Китай оголосив про введення жорстких заходів контролю за експортом рідкісноземів та пов’язаних з ними технологій, посилюючи свій вплив на критично важливі мінерали напередодні переговорів між президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Про це повідомляє Financial Times.
Іноземні компанії повинні будуть отримати дозвіл Пекіна на експорт магнітів, які містять навіть незначні кількості рідкісноземів китайського походження або були вироблені з використанням китайських методів видобутку, переробки чи технологій виготовлення магнітів.
Обмеження, оголошені Міністерством торгівлі Китаю, вперше створюють китайську версію американського правила про прямі іноземні продукти, яке Вашингтон застосовував для блокування експорту до Китаю з третіх країн продуктів, пов’язаних з напівпровідниками.
Ці правила дають Китаю більше важелів впливу на глобальний ланцюг постачання рідкісноземів.
Як відомо, Пекін вперше запровадив обмеження на експорт рідкісноземів у квітні у відповідь на мита, введені адміністрацією Трампа. Цей крок змусив Вашингтон сісти за стіл переговорів, оскільки дефіцит китайських рідкісноземів почав впливати на виробництво в ланцюгах постачання автомобільної промисловості США.
З того часу дефіцит мінералів у США став предметом кількох раундів торговельних переговорів між двома країнами. Нові заходи контролю з боку Китаю з’явилися напередодні зустрічі Сі Цзіньпіна з Трампом у Сеулі, Південна Корея, цього місяця.
Як пише Financial Times, Китай контролює близько 70 % видобутку рідкісноземів,90 % їх розділення та переробки,93 % виробництва магнітів.
Міністерство торгівлі Китаю заявило, що нові заходи спрямовані на “захист національної безпеки та інтересів країни” і мають запобігти “неправомірному використанню рідкісноземних матеріалів у військовій та інших чутливих галузях”.Відомство додало, що деякі закордонні компанії завдали шкоди безпеці Китаю, передаючи рідкісноземні матеріали та технології китайського походження іншим сторонам для військового використання.
Як повідомляється, нова система ліцензування поширюватиметься на рідкісноземні магніти іноземного виробництва та певні напівпровідникові матеріали, які за вартістю містять щонайменше 0,1 % важких рідкісноземних елементів китайського походження.
Міністерство повідомило, що правила набудуть чинності з 1 грудня, а більшість експортних ліцензій для військових користувачів буде відхилено. Експорт до виробників напівпровідників та пов’язаного обладнання розглядатиметься в кожному окремому випадку.
Зросла ціна акцій великих державних груп Китаю, що займаються рідкісноземами:акції China Northern Rare Earth у Шанхаї зросли більш ніж на 7 %,RisingNonferrousMetalsShare- більш ніж на 4 %.
Розширення контролю Китаю над рідкісноземами змусило Вашингтон запровадити значну державну підтримку для американських видобувачів рідкісноземів і виробників магнітів, намагаючись послабити домінування Пекіна. Група розвинених економік G7 також вивчає можливість створення ланцюга постачання, незалежного від Китаю.
Позначка: Мінеральні ресурси
В Ірані знайшли велике родовище газу
Міністр нафти Ірану оголосив про відкриття великих запасів газу та нафти на родовищі Пазан у провінції Фарс. Родовище містить приблизно 10 трильйонів кубічних футів газу, що може допомогти забезпечити країну енергією у майбутніх роках. Це місце знаходиться близько 21 кілометра від міста Джам. Після восьмирічної перерви у розвідувальних роботах, було завершено буріння другої свердловини, яке призвело до цього видатного досягнення.
На Кіровоградщині припинили незаконний видобуток гірської породи
Директор, головний інженер та маркшейдер гірничовидобувного товариства у Кіровоградській області отримали підозру в тому, що вони завдали значних збитків природному середовищу. Згідно з повідомленням прокуратури, директор компанії організував незаконне видобування корисних копалин на території родовища, навіть після призупинення спецдозволу на користування надрами. У результаті незаконної діяльності було видобуто 42 тис. тонн корисних копалин, що призвело до збитків у розмірі 43 млн гривень. Дії підозрюваних кваліфікують як незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення шляхом вибуху.
Договір про надра: США здійснили першу інвестицію
Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) внесла свій перший внесок у Інвестиційний фонд відбудови США-Україна на суму 75 мільйонів доларів, яку поділила з Україною. Загалом фонд буде мати 150 мільйонів доларів. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко зазначила, що це важливий крок у роботі Фонду, який починає свою діяльність. Перші проєкти будуть спрямовані на енергетику, інфраструктуру та критичні мінерали. Україна планує реалізувати три проєкти до кінця 2026 року. Фонд будується на принципі рівності: обидві сторони беруть на себе однакові фінансові зобов’язання. Це відкриває можливості для розвитку виробництва, створення робочих місць та технологічних рішень, що сприятимуть економіці та безпеці України. Свириденко вважає, що американські інвестиції можуть забезпечити безпеку для обох країн. Також відомо, що на початку травня президент Зеленський повідомив про ратифікацію угоди про надра.
Угода про надра: делегації США показали родовища
Український міністр економіки Олексій Соболев повідомив у соціальній мережі, що представникам США показали перші українські родовища, які можуть бути цікавими для Інвестиційного фонду відбудови України. Вони оглянули гірничо-збагачувальний комбінат у Кіровоградській області та Лікарівське родовище, де видобувають титанові руди та планується видобуток цирконієвих руд. Також там є потенційні поклади гафнію, який використовується у різних галузях, таких як ядерна енергетика та аерокосмічна промисловість. США та країни Європи та Латинської Америки мають великий попит на титан, який Україна є ключовим постачальником. Екскурсія була важливим кроком для оцінки потенціалу родовищ та підготовки до майбутніх інвестицій для розвитку економіки та збереження довкілля.
Два найбільші у світі виробника міді домовились про злиття
Британська компанія Anglo American і канадська Teck Resources уклали угоду про злиття, яка дозволить їм створити нову компанію під назвою Anglo Teck. Anglo American володітиме 62,4% цієї компанії, а Teck Resources – рештою. Anglo Teck стане одним із п’яти найбільших виробників міді у світі з ринковою вартістю 53 млрд доларів. Штаб-квартира нової компанії буде у Ванкувері, але вона також матиме офіси у Лондоні та Йоганнесбурзі. Anglo Teck буде представлена на фондових біржах Лондона, Йоганнесбурга, Торонто та Нью-Йорка. Керівництво компанії об’єднає представників обох сторін, а головою стане Дункан Ванблад з Anglo American. Більшість бізнесу нової компанії буде пов’язана з видобутком міді, яка важлива для електромобілів та відновлювальної енергетики. Anglo Teck також продовжить розвивати проєкти у різних країнах, таких як Канада, Чилі, Перу, Мексика, США та Фінляндія. Для завершення злиття необхідні дозволи регуляторів, а процес може тривати від 12 до 18 місяців.
Відбулося перше засідання Керівної ради інвестфонду відбудови
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про проведення 3 вересня першого засідання Керівної ради Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.
“Продовжуємо тісну співпрацю з американськими колегами на всіх рівнях. Сьогодні провели перше засідання Керівної ради Інвестиційного фонду відбудови. Це ключовий орган управління, до складу якого увійшли по три представники від України та США”, – зазначила глава уряду.
Американська сторона делегувала міністра фінансів Скотта Бессента, головного інвестиційного директора DFC Коннора Коулмена, віцепрезидента і генерального юрисконсульта DFC Роберта Стеббінса.
Як пояснила Свириденко, Рада затвердила правила роботи, сформувала комітети, а також надала повноваження на відкриття банківських рахунків Фонду та вибору адміністратора й інвестиційного радника.
Наступний крок – визначення проєктів для перших пілотних інвестицій.
“У вересні питання обговоримо з колегами з DFC під час їхнього візиту до Києва. Як ми неодноразово зазначали, американські інвестиції можуть бути гарантією безпеки як для України, так і для американського бізнесу в Україні”, – додала прем’єрка.
Зауважимо, у травні Свириденко повідомила, що Україна завершила всі необхідні процедури для запуску Спільного інвестиційного фонду з відбудови та передала США дипломатичну ноту, яка це підтверджує.
Україна почала конкурс на розробку родовища літію
Кабінет міністрів розпочав конкурс на укладення угоди про розподіл продукції на літієвому родовищі Добра в Кіровоградській області. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм у середу, 27 серпня.
“Провели у відрядженні позачергове засідання уряду. Ухвалили важливе рішення для розвитку сектору корисних копалин та залучення інвестицій в Україну. Конкурс на ділянці Добра. Починаємо конкурс на укладення угоди про розподіл продукції у Кіровоградській області. Ділянка містить значні запаси літію, який має стратегічне значення для енергетики та технологій”, – написала вона.
За словами Свириденко, уряд очікує інвестора, який забезпечить не лише видобуток, але й розвиток виробництв з доданою вартістю в Україні.
“Наступні кроки: публікація оголошення протягом двох місяців, три місяці для прийому заяв, далі – визначення переможця”, – додала очільниця уряду.
Рідкоземи ТОТ: обговорено недопущення видобутку РФ
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела зустріч зі спеціальним представником президента США Кітом Келлогом, під час якої обговорювались безпекові гарантії для України та зазіхання Росії на критичні мінерали на тимчасово окупованих українських територіях. Про це Юлія Свириденко у неділю, 24 серпня, повідомила у Facebook.
За даними допису Юлії Свириденко, однією з центральних тем розмови стали реальні безпекові гарантії для України, засновані на Статуті ООН із повагою до суверенітету країни. Прем’єрка наголосила, що ключем до забезпечення безпеки є сильна армія та економіка, закликавши зберегти потенціал Збройних сил України та активно розвивати промисловість.
Крім того, Юлія Свириденко підкреслила важливість повернення всіх українських громадян, включаючи військовополонених, цивільних осіб і дітей, депортованих до Росії.
Серед інших тем увага була приділена питанню критичних мінералів і промислових активів на окупованих територіях. За її словами, недопустимим є будь-яка легалізація їхнього використання або торгівлі.
Раніше Кабінет Міністрів затвердив оновлений перелік стратегічно та критично важливих корисних копалин і родовищ, що надаватимуться у користування через аукціони або конкурси.
В Україні проведуть аудит надрокористувачів
Прем’єр-міністер Юлія Свириденко дала доручення провести аудит надрокористувачів на стратегічно важливих родовищах України. Про це вона повідомила у Телеграм в четвер, 14 серпня.
“Дала доручення Мінекономіки та Держгеонадра провести аудит всіх надрокористувачів, які отримали дозволи на стратегічно важливих родовищах. Плануємо перевірити, хто реально працює, а хто тримає ліцензії без видобутку. Такі об’єкти або мають давати результат, або повернуться на аукціон для добросовісних інвесторів”, – написала вона.
За словами Свириденко, також вирішили перезапустити конкурси на розподіл вуглеводнів на Межигірській і Свічанській ділянках.
“Умови оновили – з правом партнера зі США викупити продукцію та гарантією, що іншим учасникам не пропонуватимуть вигідніші умови. Це – виконання положень американсько-української угоди про створення інвестиційного фонду відбудови”, – зазначила очільниця уряду і додала, що “наші природні ресурси повинні працювати на економіку України”.
Раніше стало відомо, що Україна і США протягом 18 місяців мають намір запустити три проєкти з видобутку корисних копалин в межах угоди про надра.