Верховний суд США визнав введення попередніх мит Дональдом Трампом незаконними. У відповідь він ввів 10% мито на імпорт з усіх країн. Проте конфлікт не вичерпано оскільки нові мита мають жорстокий термін дії у 150 днів. США загрожує велика торгова битва. Як це вплине на світову торгівлю? Історія конфлікту Згідно із американським законодавством, введення тарифів має схвалювати Конгрес, але президент США Дональд Трамп ввів високі тарифи, заявляючи, що має право це робити самостійно у відповідності із надзвичайним економічним режимом. Йдеться про широкомасштабні імпортні збори, які Трамп почав вводити з квітня 2025 р. Обмеження фактично торкнулися більшості країн світу. Втім, днями Верховний суд США постановив, що Трамп перевищив повноваження, оскільки економічний дефіцит сам по собі не є “надзвичайною загрозою національній безпеці”.
Судове протистояння стало логічним завершенням тривалого конфлікту між розширенням президентських повноважень та нормами Конституції США. Усе почалося з того, що адміністрація намагалася запровадити “дзеркальні” мита, посилаючись на Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA). IEEPA передбачає, що президент може лише “регулювати” імпорт та експорт – у разі надзвичайної ситуації на тлі “загрози” для країни. Цей акт традиційно використовувався для санкцій проти країн-ізгоїв або терористичних організацій, але Трамп інтерпретував його як інструмент для глобального регулювання торговельного балансу, що фактично дозволяло йому вводити тарифи в обхід Конгресу.
Головним аргументом опонентів, серед яких були великі ритейлери та логістичні гіганти, стало те, що право встановлювати податки та збори згідно з Конституцією належить виключно законодавчій гілці влади. Суди нижчих інстанцій спочатку вагалися, проте Верховний суд у став на бік позивачів. “Показово, що за півстоліття існування IEEPA жоден президент не застосовував цей закон для введення мит, не говорячи вже про мита такого розміру та масштабу”, – наголосив голова Верховного суду Джон Робертс. Відповідь Трампа Рішення Верховного суду створило правовий вакуум, оскільки мита, які вже збиралися протягом певного часу, були визнані незаконними, що відкрило шлях до масових позовів про повернення коштів.
Однак адміністрація Трампа не відступила від своєї стратегії. Щоб обійти заборону, юристи Білого дому змінили тактику і використали Розділ 122 Закону про торгівлю 1974 р.
Ця норма є вужчою, але вона прямо дозволяє президенту вводити тимчасові імпортні збори у розмірі до 15% на термін до 150 днів у разі виникнення серйозних проблем із платіжним балансом США. Таким чином, Трамп формально виконав вимогу суду, припинивши дію незаконних наказів, але миттєво замінив їх новими, спираючись на іншу юридичну базу. “Усі мита, пов’язані з національною безпекою, зберігаються, незважаючи на рішення Верховного суду США”, – сказав президент США Дональд Трамп. Він підписав Указ про запровадження глобального тарифу на імпорт з усіх країн світу в розмірі 10%. А наступного дня заявив, що підвищує цю ставку до 15%. Це максимально допустимий рівень, який дозволяє Розділ 122 Закону про торгівлю 1974 р.
Наразі офіційно діє: 10%, але митна та прикордонна служба США (CBP) вже готує технічне оновлення систем для стягнення саме 15%. Політичний цугцванг Ситуація з обмеженням терміну у 150 днів створює унікальний політичний цугцванг, де кожен крок адміністрації чи Конгресу несе ризики для стабільності. Використання Розділу 122 Закону про торгівлю 1974 р. – це фактично спроба Трампа виграти час, поки його юристи шукають стійкішу правову основу після поразки у Верховному суді. “Обмеження у 150 днів означає, що вже на початку літа адміністрація Трампа постане перед вибором: або йти на болючі компроміси з Конгресом для продовження мит, або шукати нові обхідні шляхи”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. З огляду на глибоку поляризацію, переговори з законодавцями можуть перетворитися на чергову кризу з блокуванням бюджету чи інших критичних ініціатив. Якщо Конгрес не дасть згоди, Трамп може спробувати “перезапустити годинник”, видавши нову прокламацію з дещо зміненими умовами, що неминуче спровокує чергове коло судових позовів. Такий стан постійної правової невизначеності є найбільш руйнівним для бізнесу, оскільки компанії не можуть планувати довгострокові контракти, не знаючи, якою буде ціна товару через п’ять місяців.
Для звичайних американців мито у 15% – це прямий податок на споживання. Хоча адміністрація обіцяє розквіт внутрішнього виробництва, це процес на роки, а не на місяці. У короткостроковій перспективі імпортери просто перекладають додаткові витрати на покупців. Експерти прогнозують, що середнє американське домогосподарство може відчути додаткове фінансове навантаження у розмірі від 600 до 1000 дол. на рік. Найбільше подорожчають побутова техніка, одяг та техніка, де частка імпорту є критичною. Світові ринки та “тарифний шок” Радикальний стрибок до 15% став для світових ринків холодним душем. Інвестори побоюються, що це лише початок повномасштабної торговельної війни, де інші країни почнуть вводити дзеркальні заходи. Це вже призвело до підвищеної волатильності валют: долар демонструє нестабільність, оскільки ринок намагається збалансувати вигоди від протекціонізму та ризики сповільнення глобального ВВП. Світові ланцюги постачання, які лише почали стабілізуватися, знову опинилися під загрозою розриву, особливо в секторах електроніки та автомобілебудування, де компоненти часто перетинають кордони кілька разів.
Світова політична еліта реагує на торговельну стратегію Трампа як на безпрецедентний виклик усталеним правилам глобальної економіки.
ЄС, найбільший торговельний партнер країни, заявив про тісний контакт з американською адміністрацією. “Ми продовжуємо виступати за низькі тарифи та працювати над їх зниженням”, – повідомив речник Єврокомісії з питань торгівлі та сільського господарства Олоф Гілл. Китай, зі свого боку, намагається зберігати дипломатичну виваженість, попри очевидні економічні ризики від нових мит. “У торговельних війнах не буває переможців, а протекціонізм – це шлях у нікуди, що шкодить усім учасникам ринку”, – сказав Хе Яду, речник Міністерства комерції КНР. Ситуація для України Ситуація з митами для України лишається предметом торгів. Київ прагне отримати статус “пріоритетного партнера”, щоб вивести металургію та агросектор з-під дії 15% тарифу. Вашингтон використовує ці збори як політичний важіль, натякаючи на преференції в обмін на доступ американського бізнесу до проєктів відбудови. Хоча США вже зробили винятки для критичної сировини, остаточне рішення щодо повного звільнення України від мит очікується лише після завершення весняного раунду переговорів.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Мито
Китай зупинив на рік портові збори для суден США
Китай прийняв рішення призупинити на рік спеціальні портові збори для суден США, які відвідують китайські порти, у відповідь на паузу у зборах, яку встановив Вашингтон для китайських суден. Також Китай припинить санкції проти американських дочірніх компаній Hanwha Ocean, яка є одним з найбільших південнокорейських суднобудівників. Це рішення пов’язане зі зниженням мит на китайські та американські товари після зустрічі лідерів обох країн. США знизили мита на китайські товари на 10%, а Китай призупинить додаткові 24% мита на американські товари протягом року.
Трамп вдарив додатковими тарифами по Індії
Президент США Дональд Трамп вирішив ввести додаткові мита на товари з Індії у розмірі 25% через її зв’язки з Росією. Таке рішення було оголошено у середу, 6 серпня, Білим домом. У тексті указу зазначено, що Трамп вважає політику Росії загрозою для національної безпеки США. Мито набуде чинності протягом 21 дня з моменту підписання указу, але може бути змінене, якщо інша країна відповість аналогічними заходами або якщо Росія та інші країни почнуть співпрацювати з США з питань безпеки. Адвалорне мито – це тариф, який розраховується у відсотках від вартості товару.
ЄС та США уклали нову торгівельну угоду. Як вона може допомогти Україні
США та ЄС після складних і тривалих переговорів уклали нову торгову угоду, яку політики назвали найбільшою в історії. Трамп досяг вигідних умов для своєї країни, а ЄС виторгував менші мита, ніж обіцяв Білий дім раніше. Як порозуміння між західними країнами вплине на хід війни, яку РФ розв’язалав Україні? 15% на товари ЄС Після тривалих перемовин США та ЄС досягли нової торгової угоди. Політики охрестили її “найбільшою” в історії торгових відносин. “Це гарна угода для всіх, я думаю. Ви (президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн – ред.) сказали, що, можливо, це найбільша торгова угода, яка коли-небудь досягалася в будь-якому масштабі. Це спільна угода із багатьма країнами”, – сказав президент США Дональд Трамп. США та ЄС домовились про те, що торгові мита для ЄС складуть 15%, а не 30%, як планував Білий дім раніше. “Ми прийняли рішення та встановили мито на рівні 15% за декілька днів до дедлайну 1 серпня, після якого мита мали зрости до 30%”, – повідомив Трамп. 15 % тарифи США на європейські товари стосуються близько 70 % експорту з ЄС до США (380 млрд дол. на рік), зокрема автомобілів, фармацевтики та чипів. Раніше середня ставка складала 4,8 %, водночас були товари, відсоток мит на які був значно вищим, приміром, на сталеву продукцію – 50 %.
Крім того ЄС взяв на себе зобов’язання купувати більше викопного палива зі США. Брюссель має придбати енергоносіїв на 750 млрд дол. Відомо, що вже зараз найбільший імпортер зрідженого природного газу у Європі – Німеччина – купує 92% такого газу саме в США.
ЄС також має інвестувати 600 млрд дол. у військову техніку та відкриття ринків. Нульові мита на товари США Своєю чергою ЄС не ввів дзеркальні 15% мита на американські товари, як обіцяв. Угода передбачає відсутність мит на більшість товарів із США, включно з автомобілями, які раніше оподатковувались 10 %. Це дозволить США відкрити ринок ЄС для своїх товарів без додаткових складнощів.
Тож, угода більш вигідна США. Адміністрація Трампа може назвати її укладання великим успіхом.
Водночас ЄС може теж може зарахувати її, як досягнення, адже ставка 15% є значно нижчою за мита у розмірі 30%, якими погрожував Вашингтон нещодавно. Приміром, 15% мито буде накладатися на європейські автомобілі, які постачаються до США. Ця ставка є суттєво нижчою, ніж багато представників європейської автомобілебудівної галузі очікували. До того ж це нижче за 25%, які діють для європейського автопрому у США зараз. “Це угода між двома найбільшими економіками світу. Ми торгуємо 1,7 трлн євро на рік, разом ми – це ринок для 800 млн людей і близько 44% світового ВВП”, – сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона зазначила, щоставка 15% для більшості європейського експорту – кінцева, до неї не будуть додаватися додаткові платежі. Такий рівень мита, наприклад, буде стосуватися автомобілів, напівпровідників, ліків. До низки стратегічних товарів будуть застосовуватися нульові мита з обох боків.
Крім того, за її словами купівля американських енергоносіїв диверсифікує наші джерела постачання і зробить вклад в енергетичну безпеку ЄС. ЄС замінить російський газ та нафту значними закупівлями американського зрідженого газу, нафти та ядерного палива.
Також вона додала, що ЄС буде закуповувати американські чіпи для технологій на основі штучного інтелекту. За її словами, фактично, європейський ринок відкритий для американських товарів. Це 450 млн людей, тому це гарна угода.
Голова Єврокомісії переконана, що ця угода закладає основу для того, щоб надалі знижувати тарифи на більшу кількість товарів, розв’язувати проблему не тарифних бар’єрів та співпрацювати разом над питаннями економічної безпеки. “Коли ЄС та США працюють разом як партнери, переваги відчутні для обох сторін”, – підсумувала фон дер Ляєн. Цікаво, що європейські політики по-різному сприйняли угоду між США та ЄС. Так, укладання угоди привітали канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні. Своєю чергою, міністр Франції у справах Європи Бенджамін Хаддад заявив, що така угода не може бути сталою, а нинішня ситуація задовільною. За його словами, “вільна торгівля відкидається США, які обрали примус і повне ігнорування правил СОТ”. Чому Україні вигідна угода між США та ЄС Угода, яку уклали США та ЄС вигідна Україні. По-перше, вона сприятиме енергетичній незалежності ЄС від Росії. Це означатиме, що до бюджету РФ поступатиме менше коштів, а чим менше в неї грошей, тим менше вона витратить на війну з Україною.
Збільшення закупівель енергоносіїв зі США до Європи, про що домовились ЄС та США, сприятиме енергонезалежності ЄС від РФ, адже ЄС має обмежені можливості для нарощування власного виробництва енергії. “Це рішення має сприяти посиленню енергетичної безпеки ЄС та зменшенню впливу російських викопних ресурсів на європейський ринок”, – підкреслила старша економістка Центру економічної стратегії Яна Охріменко в коментарі РБК-Україна. Крім того, укладання комерційної угоди для імпорту військової продукції зі США в Європу – це дуже добрий крок, який дає упевненість на майбутнє, що постачання американської зброї в Україну за кошти ЄС буде відбуватися і не опиниться під ризиком.
Голова експертно-аналітичної ради “Українського аналітичного центру” Борис Кушнірук в коментарі РБК-Україна висловив сподівання, що питання постачань зброї в Україну не буде поставлено на паузу. Спільні дії Заходу щодо Китаю Також експерти вважають, що укладання торгової угоди між США та ЄС зменшує ризики криз у їх стосунках, що особливо в умовах тиску з боку Китаю.
За словами Кушнірука єдність США та ЄС дуже важлива, в тому числі і для нас. Якщо вони спільно будуть тиснути на Китай, щоб він припиняв підтримку російської агресії – це буде дуже важливо. У цьому аспекті, ця угода і її підписання є правильним напрямком, принаймні, для нас.
Якщо Захід посилить економічний тиск на Китай, то він може змусити РФ піти на згортання бойових дій РФ в Україні.
Посприяти цьому можуть два фактори. По-перше, позиція ЄС, з яким Китай прагне налагодити економічну співпрацю в умовах тарифної війни Трампа.
За словами директора New Geopolitics Research Network Михайла Самуся, Європа для Китаю є одним з основних перспективних ринків, ареал майбутнього технологічного та економічного розвитку. Не тільки продавати щось, а отримати доступ до європейських технологій та інвестицій.
Другий фактор, це ультимативні “50 днів” Трампа щодо вторинних санкцій для країн, які щось купують у Росії. Теоретично це дуже серйозна економічна загроза для Китаю, Індії, Бразилії, Туреччини та інших торговельних партнерів Росії. Індія вже оголосила про готовність знайти заміну російській нафті.
Самусь в коментарі BBC сказав, що для Китаю економічна війна з США – це головне, товарообіг між країнами величезний. Тому Пекіну важливо не зазнати шкоди від Росії. Якщо Трамп буде дотримуватися задекларованих жорстких принципів, то це може вбити ту економічну модель, яку вибудовували китайці з американцями з часів Генрі Кіссінджера та Ден Сяопіна.
Тож якщо Захід виконає свої погрози: посилить економічний тиск на Китай та зберігатиме єдність у цьому питанні, це може призвести до деескалації ситуації в Україні.
Вікторія Хаджирадєва
Трамп може підписати закон про 500% мита для країн, що торгують з РФ
Президент США Дональд Трамп висловив підтримку законопроєкту, який передбачає запровадження 500% мит на імпорт товарів із країн, котрі продовжують торгівлю з Росією попри її повномасштабну війну проти України. Чи підпише він його та як це вплине на економіку країни-агресора та її здатність воювати з Україною? Підтримка Трампа Трамп підтримав законопроєкт про 500% мита за торгівлю з Росією. “Учора вперше президент сказав мені, що настав час просунути цей законопроєкт”, – зазначив сенатор-республіканець Ліндсі Грем, один з авторів законопроєкту. За його словами, Трамп сказав йому, що законопроєкт про санкції, який передбачає 500% тарифи на такі країни, як Китай та Індія, що купують російську нафту, газ, уран та іншу продукцію має бути винесений на голосування.
Грем назвав рішення Трампа “великим проривом”. За його словами, це є частиною зусиль, спрямованих на те, щоб залучити президента Росії Володимира Путіна до переговорів щодо України та надати Трампу “інструмент” для цього.
Однак він наголосив, що Трамп має право відмовитись та не підписати закон, якщо і коли його буде схвалено Конгресом. Грем ухилився від прямої відповіді на питання, чи підпише Трамп документ. Він лише сказав, що президент “у хорошій формі”.
Очікується, що Конгрес США розпочне розгляд документа після завершення “липневої перерви”, орієнтовно з 7 липня – після святкування Дня незалежності США.
Законопроєкт надасть президенту можливість завдати удару по країнах, які фактично підтримують військову машину Кремля. “Індія та Китай купують 70% путінської нафти, підтримуючи його війну. Якщо ви купуєте товари у Росії та не допомагаєте Україні, то ваші товари будуть обкладені 500% митом при експорті до США”, – зазначив Грем. Час настав? Низка впливових республіканських політиків закликала Трампа посилити тиск на Кремль, вважаючи, що російський диктатор Володимир Путін несерйозно ставиться до мирних переговорів.
Однак президент США у квітні, коли було представлено законопроєкт, попросив республіканців у Сенаті поки що не виносити його на голосування. Як пояснила прессекретар Білого дому Керолайн Левітт, Трамп залишив запровадження санкцій проти Росії “у запасі”, на випадок, якщо цей інструмент дійсно знадобиться. Тож, якщо зараз в приватній розмові з сенатором Гремом, Трамп підтримав введення законопроєкту, це може означати, що цей час настав.
Теоретично Конгрес може обійтись і без дозволу Трампа. Наразі законопроєкт має підтримку вже понад 80 сенаторів – це потенційно робить його захищеним від вето. Але сенатори все ж таки хочуть мати його підтримку. Будуть винятки Сенатор Грем запропонував зміни до законопроєкту з санкціями проти РФ. Зокрема він пропонує звільнити країни, які допомагають Україні, від потенційних 500-відсоткових тарифів.
Винятки стосуватимуться країн Європи, які надають військову підтримку Україні, але все ще імпортують російський газ, а також інших американських партнерів, які балансують на межі між підтримкою зв’язків з Москвою і наданням допомоги Києву.
За словами Грема багато країн все ще купують російську нафту і газ, але менше. Деякі європейські країни все ще мають відносини з Росією, але вони були дуже корисними для України.Тому я хочу виключити їх.
Виняток можуть зробити навіть для Індії. Вона є близьким союзником США, який підтримує глибокі зв’язки з Росією. Країна вважається найбільшим покупцем російської нафти, але надає Україні гуманітарну підтримку. Хоча Індія не надавала пряму військову підтримку Києву, вона дозволила європейським країнам купувати індійські боєприпаси для України. Водночас Китай точно має підпасти під дію закону. Грем зокрема каже: якщо ви не хочете 500-відсоткового тарифу, допоможіть Україні. Реакція Кремля На те, що Трамп може погодитись підписати законопроєкт про введення 500% мит за торгівлю з РФ вже є реакція Кремля.
Кремлівські чиновники стверджують, що тарифи проти покупців російської нафти лише відтягують від реальних зусиль по вторинному врегулюванню війни, що вказує на політичну гру та неготовність США до конструктивного діалогу. “Чи допомогло б це процесу врегулювання (в Україні)? Це питання, яке повинні собі поставити ті, хто ініціює такі заходи”, – сказав прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков. Він різко розкритикував авторів законопроєкту, включаючи сенатора Ліндсі Грема. За його словами погляди сенатора добре відомі всьому світу. Він належить до групи затятих русофобів. Якби це залежало від нього, ці санкції були б давно запроваджені Як вплине закон на РФ Прийняття закону США про 500% мита на товари з країн, які ведуть бізнес з Росією потенційно може мати сильний негативний ефект на економіку РФ, але залежить від масштабу застосування та країн, що підпадають під санкції.
По-перше, це велика загроза для експорту енергоносіїв. Близько 40–45% бюджету РФ формуються з нафтово-газових доходів. Якщо США змусять Індію, Китай, Туреччину та інші країни скоротити купівлю російської нафти – РФ втратить ключових покупців. Ціна нафти може впасти через турбулентність, зменшуючи доходи Росії ще більше.
По-друге, закон призведе до зростання тиску на рубль і резерви. Зменшення валютного виторгу призведе до девальвації рубля.
Це посилить інфляцію, знизить купівельну спроможність населення.
По-третє, якщо країни будуть боятися вторинних американських санкцій, торгівля з РФ може ще більше скоротитися (навіть по “сірих” схемах). Це ускладнить імпорт критичних технологій, запчастин, електроніки та сировини.
Закон вплине і на здатність РФ вести війну. Так, співавтор законопроєкту сенатор-демократ Річард Блюменталь сказав, що енергія – це грошова корова путінської воєнної машини. Відріжемо її – і росіяни не зможуть продовжувати війну.
Прийняття законопроєкту призведе до скорочення бюджету на оборонку. Менше нафти – менше податків – менше фінансування ЗС РФ, ВПК, ПВК, соціальних виплат для контрактників. Також будуть складнощі з імпортом озброєння та компонентів. Більше компаній боятимуться співпрацювати з РФ. Виникнуть проблеми з чіпами, турбінами, оптикою, радіоелектронікою.
Крім того, союзники РФ стали б менш рішучими у бажанні допомагати РФ. Китай, Індія опиняться перед вибором: вести бізнес з США чи з РФ. Це може скоротити допомогу Росії.
Водночас є вірогідність, що РФ зможе частково обійти санкції за допомогою “сірої торгівлі”, посередників (наприклад, ОАЕ, Казахстан, Сербію). Кремль вже адаптований до санкцій і підготував економіку до напівізоляції. Що в Україні думають про закон? Українські політики підтримують ідею 500% мит як потужний інструмент тиску. Вони очікують, що це може кардинально змінити поведінку ключових імпортерів російської нафти, насамперед Індії та Китаю. Фінансове виснаження Росії – це реальна стратегічна мета, яка безпосередньо вплине на її можливості продовжувати війну.
Водночас не всі вірять, що законопроєкт приймуть. “Мита у 500 % виглядають нереалістично. Їх навряд чи запровадять… Це, скоріше, інформаційна кампанія”, – зазначив Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень в коментарі ТСН. Але й оптимісти. “Якщо законопроєкт про 500% мита буде ухвалений і запрацює, то це серйозно вдарить по економіці Росії, бо змусить Китай, Індію та інші країни обирати між США та РФ. Це обмежить експорт нафти й підірве здатність Кремля фінансувати війну проти України”, –заявив Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики в ефірі Українського Радіо. На його думку, такі кроки США можуть стати реальним проривом у економічному тиску на Росію. Це сильніша відповідь, ніж просто нові санкції.
Вікторія Хаджирадєва