У середу, 19 листопада, Верховна Рада прийняла постанову №14217 про звільнення міністра юстиції Германа Галущенка. За це рішення проголосували 323 нардепи. Голоси розподілилися між фракціями наступним чином: “Слуга народу” – 200 голосів, “Європейська солідарність” – 21, “Батьківщина” – 17, “Платформа за життя та мир” – 16, “Голос” – 14, “Відновлення України” – 11, “Партія За майбутнє” – 11. Тимчасово обов’язки міністра юстиції покладено на заступника глави Мін’юсту з питань європейської інтеграції Людмилу Сугак.
Позначка: Мінюст України
-

Операція Мідас: міністр юстиції бере участь у слідчих діях
Міністерство юстиції підтвердило, що в рамках кримінального провадження були проведені слідчі дії за участі міністра Германа Галущенка. Вони зазначили, що не мають терпіння до корупції і у разі визнання вини особи мають бути притягнуті до відповідальності. Галущенко надає повне сприяння правоохоронним органам для об’єктивного розслідування. Міністр утримується від публічних коментарів. НАБУ та САП оголосили про операцію Мідас і розкрили корупційну схему в енергетиці, де було відмито близько 100 млн доларів через офіс колишнього народного депутата. Президент Зеленський відреагував на скандал, заявивши, що всі, хто будував схеми, повинні отримати відповідну відповідь.
-

Мін’юст розповів про “рекордсменів” за стягненням аліментів
За останні дев’ять місяців Державна виконавча служба стягнула 11,6 млрд грн аліментів, що на 29,4% більше, ніж у попередньому році. На початок жовтня 2025 року понад 189 тис. осіб мали заборгованість по аліментам за більше ніж 3 місяці. З них до 150 тис. застосовано заходи, які передбачені законом – тимчасові обмеження у праві виїзду за кордон, керуванні транспортними засобами та користуванні зброєю. Найбільше боржників, які не платять аліменти, зафіксовано у Дніпропетровській (16,2 тис.), Харківській (13,8), Донецькій (12,4), Запорізькій (11,1) та Одеській (9,7) областях. Найменше – у Чернівецькій (0,7 тис.), Тернопільській (0,9) та Луганській (0,5) областях. Результати свідчать про дієвість застосованих заходів. Наприклад, у Тернопільській області стягнули понад 421 тис. грн аліментів. Державні виконавці в Кропивницькому стягнули понад 306 тис. грн з боржника, а в Дніпропетровській області один із боржників сплатив 371 тис. грн аліментів та 185 тис. грн штрафу. Міністерство юстиції підкреслює, що сплата аліментів – це законний обов’язок батьків перед дітьми, а не добровільна ініціатива.
-

Мін’юст спростував витік даних українців під час тестування е-Нотаріату
Міністерство юстиції України спростувало інформацію про можливий витік персональних даних українців через тестування нотаріусами системи е-Нотаріат. Вони заявили, що доступ до цієї системи мають лише авторизовані нотаріуси, які використовують її в робочих цілях. Зазначено, що систему вже випробували близько 2 тисяч нотаріусів, які надали понад 250 пропозицій для покращення. Міністерство починає роботу над вдосконаленням системи на основі отриманих пропозицій, після чого нотаріусам знову буде надано доступ до навчально-тестового періоду.
-

Мінʼюст отримав доступ до банківської таємниці
Міністерство юстиції отримало право на доступ до інформації, яка є банківською таємницею, для захисту інтересів України в судах за кордоном. Президент підписав закон, який надає Мін’юсту це право. Раніше відомство не мало можливості отримати важливі докази у справах проти суб’єктів, пов’язаних з Росією, через обмеження на доступ до такої інформації. Тепер новий механізм дозволяє запитувати інформацію від банків для повноцінного представництва українських інтересів у міжнародних судах, що забезпечує країні реальний правовий захист.
-

В Україні поменшало шлюбів
В Україні у першому півріччі 2025 року укладено 69 тисяч шлюбів. Про це повідомляє Міністерство юстиції.
Зазначимо, що це менше, ніж за аналогічний період минулого року (72,7 шлюбів).
Лідирує по кількості укладення шлюбів Київ. Там одружилися понад 14 тисяч пар. Далі йдуть Дніпропетровська область – 5,8 тисячі; Львівська – 4,7 тисячі; Київська – 4,2 тисячі; Одеська – 4 тисячі.
Найменше нових шлюбів зареєстровано на Херсонщині (217), Донеччині (544), у Чернівецькій (1128), Тернопільській (1288) та Закарпатській (1418) областях. Інфографіка Мінюста щодо кількості украдених шлюбів у першому півріччі 2025 року В Україні торік було зареєстровано 150,21 тис. шлюбів, що на 19,3%, або 38,84 тис. менше, ніж 2023 року.
Також повідомлялося, що в Україні у першому півріччі 2025 року зареєстровано 249,00 тис. смертей, що в 2,9 раза перевищило число зареєстрованих народжень – 86,80 тис. -

У Мін’юсті назвали найпопулярніші імена в Україні
Найпопулярнішими іменами в Україні у першому півріччі 2025 року стали Олександр, Марк, Софія та Емілія. Про це повідомляє Міністерство юстиції України.
Зазначається, що за даними територіальних органів реєстрації актів цивільного стану, у першому півріччі 2025 року хлопчиків найчастіше називали такими іменами: Олександр, Марк, Тимофій, Матвій, Максим, Артем, Богдан, Дамір, Богдан, Данило, Дмитро, Макар. Найпопулярнішими іменами для дівчаток були: Софія, Емілія, Єва, Мілана, Соломія, Вікторія, Поліна, Анна, Марія, Вероніка.
У Київській області популярними жіночими іменами стали: Анастасія, Аліса, Єва, Ніколь, Марія, Мілана, Поліна, Софія, Соломія, а чоловічі: Дамір, Максим, Давид, Тимофій, Матвій, Макар, Марк, Артем, Богдан, Олександр.
В той же час, найменш вживаними іменами дівчаток на Київщині стали Лукерія, Айсель, Теона, Лєкса, Каталія, а хлопчиків – Еван, Вогнедар, Іві, Елізар, Єлісей, Даромир.
Серед незвичних імен, якими називали хлопчиків в Україні з початку 2025-го, також є античні – Арей, Еней, слов’янські – Аскольд, Зореслав, Радомир, імена персонажів із серіалів – Карпо та Лаврін, а також Космос, Люцифер і Оскар.
Тим часом дівчаток називали такими рідкісними іменами, як Аліша, Ассоль, Валькірія, Лола, Лукерія, Аврора, Жасмін, Лія-Айлін, Еден Росе, Муначімсо Айв та іншими. -

В Мін’юсті розповіли, скільки засуджених стали до лав ЗСУ
Процес залучення засуджених до лав Збройних сил України триває. Нині на розгляді перебуває 1500 заяв. Про це повідомив заступник міністра юстиції Євген Пікалов у коментарі Укрінформу.
“Цей процес триває. За останніми даними, 8500 засуджених вступили до ЗСУ за рік від початку дії відповідного закону, ще приблизно півтори тисячі заяв на розгляді”, – розповів посадовець.
Мобілізовані з-поміж засуджених воюють досить добре, серед бойових підрозділів існує великий попит на рекрутинг цієї категорії осіб, зазначив чиновник.
Він також відповів на запитання, за які злочини відбували покарання засуджені, які долучилися до лав ЗСУ. Зокрема, за його інформацією, більш як половина були ув’язнені за злочини майнового характеру – крадіжки, розбій, грабежі, – а ще приблизно 10% – за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків. Крім того, 6% – за вбивства, а решта – за різні інші злочини.
