Позначка: Німеччина

  • ЗМІ: Німеччина збільшить військову допомогу Києву

    ЗМІ: Німеччина збільшить військову допомогу Києву

    Правлячі партії Німеччини ухвалили рішення суттєво збільшити військову допомогу Україні – про це свідчить проєкт бюджету, погоджений після 15-годинного засідання, що завершилося вранці п’ятниці. Про це повідомляє Politico.

    Депутати коаліції запланували виділити Києву 11,5 млрд євро, що є найбільшою сумою від початку повномасштабної війни і вона дорівнює половині всіх коштів, котрі Берлін уже надав Україні. Обсяг підтримки становить 2,2% сукупних видатків, передбачених у проєкті бюджету.

    Як пише Tagesschau, “українська” стаття витрат зазнала найбільших змін. Міністерство фінансів запропонувало збільшити асигнування за цією статтею на 3 млрд євро порівняно з попередньою версією бюджету. Додаткові кошти спрямують на артилерію, безпілотники, бронетехніку та дві системи протиповітряної оборони Patriot.

    Володимир Зеленський днями заявив, що планує замовити у США 25-27 комплексів Patriot і переконати європейських партнерів допомогти у цьому. За його словами, вони могли б передати Україні свої системи, а згодом отримати нові від США. Крім того, низка країн виділила кошти до спеціального фонду для закупівлі американського озброєння для України.

    Станом на середину жовтня Берлін надав 22,5 млрд євро, з яких 17,7 млрд євро – військова допомога, 3,4 млрд євро – гуманітарна і 1,4 млрд євро – фінансова.

    Відповідно до звіту Кільського інституту, цього літа військова допомога європейських країн скоротилася на 57% – слідом за зупиненням постачань озброєнь Вашингтоном після приходу до влади Дональда Трампа. Раніше стало відомо, що Німеччина виділить Україні ще €40 млн для ліквідації наслідків російських атак на енергетичну інфраструктуру та підготовки до зими.

    Нагадаємо, 2 листопада стало відомо, що Україна отримала системи Patriot від Німеччини.

  • У Німеччині з Google стягнули €465 млн за за антимонопольні порушення

    У Німеччині з Google стягнули €465 млн за за антимонопольні порушення

    Суд у Німеччині зобов’язав Google виплатити сервісу Idealo близько 465 млн євро компенсації за порушення антимонопольного законодавства. Про це повідомляє Spiegel.
    Idealo, що належить медіаконцерну Axel Springer, звинуватило Google у тому, що компанія протягом років зловживала домінуючим становищем на ринку пошукових систем і надавала перевагу власним сервісам.
    Втім, суд присудив значно меншу суму, ніж вимагало Idealo, компанія спершу оцінювала збитки у 3,5 млрд євро разом із відсотками. Водночас позов стосувався періоду з 2008 року до кінця 2023-го, тож для 2024-2025 років Idealo може вимагати додаткову компенсацію.

    У схожому випадку компанія Producto GmbH (Testberichte.de) також отримала право на відшкодування – понад 107 млн євро. Обидва рішення ще не набрали чинності, і в обох справах можливе оскарження в Камерному суді Берліна.

  • У ФРН провели масштабний рейд за підозрою в торгівлі людьми

    У ФРН провели масштабний рейд за підозрою в торгівлі людьми

    У Німеччині сотні співробітників поліції взяли участь у масштабному рейді за підозрою в торгівлі людьми в декількох місцях. Про це 14 листопада повідомляє Spiegel.
    Зазначається, що у Баден-Вюртемберзі та Берліні з вечора 13 листопада триває масштабний рейд проти підозрюваних у торгівлі людьми та ухиленні від сплати податків. Операція була розпочата за рішенням прокуратури Баден-Бадена.
    За даними федеральної поліції Оффенбурга, в операції брали участь від 600 до 700 співробітників митниці, федеральної поліції та податкової служби.
    Рейд був зосереджений на Баден-Вюртемберзі і торкнувся, зокрема, міст Баден-Баден, Беблінген, Леррах, округів Оренау, Цоллернальб та Енц. Обшуки також проводилися в Берліні.
    Підозрювані звинувачуються в контрабанді людей з третіх країн та ухиленні від сплати податків і заробітної плати, пов’язаному з діяльністю злочинних угруповань.
    Станом на ранок 14 листопада операція вже завершена.

  • Бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет із 11,5 млрд євро для України

    Бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет із 11,5 млрд євро для України

    Бюджетний комітет Бундестагу вранці 14 листопада схвалив федеральний бюджет на 2026 рік. Про це повідомляється на сайті парламенту Німеччини.
    Витрати на наступний рік прогнозуються на рівні 524,54 млрд євро, що на 4,07 млрд євро більше порівняно з проєктом урядового бюджету. Прогнозується, що чисті запозичення складуть 97,97 млрд євро – на 8,10 млрд євро більше, ніж в урядовому проєкті.
    Частина чистих запозичень, а саме 57,57 млрд євро, підлягає так званому секторальному винятку для витрат на оборону та певні види витрат, пов’язані з безпекою.
    Як повідомляє Welt, завдяки винятку Україна отримає додаткові 3 мільярди на оборону, тобто 11,5 мільярда євро.
    Цю пропозицію внесло Міністерство фінансів. Загалом комітет отримав понад 1500 поправок для узгоджувальної зустрічі.
    Увесь бюджет Міністерства оборони становитиме майже 82,69 млрд євро, при тому, що витрати на 2025 рік сягнуть, як очікується, 62,3 млрд євро.
    Рішення було прийнято під час узгоджувальної зустрічі, яка тривала понад 15 годин. Документ підтримали коаліційні партії ХДС/ХСС і СДПН, тоді як опозиційні партії AfD, Альянс 90/Зелені та Ліві проголосували проти.
    Ухвалення бюджету у Бундестазі очікується 28 листопада.

  • Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності

    Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності

    Протокол про наміри щодо забезпечення військової мобільності в центральному, північному і східному регіонах підписали Литва разом із Бельгією, Чехією, Німеччиною, Люксембургом, Нідерландами, Польщею та Словаччиною. Про це повідомляє Міноборони Литви.
    Зазначається, що створення Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону (CNE MMA) спрямоване на уніфікацію правил перетину державних кордонів, забезпечення спільного контролю та координації засобів пересування, ефективний обмін інформацією та синхронний розвиток інфраструктури.
    На основі наявного модельного коридору Нідерланди-Німеччина-Польща та з метою формування єдиного Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону планується розширити цю мережу на заході через Бельгію та Люксембург, а на сході – через Литву, Чехію та Словаччину.
    “Злагоджена військова мобільність є національним пріоритетом Литви. Вона забезпечується постійним розвитком інфраструктури та координацією переміщень, що дає змогу союзним силам швидко, безпечно та безперебійно пересуватися”, – зазначив міністр оборони Робертас Каунас.
    За його словами, головна мета Литви – зміцнити інфраструктурну взаємодію на східному фланзі НАТО, особливо в тісній співпраці з сусідніми союзниками Польщею і Латвією. Для реалізації цієї стратегічної мети використовуються різні джерела фінансування, як національні, так і фонди розвитку ЄС.
    Як відомо, Литву запросили приєднатися до Центрально-Північноєвропейської зони військової мобільності після участі як спостерігача в пілотному проєкті з військової мобільності Нідерландів, Німеччини та Польщі.Наразі в Литві реалізуються важливі інфраструктурні проєкти для забезпечення зручного пересування військових частин. Серед них – стратегічна адаптація Via Baltica для військових цілей і запланований дорожній проект Лаздіяй-Алітус-Вільнюс для збільшення пропускної здатності в Сувалкському коридорі. Значні інвестиції також спрямовуються на поліпшення внутрішньої транспортної мережі, яка необхідна для з’єднання територій місць постійної дислокації з основними полігонами країни.
    Для подальшого зміцнення регіональної безпеки і забезпечення стратегічної безперервності пересування Литва разом з іншими країнами Балтії планує створити Трибалтійську зону військової мобільності. Ця ініціатива розширить Центрально-Північноєвропейський регіон військової мобільності на північ, створивши безперервний простір для безперешкодного пересування військ, що має вирішальне значення для ефективного стримування і регіональної безпеки.

  • Спалах пташиного грипу у Німеччині досяг трирічного максимуму

    Спалах пташиного грипу у Німеччині досяг трирічного максимуму

    У 2025 році Німеччина зафіксувала найвищий за три роки спалах пташиного грипу, і полегшення наразі не прогнозується. Про це повідомляє Інститут захворювань тварин імені Фрідріха Леффлера, пише Reuters.

    В Європі водночас спостерігається різке відновлення поширення цього вірусу.

    Високопатогенний пташиний грип становить загрозу для урядів і птахівничої галузі через можливі руйнування господарств, обмеження торгівлі та ризик нової пандемії.

    Станом на 11 листопада вірус виявили на 122 фермах і у 1 125 диких птахів. Це більш ніж удвічі більше, ніж 46 випадків за весь 2024 рік, і порівнюється з 208 спалахами у 2022 році.

    Пташиний грип є сезонним захворюванням, котре переносять мігруючі дикі птахи. Спалахи зазвичай з’являються на початку осені, різко зростають до кінця року та досягають піку навесні.

    Через вірус у Німеччині вже знищили понад 1 мільйон птахів. Хоча й інші країни Європи зазнають збільшення кількості спалахів у цьому сезоні, Німеччина залишається найбільш постраждалою.
    “Кількість випадків серед диких птахів також значно зросла, зараз спостерігається надзвичайно часте виявлення вірусу у журавлів, осіння міграція яких сприяла подальшому поширенню вірусу”, – зазначили у FLI.
    Інститут додав, що “полегшення ситуації не передбачається”, а поточний рівень ризику є “високим”.

    Водночас німецькі аналітики повідомляють, що ціни на яйця та м’ясо птиці суттєво не змінилися, враховуючи загальну чисельність птахівництва у країні – близько 200 мільйонів голів.

    Попри відсутність загальнонаціонального локдауну, кілька місцевих органів влади наказали обмежити переміщення птиці. У певних регіонах захист журавлів послабили, дозволивши їх відстріл у зонах високого ризику, щоб стримати поширення захворювання. Нагадаємо, Європою швидко поширюється пташиний грип. В 10 країнах ЄС та Великій Британії виявили 56 спалахів недуги. Це найбільші показники на початку сезону за останні 10 років.
    Як відомо, вірус пташиного грипу дедалі частіше виявляють у ссавців. Раніше в Британії недугу вперше виявили у вівці в приміщенні, де пташиний грип був підтверджений у птахів.

  • Німеччина запроваджує призов “за потребою”

    Німеччина запроваджує призов “за потребою”

    ХДС/ХСС та СДПН дійшли компромісу щодо майбутньої військової служби у Німеччині. Відтепер передбачено можливість “призову на службу за потребою”. Про це повідомляє Tagesschau.
    Після тривалих переговорів коаліція домовилася зберегти добровільну службу, одночасно проводити національні медичні огляди та встановлювати цілі щодо збільшення чисельності Бундесверу.
    Якщо кількість добровольців буде недостатньою, Бундестаг зможе ухвалити рішення про призов “на основі попиту”.
    “Обов’язковий шлях зростання кількості солдатів має бути закріплений у законі. Якщо добровільна служба в кінцевому підсумку виявиться недостатньою, буде необхідна і обов’язкова служба”, – зазначив лідер фракції ХДС/ХСС Єнс Шпан.
    За словами лідера фракції СДПН Матіаса Мірша, “переговори були нелегкими”, втім, їх довели до успішного завершення.
    “Добровільна служба залишається пріоритетом для задоволення кадрових потреб Бундесверу”, – додав він.
    Своєю чергою, міністр оборони Борис Пісторіус високо оцінив компроміс, зауваживши, що у нього не було “жодних зауважень”.
    З наступного року всі 18-річні отримають анкету для оцінки мотивації та придатності. Чоловіки зобов’язані будуть відповісти на неї, а згодом запровадять обов’язкову військову службу.
    “Коли закон набуде чинності, обов’язкова військова служба також почнеться для чоловіків, народжених 1 січня 2008 року або пізніше, і буде поступово поширюватися на всю вікову групу в міру нарощування потенціалу призову”, – мовиться у документі коаліції.
    Добровільна служба залишиться привабливою завдяки зарплаті близько 2,6 тис. євро брутто на місяць та додатковому навчанню, наприклад, курси водіння або ІТ. Тривалість служби від 12 місяців надаватиме статус тимчасового солдата (SAZ 1).
    Законопроєкт планується ухвалити на початку грудня і ввести в дію в 2026 році. Нагадаємо, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про необхідність запровадження загальної служби для молоді, зокрема й для жінок.

    Шукають добровольців. Дефіцит солдатів у Німеччині

  • Стала відома реакція Німеччини на корупційний скандал в Україні

    Стала відома реакція Німеччини на корупційний скандал в Україні

    Уряд Німеччини висловився щодо корупційного скандалу в Україні, зазначивши, що уважно слідкуватиме за перебігом подій, але водночас продовжує довіряти Києву навіть на тлі резонансної ситуації в енергетичному секторі. Про це заявив речник німецького уряду Штефан Корнеліус у коментарі DW.

    Як повідомив урядовець, Берлін зберігає тісний контакт із президентом України Володимиром Зеленським і підтримує його, навіть у таких непростих обставинах.

    “За нашою оцінкою, ми перебуваємо в найтіснішому довірливому контакті з президентом України Володимиром Зеленським і продовжуємо бути поруч, зокрема в таких ситуаціях”, – сказав Корнеліус.

    При цьому речник наголосив, що Берлін уважно слідкуватиме за тим, як розвиватиметься справа.

    “Тепер ми спостерігатимемо за розвитком у даному конкретному випадку. І, за необхідності, можливо, нам доведеться вжити заходів і у цій справі”, – заявив він, додаючи, що рішення залежатимуть від перебігу розслідування.

    Корнеліус також висловив упевненість у спроможності українського уряду та антикорупційних структур ефективно вирішити цю проблему, завершивши розслідування так, як належить.

    Окремо було зазначено, що питання корупції не планується до обговорення в межах німецько-українських міжурядових консультацій, які мають відбутися наприкінці року. Відповідний пункт не включено до програми заходу.
    Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах.
    Пізніше стало відомо, що зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.

  • В Німеччині обмежать виплати частині українських біженців

    В Німеччині обмежать виплати частині українських біженців

    Українців, які прибули в Німеччину після 1 квітня 2025 року, в майбутньому вважатимуть прохачами притулку, тому вони матимуть допомогу в меншому розмірі. Про це повідомляє німецьке видання BILD.
    Міністр внутрішніх справ Александр Добріндт і міністр соціальних справ Бербель Бас досягли угоди з цього питання: це скасовує особливий статус для біженців з охопленої війною країни через майже чотири роки.
    Українці, які прибули до 1 квітня, продовжать одержувати 563 євро на місяць, оплату оренди та комунальних послуг. Проте “новоприбулі” отримають менші виплати – близько 196 євро на місяць плюс проживання, як й інші шукачі притулку. Влада пояснює крок “необхідністю вирівняти систему виплат”.
    Спочатку планувалося ретроактивно виключити українців з програми базового доходу. Але муніципалітети і федеральні землі виступили проти.
    Партії ХДС/ХСС і СДПН домовилися про зміну коаліційної угоди. Причина цього в тому, що порівняно невелика кількість українців мають роботу в Німеччині.
    В уряді мають надію, що таке рішення “мотивує більше українців до працевлаштування”.
    Як відомо, уряд Німеччини планує значно збільшити військову та фінансову допомогу Україні наступного року, виділивши для цього 3 мільярди євро.
    ФРН надасть Україні додаткову фіндопомогу до зими

  • ФРН надасть Україні додаткову фіндопомогу до зими

    ФРН надасть Україні додаткову фіндопомогу до зими

    Німеччина планує надати Україні додаткові €40 мільйонів для зимової допомоги через зростання атак Росії на енергетичну інфраструктуру країни. Це рішення було оголошено міністром закордонних справ Німеччини Йоганном Вадефулем перед зустріччю міністрів країн G7 в Канаді. Мета допомоги – забезпечити тепло і світло для українців та запобігти російським атакам на газові та опалювальні системи цивільних об’єктів. Німеччина також планує значно збільшити військову та фінансову допомогу Україні на наступний рік, виділивши €3 мільярди. Крім того, вже стало відомо, що Україна отримала системи Patriot від Німеччини.