорка і визнав провину за одним пунктом обвинувачення – участь у змові з метою відмивання коштів. Вирок буде оголошено 20 квітня, йому загрожує до 20 років позбавлення волі.

Злочинна група викрала персональні дані понад мільйона американців, подаючи від заявки на відшкодування вартості медичного обладнання, яке насправді не поставлялося. За такими документами було заявлено понад $10 млрд медичних витрат, при цьому майже $1 млрд вдалося вивести за кордон – через рахунки у Сінгапурі, Китаї, Туреччині, Пакистані та Ізраїлі.

Влітку минулого року федеральні прокурори висунули обвинувачення низці учасників групи, що діяла в Росії, США, Чехії та Естонії.

Прокурори висунули обвинувачення 11 фігурантам. Організатором схеми слідство називає Імама Нахматуллаєва, котрий перебуває в РФ.
ЄС офіційно обмежив фінансові операції з Росією

У Вінниці шахраї видурили у пенсіонерки майже 2 млн гривень

У Вінниці фейкові “працівники спецслужби” видурили у 70-річної пенсіонерки понад 1,8 млн грн. Про це напередодні повідомила обласна прокуратура.
Вказано, що невідомий зателефонував 70-річній вінничанці і представився співробітником однієї зі спецслужб.
“Він повідомив жінці, що та нібито купувала товари в онлайн-магазинах, які розташовані у Білорусі, а отже – здійснила спонсорування військових дій на території України, оскільки торговельні відносини з цією країною заборонені. Шахрай переконав жінку, що вона буде “врятована”, якщо надасть “спецслужбі” наявні у неї кошти для перевірки і декларування”, – йдеться у повідомленні.
Жінка мала фізично передати гроші одному з шахраїв, який теж видавав себе за спецслужбовця і назвав потерпілій кодове слово, отримане від невідомого. Загалом жінка віддала шахраям 40 тис. доларів, 400 євро та 100 тис. грн – гривневий еквівалент у понад 1,8 млн грн.
За даними слідства, фігурант діяв спільно з особою, яка організувала шахрайську схему та яку встановлює слідство.
“Спецслужбовцем” виявився 54-річний житель Сумщини. Його затримали і повідомили про підозру у шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах (ч.5 ст.190 КК України). Вирішується питання про застосування щодо нього запобіжного заходу.