У Японії Ліберально-демократична партія (ЛДП) обрала нового лідера – ексміністра економічної безпеки Санае Такаїчі. Її найімовірніше оберуть першою жінкою-прем’єр-міністром країни. Вона перемогла у внутрішньопартійних виборах міністра сільського господарства Шінджіро Коїдзумі. Це важливе рішення було прийняте після того, як попередній лідер Шігеру Ішібу пішов з посади. ЛДП залишається найбільшою політичною силою в Японії, тому ймовірність того, що Такаїчі стане наступним прем’єр-міністром, досить висока. Новий лідер ЛДП стане обличчям Японії на міжнародній арені, адже йому доведеться вирішувати складні дипломатичні завдання, зокрема, можливий зустрічі з президентом США Дональдом Трампом.
Позначка: Прем’єр-міністр
-
В Словаччині міністр звинувати президента в спробі “повалити уряд Фіцо”
Словацький уряд переживає кризу, оскільки міністр інвестицій Словаччини Самуель Мігал звинуватив президента Петера Пеллегріні у спробах повалити уряд прем’єр-міністра Роберта Фіцо. Мігал стверджує, що Пеллегріні має плани створити свій уряд і отримати більше впливу. Він також заявив про наміри президента скласти його з посади. Фіцо відмовився брати участь у самітах ЄС через проблеми зі здоров’ям, пов’язані зі здійсненим на нього замахом. Крім того, угорський прем’єр Віктор Орбан та Роберт Фіцо заявили про неможливість відмовлення від постачання російської нафти через нафтопровід Дружба.
-
Прем’єр Данії офіційно відреагувала на інцидент з дронами
Дрони над аеропортом Копенгагена відтворили найсерйознішу атаку на критичну інфраструктуру Данії за всю її історію, за словами прем’єр-міністра Метте Фредеріксен. Ця подія спричинила збій в роботі аеропорту і підкреслила загрозу використання безпілотників для країни. Фредеріксен не виключає можливості причетності Росії до інциденту. Шведський міністр оборони також висловив свою позицію щодо порушення повітряного простору і заявив про готовність захищати країну у разі потреби. Наразі поліція Данії розслідує, хто саме керував дронами, які призвели до закриття аеропорту.
-
Новий прем’єр Франції скасує довічні пільги для урядовців
Новий прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив про те, що з 1 січня 2026 року планує скасувати довічні пільги для колишніх прем’єр-міністрів країни. Він вважає, що недопустимо, щоб особи, які тимчасово займали посаду прем’єра, мали право на довічні привілеї. Нові правила передбачають обмеження терміну отримання поліцейського захисту до трьох років і обмеження терміну користування автомобілем з водієм до десяти років. Лекорню стверджує, що влада повинна бути готова до змін і реформ, щоб уникнути недовіри населення. Нові правила також не стосуватимуться колишніх прем’єр-міністрів, які вже не займають посади або мають інші державні або виборні посади.
-
У Непалі жінка вперше очолила уряд після масштабних протестів
У Непалі жінка під ім’ям Сушіла Каркі стала тимчасовою прем’єр-міністркою країни після відставки уряду та розпуску парламенту у зв’язку з масовими протестами. Це сталося після тривалих днів політичної кризи та обурення громадян забороною соцмереж та корупцією серед політиків. Сушіла Каркі відома своєю боротьбою проти корупції та реформами. Її кандидатуру підтримали як протестувальники, так і мер столиці. Після тиску армії та переговорів із президентом політичні партії погодилися на утворення тимчасового уряду з Каркі на чолі.
-
Прем’єр Грузії заявив про підготовку держперевороту “за участю СБУ”
Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що Служба безпеки України, можливо, бере участь у підготовці державного перевороту в Грузії. Це сталося після того, як в Грузії було затримано двох громадян України, яких підозрюють у спробі незаконного ввезення потужної вибухової речовини – гексогену. Прем’єр вважає, що опозиція в Грузії ослаблена і можливі будь-які провокації у такі моменти. Він закликав ретельно розслідувати цей випадок і встановити, хто міг мати інтерес в привнесенні непокоїв до країни. Раніше в липні також були арештовані особи за незаконний продаж та купівлю ядерних матеріалів в Батумі.
-
Кабмін затвердив програму своїх дій
Кабінет міністрів затвердив програму своїх дій на 2025 рік. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм в середу, 10 вересня.
“Сьогодні рішенням Кабінету міністрів погодили і внесли документ на розгляд Верховної Ради. У програмі ми окреслили 12 пріоритетів – це безпека й оборона, євроінтеграція, антикорупція, добробут, підтримка ветеранів, макрофінанси й реформи, бізнес, освіта і наука, медицина й спорт, відбудова, стабільність узимку, культура”, – написала вона.
Свириденко додала, що цей документ – план для вирішення ключових питань у цих сферах, зміцнення обороноздатності, підтримки армії, нарощення власного виробництва озброєння, забезпечення захисту громадян, розвитку економіки й підготовки до членства в Євросоюзі.
“Ми презентували нашу програму 18 серпня для народних депутатів, міжнародних партнерів та представників аналітичних центрів. Після цього відкрили збір пропозицій для доопрацювання документа із залученням експертів, громадських організацій, бізнесу та громадян”, – нагадала прем’єр.
Вона відзначила, що загалом уряд отримав 683 пропозиції від громадських організацій, бізнес-асоціацій, експертів та активних громадян.
“Найбільше звернень було адресовано Міністерству економіки (184) та Міністерству розвитку громад та територій (80). Більшість пропозицій були враховані повністю або частково, значна їх частина вже реалізується в межах чинних програм і стратегій”, – додала Свириденко і подякувала усім, хто долучився. -
Макрон призначив нового прем’єра Франції
Колишній міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню був призначений новим прем’єр-міністром країни на рішення президента Еммануеля Макрона. Це сталося під час загострення політичної кризи, коли опозиція вимагає проведення дострокових парламентських виборів. Лекорню має розробити бюджет на наступний рік і знайти підтримку серед опонентів, щоб уникнути ризику відставки. Йому також слід провести консультації з парламентськими силами та сформувати новий уряд. Новий прем’єр-міністр підтримує зовнішньополітичну лінію Макрона, але також має добрі відносини з лідером ультраправого Національного об’єднання Марін Ле Пен. Його призначення відбулося внаслідок відставки попереднього прем’єра Франсуа Байру та його уряду, що породило нову політичну нестабільність у країні.
-
Президент Непалу пішов у відставку на тлі протестів
Президент Непалу Рам Чандра Паудел вирішив відставати у відповідь на продовжуючіться антиурядові протести у країні. Прем’єр-міністр Непалу Кхадга Прасад Шарма Олі також відмовився від посади. Армія евакуювала обох лідерів до інших регіонів країни. Дружина колишнього прем’єра загинула у результаті нападу протестувальників на будинок її сім’ї. Уряд Непалу скасував заборону соцмереж, що спричинило гнів громадян. Протестувальники підпалили будинки деяких політиків у Катманду, тоді як деяких міністрів евакуювали на військових гелікоптерах.
-
Масові протести у Непалі: премʼєр пішов у відставку
Прем’єр-міністр Непалу, Кхадга Прасад Шарма Олі, заявив про свою відставку через протести, що почалися у країні. Протести призвели до загибелі 19 людей і поранення сотень інших. Протести поширилися на різні міста, а мітингарі вимагають системні реформи та притягнення до відповідальності. Це наймасовіші протести за останні десятиліття в Непалі. Кхадга Прасад Шарма Олі обіймав посаду прем’єр-міністра вже четвертий термін.