Вищий земельний суд у Франкфурті-на-Майні розглядає справу про конфіскацію 720 мільйонів євро з рахунку банку Росії, на який були наложені європейські санкції у 2022 році. Справу ініціювала Федеральна прокуратура Німеччини через порушення заборони на розпорядження коштами, які були заморожені через війну Росії проти України. Назва банку не розкривається, але ЗМІ повідомляють, що банк намагався вивести кошти, але операцію відхилено. Також згадується, що канцлер ФРН підтримав ідею використання заморожених активів Центробанку Росії для надання Україні безвідсоткових кредитів на суму 140 мільярдів євро. Європейський Союз наближається до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні.
Позначка: Німеччина
-
Польща не видаватиме українця, підозрюваного у підриві Північного потоку
Польський суд відмовився екстрадувати українця Володимира Ж. до Німеччини у зв’язку з його підозрою у причетності до атаки на газопровід Північний потік у 2022 році. Також Італія відмовила у видачі українця Сергія К., якого також підозрюють у вибухах на газопроводі. Підозрюваного арештували поблизу Варшави за німецьким ордером. Польський прем’єр-міністр вважає, що видання підозрюваних не відповідає інтересам Польщі. Адвокат Володимира Ж. стверджує, що його підзахисний невинний і не розуміє обвинувачень. Українців обвинувачують у вибухах на газопроводах, але їхні родини стверджують, що вони перебували у Польщі під час цих подій.
-
Іван Єрмачков після Німеччини пов’язав свою подальшу гру із черкаським ЛНЗ
Український футболіст Іван Єрмачков, 20 років, підписав контракт на два роки з черкаським клубом ЛНЗ. Він раніше виступав за німецький клуб Вердер, а потім грав за берлінську Вікторію. Єрмачков приєднався до ЛНЗ як вільний агент, тому клуб не платив за його перехід. У минулому сезоні він забив 2 голи за Вікторію у Регіональній лізі. Перед переїздом до Німеччини Єрмачков тренувався у командах Київської області.
-
ФІФА підтверджує мільйонні продажі квитків на Мундіаль
Міжнародна федерація футболу оголосила, що продаж квитків на чемпіонат світу 2026 року вже в самому розпалі. Більше мільйона квитків вже було продано, а цікавість вболівальників з усього світу є дуже великою. Турнір відвідають шанувальники футболу з 212 країн. Найбільше квитків купили мешканці країн-організаторів – США, Канади та Мексики, а також представники європейських країн, зокрема з Англії, Німеччини, Іспанії та Франції. Чемпіонат світу 2026 року відбудеться у червні-липні наступного року і вперше в ньому візьмуть участь 48 національних збірних. Турнір буде мати формат з 12 груп по чотири команди кожна, а також стадію плей-офф з 1/16 фіналу.
-
Німці оцінили загрозу війни з Росією
Опитування показало, що прихильники різних німецьких партій мають різні думки щодо ризику військового конфлікту з Росією. Згідно з результатами дослідження від Ipsos, близько чверті виборців Union, SPD, Зелених та Лівих вважають війну ймовірною протягом наступних шести місяців, але дві третини не очікують такого розвитку подій. Серед прихильників AfD близько треті вважають війну можливою, а серед виборців BSW погляди розділені майже порівну. Жінки та молодші громадяни схильні більше хвилюватися щодо можливості війни з Росією. Опитування було проведено онлайн серед 1000 громадян Німеччини віком від 18 до 75 років. Також у новинах згадується про заклик канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо необхідності введення загальної служби для молоді, включаючи жінок, через дефіцит солдатів у Німеччині.
-
Мерц анонсував план протидії гібридним атакам РФ
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосив про розробку комплексного плану протидії гібридній війні, яку веде Росія проти Євросоюзу та країн НАТО. План включатиме заходи проти саботажу, кібератак, шпигунства та дезінформації. Мерц звинуватив Росію в прагненні дестабілізувати Німеччину та Європу за допомогою різних методів, включаючи кібератаки та дезінформацію. Він також заявив, що Німеччина не дозволить собі бути запуганою і буде активно захищатися. Також було зазначено, що Москва все частіше вдається до шпигунства на території країн ЄС та НАТО.
-
Німеччина озброїть Україну на додаткові €2 млрд
Німеччина обіцяла надати Україні додаткову військову допомогу на понад 2 мільярди євро. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про це під час засідання у форматі Рамштайн. Допомога включатиме системи протиповітряної оборони, ракети Patriot, радіолокаційні системи та інше озброєння. Німеччина також розпочне комплексний проєкт модернізації вже поставленого озброєння для України. Раніше ці поставки зброї були публічними, але тепер їх вирішили засекретити.
-
Німеччина і Франція створюють спільну систему раннього виявлення ракет
Німеччина і Франція уклали угоду про створення супутникової системи раннього попередження під назвою Око Одіна (Odin’s Eye). Ця система допоможе Європі виявляти запуски ракет. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус та нова очільниця Міноборони Франції Катрін Вотрен підписали угоду, підкресливши критичну важливість виявлення та відбиття загроз для спільної оборони. Система Око Одіна буде виявляти ворожі ракети в момент їхнього запуску. Розробку системи здійснює німецька компанія OHB. НАТО попереджала, що Росія становить загрозу не лише для України, але і для союзників по альянсу, а її ракети можуть скоротити час реагування для європейських країн до 5-10 хвилин, що є серйозною загрозою для всіх країн східного флангу НАТО.
-
Німеччина скерує €10 млрд на дрони
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив на засіданні міністрів оборони країн НАТО, що Німеччина витратить 10 млрд євро на розробку безпілотників. Він також заявив, що країна буде реагувати рішуче, якщо Росія випробує німецькі кордони. Німеччина також запропонує взяти на себе провідну роль у системі протиповітряної оборони ЄС. Пісторіус також повідомив, що Німеччина розмістить винищувачі у Польщі для патрулювання. ЄС виявив недоліки у виявленні безпілотників і для створення повноцінної мережі для захисту знадобиться не менше року.
-
В Німеччині росте кількість працевлаштованих українських біженців
За останні два роки кількість українських біженців, які знайшли роботу в Німеччині, практично втроє зросла. За даними Інституту досліджень зайнятості в Нюрнберзі, у четвертому кварталі 2024 року близько 242 тисяч українців працювали в Німеччині, з них 165 тисяч мали роботи, за які сплачуються внески на соціальне страхування. Їхня частка в робочій силі зросла з 0,2% у 2022 році до 0,6% у 2024 році. Зазначається, що основне зростання спостерігається на малих і середніх підприємствах, де дві третини українських працівників працюють.