Росія утричі збільшила свій “тіньовий флот”

За даними аналітичної компанії Dryad Global, кількість суден у “тіньовому флоті” Росії зросла з менше ніж 100 танкерів на початку 2022 року до 300-600 на початку 2025 року. Близько 40% цих танкерів були придбані у країн Євросоюзу, а середній вік суден становить 20-25 років, що вдвічі більше за світовий показник. Незважаючи на санкції, які поклали на понад 200 російських танкерів, Росія продовжує обходити обмеження. Москва використовує різні тактики, такі як зміна типу судна у системі автоматичної ідентифікації, оперативна зміна прапора судна та маскування походження вантажу, щоб уникнути санкцій та обмежень.

Зеленський анонсував нові санкції РНБО

Президент Володимир Зеленський заявив, що Рада національної безпеки і оборони готує нові санкції проти осіб, які підтримують чи виправдовують агресію проти України. Про це він повідомив під час звернення 2 липня.
“Ми продовжуємо також нашу цілком справедливу роботу щодо різних осіб, які пов’язали себе з Росією. Фігури з політичним впливом та російським паспортом, особи, які працюють проти української незалежності в усіх її вимірах, у тому числі проти духовної незалежності, кожен, хто підтримує агресію чи виправдовує її – всім цим персонам місця в Україні немає і не буде. Ухвалюємо відповідні рішення і готуємо нові українські санкції – будуть рішення РНБО”, – зазначив президент.

Трамп зняв санкції з Рособоронекспорту та низки банків з РФ – ЗМІ

Президент США Дональд Трамп під час скасування санкцій проти Сирії “випадково” виключив зі списку обмежень деякі російські установи, банки та фізичних осіб. Серед іншого, з-під санкцій вийшов Рособоронэкспорт, який постачає російську зброю іншим країнам. Про це повідомляє The Moscow Times.
Також серед виключених з-під санкцій США опинився колишній президент Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ) та ексголова Калмикії (суб’єкт РФ) Кірсан Ілюмжинов. У 2015 році Ілюмжинова звинуватили у підтримці режиму диктатора Башара Асада та заморозили його активи в США.
Крім того, США виключили з-під санкцій:

  • Банк Русский финансовый Альянс, власний якого – вищезгаданий Ілюмжинов;
  • Темпбанк (позбавлено ліцензії в Росії у 2017 році);
  • Мир Бизнес Банк – російська юридична особа підсанкційного іранського Bank Melli Iran;
  • російський державний банк РФК-Банк;
  • федеральне державне підприємство Промсырьеимпорт;
  • пов’язана з РФ компанія Глобальные концепции групп;
  • пов’язана з РФ компанія СТГ Логистик;
  • пов’язаназРФкомпаніяGlobal Vision Group;
  • пов’язаназРФкомпаніяMaritime Assistance;
  • державна компанія Рособоронэкспорт, яка є державним посередником з експорту та імпорту озброєння.
  • Як пише видання, сам Ілюмжиноввже заявив, що готовий зустрітися з Трампом, подякувати йому та зіграти партію в шахи. За даними газети, Ілюмжинов взагалі людина з дивами – так, у 1997 році він заявляв, що його викрали іншопланетяни. Але це не завадило йому стати бізнесменом, керівником Калмикії та президентом ФІДЕ.

    США запровадили санкції щодо російського кіберугруповання

    Сполучені Штати 1 липня запровадили санкції проти великого кіберугруповання з Росії – компанії Aeza Group та пов’язаної з нею глобальною мережею. Про це повідомляє Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США.
    OFAC внесло до санкційного списку Aeza Group за її роль у “підтримці кіберзлочинної діяльності, спрямованої проти жертв у США та в усьому світі”. Також OFAC внесло до списку дві пов’язані компанії та чотирьох осіб, які є керівниками Aeza Group.
    В координації з Національним агентством з боротьби зі злочинністю (NCA) Великої Британії OFAC внесло до списку підставну компанію Aeza Group у Великій Британії.
    Зазначається, що постачальники послуг надійного хостингу (BPH) продають доступ до спеціалізованих серверів та іншої комп’ютерної інфраструктури, призначеної для того, щоб допомогти кіберзлочинцям, таким як вимагачі, викрадачі особистої інформації та торговці наркотиками, уникати виявлення та протистояти спробам правоохоронних органів припинити їхню зловмисну діяльність.
    Група компаній Aeza має головний офіс у російському Санкт-Петербурзі.
    Як заявили в OFAC, Aeza Group надавала послуги BPH групам програм-вимагачів і шкідливих програм, таким як оператори інфовикрадачів Meduza і Lumma, які використовували хостинг для атак на оборонно-промислову базу США і технологічні компанії, а також на інших жертв по всьому світу.
    Як відомо, інфокрадіїв часто використовують для збору особистої ідентифікаційної інформації, паролів та інших конфіденційних облікових даних від скомпрометованих жертв. Потім ці дані часто продаються на даркнет-ринках для отримання прибутку, що робить операторів інфокрадіжок ключовим елементом екосистеми кіберзлочинності.
    Також повідомляється, що Aeza Group розміщувала програми-вимагачі BianLian, панелі для викрадення інформації RedLine та BlackSprut. Йдеться про російський ринок заборонених наркотиків у даркнеті. Наркоринки в даркнеті дозволяють анонімно купувати і пересилати наркотики через інтернет, що робить їх сучасним і все більш вагомим фактором у незаконному обігу наркотиків у США і в усьому світі.
    Як наголосили в OFAC, все майно та частки у власності заблокованих осіб, що перебувають у Сполучених Штатах або у володінні чи під контролем осіб США, блокуються.
    Крім того, будь-які суб’єкти господарювання, які належать, прямо чи опосередковано, індивідуально або в сукупності, на 50 або більше відсотків одній або кільком заблокованим особам, також блокуються.

    Експорт російського газу в Європу впав до рівня 1970-х

    Росія скорочує постачання трубопровідного газу до Європи до історичних мінімумів. За перше півріччя 2025 року російський Газпром поставив у країни Європи лише 8,33 млрд кубометрів газу, що на 47% менше ніж за той самий період 2024 року. Про це повідомляє Reuters у середу, 2 липня, з посилання настатистику Турецького потоку – останнього діючого трубопроводу для постачання російського газу в Європу.
    Після завершення транзитного контракту з Україною 1 січня 2025 року Туреччина залишилася єдиною транзитною країною для російського газу до Європи.
    Аналітики зауважили, що обсяги експорту не перевищать 16 млрд кубометрів за рік – максимальної пропускної здатності європейської гілки.
    Це найнижчий рівень постачань російського газу до Європи з початку 1970-х років, коли, для прикладу, у 1975 році обсяг становив19,3 млрд кубометрів, а у 1980-му після великого контракту з Німеччиною – вже 54,8 млрд, пише The Moscow Times.
    До повномасштабної війни з Україною експорт Газпрому до Європи сягав 200 млрд кубометрів, тобто знизився майже у 12 разів.
    Зайвий газ Газпрому наразі практично нікуди дівати. Запущений у 2019 році газопровід Сила Сибіру до Китаю компенсує лише близько 20% втрачених європейських обсягів, тоді як проєкти нових трубопроводів та газових хабів провалилися.
    У 2024 році Газпром отримав прибуток 1,2 трлн рублів, однак основний газовий бізнес компанії зазнав збитків у розмірі 1 трлн рублів. За оцінками компанії, у 2025-2034 роках через неможливість експорту загальні втрати сягатимуть 15 трлн рублів.
    Газпром припинив публікувати щомісячну статистику ще з початку 2023 року й наразі не коментує ситуацію.
    Як повідомлялося, Європейський Союз відмовився від запровадження заборони на імпорт російського скрапленого природного газу в майбутніх пакетах санкцій.

    Мерц розповів про власні зусилля у просуванні 18 пакету санкцій проти РФ

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у вівторок, 1 липня, в інтерв’ю для Тagesschau поділився інформацією про те, як він намагається просувати найжорсткіший пакет санкцій проти Росії.

    Нові санкції з 18-го пакету, за його словами, перебувають на фінальній стадії обговорень зі словацькою владою.

    “Вчора я розмовляв із прем’єр-міністром Словаччини. Він говорить про об’єктивну проблему. Вся промисловість Словаччини, у тому числі багато німецьких компаній, потребує постачання енергії з Росії, тому що наразі у них немає інших джерел постачання. Ми намагаємось вирішити проблему, я беру участь у цих спробах вирішення,” – сказав Мерц.

    Канцлер повідомив, що компроміс все ще формується в рамках робочих зустрічей, але висловив упевненість, що угода буде досягнена, після чого новий пакет санкцій набуде чинності.

    На уточнююче питання, чи впевнений він у прийнятті рішення Конгресом, Мерц висловив упевненість у позитивному результаті, оскільки понад 80 сенаторів уже висловили підтримку.

    Проте, за словами Фрідріха Мерца, доведеться ще переконувати Трампа в необхідності економічного тиску на Путіна заради припинення війни.

    “Я не впевнений, що Трамп справді реалізує його, оскільки має вибір – діяти чи утриматися. Тому я обговорюю це з ним і намагаюся стимулювати його до дій. Я пояснюю, що саме він має унікальні інструменти та важелі тиску, здатні економічно вплинути на Путіна і припинити цю війну”, – наголосив канцлер Німеччини.

    Цей набір заходів, на думку Мерца, є найбільш жорстким за останні три з половиною роки проти Росії.

    Раніше повідомлялося, що Євросоюз повернеться до обговорення 18-го пакету санкцій проти Росії після того, як Словаччина владнає з Єврокомісією питання щодо відмови від російсько газу.

    Макрон пояснив, яким має бути 18 пакет санкцій ЄС

    Мерц розповів, як він просуває 18-й пакет санкцій проти РФ

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у вівторок, 1 липня, в інтерв’ю для Тagesschau поділився інформацією про те, як він намагається просувати найжорсткіший пакет санкцій проти Росії.

    Нові санкції з 18-го пакету, за його словами, перебувають на фінальній стадії обговорень зі словацькою владою.

    “Вчора я розмовляв із прем’єр-міністром Словаччини. Він говорить про об’єктивну проблему. Вся промисловість Словаччини, у тому числі багато німецьких компаній, потребує постачання енергії з Росії, тому що наразі у них немає інших джерел постачання. Ми намагаємось вирішити проблему, я беру участь у цих спробах вирішення,” – сказав Мерц.

    Канцлер повідомив, що компроміс все ще формується в рамках робочих зустрічей, але висловив упевненість, що угода буде досягнена, після чого новий пакет санкцій набуде чинності.

    На уточнююче питання, чи впевнений він у прийнятті рішення Конгресом, Мерц акцентував на позитивному результаті, оскільки понад 80 сенаторів уже висловили підтримку.

    Проте, за словами Фрідріха Мерца, доведеться ще переконувати Трампа в необхідності економічного тиску на Путіна заради припинення війни.

    “Я не впевнений, що Трамп справді реалізує його, оскільки має вибір – діяти чи утриматися. Тому я обговорюю це з ним і намагаюся стимулювати його до дій. Я пояснюю, що саме він має унікальні інструменти та важелі тиску, здатні економічно вплинути на Путіна і припинити цю війну”, – наголосив канцлер Німеччини.

    Цей набір заходів, на думку Мерца, є найбільш жорстким за останні три з половиною роки проти Росії.

    Раніше повідомлялося, що Євросоюз повернеться до обговорення 18-го пакету санкцій проти Росії після того, як Словаччина владнає з Єврокомісією питання щодо відмови від російсько газу.

    Макрон пояснив, яким має бути 18 пакет санкцій ЄС

    Боротьба з “тіньовим флотом” РФ: Німеччина посилює вимоги до танкерів

    Німеччина посилила заходи проти “тіньового флоту” Росії, підвищивши контроль над танкерами в своїх територіальних водах із 1 липня. Про це заявили в Міністерстві закордонних справ Німеччини у вівторок, 1 липня.

    Тепер усі танкери, що проходять через німецькі води, повинні мати підтвердження страхового захисту від шкоди, спричиненої забрудненням нафтою. За словами відомства, інформація про страхове покриття цих суден часто залишається невідомою, оскільки вони користуються послугами небезпечних страхових організацій або уникають європейських портів та нагляду.

    Міністр транспорту Патрік Шнідер підкреслив важливість таких заходів у регіоні Балтійського моря. Він зауважив, що перевірка страхового статусу доповнює загальну картину ситуації, дозволяючи швидше реагувати у співпраці з партнерами. Це може включати внесення небезпечних суден до санкційного списку.

    Зазначається, що нові вимоги – частина загальноєвропейських ініціатив для протидії “тіньовому флоту” Росії. До таких флотів входять старі танкери, які використовують ризиковані методи судноплавства, щоб уникати санкцій. У разі виявлення порушень суднам можуть бути накладені обмеження: від підвищеного моніторингу до включення в санкційний реєстр.

    Обмеження зосереджені на суднах, які курсують на схід від острова Фемарн у Балтійському морі. За словами міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля, ці заходи спрямовані на посилення тиску на “тіньовий флот” та захист екосистеми Балтійського моря.

    Нагадаємо, Росія відкрито почала захищати “тіньовий флот” військовими силами, що може стати тестом для міжнародної спільноти щодо готовності посилювати санкції.

    Раніше повідомлялося, що біля берегів Лівії вибухнув нафтовий танкер Vilamoura, що перевозив 1 мільйон барелів нафти. Судно двічі заходило в російські порти.

    Україна синхронізувала санкції з пакетами ЄС

    Україна синхронізувала свої санкції з 9-м, 10-м, 11-м, 12-м, 13-м та 14-м санкційними пакетами ЄС після того, як президент Володимир Зеленський увів у дію три рішення РНБО щодо застосування санкцій і підписав відповідні укази. Про це 1 липня повідомляється на сайті президента.
    Зазначається, що це стало кроком до подальшої синхронізації українських санкцій із рішеннями Європейського Союзу, а також першим етапом реалізації рішення РНБО від 27 червня 2025 року Про синхронізацію санкційного тиску України, Європейського Союзу та інших учасників Групи семи на РФ і пов’язаних з нею суб’єктів.
    Загалом під санкції потрапили 403 фізичні особи та 188 юридичних.
    Також синхронізовано рішення, яке стосується осіб, причетних до порушення прав людини в Білорусі, та рішення, ухвалені Євросоюзом у 2011 та 2020-2025 роках щодо осіб, причетних до порушення прав людини в Ісламській Республіці Іран, і військової підтримки Росії у війні проти України.
    Україна продовжує підготовку наступних санкційних пакетів для повної синхронізації санкційної політики з партнерами та очікує від міжнародної спільноти максимального відображення та підтримки українських санкцій у відповідних національних рішеннях.
    Як повідомлялося, 30 червня президент України Володимир Зеленський затвердив рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО) щодо синхронізації 13 та 14 пакетів санкцій Європи проти РФ. За його словами, так само на 100% буде синхронізований пакет європейських санкцій щодо режиму в Ірані.

    Трамп може підписати закон про 500% мита для країн, що торгують з РФ

    Президент США Дональд Трамп висловив підтримку законопроєкту, який передбачає запровадження 500% мит на імпорт товарів із країн, котрі продовжують торгівлю з Росією попри її повномасштабну війну проти України. Чи підпише він його та як це вплине на економіку країни-агресора та її здатність воювати з Україною? Підтримка Трампа Трамп підтримав законопроєкт про 500% мита за торгівлю з Росією. “Учора вперше президент сказав мені, що настав час просунути цей законопроєкт”, – зазначив сенатор-республіканець Ліндсі Грем, один з авторів законопроєкту. За його словами, Трамп сказав йому, що законопроєкт про санкції, який передбачає 500% тарифи на такі країни, як Китай та Індія, що купують російську нафту, газ, уран та іншу продукцію має бути винесений на голосування.
    Грем назвав рішення Трампа “великим проривом”. За його словами, це є частиною зусиль, спрямованих на те, щоб залучити президента Росії Володимира Путіна до переговорів щодо України та надати Трампу “інструмент” для цього.
    Однак він наголосив, що Трамп має право відмовитись та не підписати закон, якщо і коли його буде схвалено Конгресом. Грем ухилився від прямої відповіді на питання, чи підпише Трамп документ. Він лише сказав, що президент “у хорошій формі”.
    Очікується, що Конгрес США розпочне розгляд документа після завершення “липневої перерви”, орієнтовно з 7 липня – після святкування Дня незалежності США.
    Законопроєкт надасть президенту можливість завдати удару по країнах, які фактично підтримують військову машину Кремля. “Індія та Китай купують 70% путінської нафти, підтримуючи його війну. Якщо ви купуєте товари у Росії та не допомагаєте Україні, то ваші товари будуть обкладені 500% митом при експорті до США”, – зазначив Грем. Час настав? Низка впливових республіканських політиків закликала Трампа посилити тиск на Кремль, вважаючи, що російський диктатор Володимир Путін несерйозно ставиться до мирних переговорів.
    Однак президент США у квітні, коли було представлено законопроєкт, попросив республіканців у Сенаті поки що не виносити його на голосування. Як пояснила прессекретар Білого дому Керолайн Левітт, Трамп залишив запровадження санкцій проти Росії “у запасі”, на випадок, якщо цей інструмент дійсно знадобиться. Тож, якщо зараз в приватній розмові з сенатором Гремом, Трамп підтримав введення законопроєкту, це може означати, що цей час настав.
    Теоретично Конгрес може обійтись і без дозволу Трампа. Наразі законопроєкт має підтримку вже понад 80 сенаторів – це потенційно робить його захищеним від вето. Але сенатори все ж таки хочуть мати його підтримку. Будуть винятки Сенатор Грем запропонував зміни до законопроєкту з санкціями проти РФ. Зокрема він пропонує звільнити країни, які допомагають Україні, від потенційних 500-відсоткових тарифів.
    Винятки стосуватимуться країн Європи, які надають військову підтримку Україні, але все ще імпортують російський газ, а також інших американських партнерів, які балансують на межі між підтримкою зв’язків з Москвою і наданням допомоги Києву.
    За словами Грема багато країн все ще купують російську нафту і газ, але менше. Деякі європейські країни все ще мають відносини з Росією, але вони були дуже корисними для України.Тому я хочу виключити їх.
    Виняток можуть зробити навіть для Індії. Вона є близьким союзником США, який підтримує глибокі зв’язки з Росією. Країна вважається найбільшим покупцем російської нафти, але надає Україні гуманітарну підтримку. Хоча Індія не надавала пряму військову підтримку Києву, вона дозволила європейським країнам купувати індійські боєприпаси для України. Водночас Китай точно має підпасти під дію закону. Грем зокрема каже: якщо ви не хочете 500-відсоткового тарифу, допоможіть Україні. Реакція Кремля На те, що Трамп може погодитись підписати законопроєкт про введення 500% мит за торгівлю з РФ вже є реакція Кремля.
    Кремлівські чиновники стверджують, що тарифи проти покупців російської нафти лише відтягують від реальних зусиль по вторинному врегулюванню війни, що вказує на політичну гру та неготовність США до конструктивного діалогу. “Чи допомогло б це процесу врегулювання (в Україні)? Це питання, яке повинні собі поставити ті, хто ініціює такі заходи”, – сказав прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков. Він різко розкритикував авторів законопроєкту, включаючи сенатора Ліндсі Грема. За його словами погляди сенатора добре відомі всьому світу. Він належить до групи затятих русофобів. Якби це залежало від нього, ці санкції були б давно запроваджені Як вплине закон на РФ Прийняття закону США про 500% мита на товари з країн, які ведуть бізнес з Росією потенційно може мати сильний негативний ефект на економіку РФ, але залежить від масштабу застосування та країн, що підпадають під санкції.
    По-перше, це велика загроза для експорту енергоносіїв. Близько 40–45% бюджету РФ формуються з нафтово-газових доходів. Якщо США змусять Індію, Китай, Туреччину та інші країни скоротити купівлю російської нафти – РФ втратить ключових покупців. Ціна нафти може впасти через турбулентність, зменшуючи доходи Росії ще більше.
    По-друге, закон призведе до зростання тиску на рубль і резерви. Зменшення валютного виторгу призведе до девальвації рубля.
    Це посилить інфляцію, знизить купівельну спроможність населення.
    По-третє, якщо країни будуть боятися вторинних американських санкцій, торгівля з РФ може ще більше скоротитися (навіть по “сірих” схемах). Це ускладнить імпорт критичних технологій, запчастин, електроніки та сировини.
    Закон вплине і на здатність РФ вести війну. Так, співавтор законопроєкту сенатор-демократ Річард Блюменталь сказав, що енергія – це грошова корова путінської воєнної машини. Відріжемо її – і росіяни не зможуть продовжувати війну.
    Прийняття законопроєкту призведе до скорочення бюджету на оборонку. Менше нафти – менше податків – менше фінансування ЗС РФ, ВПК, ПВК, соціальних виплат для контрактників. Також будуть складнощі з імпортом озброєння та компонентів. Більше компаній боятимуться співпрацювати з РФ. Виникнуть проблеми з чіпами, турбінами, оптикою, радіоелектронікою.
    Крім того, союзники РФ стали б менш рішучими у бажанні допомагати РФ. Китай, Індія опиняться перед вибором: вести бізнес з США чи з РФ. Це може скоротити допомогу Росії.
    Водночас є вірогідність, що РФ зможе частково обійти санкції за допомогою “сірої торгівлі”, посередників (наприклад, ОАЕ, Казахстан, Сербію). Кремль вже адаптований до санкцій і підготував економіку до напівізоляції. Що в Україні думають про закон? Українські політики підтримують ідею 500% мит як потужний інструмент тиску. Вони очікують, що це може кардинально змінити поведінку ключових імпортерів російської нафти, насамперед Індії та Китаю. Фінансове виснаження Росії – це реальна стратегічна мета, яка безпосередньо вплине на її можливості продовжувати війну.
    Водночас не всі вірять, що законопроєкт приймуть. “Мита у 500 % виглядають нереалістично. Їх навряд чи запровадять… Це, скоріше, інформаційна кампанія”, – зазначив Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень в коментарі ТСН. Але й оптимісти. “Якщо законопроєкт про 500% мита буде ухвалений і запрацює, то це серйозно вдарить по економіці Росії, бо змусить Китай, Індію та інші країни обирати між США та РФ. Це обмежить експорт нафти й підірве здатність Кремля фінансувати війну проти України”, –заявив Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики в ефірі Українського Радіо. На його думку, такі кроки США можуть стати реальним проривом у економічному тиску на Росію. Це сильніша відповідь, ніж просто нові санкції.
    Вікторія Хаджирадєва