Величезні черги утворилися на польсько-білоруському кордоні біля пунктів пропуску з боку Білорусі. Це сталося після повідомлення Варшави про тимчасове закриття кордону з РБ. Про це повідомила прес-служба Державного прикордонного комітету Білорусі.
За добу черга легкових автомобілів перед польським пунктом пропуску Тереспіль у Бересті (Бресті) зросла на 210 одиниць, досягнувши 1360 машин та 30 автобусів.
Польська сторона пропускає тільки 38% нормативного обсягу легкового транспорту. На переході Кукурики у Козловичах зібралося 340 вантажівок – на 180 більше, ніж вчора. Пропускна спроможність становить лишень 59% від норми.
Досі на кордоні працювали два прикордонні переходи: Кукурики – Козловичі та Тереспіль – Берестя.
Рішення про закриття кордону, включаючи залізничні переходи, пов’язане із початком спільних навчань Росії та Білорусі Захід-2025.
Польський прем’єр-міністр Дональд Туск наголосив, маневри мають “агресивний з погляду військової доктрини характер” і моделюють операцію із захоплення Сувалкського коридору, що з’єднує країни Балтії з іншими членами НАТО. Спільні стратегічні навчання Захід-2025 відбудуться з 12 по 16 вересня. Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін повідомляв, що на навчаннях відпрацьовуватиметься застосування ядерної зброї та ракетної системи Ліщина.
Як відомо, керівник ГУР МО Кирило Буданов раніше заявив, що інформаційні атаки, найчастіше з боку РФ, почнуться з перших днів російсько-білоруських навчань Захід-2025.
РФ на навчанні у Білорусі відпрацює бойові аспекти
Позначка: Росія
Експорт бензину з портів РФ у серпні впав до нуля
Впровадження повної заборони на експорт автомобільного бензину призвело у серпні до припинення відвантажень з морських портів Росії. В серпні також не було зафіксовано постачань білоруського палива, яке зазвичай відвантажується через порти Усть-Луга і Санкт-Петербург. Про це свідчать дані консалтингової групи А-95, повідомляє Enkorr.
“Обсяги Мозирського й Новополоцького НПЗ споживалися на внутрішньому ринку Білорусі або постачалися в країни ЄАЕС, зокрема в Росію, де спостерігається дефіцит високооктанового палива”, – говориться у повідомленні.
Водночас на початку вересня танкер з 35 тис. т білоруського бензину був відвантажений з термінала Транснєфті в Усть-Лузі у напрямку Гвінеї.
Найбільші обсяги були відвантажені з терміналів в Усть-Лузі (606 тис. т) і санкт-петербурзі (169 тис. т). Також великі партії впродовж року відвантажувалися з Архангельська (155 тис. т) і Мурманська (139 тис. т).
Основними напрямками постачань російського й білоруського бензину були Лівія (251 тис. т) й Бразилія (235 тис. т). Також великі обсяги були продані в Іран (96 тис. т) і Гану (94 тис. т). При цьому 208 тис. т вантажів не мало кінцевого пункту призначення.
Як відомо, зупинка заводів в РФ після атаки українських дронів призвела до зростання біржових цін на бензин.
Паливна криза в Росії: дефіцит бензину тепер охопив 20 регіонів
Україна синхронізувала санкції з Британією
Україна синхронізувала санкції з Великою Британією та запровадила обмеження проти осіб, які допомагають ВПК, тіньовому флоту та енергетичному сектору Росії. Про це йдеться в указах президента Володимира Зеленського №675 та №676, оприлюднених у середу, 10 вересня.
Глава держави підписав відповідні укази про введення в дію рішень Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України щодо запровадження санкцій.
В Офісі президента зазначили, що у межах синхронізації санкцій із Британією застосовано обмежувальні заходи до 47 фізичних та 81 юридичної особи, які постачають Росії електроніку, видобувають вугілля на тимчасово окупованих територіях і виконують ремонтні роботи на шахтах, а також залучені до функціонування “тіньового флоту” РФ.
Серед них є компанії, що вже перебувають під санкціями США: один із найбільших у Росії постачальників вугілля Стройсервіс і російська вугледобувна й переробна компанія Російська енергія.
Також Україна застосувала санкції проти 37 фізичних і 35 юридичних осіб, які причетні до постачання та впровадження ІТ-рішень для російського ВПК, залучені до процесів постачання, розробки, виробництва та обслуговування засобів РЕБ, телекомунікації, електронних компонентів та обладнання для російського ВПК і силових структур та пов’язані з постачанням обладнання та складників в обхід санкцій.
Мир в Україні: Венс побачив “неймовірний прогрес”
Переговори щодо завершеня війни в Україні звузились до двох ключових питань і у цьому полягає “неймовірний прогрес”. Про це сказав віце-президент США Джеймс Ді Венс в ефірі телеканалу One America News у середу, 10 вересня.
“Я думаю, що зараз ми досягли точки, коли принаймні звузили це до кількох ключових питань. Одне з них – територіальне. Росіяни хочуть близько 6 тисяч квадратних кілометрів, які вони ще не захопили військовою силою. Саме цього хочуть росіяни. Українці ж хочуть гарантій безпеки, чи то від європейців, чи від когось іншого, бо вони хочуть бути впевненими, що якщо вони укладуть угоду, росіяни не повернуться через кілька місяців чи кілька років, вимагаючи ще більше”, – заявив він.
Венс вважає, що вдалося досягти “неймовірного прогресу”, виділивши та визначивши ці два основні питання.
“Питання полягає в тому, чи пройдуть росіяни та українці через двері миру, які відкрив президент (Дональд Трамп – ред.)”, – зазначив він.
Віце-президент США запевнив, що Білий дім продовжує наполегливо над цим працювати.
“Ми просто продовжимо працювати над цим. І я дійсно вважаю, що врешті-решт дійде до мирного врегулювання”, – резюмував Венс.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що ЗСУ не залишать Донбас. За його словами, якщо вивести війська, то це відкриє передумови для третьої війни з Росією і її наступу на Запорізьку, Дніпропетровську області та Харків.
Атака дронів на Польщу: з’явилась реакція Кремля
У Москві заявили, що “не планували” бити по Польщі
Країна-агресор Росія начебто “не планувала” атакувати цілі на території Польщі у ніч на середу, 10 вересня. Про це повідомило міноборони РФ у Телеграм.
Там визнали, що завдали ударів по Україні в Івано-Франківській, Хмельницькій, Житомирській областях, а також у містах Вінниця та Львів. І, як четвертий рік поспіль не втомлюються заявляти в Москві, нібито “цілі удару досягнуто, усі призначені об’єкти вражено”.
Разом з тим “об’єкти для ураження на території Польщі не планувалися”.
“Максимальна дальність польоту застосовуваних в ударі російських БпЛА, які нібито перетнули кордон з Польщею, не перевищує 700 км (відомо, що дальність “шахедів” перевищує 1000 кілометрів – ред.). Тим не менш, ми готові на цю тему провести консультації з міністерством оборони Польщі”, – додали в російському міноброни.
Як відомо, вночі Росія запустила по Україні 415 дронів і 42 ракети. Приблизно два десятки “шахедів” порушили повітряний простір Польщі і були знищені авіацією та ППО.
Станом на зараз у Польщі знайшли сім дронів і уламки ракети “невідомого походження”, бо вона може виявитися засобом ППО. Судячи з оприлюднених фото, у Польщі збивали російські дрони-приманки Гербера.
Паливна криза в Росії: дефіцит бензину тепер охопив 20 регіонів
Паливна криза в Росії після атак українських дронів на нафтопереробні заводи (НПЗ), розгорається щораз сильніше. Наприкінці серпня дефіцит бензину спостерігався в Забайкаллі, Примор’ї, на Курилах та в окупованому Криму, але тепер у вересні з ним зіткнулись у Рязанській, Нижегородській, Саратовській, Самарській, Ульянівській, Пензенській, Ростовській та Астраханській областях, а також в Калмикії й Татарстані. Про це свідчать дані Незалежної паливної спілки (НТС), пишуть провладні Известия.
Перебої з поставками фіксуються в Амурській, Магаданській та Сахалінській областях, Хабаровському краї, Якутії, Єврейській автономній області та на Чукотці.
За словами президента НТС Павла Баженова, перебої з постачанням 92-го та 95-го бензинів вже призвели до закриття кількох незалежних АЗС у регіонах.
В результаті атак українських дронів на НПЗ, що тривали весь серпень, Росія втратила 17% потужностей нафтопереробки, або 1,1 млн барелів на добу, полічив Reuters. Кілька великих заводів повністю зупиняли виробництво — Новокуйбишевський НПЗ потужністю 8,3 млн. тонн на рік, Саратовський (5,8 млн. тонн), Волгоградський (14,8 млн. тонн) і Сизранський (8,5 млн. тонн).
Зупинка заводів призвела до зростання біржових цін на бензин. З початку року вони підскочили на 40-50%, а в серпні ціни склали 72,6 тис. руб. за тонну Аі-92 та 82,2 тис. руб. за тонну АІ-95.
За даними Санкт-Петербурзької міжнародної товарно-сировинної біржі (СПбМТСБ), 9 вересня Аі-92 торгувався по 71,8 тис. руб. за тонну, а Аі-95 — по 79 тис.
За словами джерел ЗМІ, охочих купити паливо на біржі — понад тисячу, а обсяги, що пропонуються, вкрай малі, тому всі партії розпродаються миттєво.
Росія змушена терміново купувати пальне в Білорусі – розвідка
Атака дронів на Польщу: з’явилась реакція Кремля
Керівництво Росії не отримувало запитів від Польщі після нічної атаки безпілотників. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистам в середу, 10 вересня.
“Ні, наскільки мені відомо, ні”, – сказав він на брифінгу, відповідаючи на запитання, чи надходили запити щодо контактів від керівництва Польщі.
Коментувати сам інцидент з дронами Пєсков взагалі відмовився: “У цьому випадку ми не хотіли б ніяк коментувати, це не в нашій компетенції, це прерогатива міністерства оборони РФ”.
Також йому повідомили про різкі заяви на адресу Росії від керівництва ЄС та НАТО.
“Керівництво ЄС і НАТО щодня звинувачують Росію в провокації, найчастіше навіть не намагаючись подати хоч якусь аргументацію”, – цинічно відповів Пєсков.
У свою чергу тимчасово повірений у справах РФ в Польщі Адрій Ордаш був більш відвертий і прямо сказав, що заяви про причетність Росії до атаки дронів на Польщу нібито “безпідставні” та “бездоказові”.
“Звинувачення ми вважаємо безпідставними. Жодних доказів, що ці дрони мають російське походження, не надано”, – сказав він у коментарі для РІА Новості.
Ордаш запевнив, що Росія “абсолютно не зацікавлена у будь-якій ескалації з Польщею”. При цьому в Москві не розраховують на те, що “польська влада в їхньому антиросійському чаді почує” російську сторону, вважає він.
Як відомо, вночі Росія запустила по Україні 415 дронів і 42 ракети. Певна кількість “шахедів” порушила повітряний простір Польщі і була знищена авіацією та ППО.
Станом на зараз у Польщі знайшли сім дронів і уламки ракети “невідомого походження”, бо вона може виявитися засобом ППО. Судячи з оприлюднених фото, у Польщі збивали російські дрони-приманки Гербера.
Під Москвою сталася потужна пожежа
У підмосковному Дмитрові горять склади на площі 13 000 кв. метрів. Про це повідомляють російські ЗМІ в середу, 10 вересня.
Жителі Підмосков’я публікують фото та відео пожежі. У соцмережах пишуть, що зважаючи на кадри, горить складський комплекс Катуар у селищі Некрасівський Дмитрівського міського округу.
Причини пожежі невідомі. У МНС повідомили, що рятувальники почали гасити велику пожежу в селищі Некрасовський, але конкретну локацію не назвали.
“Встановлено, що горить складське приміщення на площі близько 13 000 кв.м. Пожежу гасять понад 70 осіб та 23 одиниці техніки”, – йдеться у повідомленні МНС Росії.
Нагадаємо, 9 вересня після атаки дронів горіла нафтобаза у Бєлгородської області Росії. 7 вересня потужні вибухи і пожежа сталися на Ільському НПЗ у Краснодарському краї Росії.
У Польщі обговорили можливість застосування статті 4 договору НАТО
Президент Польщі Кароль Навроцький повідомив про екстрену зустріч Бюро національної безпеки країни, де обговорювалася можливість застосування статті 4 Північноатлантичного договору після атаки російських дронів. В ході дискусії також обговорювалося питання про потребу посилення протидронівної оборони Польщі. Навроцький отримав інформацію від генерала Кукули, що протягом 48 годин польська армія проведе повний аналіз ситуації. Операція в повітряному просторі Польщі вже завершена. Після отримання інформації президент вирішив відвідати Оперативний командний центр Збройних сил, де отримав вичерпну інформацію від генерала Кліша. Це призвело до організації екстреної зустрічі у Бюро національної безпеки. Стаття 4 Північноатлантичного договору передбачає консультації країн-членів НАТО у разі загрози територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці будь-якої зі сторін.
Виженуть з НАТО. Реакція мережі на дрони в Польщі
Уночі 10 вересня на територію Польщі увірвалося десять російських безпілотників, що стало першим таким випадком в країні. Варшава вперше використала зброю проти дронів, збиваючи їх як власна авіація, так і союзники по НАТО. Ця подія викликала широкий резонанс у світі, і європейські лідери висловлюють свою стурбованість. Українці відреагували на це створенням мемів, які стали популярні в інтернеті.