Міністр освіти і науки Оксен Лісовий повідомив у Facebook, що внаслідок вторгнення Росії в Україні пошкоджено або зруйновано 17,1% закладів освіти, що становить 4358 закладів з загальної кількості. Найбільше постраждали школи та дитсадки. Незважаючи на це, уряд виділив понад 11 млрд гривень на відновлення освітньої інфраструктури. Міністр також зазначив, що без підтримки міжнародних партнерів гарантувати безпечні умови навчання неможливо. Уряд отримав підтримку від ЄС, а також ряду країн, таких як Бельгія, Швеція, Литва та Ірландія. Крім того, Міністерство освіти і науки співпрацює з World Bank Ukraine та UNICEF Ukraine.
Позначка: Освіта
-
В університеті культури відзначили 30-річчя PR-проєкту Співаючий ректор
У Київському університеті культури відзначили 30-річчя PR-проєкту “Співаючий ректор як технологія”. Президент університету Михайло Поплавський поділився цією новиною в Instagram. Проєкт став важливим для розвитку університету, залучивши сотні тисяч талановитих людей до роботи над різноманітними масштабними проєктами. Поплавський також анонсував відновлення національних проєктів, таких як музична премія “Українська пісня року” та дитячий телевізійний проєкт “Крок до зірок”. У результаті PR-стратегії університету були впроваджені освітні реформи, нові спеціальності та сучасні методики навчання. Київський університет культури зараз є лідером серед культурно-мистецьких вишів України. За 30 років роботи було реалізовано десятки національних проєктів, включаючи телевізійні конкурси та музичні премії.
-
Атестація учнів 4-х класів: відомо, як відбуватиметься оцінювання знань
Державна підсумкова атестація для учнів 4-х класів шкіл проходитиме у мовно-літературній і математичній освітніх галузях і нагадуватиме комплексну контрольну роботу. Про це повідомив Український центр оцінювання якості освіти.
“Якщо говорити про ДПА-4, то її масове впровадження можливе вже з 2027 року, однак рішення про це має бути прийняте після врахування багатьох чинників, передусім війни”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що у межах ДПА проводитимуть оцінювання навчальних досягнень учнів 4-х класів у мовно-літературній і математичній освітніх галузях, де мовно-літературна галузь охоплюватиме шкільні предмети Українська мова та Читання.“Завдання з мовно-літературної освітньої галузі передбачатимуть роботу, зосереджену навколо цікавих текстів. Тут учні й учениці матимуть змогу показати, як добре вони розуміють прочитаний текст і чи можуть створити власне невелике повідомлення – структуроване й грамотне. Крім цього, учнівству пропонуватимуть завдання на слухання й говоріння. Ці завдання стосуватимуться різноманітних життєвих ситуацій”, – розповіли у Центрі оцінювання.
Щодо завдань з математики, то учням пропонуватимуть показати свої математичні вміння, розмірковуючи над типовими буденними ситуаціями, наприклад, придбання речей чи продуктів, приготування страв, вимірювання певних об’єктів, прогнозування результатів.
Усі четвертокласники будуть проходити ДПА у своїй школі, у своєму класі, разом зі своїм учителем. Діти проходитимуть оцінювання не на комп’ютерах, а у звичному для себе режимі.
В Центрі оцінювання відзначили, що для учнів 4-х класів оцінювання мало відрізнятиметься від тієї ДПА, що проводилася до 2020 року в усіх школах України, і по суті це буде комплексна контрольна робота з цікавими завданнями.
“Відмінність для вчителів полягатиме в тому, що замість потреби розробляти завдання для ДПА, аналізувати результати, потрібно буде використати матеріали й інструкції, розроблені УЦОЯО, а після проведення оцінювання увести результати учнівства в спеціальні форми”, – йдеться в повідомленні.
Усі учні, батьки та вчителі отримають зворотний зв’язок після аналізу зібраних даних. Результати оцінювання не визначають подальше навчання дитини. Вони використовують лише для того, щоб дитина, її батьки й учителі дізналися: які теми вже добре засвоєні та над якими варто ще попрацювати, щоб упевненіше навчатися в 5-му класі. Раніше стало відомо, що випускники початкової школи – учні четвертих класів українських шкіл – складатимуть державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
-
В РПЦ заявили, що причиною всіх бід Росії є освіта
У представника Російської православної церкви звинуватили освіту у всіх проблемах, що виникають у Росії. Протоієрей вважає, що навчання призводить до втрати віри та безбожності. Він висловив думку, що біди в країні виникають через “освічених”, зокрема згадав Чарльза Дарвіна та інших біологів. Священник також стверджує, що більшість науковців у академіях наук, як в Росії, так і за її межами, є безбожниками.
-
Відбувся п’ятий Саміт перших леді та джентльменів
У Києві відбувся п’ятий Саміт перших леді та джентльменів, як про це повідомив президент України Володимир Зеленський. Цього року саміт тривав два дні і зібрав представників з 20 країн світу, серед яких були перші леді, джентльмени, міністри освіти, вчителі, науковці, лауреати Нобелівської премії. Тема саміту була присвячена освіті як ключовому фактору у формуванні майбутнього, обговорювалися питання доступу до навчання в ускладнених умовах, роль вчителів у вихованні нового покоління, інновації та технології в освіті. Зазначається, що перші леді та джентльмени з кількох країн особисто підтримали цей саміт, що є важливим підтвердженням глобального діалогу та спільного пошуку відповідей на сучасні виклики.
-
Куди закопують мільярди: як облаштовують підземні школи
У цьому навчальному році до шкіл України пішло 3,5 мільйона дітей, з яких майже 2,3 мільйона навчатимуться очно, а решта – дистанційно. Для забезпечення безпеки учнів уряд інвестує значні кошти у модернізацію шкільної інфраструктури. Зокрема, будують підземні школи-укриття, які є повноцінними навчальними просторами під землею. Ці школи оснащені всім необхідним для комфортного навчання, і вони розташовані переважно у містах, близьких до лінії фронту. Наприклад, в Запоріжжі вже відкрили восьму підземну школу, де навчається майже 1 тисяча учнів. Такі школи будують і в інших прифронтових регіонах, де вони створюють безпечні умови для навчання. У цьому процесі держава співпрацює з місцевими органами влади та міжнародними організаціями, такими як ЮНІСЕФ. Окрім цього, уряд виділив кошти на облаштування шкільних укриттів, щоб забезпечити безпечні умови навчання для усіх школярів.
-
В Україні може з’явитися “нульовий курс” для тих, хто не склав НМТ
Міністерство освіти і науки України ініціює запровадження “нульового курсу” для абітурієнтів, які не здали національний мультипредметний тест. Про це повідомив очільник МОН Оксен Лісовий під час “години запитань до уряду” у Верховній Раді в п’ятницю, 5 вересня, передає Інтерфакс-Україна.
“Інструмент, який ми пропонуємо, який ми обговорюємо і уже розробили відповідний проєкт постанови, – це так званий “нульовий курс”. Це вступ без НМТ на “нульовий курс”, який дозволить забрати дітей, які не здали з різних причин: через освітні втрати, через те, що навчались за кордоном, з якихось інших причин, на “нульовий курс” і провчити їх рік”, – сказав міністр. Лісовий зазначив, що забрати дітей можна не тільки під час вступної кампанії, але й організувати іншу вступну кампанію, наприклад, “зимовий вступ”, “весняний вступ”. “Забирати всіх, але потім, після навчання на “нульовому курсі”, вивести дітей на НМТ, щоб не порушувати справедливий розподіл державних ресурсів”, – пояснив очільник МОН.
Серед іншого міністр заявив, що не підтримує ідею відкладення НМТ на прифронтових територіях. Водночас Лісовий виступив за збільшення регіонального коефіцієнту для прифронтових закладів вищої освіти.
-
В Україні закрили понад 450 шкіл – МОН
В Україні 457 закладів середньої освіти припинили існування чи понизили ступінь через малокомплектність. Про це 1 вересня повідомляє Міністерство освіти і науки.
Як зазначила заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова в ефірі національного телемарафону, коментуючи питання про можливе закриття шкіл, в яких навчається менше 45 дітей, Міністерство освіти і науки не ініціює закриття закладів освіти.
“Коли ми говоримо про 45 учнів – мова йде про фінансування з державного бюджету. Рішення про припинення фінансування закладів, які мають менше 45 дітей, з державного бюджету було прийнято півтора роки тому… Всі інші рішення приймаються на стороні засновника, і засновники вправі прийняти цілу палітру рішень, як вони і зробили”, – заявила вона.
За словами чиновниці, на весну 2024 року в Україні було 525 закладів освіти по всій Україні, які мали менше, ніж 45 дітей, і станом на сьогодні 457 із них пішли різними шляхами: ліквідація закладу з організацією підвезення до іншої школи; пониження ступеня до “девятирічки” чи початкової школи.
Кузьмичова додала, що у 57 закладах засновники (місцеві органи влади) вирішили фінансувати школу за власний кошт, попри те, що вона малочисельна. -
У ВУЗи України зараховано 178,7 тис. першокурсників
В українські виші зараховано 178,7 тис. першокурсників, з них 64,9 тис. навчатимуться за держзамовленням. Про повідомило Міністерство освіти і науки.
“1 вересня в українських закладах вищої освіти розпочався новий академічний рік. Цьогоріч до університетів, академій та інститутів зараховано 178 720 першокурсників (без урахування вступу до військових та інших спеціалізованих закладів, дані щодо яких не розголошуються). З них 64 873 навчатимуться за державним замовленням, а ще до 30 тисяч студентів можуть отримати гранти. Отже, понад половина здобувачів вищої освіти має фінансову підтримку від держави”, – йдеться в повідомленні.
Станом на 1 вересня, на 1-4 курсах бакалаврату та всіх курсах медичного, ветеринарного та фармацевтичного спрямування (медичні магістри) в Україні загалом навчається понад 750 тис. студентів.
У МОН назвали десять найпопулярніших спеціальностей за кількістю зарахованих на бюджет: середня освіта – 5 909, медицина – 3 762, комп’ютерні науки – 2 979, будівництво та цивільна інженерія – 2 580, агрономія – 2 283, інженерія програмного забезпечення – 2 161, електрична інженерія – 2 083, філологія – 2 052, терапія та реабілітація – 1 836 і автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка – 1 675. -
В МОН пояснили нюанси реалізації реформи старшої профільної школи
Для ефективної реалізації реформи старшої профільної школи в закладі освіти має бути не менше 600 учнів. Про це заявив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий в інтерв’ю проєкту Newsмейкер на телеканалі Інтер.
“Демографія на сьогодні і існуюча мережа не дозволяють якісно реалізувати підхід старшої профільної школи. Тому що оце профільне навчання, можливість формування груп за профілями, можливість розбудови індивідуального треку, індивідуальних освітніх траєкторій для дітей, потребує великої кількості вчителів і великої кількості учнів… Якщо ми говоримо в контексті імплементації реформи старшої профільної школи, то це 600 дітей в закладі освіти. Це та нижня межа, яка дозволить дійсно реалізувати ідеологію вибору”, – зазначив він.
За словами міністра, в ході цієї реформи з найбільшим викликом зіштовхнуться самі малозаселені регіони. Цю проблему можна буде вирішити кількома рішеннями, зокрема, пансіони продовж тижня навчання з поверненням на вихідні додому.
“Ці пансіони треба розбудувати і багато областей уже займається цією роботою. Вони бачать велику школу або колишній заклад професійної освіти і частину, одне крило, виділяють під реконструкцію, перебудову його під можливість для проживання дітей”, – розповів Лісовий.
Ще одним рішенням є довезення дітей, але бажано, щоб на доїзд діти не витрачали більше 30 хв.
Як відомо, з 1 вересня 2025 року стартувала пілотування реформи старшої профільної школи: апробація нових підходів до навчання, розробка курсів, тестування навчальних матеріалів. На 2024/2025 навчальний рік підібрано 30 ліцеїв-амбасадорів, які допомагають готуватися до пілотування. Після чого з 1 вересня 2027 року 10 класи розпочнуть навчання в профільній школі. Очікується, що навесні-влітку 2030 року відбудуться перші випуски з 12 класу, після чого у 2030-2033 роках відбудеться трансформація мережі закладів освіти залежно від демографічної ситуації та перших результатів реформ.