Парламент Латвії вирішив відтермінувати вихід зі Стамбульської конвенції, яка спрямована на запобігання насильства щодо жінок і домашнього насильства. Прем’єрка Латвії назвала це рішення перемогою демократії, верховенства права та прав жінок. Вона підкреслила, що Латвія залишається відданою європейським цінностям, незважаючи на рішення про відтермінування виходу з конвенції. Раніше Латвія зобов’язалася захищати жінок від насильства та забезпечувати покарання для винних, приєднавшись до Стамбульської конвенції. Це рішення спричинило масові протести в Ризі та попередження європейських дипломатів, але Сейм Латвії все ж вирішив відтермінувати вихід з конвенції.
Позначка: Сейм
-

Усупереч протестам: Сейм Латвії схвалив вихід зі Стамбульської конвенції
Сейм Латвії після тривалих дебатів схвалив закон про денонсацію Стамбульської конвенції, яка спрямована на боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством. За це рішення проголосували 56 депутатів опозиційних партій, а проти виступили 32 депутати урядових партій. Під час голосування були масові протести у Ризі, де понад 5000 людей виражали свою незгоду з цим рішенням. Дипломати 15 європейських країн висловили серйозне занепокоєння та закликали Латвію не вийти з конвенції. Президенту Латвії зараз належить ухвалити рішення щодо підписання цього закону. Якщо Латвія скасує участь у конвенції, вона стане другою країною після Туреччини, яка це зробила.
-

Польща ухвалила новий закон щодо українців після вето Навроцького
Польський парламент ухвалив новий закон, який регулює надання допомоги українським громадянам, які втекли з України через російську агресію. Закон визначає умови для отримання фінансової підтримки та легального перебування в Польщі. Ця ініціатива була представлена після того, як президент Польщі ветував попередні зміни у програмі підтримки українців. Закон передбачає, що отримувачі допомоги повинні мати роботу або дітей, які навчаються в школі в Польщі. Також вони повинні забезпечувати частину мінімальної заробітної плати. Поліція буде перевіряти працевлаштування українців, і якщо вони не працюватимуть, виплати можуть бути призупинені. Закон також обмежує доступ українців до медичних послуг у Польщі. Перебування українців у Польщі легалізується до 2026 року. Цей закон допомагає уникнути правових проблем, які можли б виникнути в майбутньому. Попередній міністр закордонних справ України відзначив покращення взаємовідносин з Польщею, а прем’єр-міністр Польщі висловив намір співпрацювати з Україною у створенні систем для збивання ворожих дронів.
-

Сейм Литви затвердив нового прем’єр-міністра
Сейм Литви затвердив кандидатуру соціал-демократки Інги Ругінене на посаду прем’єр-міністра. Про це повідомляється на сайті литовського парламенту у вівторок, 26 серпня.
Кандидатуру Ругінене, яку висунув президент Гітанас Науседа, схвалили 78 членів Сейму, 35 проголосували “проти”, 14 – утрималися.
Формально Інга Ругінене стане прем’єр-міністром, коли президент видасть указ про призначення прем’єр-міністра і вона складе присягу в Сеймі.
Також Ругінене матиме 15 днів, щоб винести свою програму уряду на голосування в Сеймі. Уряд офіційно розпочне роботу після затвердження парламентом нової програми.
Голосування відбулося піля того, як напередодні у Литві сформували нову коаліцію. До її складу увійшли Соціал-демократична партія (LSDP), партія Зоря Німану (Nemuno aušra) і фракція Союз селян і зелених Литви та Спілки християнських родин (LVŽS-KŠS). -

Президент Литви подав до Сейму кандидатуру прем’єра
Президент Литви Гітанас Найуседа підписав указ і подав до Сейму кандидатуру Інгриди Ругінене на посаду прем’єр-міністерки. Про це інформує LRT у четвер, 14 серпня.
Ругінене, котра нині виконує обов’язки міністерки соціального захисту і праці та представляє Соціал-демократичну партію, після зустрічі з президентом повідомила, що конкретних прізвищ майбутніх міністрів чи змін у складі уряду не обговорювали. За її словами, це була “робоча розмова без попередніх висновків чи оцінок”.
Вона може стати третьою жінкою на посаді прем’єр-міністерки в історії Литви. Її кандидатуру ще має затвердити парламент.
Перший віцеспікер Сейму Юозас Олекас повідомив, що в понеділок парламентська президія вирішить, коли скликати позачергову сесію для затвердження кандидатури.
Після схвалення парламентом новий прем’єр протягом 15 днів має представити узгоджений із президентом склад уряду та програму, яку також має затвердити Сейм. -

Польща виходить з конвенції про заборону протипіхотних мін
Сейм Польщі підтримав законопроєкт про вихід з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. За це рішення у середу проголосували 413 депутатів, 15 були проти, троє утримались, повідомляє RMF24.
Перед голосуванням міністр національної оборони Владислав Косиняк-Камиш заявив, що цей крок є надзвичайно важливим для безпеки регіону. Він нагадав, що ініціатива виходу з конвенції була підтримана не лише Польщею, а й країнами Балтії та Фінляндією.
“Польща не може бути обмежена правилами, які заважають захищати нашу країну”, – зазначив міністр.
Оттавська конвенція була ухвалена 18 вересня 1997 року в Осло і набула чинності у 1999 році. Польща підписала цей документ у 1997 році, але ратифікувала лише в 2012 році. Конвенція забороняє застосування та поширення протипіхотних мін і вимагає їхнього знищення. Загалом до неї приєдналися понад 160 країн, серед яких більшість західних держав. Серед країн, що не приєдналися до договору, є Китай, Росія, США, Індія та Пакистан.
Раніше рішення про вихід із Оттавської конвенції ухвалили країни Балтії та Фінляндія.
А в березні стало відомо, що Польща планує розмістити протипіхотні міни на кордонах з Росією та Білоруссю в рамках проєкту Східний щит. -

У Латвії затримали проросійського депутата Рослікова
Служба державної безпеки Латвії затримала обраного депутата Ризької думи та колишнього парламентаря Олексія Рослікова, якого підозрюють у наданні допомоги державі-агресору РФ та розпалюванні національної ворожнечі. Рослікова відсторонили від засідання Сейму через його грубі висловлювання та виступ російською мовою. Зараз він перебуває у відділенні СДБ разом з адвокатом, а питання обрання йому запобіжного заходу ще не вирішено.
