Президент Мадагаскару Анрі Радзуеліна розпустив парламент після спроби опозиції розпочати процес імпічменту проти нього. Він заявив про готовність до діалогу для вирішення кризи у країні. Опозиція закликала до імпічменту президента, але результат залежатиме від голосування депутатів. Сенат призначив нового лідера, який виконуватиме обов’язки президента у разі його відставки. Збройні сили Мадагаскару оголосили про захоплення влади після того, як президент покинув країну французьким військовим літаком.
Позначка: Політика
-
Адміністрація Трампа масово відкликає візи мексиканським посадовцям – ЗМІ
Уряд США відкликав візи щонайменше 50 політиків та посадовців Мексики у зв’язку з боротьбою проти наркокартелів та їхніх можливих політичних союзників. Відомо, що губернатор штату Нижня Каліфорнія Маріна дель Пілар Авіла теж втратила візу. США не зобов’язані пояснювати причини відкликання віз, проте такий крок може зашкодити співпраці між країнами у галузі безпеки. Раніше Мексика передала США 29 осіб, засуджених або обвинувачених у злочинах, що відбулося на тлі загроз запровадження митних зборів у розмірі 25% з боку адміністрації Трампа.
-
У Португалії ультраправа партія зазнала поразки на місцевих виборах
У Португалії ультраправа партія Чега зазнала поразки на місцевих виборах, отримавши лише три посади мерів з 308. Це було несподівано, оскільки партія розраховувала на 30 перемог. Підтримка Чега скоротилась до 12%, порівняно з 23% на попередніх виборах. Лідер партії визнав поразку і заявив, що для досягнення влади потрібно більше підтримки на місцевому рівні. Популярність Чега зростала після обрання першого депутата до парламенту у 2019 році. Партія вела кампанію, обіцяючи зміни в політиці та суспільстві. Під час виборів мерів перемогла правацька Соціал-демократична партія, отримавши 136 посад. Мер Лісабона Карлуш Моедаш був переобраний, отримавши 42% голосів, незважаючи на критику після аварії фунікулера, в якій загинуло 16 осіб. Його вважають потенційним майбутнім прем’єр-міністром Португалії.
-
У Португалії ультраправа партія програла на місцевих виборах
У Португалії ультраправа партія Чега зазнала поразки на місцевих виборах, отримавши лише три посади мерів із понад трьохсот. Це було несподівано, оскільки за їх прогнозами вони мали шанси на 30 посад. Партія отримала лише 12% голосів, що значно менше, ніж на попередніх виборах до парламенту. Лідер партії заявив, що їм потрібно більше представників на місцевому рівні, щоб прийти до влади. Прагнення партії полягає у “очищенні” політичної системи та в інших консервативних заходах. При цьому партія Чега співпрацює з іншими партіями, що мають подібні погляди, зокрема у Франції та Німеччині. Під час виборів перемогла правляча Соціал-демократична партія, яка отримала найбільше посад мерів. Мер Лісабона Карлуш Моедаш забезпечив собі переобрання після трагедії з фунікулером, яка спровокувала обурення громадськості.
-
Трамп заявив, що готовий співпрацювати з Іраном
Президент США Дональд Трамп заявив, що його країна готова співпрацювати з Іраном і підтримати поліпшення відносин. Трамп виступив у Ізраїлі, де зазначив, що навіть до Ірану, який спричинив багато проблем на Близькому Сході, США готові протягнути руку дружби. Він висловив надію, що Іран погодиться на співпрацю з американцями, а також закликав Іран відмовитися від тероризму та не створювати загрозу для інших країн. Трамп також наголосив, що США і Ізраїль хочуть жити в мирі з Іраном. Крім того, Трамп прибув до Ізраїлю в рамках угоди про перемир’я та звільнення заручників між Ізраїлем і ХАМАС.
-
Нідерланди взяли під контроль виробника чипів, що належить Китаю
Міністерство економіки Нідерландів 30 вересня ухвалило закон про доступність товарів у зв’язку з проблемами у корпоративному управлінні компанії Nexperia, що належить китайській компанії Wingtech Technology. Згідно з новим законом, міністр має право блокувати або скасовувати рішення компанії, якщо вони можуть завдати шкоди інтересам підприємства чи Європи. Міністерство заявило, що відновлення цілісності технологічних знань та можливостей на території Нідерландів та Європи було важливим моментом у вирішенні цієї ситуації. Представники Nexperia відповідали, що рішення міністерства не вплине на виробництво мікросхем компанії. Китайські власники вважають цей крок “надмірним втручанням”. Nexperia є великим виробником діодів і транзисторів, штаб-квартира розташована у Неймегені, Нідерланди.
-
Макрон відмовився складати повноваження президента
Президент Франції Емманюель Макрон відмовився від ідеї відставки та заявив, що продовження його каденції необхідно для забезпечення стабільності у країні. Він вважає, що його завдання – служити французькому народу, відповідати на їх питання і працювати на благо країни. Під час візиту до Єгипту Макрон також зазначив, що буде продовжувати забезпечувати стабільність у країні. Політична криза в країні заглибилася ще більше після того, як прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню, соратник Макрона, подав у відставку, пояснивши це тим, що умови управління країною не виконані.
-
Південна Корея заявила, що Росія допомагає КНДР з розробкою субмарин
Міністр оборони Південної Кореї повідомив, що Північна Корея може отримати технічну допомогу від Росії для розробки та будівництва підводних човнів, включаючи атомні, які можуть запускати балістичні ракети. Наразі немає підтверджень щодо успішних випробувань ракет з підводних човнів. За даними розвідки, протягом останніх двох років військове співробітництво між Північною Кореєю та Росією значно зростає, включаючи участь корейських військових у війні на боці Росії проти України. Крім того, лідер Північної Кореї Кім Чен Ін показав нову міжконтинентальну ракету під час візиту на новий військово-морський есмінець та оголосив про посилення присутності своєї країни на морі.
-
Китай закликав США відмовитися від “митних погроз”
Китай закликав США припинити погрози підвищенням мит і попередив про готовність до дій у відповідь, якщо Вашингтон продовжить тиск. У Пекіні заявили, що Вашингтон має повернутися до переговорів для врегулювання торговельних суперечок. Про це пише Bloomberg.
Президент США Дональд Трамп у п’ятницю оголосив про запровадження додаткового 100% мита на китайські товари та обмеження експорту “будь-якого критично важливого програмного забезпечення” з 1 листопада. Це сталося після того, як Китай ввів нові портові збори для американських суден, розпочав антимонопольне розслідування проти Qualcomm Inc. і оголосив масштабні обмеження на експорт рідкоземельних металів та інших критичних матеріалів.
У КНР пояснили, що ці дії мають оборонний характер і стали відповіддю на нові обмеження з боку США після переговорів у Мадриді у вересні. Там наголосили, що постійні погрози високими митами “не є правильним шляхом взаємодії з Китаєм” і що Пекін “рішуче вживатиме заходів для захисту своїх законних інтересів”.
Минулого тижня Китай запровадив нові експортні обмеження на рідкоземельні метали та інші стратегічні матеріали. Тепер іноземним експортерам, які використовують навіть незначну кількість китайських рідкоземів, потрібна експортна ліцензія. Під контроль також підпадає обладнання й технології для переробки рідкоземів і виробництва магнітів.
Перед ухваленням рішень Китай повідомив про них інші країни через двосторонні механізми контролю за експортом.
Пекін зазначив, що заздалегідь оцінив можливий вплив обмежень на промислові та логістичні ланцюги й вважає його мінімальним. Китай також заявив про готовність підтримувати діалог із партнерами для збереження стабільності глобальних постачань.
Нові портові збори для американських суден почали діяти в той самий час, коли США планують запровадити нові тарифи на великі китайські судна, що заходять до американських портів.
У КНР акцентували, що американські заходи проти китайських морських, логістичних і суднобудівних компаній завдають шкоди інтересам Китаю та негативно впливають на атмосферу двосторонніх переговорів. Нагадаємо, президент США Дональд Трамп скасував зустріч із главою Китаю Сі Цзіньпіном і пригрозив Пекіну великими митами через обмеження експорту рідкоземельних металів.
КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США
-
Меркель значно вплинула на вторгнення Росії – ЗМІ
Змі заявляють про нову інформацію щодо участь Німеччини у підготовці російської армії до сучасних конфліктів породжує запитання щодо впливу політики Берліна на безпекову ситуацію у Східній Європі напередодні вторгнення Росії в Україну. Про це повідомляє журнал Spiegel.
Згідно зі Spiegel, ексканцлер Німеччини Ангела Меркель відіграла ключову роль у наданні технічної і стратегічної підтримки армії Росії перед її вторгненням в Україну у 2014 році. Оборонний концерн Rheinmetall у співпраці з урядом Німеччини розробив симулятори, програмне забезпечення та обладнання для російських військових, плануючи забезпечити навчальні центри моделями сучасного ведення бою в рамках контракту, оціненого, приблизно, в 1 мільярд євро.
Повідомляється, що під егідою це́нтру створювалася мережа російських навчальних полігонів за зразком німецького Альтмарк. Ці об’єкти були орієнтовані на імітацію сучасних бойових сценаріїв для підвищення ефективності російських сил. Основним завданням таких центрів стало оптимальне покращення стратегічної підготовки російської армії.
Також згадано той факт, коли на саміті НАТО в Бухаресті у квітні 2008 року було прийнято рішення не включати Україну та Грузію до Плану дій щодо членства в Альянсі, що частково відбулося через позицію Берліна та особисто Меркель. За декілька місяців після цього Росія розпочала агресію проти Грузії. Політика співпраці з Москвою, що мала би сприяти стабільності регіону, фактично призвела до посилення військового потенціалу РФ та підготувала ґрунт для подій в Україні.
Сьогодні європейські уряди знову порушують питання щодо ролі внутрішніх конфліктів у розпалюванні війни Росії проти України. У контексті цих обговорень Меркель наголошує, що її дипломатичні спроби переконати Москву в 2021 році не принесли результатів, а внутрішній поділ у Європейському Союзі лише послабив його позицію перед Кремлем.
Нещодавно ексканцлерка ФРН заявила, що Польща та країни Балтії заважали налагодженню прямих контактів з Володимиром Путіним, що врешті призвело до подій, які виллилися у повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас наголосила, що лише Росія винна у вторгненні в Україну.
Винуватий COVID і Польща. Меркель про війну