Росію не можуть виключити з проєкту будівництва Міжнародного термоядерного експериментального реактора (ITER) у Франції – найбільшого у світі наукового проєкту в галузі керованого термоядерного синтезу. Про це мовиться у відповіді єврокомісара з питань енергетики Дана Йоргенсена на запит депутатів Європарламенту.
“Угода щодо ITER не передбачає можливості припинення участі або призупинення прав жодного з членів, включно з участю в Раді ITER – керівному органі проєкту”, – зазначив Йоргенсен.
За його словами, документ передбачає лише “можливість добровільного виходу члена зі складу учасників”.
Росія не виконувала обов’язків ротаційного голови Ради ITER протягом останніх двох років.
Москва також здійснила свій внесок до проєкту у “натуральній формі”, – шляхом надання відповідних технологій.
“Двосторонні контакти та взаємодія з Росією зведені до мінімуму”, – запевнили у відповіді Єврокомісії.
Окрім того, у Брюсселі уточнили, що подальша робота, розвиток і експлуатація реактора не залежатимуть від російських прав інтелектуальної власності.
Єврокомісія планує до кінця 2025 року ухвалити Стратегію ЄС у галузі термоядерного синтезу, яка спиратиметься на провідну роль Європейського Союзу. Документ має на меті створити конкурентоспроможну промислову екосистему термоядерних технологій у Європі та розширити фінансування сектору.
Як повідомляє Міжнародне агентство з атомної енергії, реактор ITER матиме вагу 23 000 тонн і майже 30 метрів заввишки. Він розташований на території площею 180 гектарів. У проєкті беруть участь 35 країн, зокрема Франція, інші країни ЄС, Росія, Китай, Індія, Японія, Південна Корея та США.
Перші тестові запуски заплановано на 2025 рік. Повноцінний запуск реактора очікується у 2035 році.
Міжнародний Експериментальний Термоядерний Реактор – експериментальний проєкт, який передбачає побудову, випробовування і використання токамака, у якому завдяки реакції термоядерного синтезу вдасться отримувати значну кількість енергії без викидів діоксиду вуглецю та небезпеки радіації.
Позначка: Проект
-
Росію не виключать з проєкту термоядерного реактора ЄС
-
Україна та Світовий банк запустили нову програму на 200 млн доларів
Україна та Світовий банк узгодили старт нової п’ятирічної програми PREPARE Ukraine на 200 млн доларів для підготовки проєктів відбудови. Про це повідомили в Мінекономіки в п’ятницю, 11 липня.
Програма PREPARE фінансується з Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF), керівництво яким здійснює Світовий банк.
Програма перетворює донорські ґранти на конкретні проєкти – відбудови мостів, лікарень, запуск нових виробництв, здатних інтегруватися у глобальні ланцюги постачання.
Початковий грант – 44,3 млн доларів – спрямують на “формування портфеля публічних інвестицій і посилення інституційної спроможності”.
За результатами переговорів із віце-президентом Світового банку Анною Б’єрде сторони узгодили дорожній план запуску PREPARE Ukraine.
Перший транш буде доступний до використання, починаючи з серпня й покриватиме технічну підтримку державних замовників.
Найближчим часом Світовий банк і Мінекономіки затвердять операційний посібник програми, відкриють фонд підготовки проєктів і почнуть фінансувати технічну підтримку державних замовників.
Угоду підписали у межах Ukraine Recovery Conference 2025. -
Графіт з України увійшов до нових стратегічних проєктів ЄС
Європейський Союз оголосив про запуск 13 нових проєктів з видобутку й обробки сировини за межами блоку. Їх мета – зміцнити постачання металів і мінералів, необхідних для конкурентоспроможності ЄС у сфері енергетичного переходу, оборони та аерокосмічної галузі. Про це повідомив Reuters напередодні, 4 червня.
Це рішення стало реакцією на обмеження, котрі Китай запровадив у квітні на експорт рідкісноземельних магнітів. До отримання нових ліцензій компаніям доведеться звертатися до китайських посадовців, щоб уникнути зупинки виробництва.
“Ми повинні зменшити нашу залежність від усіх країн, особливо від низки країн, таких як Китай… Заборони на експорт посилюють нашу волю до диверсифікації”, – пояснив єврокомісар з питань промисловості Стефан Седжорн.
Китай контролює понад 90% світових потужностей із переробки магнітів, які використовують у транспорті, авіації, побутовій техніці та обороні. Крім того, Китай є головним постачальником ключових матеріалів для виробництва відновлюваної енергетики – зокрема рідкісноземельних елементів, акумуляторів та сонячних панелей. Брюссель прагне змінити цю ситуацію.
Нові проєкти реалізуються в межах Акту про критично важливі сировинні матеріали, ухваленого у 2023 році. Він передбачає, що до 2030 року ЄС має забезпечити 10% потреб у таких матеріалах шляхом видобутку, 40% – обробки, та 25% – переробки.
З 13 нових ініціатив:- 10 стосуються матеріалів для акумуляторів електромобілів та систем зберігання енергії, зокрема літію, кобальту, марганцю та графіту;
- 2 – видобутку рідкісноземельних елементів у Малаві та Південній Африці;
- 1 проєкт у Великій Британії з видобутку вольфраму, важливого для оборонної промисловості.
Проєкти також розміщені у Канаді, Гренландії, Казахстані, Мадагаскарі, Норвегії, Сербії, Україні, Замбії, Бразилії та на французькій території Нова Каледонія.
В Україні та Гренландії проєкти стосуються графіту.
Вольфрамовий проєкт у Великій Британії має стратегічне значення для оборонного сектору.
Євроінвестиції та стратегічна програма
Єврокомісія оцінює загальну потребу в інвестиціях у ці проєкти на рівні 5,5 млрд євро. Ініціативу підтримають фінансово з боку Єврокомісії, держав-членів та міжнародних фінансових установ.
Ці 13 ініціатив доповнюють 47 проєктів, схвалених у березні в межах ЄС. Загальна кількість стратегічних проєктів у сфері критично важливої сировини тепер становить 60.