Середньодобовий видобуток нафти в Росії опинився в лютому на 390 000 барелів нижче за квоту, виділену країні в рамках домовленості ОПЕК+. Це сталося тому, що виробництво зменшилося третій місяць поспіль на тлі санкцій, скорочення закупівель Індією і рекордних знижок на російську сировину, передає Bloomberg.
За даними місячного звіту ОПЕК, російські компанії минулого місяця видобували в середньому 9,184 млн барелів нафти на добу. Це на 56 000 барелів менше, ніж у січні, коли виробництво скорочувалося другий місяць поспіль. Лютневий показник, за даними ОПЕК, став найнижчим з серпня, коли видобуток відновлювався після спаду, викликаного “прощальними” санкціями адміністрації Джо Байдена на початку 2025 року. Останній максимум було зафіксовано у листопаді – 9,38 млн барелів на добу.
Таким чином, за три місяці спаду Росія втратила близько 200 000 барелів сирої нафти на добу.
Сектор переробки також під тиском через активізацію українських ударів безпілотниками, внаслідок яких роботу частково або повністю призупинили кілька НПЗ. Але збільшити в цій ситуації експорт сировини, як вона це робила раніше, Росія не змогла: значних обсягів її нафти, близько 140 млн. барелів, і так уже зберігалися в танкерах, не знаходячи покупців.
Ситуація змінилася на початку березня після того, як війна на Близькому Сході призвела до зупинки вивезення нафти з Перської затоки. У цій ситуації США видали Індії 30-денний дозвіл на купівлю російської нафти, і індійські компанії менш ніж за тиждень купили 30 млн. барелів російської нафти, що зберігалася в танкерах.
Позначка: Нафта
Зеленський відреагував на візит угорської делегації
Президент Володимир Зеленський заявив, що йому не відомо, що в Україні робить угорська делегація, яка прибула нібито інспектувати нафтопровід Дружба. Про це глава держави сказав журналістам у середу, 11 березня.
“А що робить тут делегація? Мені невідомо. У Міністерстві закордонних справ мені сказали, що, ну, приїхали люди. Вони охарактеризували це як приватну поїздку”, – зазначив президент. За словами Зеленського, Україна повинна надати лідерам Європейського Союзу дату можливого відновлення технічних процесів на нафтопроводі Дружба.
Глава держави нагадав, що для відновлення технічної можливості Дружби необхідно півтора-два місяці. Президент зазначив, що для відновлення резервуарів, які були зруйновані російськими ракетами необхідно шість місяців.
Нагадаємо, вранці 11 березня угорська делегація на чолі з державним секретарем Міністерства енергетики Угорщини Габором Чепеком заявила про наміри відвідати Україну, де планує провести переговори щодо відновлення роботи нафтопроводу Дружба та перевірити його стан. Згодом у МЗС України повідомили, що на територію держави заїхала група громадян Угорщини, яка не має офіційного статусу чи запланованих офіційних зустрічей.
“Туристи” без мандату. Угорська група в Україні
Країни МЕА погодили продаж рекордного обсягу нафти
Члени Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) одноголосно домовилися використати третину своїх стратегічних резервів, щоб “усунути збої на нафтових ринках, викликані війною Близькому Сході”. Про це повідомляється на сайті МЕА в середу, 11 березня.
“Проблеми, з якими ми стикаємося на нафтовому ринку, безпрецедентні за масштабом, тому я дуже радий, що країни-члени МЕА відреагували надзвичайними колективними заходами безпрецедентними за розміром. Нафтові ринки є глобальними, тому реакція на серйозні перебої також має бути глобальною”, – заявив виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль.
Країни МЕА, до якої входять 32 держави, продадуть на ринках 400 млн барелів. Загалом вони мають 1,2 млрд барелів у вигляді державних резервів. Також уряди можуть взяти до 600 млн барелів із запасів комерційних компаній, з якими у них є домовленість. Це шоста така операція з 1974 року, коли було створено агентство. Попередньою за розміром було надання 182 млн барелів у 2022 році після нападу Росії на Україну.
Через Ормузьку протоку, яка зараз фактично закрита через іранські загрози, в 2025 році постачалося в середньому 20 млн барелів нафти і нафтопродуктів на добу. Це 25% світової морської торгівлі нафтою. Наразі поставки впали нижче 10% від довоєнного рівня.
Тим часом прем’єр-міністр Японія Санае Такаїчі заявила ще до остаточного рішення МЕА, що її країна почне розподіляти нафту зі своїх резервів уже 16 березня. Японія має у своєму розпорядженні одним з найбільших запасів. За словами Такаїті, із запасів приватного сектора буде взято обсяг, еквівалентний 15 дням споживання Японії, а з держрезервів, – обсяг місячного споживання.
У свою чергу ціни на нафту демонструють зростання приблизно на понад 4%: Brent – до $91,9, WTI – до $87,3 за барель.
ЗПЕК і Укргазбанк підписали меморандум про співпрацю
Група компаній ЗПЕК та Укргазбанк підписали меморандум про співпрацю, спрямований на підвищення ефективності постачань пального та розвиток логістичної інфраструктури. Про це повідомила пресслужба компанії.
Документ передбачає збільшення фінансування задля сталих постачань нафтопродуктів і розбудови транспортної та розподільчої інфраструктури.
“Сьогодні ми перебуваємо не тільки в надскладних умовах війни в Україні, а й під тиском зовнішніх факторів, таких як стрімке зростання цін на нафту і нафтопродукти. Надійне фінансове плече тут є запорукою стабільного забезпечення країни пальним, а також розвитку логістичної та енергетичної інфраструктури, яка зазнала руйнівних ударів агресора”, – зазначив генеральний директор та співвласник групи компаній ЗПЕК Олег Чикида.
За його словами, йдеться про фіксацію та подальше збільшення обсягів імпорту нафтопродуктів з балтійського та чорноморського напрямків, створення власного рухомого складу та перевалювальних комплексів.
Група компаній ЗПЕК (Західна паливно-енергетична компанія) – українська енергетична група, спеціалізується на імпорті пального, оптовій торгівлі, транспортуванні та зберіганні нафтопродуктів.
До структури групи входять компанії, що працюють у сфері трейдингу нафтопродуктів, транспортної логістики, зберігання та перевалки пального. Група також розвиває власну інфраструктуру нафтобаз та терміналів, а також працює над створенням власних роздрібних проєктів на ринку нафтопродуктів.
У 2025 році ЗПЕК увійшла до ТОП-10 імпортерів дизпального і ТОП-5 постачальників залізничним транспортом. Пріоритетним напрямком постачань є Польща та Литва, а з 2026 року Група розпочала імпорт з Румунії.
Нафта по $200 за барель? Нові погрози Ірана
На Близькому Сході зростає напруженість через нафту. Так, Іран попередив, що ескалація ударів по його енергетичній інфраструктурі з боку Сполучених Штатів та Ізраїлю може спричинити різке зростання світових цін, а пізніше, на цьому тлі, почав мінувати Ормузьку протоку.
В свою чергу США заявили, що атакували та знищили 16 іранських суден-мінерів на цьому стратегічно важливому водному шляху. Детальніше про ситуацію – далі у сюжеті. Нові погрози Цього тижня речник Центрального штабу Хатем аль-Анбія Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) Ебрагім Зульфікар виступив на іранському державному телебаченні і заявив, що подальша ескалація збоку США та Ізраїлю “може мати серйозні наслідки для світових енергетичних ринків”.
“В іншому випадку аналогічні кроки будуть вжиті в регіоні. Якщо ви можете терпіти ціну на нафту, що перевищує 200 доларів за барель, продовжуйте цю гру”, – сказав він.
Його заява прозвучала на тлі зростання напруженості після ударів США та Ізраїлю по нафтосховищах у Тегерані та його околицях, що, за словами іранських чиновників, може призвести до ударів по енергетичній інфраструктурі в усьому регіоні.
В окремій заяві, на яку посилаються ЗМІ, іранський чиновник зазначив, що Тегеран може переглянути свою стратегію вибору цілей, припускаючи, що потенційні відповіді можуть більше не обмежуватися суто військовими цілями, що належать Сполученим Штатам та Ізраїлю. Активні дії Після того як Зульфікар заявив, що “не дозволить навіть “одному літру нафти” залишити регіон, якщо американо-ізраїльські атаки продовжуватимуться” CNN, посилаючись на джерела в розвідці, повідомило, що Іран встановив кілька десятків мін у Ормузькій протоці та має можливість встановити ще сотні. соцмережі/судно під прапором Таїланду, атаковане сьогодні в Ормузькій протоці В свою чергу президент США Дональд Трамп у дописі в Truth Social зазначив, що “якщо Іран встановив будь-які міни в Ормузькій протоці, і ми поки не маємо жодних повідомлень про це, ми хочемо, щоб їх НЕГАЙНО видалили!”.
Проте менш ніж через дві години після його допису американські військові опублікували кадри своїх атак на іранські судна, що встановлювали міни. Пізніше у Пентагоні додали, що атакували та знищили 16 суден-мінерів поблизу Ормузької протоки.
U.S. forces eliminated multiple Iranian naval vessels, March 10, including 16 minelayers near the Strait of Hormuz. pic.twitter.com/371unKYiJs— U.S. Central Command (@CENTCOM) March 10, 2026 Загадковий допис На фоні цих подій розпочалися різкі коливання нафтового ринку. Олії у вогонь підлив і міністр енергетики США, який швидко видалив свій пост про нібито безпечну і відкриту Ормузьку протоку.
“ВМС США успішно супроводжували нафтовий танкер через Ормузьку протоку, щоб забезпечити безперервне надходження нафти на світові ринки”, – написав Кріс Райт у X і швидко видалив допис.
У відповідь на його повідомлення ф’ючерси на американську нафту впали на 19%, а біржовий фонд, пов’язаний з нафтовими ф’ючерсами, втратив ринкову капіталізацію на суму 84 мільйони доларів, повідомляє Wall Street Journal.
Представники адміністрації Трампа також спростували твердження Райта, пояснивши, що жодної такої експедиції не було. Речник міністерства енергетики заявив, що співробітники агентства “неправильно підписали” пост міністра.
Більше того, за даними Reuters, ВМС США відмовили усім танкерам у супроводі в Ормузькій протоці через дуже високі ризики атак. З початку війни проти Ірану судноплавна галузь майже щодня звертається до американських військових із проханням забезпечити ескорт для торговельних суден. Однак ВМС США наразі відмовляються виконувати такі запити.
Коментуючи видалене повідомлення Райта, речник Корпусу вартових ісламської революції Ірану також заперечив супровід нафтоносного судна: “Будь-який рух флоту США та їхніх союзників буде зупинено нашими ракетами та безпілотниками”.
“Делегація” Угорщини їде до Києва щодо Дружби: в МЗС відреагували
Державний секретар Міністерства енергетики Угорщини Габор Чепек прямує до Києва для переговорів щодо “запуску нафтопроводу Дружба”. Про це свідчить заява самого Чепека, опублікована у Facebook.
“В дорозі до Києва!” – запевнив угорський чиновник.
За його словами, група угорців, яку він називає “делегацією” вирушила в Україну “з метою проведення переговорів щодо відновлення роботи нафтопроводу Дружба”, а також “перевірки його стану”.
Чепек розповів, що “делегація” планує провести переговори не тільки з українським урядом, але й представником Єврокомісії щодо відновлення нафтопроводу Дружба.
“Ця нафта є власністю Угорщини, на неї не поширюються санкції ЄС чи США. Ця нафта належить нам”, – стверджує чиновник.
В Україну, крім держсекретаря Міненерго Угорщини, також прибули ще кілька посадовців: фахівець нафтової промисловості, державний лідер з досвідом у міжнародних відносинах та аналітик енергетичного ринку.
Перед відправкою до Києва угорська “делегація” провела переговори у Братиславі з представниками словацького енергетичного ринку та уряду.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий в коментарі журналістам визнав, що на територію України заїхала група осіб з Угорщини. Однак вона не має офіційного статусу чи запланованих офіційних зустрічей, тож точно некоректно називати їх “делегацією”, наголосив український посадовець.
“Ми знаємо, що сьогодні вранці на територію України заїхала група громадян Угорщини за загальними правилами для всіх громадян країн Шенгенської зони, користуючись безвізом. Будь-які особи з туристичною метою можуть саме так заїхати в Україну з країн Шенгену. На території України ця група осіб не має офіційного статусу чи запланованих офіційних зустрічей, тож точно некоректно називати їх “делегацією”, – сказав він журналістам.
Він додав, що на території України можуть перебувати громадян інших держав, які з повагою ставляться до України, а також додержують загальних правил відвідин, зокрема з туристичною метою.
Нафта по $200 за барель? Нові погрози Ірану
На Близькому Сході зростає напруженість через нафту. Так, Іран попередив, що ескалація ударів по його енергетичній інфраструктурі з боку Сполучених Штатів та Ізраїлю може спричинити різке зростання світових цін, а пізніше, на цьому тлі, почав мінувати Ормузьку протоку.
В свою чергу США заявили, що атакували та знищили 16 іранських суден-мінерів на цьому стратегічно важливому водному шляху. Детальніше про ситуацію – далі у сюжеті. Нові погрози Цього тижня речник Центрального штабу Хатем аль-Анбія Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) Ебрагім Зульфікар виступив на іранському державному телебаченні і заявив, що подальша ескалація збоку США та Ізраїлю «може мати серйозні наслідки для світових енергетичних ринків».
“В іншому випадку аналогічні кроки будуть вжиті в регіоні. Якщо ви можете терпіти ціну на нафту, що перевищує 200 доларів за барель, продовжуйте цю гру”, – сказав він.
Його заява прозвучала на тлі зростання напруженості після ударів США та Ізраїлю по нафтосховищах у Тегерані та його околицях, що, за словами іранських чиновників, може призвести до ударів по енергетичній інфраструктурі в усьому регіоні.
В окремій заяві, на яку посилаються ЗМІ, іранський чиновник зазначив, що Тегеран може переглянути свою стратегію вибору цілей, припускаючи, що потенційні відповіді можуть більше не обмежуватися суто військовими цілями, що належать Сполученим Штатам та Ізраїлю. Активні дії Після того як Зульфікар заявив, що “не дозволить навіть “одному літру нафти” залишити регіон, якщо американо-ізраїльські атаки продовжуватимуться” CNN, посилаючись на джерела в розвідці, повідомило, що Іран встановив кілька десятків мін у Ормузькій протоці та має можливість встановити ще сотні. соцмережі/судно під прапором Таїланду, атаковане сьогодні в Ормузькій протоці В свою чергу президент США Дональд Трамп у дописі в Truth Social зазначив, що “якщо Іран встановив будь-які міни в Ормузькій протоці, і ми поки не маємо жодних повідомлень про це, ми хочемо, щоб їх НЕГАЙНО видалили!”.
Проте менш ніж через дві години після його допису американські військові опублікували кадри своїх атак на іранські судна, що встановлювали міни. Пізніше у Пентагоні додали, що атакували та знищили 16 суден-мінерів поблизу Ормузької протоки.
U.S. forces eliminated multiple Iranian naval vessels, March 10, including 16 minelayers near the Strait of Hormuz. pic.twitter.com/371unKYiJs— U.S. Central Command (@CENTCOM) March 10, 2026 Загадковий допис На фоні цих подій розпочалися різкі коливання нафтового ринку. Олії у вогонь підлив і міністр енергетики США, який швидко видалив свій пост про нібито безпечну і відкриту Ормузьку протоку.
“ВМС США успішно супроводжували нафтовий танкер через Ормузьку протоку, щоб забезпечити безперервне надходження нафти на світові ринки”, – написав Кріс Райт у X і швидко видалив допис.
У відповідь на його повідомлення ф’ючерси на американську нафту впали на 19%, а біржовий фонд, пов’язаний з нафтовими ф’ючерсами, втратив ринкову капіталізацію на суму 84 мільйони доларів, повідомляє Wall Street Journal.
Представники адміністрації Трампа також спростували твердження Райта, пояснивши, що жодної такої експедиції не було. Речник міністерства енергетики заявив, що співробітники агентства “неправильно підписали” пост міністра.
Більше того, за даними Reuters, ВМС США відмовили усім танкерам у супроводі в Ормузькій протоці через дуже високі ризики атак. З початку війни проти Ірану судноплавна галузь майже щодня звертається до американських військових із проханням забезпечити ескорт для торговельних суден. Однак ВМС США наразі відмовляються виконувати такі запити.
Коментуючи видалене повідомлення Райта, речник Корпусу вартових ісламської революції Ірану також заперечив супровід нафтоносного судна: “Будь-який рух флоту США та їхніх союзників буде зупинено нашими ракетами та безпілотниками”.
Нафта зреагувала на пропозицію вивільнення стратегічних резервів
Ціни на нафту продовжили падіння у середу після повідомлень про те, що Міжнародне енергетичне агентство пропонує найбільший в історії випуск нафтових резервів через можливі перебої у постачаннях унаслідок конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном. Про це повідомляє Reuters 11 березня.
Ф’ючерси на Brent торгувалися на рівні $86,92 за барель, що на 88 центів (1%) менше, WTI впала на 35 центів (0,4%) до $83,1 за барель.
Ціни на нафту в США на відкритті ринку підскочили на 5% після того, як у вівторок обидва контракти обвалилися більш ніж на 11% після того, як Дональд Трамп спрогнозував швидке завершення війни.
За даними Wall Street Journal, пропонований МЕА випуск перевищить 182 млн барелів, які країни випускали на ринок у двох заходах у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Аналітики Goldman Sachs зазначили, що такий обсяг запасів покриє приблизно 12 днів прогнозованих перебоїв у постачаннях нафти з Перської затоки.
У вівторок США та Ізраїль завдали ударів по Ірану, які Пентагон та іранські джерела назвали найінтенсивнішими авіаударами за час війни. Центральне командування США повідомило, що американські військові “ліквідували” 16 іранських мінних кораблів поблизу Ормузької протоки.
Трамп неодноразово заявляв, що США готові супроводжувати танкери через Ормузьку протоку за потреби, однак, за даними Reuters, ВМС США відмовилися від запитів судноплавної галузі через високий ризик атак.
Аналітики UOB зазначили, що ціни на нафту “продовжують поступово нормалізуватися після різкого стрибка в понеділок” та очікують, що ринок і надалі стежитиме за подіями на Близькому Сході.
Втім, деякі аналітики скептично ставляться до пропозиції МЕА.
“Формального оголошення про випуск ще не було, і є сумніви щодо темпів розподілу цих запасів”, – зазначив старший аналітик Sparta Commodities Філіп Джонс-Лакс.
Нафта зреагувала на пропозицію вивільнення стартегічних резервів
Ціни на нафту продовжили падіння у середу після повідомлень про те, що Міжнародне енергетичне агентство пропонує найбільший в історії випуск нафтових резервів через можливі перебої у постачаннях унаслідок конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном. Про це повідомляє Reuters 11 березня.
Ф’ючерси на Brent торгувалися на рівні $86,92 за барель, що на 88 центів (1%) менше, WTI впала на 35 центів (0,4%) до $83,1 за барель.
Ціни на нафту в США на відкритті ринку підскочили на 5% після того, як у вівторок обидва контракти обвалилися більш ніж на 11% після того, як Дональд Трамп спрогнозував швидке завершення війни.
За даними Wall Street Journal, пропонований МЕА випуск перевищить 182 млн барелів, які країни випускали на ринок у двох заходах у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Аналітики Goldman Sachs зазначили, що такий обсяг запасів покриє приблизно 12 днів прогнозованих перебоїв у постачаннях нафти з Перської затоки.
У вівторок США та Ізраїль завдали ударів по Ірану, які Пентагон та іранські джерела назвали найінтенсивнішими авіаударами за час війни. Центральне командування США повідомило, що американські військові “ліквідували” 16 іранських мінних кораблів поблизу Ормузької протоки.
Трамп неодноразово заявляв, що США готові супроводжувати танкери через Ормузьку протоку за потреби, однак, за даними Reuters, ВМС США відмовилися від запитів судноплавної галузі через високий ризик атак.
Аналітики UOB зазначили, що ціни на нафту “продовжують поступово нормалізуватися після різкого стрибка в понеділок” та очікують, що ринок і надалі стежитиме за подіями на Близькому Сході.
Втім, деякі аналітики скептично ставляться до пропозиції МЕА.
“Формального оголошення про випуск ще не було, і є сумніви щодо темпів розподілу цих запасів”, – зазначив старший аналітик Sparta Commodities Філіп Джонс-Лакс.
У Білому домі прокоментували дозвіл Індії купувати нафту РФ
США тимчасово дозволили Індії закупити партію російської нафти, котра вже перебувала у морі, аби стабілізувати постачання енергоносіїв. Речниця Білого дому Керолайн Левітт заявила, що рішення не матиме суттєвої фінансової вигоди для Росії. “Оскільки ми працюємо над залагодженням тимчасового розриву у постачанні нафти через іранців, ми тимчасово дозволили їм приймати цю російську нафту, котра вже була у морі… Тож цей короткостроковий захід, ми не очікуємо, що він принесе значну фінансову вигоду російському уряду”, – пляснила Левітт. Вона додала, що нині Міністерство фінансів та енергетична команда глави Білого дому продовжують обговорювати питання санкцій.
Раніше речниця запевнила, що після завершення воєнних дій в Ірані ціни на нафту та бензин у США істотно знизяться.
Як відомо, адміністрація США пішла на тимчасове пом’якшення санкцій проти Росії на тлі різкого зростання світових цін на енергоносії, спричиненого перебоями постачання нафти через Ормузьку протоку.
Демократи вимагають від Трампа відновити санкції проти нафти РФ